Економічна безпека в системах ринкових трансформацій

Дослідження теоретичних основ аналізу економічної безпеки та напрямів її забезпечення на основі стабілізації розвитку сектора економіки. Визначення сутності економічної безпеки як категорії, якій притаманні системні ознаки ринкових трансформацій.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2020
Размер файла 19,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Економічна безпека в системах ринкових трансформацій

Стадник В.П., здобувач

Досліджено теоретичні основи аналізу економічної безпеки та напрями її забезпечення на основі стабілізації розвитку сектора економіки. Визначено сутність економічної безпеки як категорії, якій притаманні системні ознаки.

Ключові слова: економічна безпека, ринок, трансформаційні процеси.

V. Stadnuk

THREAT ECONOMIC IN SYSTEM TRANSFORMATIONS

Investigational theoretical bases of analysis of economic security and directions of its providing on the basis of stabilizing of development of sector of economy. Certainly essence of economic security as to the category to which inherent system signs.

Keywords: economic security, market, transformation processes.

Стадник В.П.

ЭКОНОМИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ В СИСТЕМАХ РЫНОЧНЫХ ТРАНСФОРМАЦИЙ

Исследовано теоретические основания анализа экономической безопасности и направление ее обеспечения на основании стабилизации розвития сектора экономики. Обозначено сущность экономической безопасности как категории, которой приемлемы систематические обозначения.

Ключевые слова: экономическая безопасность, трансформационные процесы.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Однією з найважливіших умов успішної ринкової трансформації економіки є її мікроекономічна та макроекономічна стабілізація. При цьому має здійснюватися специфічна державна політика яка покликана підтримувати на природному рівні головні мікро- та макроекономічні пропорції. У перехідних економіках метою такої політики є передусім подолання диспропорцій у кредитно-грошовій і податково-бюджетній сферах.

Цілі статті

Проблеми, пов'язані з ринковими трансформаціями, підсилюються такими економічними явищами, як дефіцит державного бюджету, інфляція, падіння рівня виробництва, наявність безробіття та різке падіння рівня життя населення. Негативні економічні явища набувають ще більшого масштабу у зв'язку з відсутністю науково обґрунтованої стратегії національного розвитку, яка базується на економічно безпечних орієнтирах. Разом з тим проблема економічної безпеки ніколи не існувала відокремлено. Це є похідна від специфіки економічного зростання на кожній стадії розвитку суспільства. Зміст цієї проблеми може змінюватися залежно від динаміки зовнішніх і внутрішніх умов функціонування економічної системи [4].

Усе вище зазначене робить актуальним дослідження сутності категорії «економічна безпека» та її динаміки в умовах ринкових трансформацій на основі узагальнення різних наукових підходів та обґрунтування основних напрямів забезпечення економічної безпеки держави у складних умовах функціонування вітчизняної економіки.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Еволюцію формування економічної думки у сфері визначення теоретичних основ економічної безпеки досліджували як зарубіжні так і українські вчені - П. Кінг, Р. Нолан, А. Архіпова, В. Медведєва, О. Гудзинський, О. Тамбовцева, А. Козаченко, Є. Панченко, А. Гриценко, Т. Пастернак-Таранущенко та ін. Вище перелічені у своїх дослідженнях торкаються питань, пов'язаних з економічною природою безпеки держави, з її суб'єктами та об'єктами, сутністю, критеріями, система показників та їх граничними значеннями. Завдяки їх дослідженню досягнуто суттєвого прогресу в розробці наукових і практичних аспектів вирішення означених проблем.

Викладення основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Критичний огляд наукових напрацювань з проблем економічно безпечного розвитку дозволяє стверджувати, що деякі теоретичні питання залишаються неповністю дослідженими.

Трансформаційні процеси в економіці сприяють подальшому розвитку не тільки конкретної економіки, а й економічної теорії. За своїм змістом економічна безпека належить до числа тих проблем, від вирішення яких залежить стан держави, тому що її забезпечення дозволяє реалізувати ефективний розвиток, результатом якого є економічна незалежність, відношення виробництва, зайнятість, зростання рівня життя та соціальної захищеності населення, зовнішньоекономічна рівновага.

Процес формування змістовності категорії «економічна безпека» був дуже тривалим: від вузького - захист комерційної таємниці, до широкого - ефективне використання ресурсів для забезпечення сталого функціонування економіки [4].

Економічна, організаційна і політична система суспільства безпосередньо залежить від його господарської діяльності. Незалежно від суб'єктів господарювання економічна безпека має багатоаспектне тлумачення. На будь-якому рівні ієрархії виробничо-господарської діяльності можуть виникати ситуації, які безпосередньо впливають на стан виробництва, часто незалежно від самого товаровиробника.

Поняття економічна безпека можна розглядати з кількох позицій. З позиції різних агентів ринку, що взаємодіють з підприємством (споживачів, суміжників, податкових, кредитних органів і т. ін.). З позиції самого підприємства оцінка економічної безпеки полягає у визначенні рівня захищеності його потенціалу (виробничо-технічного, фінансового,соціального та ін.).

Рівень економічної безпеки залежить від того, наскільки ефективно його керівництво та фахівці зможуть уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки певних негативних складових зовнішнього та внутрішнього середовища.

За В.О. Ткачем економічна безпека - економічні відносини з приводу досягнення такого рівня розвитку економіки, при якому здійснюється ефективне задоволення потреб і гарантований захист інтересів усіх суб'єктів економіки, навіть при несприятливих умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Дане вище визначення свідчить про те, що економічна безпека є системною категорією, які властиві такі елементи: незалежність, стійкість, спроможність до саморозвитку, ймовірнісний характер, цілеспрямованість, суперечливість, керованість. Крім того, сприйняття економічної безпеки як цілісної системи дозволяє виділити її суб'єкти і об'єкти і проводити дослідження з позиції суперечливості в процесі реалізації інтересів.

За Отринським В.Л. економічна безпека - це стан і здатність економічної системи протистояти небезпеці руйнування її оргструктури і статусу, а також перешкодам у досягненні цілей розвитку.

Її можна окреслити як стан підприємства в межах граничних значень і здатність протидіяти загрозам та забезпечувати реалізацію економічних інтересів.

Складність і багатогранність категорії «економічна безпека» стали передумовою необхідності розробки критеріїв класифікації видів економічної безпеки, що забезпечує детальне дослідження ризиків, що на неї впливають. За такого підходу зробимо два висновки:

1) на зміну традиційної структури економічної безпеки, яка базується на понятті «небезпека», має прийти нова - на основі концепції ризику; 2) концепція ризику в стратегії економічної безпеки містить у собі два аспекти: оцінку та управління ризиком.

У процесі дослідження стану економічної безпеки необхідно враховувати ієрархічну декомпозицію, яка обґрунтовує взаємозалежність окремих її рівнів. В основу її формування покладено ступінь ідентичності та протилежності інтересів на кожному економічному рівні і необхідність механізмів їх вирішення найбільш прийнятим шляхом. Так, основою формування засад глобальної безпеки є міжнародна, яка у свою чергу, залежить від інтересів і рівня національної безпеки окремих держав, остання - від нижчих рівнів ієрархії: регіон, підприємство, особистість.

Поняття «національна безпека» перш за все означає - економічну. Національна безпека - це результат реалізації стратегії економічно безпечного розвитку держави, тому терміни «національна безпека» і «економічна безпека» є ідентичними. Зроблений нами висновок можна обґрунтувати: по-перше, основою національної економічної безпеки є стала та розвинена економіка; по-друге, лише рівень економічної безпеки держави свідчить про ступінь її економічної самостійності й незалежності; по-третє, національна економіка не може вважатися діючою в умовах спаду виробництва, відсутності економічного зростання в окремих галузях, банкрутства підприємств тощо, а все перелічене є сферою економічної безпеки.

Аналіз проблем забезпечення економічної безпеки обов'язково потребує вирішення питання про якісну та кількісну оцінку ризиків, які на неї впливають. З урахуванням економічного стану держави та загально-методологічних вимог сформовано принципи побудови показників оцінки рівня економічної безпеки: простота, динамічність, комплексність, адекватність, агрегованість, диференційованість, рухливість. На основі вище перелічених принципів та за допомогою таких методичних підходів, як розрахункові методи, метод аналогій, прогнозний метод, експертний метод розраховано граничні значення та обґрунтовано систему показників економічної безпеки. На практиці використовують наступні методичні підходи: 1) розрахункові методи, коли в основу розрахунків покладено природні нормативи, які оцінюються в грошовому вимірі, результати оцінок підсумовуються і, таким чином, визначаються граничні значення економічної безпеки; 2) метод аналогій, коли межа граничних значень визначається такими ж засобами, як і в закордонній або вітчизняній практиці, але для інших цілей; 3) прогнозний метод, коли межа граничних значень визначається на основі економічної політики, яка проводиться для досягнення цілей, що поставлені державою; 4) експертний метод, коли граничні значення визначаються на базі поглядів групи експертів [3].

Проблема оцінки економічної безпеки держави, регіону. Галузі або підприємства останнім часом набула особливої актуальності. Однак, незважаючи на великий інтерес вітчизняних і зарубіжних вчених і практиків, слід зазначити, що існуючі розробки, в основному, присвячені різним аспектам національної і регіональної безпеки, і значно меншою мірою - питанням економічної безпеки підприємств. Серед проблем забезпечення економічної безпеки підприємства, що підлягають рішенню, у першу чергу, варто згадати наступні:

1. неповну визначеність з набором складових економічної безпеки підприємства;

2. наявність значних утруднень формалізованого опису динамічних властивостей підприємства з точки зору забезпечення його економічної безпеки, у взаємозв'язку з діями дестабілізуючих факторів;

3. існуючі утруднення з визначенням складу оціночних критеріїв складових економічної безпеки, а також їхньою градацією для різних рівнів безпеки;

4. відсутні загальновизнані вітчизняні методики оцінки рівня складових економічної безпеки підприємства, оскільки підходи, що одержали визнання в закордонній практиці, не завжди можна застосувати в умовах транзитної економіки держави;

5. відсутність методик комплексної оцінки рівня економічної безпеки підприємства, з урахуванням усіх її складових [1].

Стосовно рівня економічної безпеки підприємства, то він оцінюється на підставі приведених положень, згідно з якими підприємство знаходиться в економічній безпеці, якщо його виробничо-господарська діяльність прибуткова. Рівень економічної безпеки підприємства визначається на основі запропонованого критерію, що представляє собою співвідношення величини брутто-інвестицій підприємства і величини ресурсів, необхідних для інвестиційної підтримки умов, що забезпечують економічну безпеку підприємства [2].

Такий підхід до визначення рівня економічної безпеки підприємства заснований на тому, що джерелом забезпечення економічної безпеки підприємства є прибуток, одержаний в результаті взаємодії підприємства із суб'єктами зовнішнього середовища, тобто в результаті дотримання інтересів підприємства.

Перш ніж визначити рівень економічної безпеки, необхідно встановити, чи знаходиться взагалі підприємство в стані економічної безпеки, тобто установити, чи здатне воно забезпечити просте відтворення капіталу. Виходячи зі зробленого твердження, підприємство знаходиться в стані економічної безпеки, якщо ним одержаний прибуток, тобто якщо воно здатне забезпечити просте відтворення капіталу. Відповідно до цього твердження спочатку визначається наявність у підприємства прибутку за минулий період. Однак високі темпи інфляції у вітчизняній економіці потребують додаткових уточнюючих розрахунків, результати яких дозволять установити, чи дійсно підприємство знаходиться в економічній безпеці. Додаткові уточнюючі розрахунки по визначенню економічної безпеки підприємства зводяться до такого: різниця нарахованої амортизації і скоригованої її величини з урахуванням впливу інфляції необхідно зіставити з величиною чистого прибутку підприємства, спрямованого на реінвестування, оскільки недолік засобів на просте відтворення капіталу підприємства можна заповнити тільки за рахунок реінвестованого прибутку поточного року.

Отже, вище перерахований стан речей є передумовою застосування ряду заходів щодо поліпшення стану як держави, так і підприємства на міжнаціональному і національному рівні на основі стабілізаційного розвитку реального сектора економіки.

економічна безпека ринковий трансформація

Висновки

Сприйняття економічної безпеки як «стану захищеності» спрощує сутність цього поняття. Економічну безпеку слід визначати як систему відносин між різними рівнями економіки з приводу досягнення такого рівня розвитку, при якому здійснюється задоволення потреб і гарантований захист інтересів усіх суб'єктів економіки. Визначається, що найбільше значення в системі ієрархії економічної безпеки має національна економічна безпека, тому що вона є основою формування міжнародної та глобальної безпеки, є базисом і результатом розвитку внутрішньої економіки.

Аналіз співвідношення фактичного і граничного значень показників економічної безпеки дає змогу стверджувати, що рівень економічної безпеки має тенденцію до зниження і визначити пріоритетний сектор, який потребує розробки заходів щодо забезпечення економічної безпеки - це реальний сектор економіки.

Література

1. Гудзинський О. Д. Управління ризиками та економічною безпекою / О. Д. Гудзинський, С. М. Судомир, Т. О. Гуренко, Н В. Гайдамак. - К.: ІПК ДСЗУ, 2010. - 237 с.

2. Донець Л. І. Економічна безпека підприємства: навч. посіб. / Л. І. Донець, Н. В. Ващенко. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 239 с.

3. Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: монографія / Г. В. Козаченко, В.П. Пономарьов, О. М. Ляшенко. - К.: Лібра, 2007.

4. Ткач В. О. Економічна безпека в умовах ринкових відносин / В. О. Ткач // Європейський вектор економічного розвитку. - 2011. - № 1 - С. 228 - 234.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.