Сучасні проблеми вдосконалення інноваційної діяльності в Україні

В статье доказано, что на современном этапе решающими факторами экономического роста и конкурентоспособности ведущих стран мира является инновационная деятельность субъектов науки и производства, а также обновление всех сфер деятельности. Данное обстоятельство вызывает необходимость рассмотрения методологических и методических подходов к формированию рейтинговой системы оценки инновационной деятельности отдельных стран на международном уровне. Это можно сделать с помощью расчета такого интегрального показателя, как глобальный индекс инноваций, который рассчитывается Международной школой инновационного бизнеса Г^ЕАБ (Франция) в сотрудничестве с Корнельским университетом и Мировой организацией интеллектуальной собственности с 2007 года. При определении данного показателя используется большой набор первоначальных данных, который позволяет идентифицировать относительные преимущества и слабые места национальных инновационных систем и становится важным инструментом оценки эффективности инновационной политики государства.

Авторами данной работы изложены методологические подходы к построению глобального индексу инноваций, который учитывает, как имеющиеся ресурсы и условия для проведения инноваций в стране, так и достигнутые практические результаты осуществления инноваций. Также в работе проведен анализ, который показал позиционирование стран мира в системе международного рейтинга инновационного развития в зависимости от отдельных составляющих инновационного потенциала. На его основе были выявлены сильные и слабые стороны Украины в контексте глобальных тенденций инновационного развития.

Предложен комплекс экономических мероприятий по улучшению ситуации в сфере инновационной деятельности в Украине, которые предоставят возможность оперативно определять сильные и проблемные зоны в отношении отдельных составляющих инновационного развития и на этой основе принимать более обоснованные управленческие решения.

Останнім часом посилення інноваційної складової соціально - економічного розвитку викликає необхідність дослідження інноваційного потенціалу та результативності функціонування інноваційних систем окремих країн світу. Типовими ознаками інноваційно активної діяльності є поєднання наукових, технічних та інтелектуальних знань. Інноваційно орієнтована економіка направлена на створення умов для підвищення рівня життя та поліпшення стандартів якості життя населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інноваційного розвитку, зокрема внеску окремих країн у глобальну інноваційну сферу перебувають у полі зору провідних міжнародних інституцій, таких як Світова організація інтелектуальної власності, Міжнародний союз електрозв'язку, Програма розвитку ООН та ін.. Позиціонуванням країн у системі міжнародних рейтингів інноваційного розвитку займається широке коло як зарубіжних, так і вітчизняних науковців, серед яких слід виділити: І.Єгорова, А.Єріну, В.Козюк, Е.Лібанову, І.Курило та ін. [1,2,3,4].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Водночас не дивлячись на велику кількість досліджень та публікацій з даної проблематики значне коло її аспектів потребує постійного моніторингу та аналізу.

Метою статті є розгляд методологічних підходів до розрахунку та застосування глобального індексу інновацій, як інструменту вимірювання інноваційного розвитку країн у системі світового інформаційного простору. Визначено місце України у світовому рейтингу інноваційного розвитку та виявлено сильні та слабкі сторони країни у контексті глобальних тенденцій інновацій.

Для визначення впливу інновацій на економічний розвиток і процвітання країн, Міжнародна школа інноваційного бізнесу INSEAD (Франція) у співпраці з Корнельським університетом і Світовою організацією інтелектуальної власності починаючи з 2007 року, щорічно розраховують Глобальний індекс інновацій (Global Innovation Index). Рейтинг охоплює понад 120 країн світу (зокрема, в 2018 - 126 країн), які перебувають на різних рівнях інноваційного розвитку. Необхідною умовою включення країни в розрахунок глобального індексу інновацій є доступність не менше 60% необхідних для розрахунку даних.

ГЛОБАЛЬНИЙ ІНДЕКС ІННОВАЦІЙ (ГІІ) - це багатовимірна оцінка національної інноваційної сфери, на яку покладається завдання визначити позицію країни за рівнем інноваційного розвитку в світовому контексті. Крім порівняльного аналізу, глобальний індекс інновацій на основі великого та унікального набору даних дає можливість ідентифікувати відносні переваги та слабкі місця національних інноваційних систем і стає важливим інструментом оцінювання ефективності інноваційної політики держави.

Як відомо, інноваційна сфера надзвичайно складна та багатогранна. Тому, для розрахунку глобального індексу інновацій використовують комплекс з більш, ніж 80, а саме 82 первинних (базових) показників, різних за своєю статистичною природою та джерелами інформації. З них 2/3 складають макроекономічні (кількісні) показники з офіційних джерел досліджуваних країн, інші показники - це рейтингові оцінки різних міжнародних інституцій та експертні оцінки лідерів бізнесу в рамках опитувань Світового Економічного форуму. Оскільки досліджувані країни відрізняються масштабами економіки, то для забезпечення порівнянності даних більшість кількісних показників подаються у формі відносних величин структури або координації: витрати на освіту у відсотках до валового внутрішнього продукту; частка експорту високотехнологічної продукції в загальному обсязі експорту, частка домогосподарств, які мають комп'ютер та доступ до Інтернету, середня тривалість шкільного навчання тощо.

Всі кількісні індикатори конвертуються в єдину шкалу оцінювання від 0 до 100 з використанням критерію мінімакса [10]:

- для показників - стимуляторів:

для показників - де стимуляторів:

економічний конкурентоспроможність інноваційний

де Ху - фактичне значення і - того показника в ] - тій країні; (х_ітах - Х_гтт) - розмах варіації значень і-того показника.

У випадку значної асиметрії для розрахунків використовується квартильний розмах варіації.

Автори дослідження вважають, що успішність економіки пов'язана, як з наявністю інноваційного потенціалу, так і умовами для його втілення. Тому глобальний індекс інновацій розраховується як зважена сума оцінок двох груп показників.

І. Наявні ресурси та умови для проведення інновацій

1. Інститути:

> політична кон'юнктура;

> законодавча база;

> бізнес- середовище.

2. Людський капітал і наука:

> освіта;

> вища освіта;

> наукові дослідження і розробки;

3. Інфраструктура:

> інформаційно - комунікаційні технології;

> основна інфраструктура;

> екологічна стійкість.

4. Розвиток внутрішнього ринку:

> кредити;

> інвестиції;

> торгівля та конкуренція.

5. Розвиток бізнесу:

> знання співробітників;

> інноваційні зв'язки;

> придбання знань.

ІІ. Досягнуті практичні результати здійснення інновацій 1. Розвиток технології і економіки знань:

> створення знань;

> вплив знань;

> поширення знань.

2. Розвиток креативної діяльності:

> нематеріальні активи;

> креативні товари і послуги;

> он - лайн креативність.

Кожен блок характеризується певним переліком факторів, які періодично оновлюються та доповнюються з огляду на високу динамічність сучасного інноваційного процесу.

Коефіцієнт ефективності інновацій визначається як співвідношення субіндекса результатів інновацій до субіндексу ресурсів інновацій, і таким чином відображає агреговану результативність інноваційної діяльності при даному інноваційному потенціалі.

У 2018 році рейтингом інновацій було охоплено 126 країн з усіх регіонів світу, в яких проживає 92% населення планети, і які виробляють 98% світового валового внутрішнього продукту. За результатами рейтингу, до топ - 5 країн з найбільш розвиненою інноваційною економікою і венчурним бізнесом, який є важливою складовою інноваційної економіки увійшли Швейцарія (9 років поспіль), Нідерланди, Швеція, Великобританія, Сінгапур (табл. 1).

Таблиця 1

Рейтинг країн за рівнем глобального індексу інновацій у Вперше у 2017 році до топ- 20 країн інноваторів увійшов Китай. Країни - інноватори успішно розвивають інвестиції в людський капітал, що створює сприятливі умови для поширення економіки знань, розвитку творчості та впровадження новітніх технологій.

Якщо розглянути динаміку глобального індексу інновацій України, то необхідно відмітити, що за період з 2015 року країна піднялась у рейтингу більш ніж на 20 позицій. Слід зауважити, що Україна в рейтингу глобального індексу інновацій 2017 році займала 50 місце, а у 2018 році піднялась на 7 позицій та посіла 43 місце (42 - Греція, 44 - Таїланд, 45 - В'єтнам, 46 - Росія). Як видно, глобальний індекс інновацій у 2018 році склав в Україні 38,5 балів - це саме високе значення для нашої країни за всю історію рейтингу. Таким чином, Україна випередила Таїланд, В'єтнам, Росію, Чілі, Молдову та ін.

Якщо проаналізувати за рахунок яких позицій, наша країна займає в рейтингу таке місце, то слід виділити, по-перше наші сильні позиції, це категорії:

- «Людський капітал та дослідження» (в цілому за даним блоком - 43 місце в світі);

- «Розвиток бізнесу» (патенти, інтелектуальна власність, працевлаштування жінок з вищої освітою, умови праці - 46 місце);

- «Знання та технології» (27 місце);

- «Креативність» (45 місце).

Слабкі місця: