Електронне підприємництво як інноваційний напрям підтримки малого бізнесу у регіонах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

78

Механізм регулювання економіки, 2008, № 4, Том 1

Електронне підприємництво як інноваційний напрям підтримки малого бізнесу у регіонах України

І.М. Комарницький, Л.М. Коваль

У роботі проведено аналіз регіональних програм підтримки малого бізнесу. Досліджено особливості електронного підприємництва (електронної комерції, електронного бізнесу). Проаналізовано можливості застосування електронного підприємництва як форми підтримки малого бізнесу. Запропоновано комплекс заходів щодо підтримки розвитку малого підприємництва органами місцевого самоврядування.

Постановка проблеми. На сучасному етапі економічних реформ і становлення ринкових відносин в Україні науковий та практичний інтерес до підприємництва невпинно зростає. В умовах радикальних економічних перетворень особливої важливості набуває формування творчої ініціативної поведінки підприємця; реалізація підприємницького потенціалу як в економічній, так і в соціальній сфері суспільства; відтворення підприємницької субкультури; становлення та розширення системи підготовки вітчизняних підприємців. Саме підприємництво є тим елементом економіки, який завдяки своїй інноваційній специфіці, здатний вивести її на більш цивілізований рівень. підприємництво електронний бізнес малий

Світовий досвід держав з ринковою економікою показує, що в країнах, де є великі підприємства і корпорації, значна частка валового продукту створюється великою кількістю малих підприємств. Проте, незважаючи на гнучкість і динамічність даного сектору економіки, який задовольняє потреби населення в роботі, заробітній платі, соціальних послугах, на шляху його розвитку виникає низка гострих проблем економічного, політичного і соціального характеру. Останнім часом посилилася увага до малого підприємництва, як однієї з найбільш ефективних форм підприємництва, що сприяє успішному розвитку української економіки. Актуальність даної проблеми полягає в тому, що пошук інноваційних форм підтримки малого бізнесу в регіонах примушує звертати увагу на віртуальні форми організації бізнесу, до яких і належить електронне підприємництво.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналізуючи регіональні програми підтримки малого підприємництва в різних областях нашої держави, слід відзначити, що у них передбачено розвиток підприємництва на базі ресурсного та інформаційного забезпечення, підтримки інноваційних проектів тощо.

Економічні перетворення, політика економічних і державних структур загострюють потребу в розвитку малого підприємництва в Україні як основи економічної стабільності, безпеки і підвищення добробуту населення. Про стан кризи малого підприємництва в Україні свідчать значні перешкоди економічного, політичного і соціального характерів, що супроводжують розвиток малих форм підприємницької активності [2].

Оскільки основний вплив на підприємницьке середовище здійснює держава, формуючи загальноекономічні, правові та соціальні умови функціонування бізнесу, то першочерговим є створення ефективного та дієвого механізму державного захисту та підтримки підприємництва [3]. При цьому вплив держави має бути спрямований, в першу чергу, на створення повноцінного ринкового середовища, захист права власності та свободи господарської діяльності, підтримку добросовісної конкуренції, а також сприяння примноженню власного капіталу та реалізації власних можливостей підприємств, дотримання етико-правових норм ведення бізнесу та пошук нових форм підтримки суб'єктів малого підприємництва (СМП) [1]. Державна підтримка бізнесу не повинна підривати фундаментальні ринкові цінності і спотворювати підприємницьке середовище, а навпаки, повинна шукати нові можливості для самореалізації СМП, як це системно організовано в ЄС [6, 7].

Щодо здійснення державою регуляторної політики, то регулювання підприємництва повинно передбачати виконання державними органами та інститутами визначених видів діяльності (функцій) для досягнення конкретних цілей (завдань), які є підпорядкованими генеральній меті - забезпеченню високої ефективності підприємницької діяльності в Україні.

Для прикладу розглянемо область. Аналізуючи розвиток підприємництва у Львівській області, можна сказати, що важливим елементом економіки області є розвиток і функціонування, поряд із великими і середніми підприємствами, підприємств малого бізнесу. Зростання підприємницької активності у сфері малого бізнесу сприяє наповненню ринку товарами та послугами, вирішенню проблеми зайнятості, створенню нових робочих місць. Збільшення кількості малих підприємств, забезпечення їхнього повноцінного функціонування, подолання перешкод, покращення показників та розширення сфери їхньої діяльності є загальновизнаною необхідністю та пріоритетом серед найголовніших завдань, які стоять перед суб'єктами ринку і органами державної влади. Малий бізнес повинен стати рушійною силою інноваційного розвитку, активатором структурної перебудови економіки та чинником, що сприяє її зростанню.

В області функціонує понад 120 тис. суб'єктів малого бізнесу (фізичних та юридичних осіб), що на 2,6% більше ніж у відповідний період минулого року, в тому числі - 26,9 тис. малих підприємств та 93,3 тис. - підприємців - фізичних осіб [15].

Дедалі відчутнішою є участь малого бізнесу в доходах місцевих бюджетів. Питома вага надходжень у Зведений бюджет області складає 16,6%, в тому числі внески підприємців - фізичних осіб - 4,4%.

Державну реєстрацію здійснили 16185 нових суб'єктів господарювання, що на 5,7% більше ніж за аналогічний період попереднього року, в тому числі 2595 - юридичних осіб та 13590 - фізичних осіб.

За видами економічної діяльності у I-му півріччі 2007 р. найбільше малих підприємств діяло у сфері торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 5,9 тис. підприємств (33,4%). Суттєвою була їх кількість у промисловості - 2969 (16,7%), в операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям - 18,9%, у готельному та ресторанному господарстві - 6,1%, у діяльності транспорту та зв'язку - 5,2%.

Наведені дані засвідчують, що в регіоні простежується стійка позитивна динаміка розвитку та діяльності малого підприємництва. Цей факт певним чином може завдячувати належному виконанню заходів Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2007-2008 роки у 2007 році.

Щодо ресурсного та інформаційного забезпечення, то воно в області реалізується наступним чином. Діють „телефони довіри” та „пошти довіри” для суб'єктів господарської діяльності при контролюючих та інспектуючих органах виконавчої влади. Також активно діє веб-сайт „Підприємництво Львівщини”, на якому систематично висвітлюється інформація щодо норм та положень діючого законодавства у сфері малого та середнього підприємництва.

У грудні 2007 року відкрита громадська приймальня, де проводиться інформатизація населення щодо діяльності підприємництва на території Львівщини. У всіх районах та містах області формуються банки даних невикористаних вільних виробничих площ та обладнання. Протягом 2007 року суб'єктам малого бізнесу передано в оренду 48,9 тис. м. кв. площ та у власність 21,0 тис. м. кв.

Державною податковою службою і надалі проводиться робота щодо добровільного залучення платників податків до подання звітності в електронному вигляді, зокрема і СМП.

В області функціонує 39 кредитних спілок, з них 19 активно працюють у сільському господарстві і сприяють полегшенню доступу дрібних сільськогосподарських товаровиробників та інших жителів села до фінансових ресурсів. Серед них можна відзначити кредитні спілки: „Вигода”, „Анісія” та кредитна спілка Львівської аграрної палати, які безпосередньо працюють з мешканцями сільської місцевості і мають свої осередки у районах області.

Місцеві та районні радіостанції постійно висвітлюють проблеми розвитку підприємництва області, готують тематичні програми про малий бізнес. В газетах „Суботня пошта”, „Високий замок”, „Експрес”, „Львівська газета” друкується інформація для населення області щодо стану малого підприємництва регіону. З метою висвітлення заходів органів виконавчої влади області щодо поліпшення підприємницького середовища в регіоні, розповсюдження досвіду роботи кращих підприємців Львівщини, пропагування діяльності підприємництва, започаткування і ведення бізнесу на Львівському телебаченні проведено ряд тематичних програм „Власна справа”.

Розроблено „Методичне забезпечення висвітлення діяльності державної установи у Львівській області”, проект був розповсюджений серед райдержадміністрацій та міст обласного значення з метою отримання зауважень та пропозицій.

Щодо поінформованості суб'єктів господарювання в частині дозвільних, реєстраційних та післяреєстраційних процедур, в містах та районах області забезпечено доступ підприємців до вищезгаданої інформації шляхом розміщення її на інформаційних стендах в приміщеннях „єдиних вікон” та „Єдиних дозвільних офісів”, веб-сайтах державних установ. Практично вся необхідна інформація розміщена також на постійно-діючому Інтернет-сайті „Підприємництво Львівщини” (www.lvivbiz.com), де постійно поновлюється інформація.

Особлива увага в області приділяється реалізації інноваційних проектів. Розвиток малого підприємництва в сучасних умовах неможливий без залучення інноваційних проектів. Це пов'язано із необхідністю створення мережі малих підприємств, структурних підрозділів малих підприємств, які реагують на актуальні потреби ринку, сприяючи розвитку економіки в регіонах та задовольняючи потреби населення. Інноваційна діяльність є однією із основних умов щодо створення конкурентного середовища, конкурентноспроможних технологій та послуг у сфері малого підприємництва.

Створена відповідна підприємницька інфраструктура, до якої належить, перш за все, Центр підтримки бізнесу “НюБізнет”, бізнес-інкубатор при Національному університеті “Львівська політехніка”, бізнес-інкубатор “Каунтерпарт Мета Центр”, Львівський ЦНТЕІ, центр післяприватизаційної підтримки підприємств, Комітет підприємців Львівщини, Асоціація роботодавців Львівщини, Центр молодіжного підприємництва та інші. За сприянням головного управління економіки в рамках реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2007-2008 р. Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола розробив концепцію формування регіональної організаційно-економічної системи підтримки підприємств малого бізнесу. Проаналізувавши стан розвитку підприємництва у Львівській області, автори роботи [18, 19] вважають за необхідне звернути увагу на особливості електронного підприємництва, а саме на актуальні проблеми, що потребують свого найшвидшого вирішення з точки зору розробки заходів, спрямованих на активізацію електронного підприємництва в Україні.

Визначимо три істотні відмінності електронної торгівлі від традиційної [9]: 1) потенційно дуже велика аудиторія; 2) товари експонуються не на прилавках, а в електронному вигляді; 3) між заявою покупця про намір зробити покупку й актом купівлі-продажу проходить час.

Ці риси й обумовлюють переваги і недоліки віртуального магазину в порівнянні з його реальним побратимом.

Серед переваг: 1) потенційна можливість залучити більшу кількість покупців; 2) невеликі витрати на рекламу магазину; 3) потенційно більше число продажу; 4) значно менші витрати на утримання; 5) краще інформаційне забезпечення, тобто є можливість надавати більше інформації про товар великій кількості відвідувачів одночасно.

Серед недоліків: 1) у покупця немає можливості „покрутити товар у руках" чи „приміряти" перед покупкою; 2) оскільки, покупки роблять під впливом моменту, то у випадку електронної комерції істотно підвищується відсоток відмовлень від покупки, незавершених угод; 3) значно складніша організація доставки; 4) Інтернет-магазин недоступний для тих, хто не вміє працювати в Інтернеті.

Електронний бізнес необхідно чітко будувати, а для цього дуже важливою є логічна система виробничо-комерційних відносин. Процес створення Інтернет-системи відрізняється від побудови навіть традиційної інформаційної системи. Веб-інтерфейс і веб-технології надають величезні можливості, проте вони вимагають наявності в колективі розроблювачів команди, яку прийнято називати "контентною" [10]. Робота цієї команди найбільш близька до роботи редакції журналу чи газети - це робота з інформацією (текстами, даними, графікою), систематизацією, редагуванням і представленням цієї інформації на екрані. Торгово-інформаційна система стає обличчям компанії. Велику роль відіграє можливість персоналізації інформації, яку бачить користувач. Саме ці фактори і створюють на екрані комп'ютера зручне, зрозуміле і привабливе для споживача середовище.

Характерною особливістю електронного бізнесу в Україні є постійна потреба Інтернет-проекту в інвестиціях. Кожна фірма шукає свої шляхи вирішення цього складного питання. Так, компанія “Сігма Блейзер” створила Інтернет-інкубатор, де реалізовано кілька перспективних веб-проектів. Свою роль компанія бачить не у формі керівництва молодими Інтернет-компаніями, а у вигляді консультанта та аналітика електронного бізнесу.

Свої інвестиції в український електронний бізнес вкладають потужні компанії зі світовим ім'ям. Компанія “Сан” [11] впроваджує спеціальні програми підтримки малих фірм, які тільки-но розпочали свій бізнес в Інтернеті. Метою цих програм є не тільки допомогти швидко стартувати Інтернет-компаніям, а також і вести свій бізнес більш ефективно. Програма під назвою “Sun Developer Essentials Hardware” спрямована на постачання систем для розробників за пільговими цінами. Інша програма “Sun Startup Accelerator” дозволяє початкуючим Інтернет-провайдерам отримати технічну підтримку, щоб розпочати свій бізнес. Для цього є спеціальна схема кредиту, причому виплати розпочинаються тільки через півроку.

Аналізуючи світовий досвід, де електронний бізнес розпочинали за схемою В2В (business to business, тобто виробник до виробника), цю схему найпростіше реалізувати на спеціальних торгових майданчиках. В Україні вже існує система такого типу - „Market Land”, розроблена і підтримана київською компанією „Автоматизовані системи і технології” [12]. Система „Market Land” працює як горизонтальний діловий портал, що об'єднує в собі декілька галузевих (вертикальних) веб-ресурсів. Ця система розрахована на малі і середні компанії, яким передусім, надаються такі сервісні програми, як пошук партнерів для бізнесу, способи просування товарів. Для знаходження клієнтів працює зручна система абонентських плат. Створення торгових майданчиків в режимі он-лайн потребує інструментарію. Компанія Інформекс - один із лідерів ринку програмного забезпечення для електронної торгівлі - розробила програму „Intershop Communications” [13]. Вже працює Інтернет-магазин „Спортфан”, який використовує дане програмне забезпечення.

Наступною характерною особливістю електронного бізнесу є його необхідність в Інтернет-рекламі, ринок якої динамічно зростає. Для порівняння, наведемо дані агенства „Інтернет Експерт”, які у 1995 році оцінювали масштаби ринку у 50 тис. дол. США, а вже в 2000 р. він сягнув рівня 300 тис. дол. США [15]. Такі темпи зростання є багатообіцяючими, що дозволяє українському сегменту Інтернет-ринку (Уанету) розширюватися і формувати нові спеціалізовані рекламні ресурси на зразок медіа-баінгових агенств Dom.com і Sialla.com.

Чи не найцікавішою особливістю електронного бізнесу Інтернету є сам суб'єкт електронного підприємництва, яким може бути не тільки велике підприємство, а й приватний підприємець, тобто СМП.

До найпростіших стратегій, які застосовуються в малому електронному підприємництву є партнерська програма (affiliate). Іншим варіантом цієї ж стратегії є формування власної партнерської програми. Це вже вимагає навиків програмування. Не менш цікавими способами заробити є - організація віртуального підприємства; банерна та он-лайн-реклама. Тобто приватному підприємцю є де прикласти руки, а якщо нема зовсім ніякого досвіду, то краще всього пошукати існуючі комерційні проекти, структуру чи бізнес і спробувати з ними об'єднатися.

Розвиток сучасної концепції інформаційного суспільства привів до виникнення нових соціальних, психологічних та економічних явищ, основою яких є якісно інше розуміння значення інформаційного ресурсу як найголовнішого фактору суспільного прогресу [16]. Одним з таких явищ є віртуальна організація взаємодії суб'єктів господарювання різних економічних систем.

Інтернет дозволив реалізовувати на ринку продукцію та послуги без особистого контакту між замовником та виконавцем, на будь-якій відстані майже миттєво можливо здійснювати торгівельні та банківські операції, консультації і навіть медичну діагностику.

Створення віртуальних корпорацій, мереж, об'єднань викликає необхідність теоретичного обґрунтування виникнення та функціонування подібних структур, принципів характеристики та поділу ринку на якому вони працюють. Віртуальна організація характеризується як добровільна тимчасова форма кооперації декількох, як правило незалежних суб'єктів, яка спрямована на оптимізацію системи виробництва благ.

Принципова відмінність віртуальних об'єднань від таких класичних методів співпраці, як консорціуми, конгломерати, концерни, трести, пули, синдикати полягає у тому, що метою останніх є створення обмежень та певних важелів регулювання поведінки суб'єктів на ринку, в той час як віртуальна організація кооперації спрямована на забезпечення доступності інформаційних та інших ресурсів для всіх учасників мережевого об'єднання. Головною перевагою віртуальної організації бізнесу є скорочення трансакційних витрат, пов'язаних із пошуком та обробкою інформації.

При цьому значно зменшуються витрати на створення та утримання офісів, виробничих площ, зникає необхідність у поїздках для організації персональних зустрічей та переговорів.

Кількість учасників віртуального об'єднання майже необмежена, єдиним стримуючим фактором у даному випадку є межа перевантаженості інформацією, коли останню вже не вдається систематизувати та кількісна межа керованості об'єднання. Окрім залучення інформаційних ресурсів віртуальні об'єднання дозволяють користуватись послугами висококваліфікованих фахівців без зміни місця їх проживання та деколи без офіційного оформлення співпраці. Відкритість та гнучкість віртуальних компаній дозволяє значно швидше реагувати та пристосовуватись до змін зовнішнього середовища організації, хоча у віртуальних об'єднаннях вже важко визначити межу між зовнішнім та внутрішнім середовищем через глибоку інформаційну інтеграцію.

У функціонуванні віртуальних об'єднань є певні обмеження, які стримують розвиток мережевої співпраці [14]. Існують ринкові обмеження, які з економічної точки зору обґрунтовують доцільність існування мережі, створення віртуального об'єднання втрачає свій сенс при відсутності економічного ефекту, який визначається як різниця між вартістю утримання віртуальної організації та витратами соціуму на виконання її функцій при відсутності такого об'єднання. Також нерівномірність телекомунікаційного розвитку окремих регіонів та відмінність у цифрових стандартах може створити додаткові витрати на технологічну синхронізацію мережі. Загалом, важко зберігати конфіденційну інформацію від несанкціонованого доступу. До стримуючих факторів можна віднести психологічну „неготовність” багатьох СМП до інтенсивної роботи у віртуальному просторі.

Перераховані недоліки більшою мірою пов'язані із технічними питаннями функціонування віртуальних об'єднань, тому, враховуючи сучасні швидкі темпи розвитку інформаційних технологій, можна сподіватись на вирішення значної частки проблем мережевих об'єднань у найближчі роки.

Останнім часом щоразу більше українських підприємців починають замислюватись над тим, як використовувати переваги Інтернету для розвитку малого бізнесу. Однак, можливості електронної комерції на наших просторах обмежені як кількістю користувачів, так і слаборозвинутою системою електронних платежів. Крім того, чимало бізнесменів до перспектив електронного бізнесу в Україні ставиться із скептицизмом. І знову ж, через те, що коло користувачів ще не досить широке, і відповідно мало вивчені принципи роботи на віртуальному ринку.

Створення системи віртуальних електронних структур на даному етапі розвитку економічної системи України є одним з найбільш оптимальних організаційних методів підтримки діяльності СМП. Наявність висококваліфікованих вітчизняних фахівців та невеликі стартові витрати дозволяють сподіватись на успіх нових форм організації малого підприємництва.

Проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні, останнім часом широко обговорюються. Це пов'язано з тим, що практично всі економічно розвинуті країни перейшли на широке використання переваг нових інформаційних технологій у виробничій, комерційній, банківській діяльності. Адже традиційними методами сьогодні стало неможливо орієнтуватися в інформаційному потоці, постійно спрямовувати його і проводити глибокий аналіз отриманої інформації.

Ще однією проблемою є законодавче регулювання підприємницьких відносин [4]. Перші кроки в галузі створення електронного законодавства в країні українські парламентарії почали 2002 року із законопроектів, які стосуються таких понять, як електронний документообіг, електронний цифровий підпис і електронний обіг цінних паперів. Проблема „комп'ютерного права” виникла в середині ХХ століття як наслідок виникнення і використання в різних сферах суспільного і приватного життя засобів обчислювальної техніки пов'язаних із ними технічних засобів. Відносини, що формувалися в процесі створення й використання нових інформаційних технологій, потребували адекватного правового регулювання.

Відповідне законодавство розвинених країн за oстaнні десятиліття формувалось і вдосконалювалось досить швидко, що обумовлено динамікою розвитку технічних засобів, і як наслідок, стрімким розширенням сфери їх застосування. Це дозволило говорити про виникнення нового соціального феномена - суспільства, яке глобально залежить від електронних інформаційних систем. Слід зазначити, що „комп'ютерне” законодавство в Україні деякою мірою „запізнюється”, і це пояснюється, з одного боку, революційними темпами розвитку інформаційних технологій, іншого боку - природним консерватизмом наших законодавців, їх прагненням створювати нові правові механізми лише після нагромадження деякого мінімального обсягу правовідносин, що потребують врегулювання.

Аналізуючи дані маркетингового дослідження електронного ринку, можна сказати, що сьогодні списки найпотужніших корпорацій світу очолюють не металургійні чи автомобільні підприємства, а фірми, що спеціалізуються на інформаційних технологіях (рубіж у 100 млрд. дол. США був подоланий Microsoft). Консалтингова компанія Deloitte&Touche [17] опублікувала свій щорічний список з 500 технологічних компаній, які найшвидше розвиваються - Technology 2000 Fast 500. Цей список очолили Інтернет-компанії. На першому місці виявилася компанія Primus Telecommunications, що спеціалізується на провайдерских послугах та електронній комерції. На другому місці компанія Euronet Services Inc., що забезпечує торгові компанії системами для електронних трансакцій. Третє місце зайняла Media Inc., що займається рекламою в Інтернеті.

Водночас з електронним підприємництвом пов'язано ще кілька проблем:

- використовувані технології є новими і недостатньо відпрацьованими;

- технологічна основа електронної комерції швидко змінюється;

- існують підвищені вимоги до безпеки;

- недостатня відпрацьованість правових норм, які регулюють електронний бізнес;

- вплив глобалізації та втрати територіальних обмежень, що приводить до посилення конкуренції.

Загостренню цих проблем сприяє ріст кількості користувачів глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, що охоплює сьогодні 228 країн світу.

В Україні ж основними проблеми, які виникають у користувачів електронного бізнесу, є низька купівельна спроможність споживачів і відносно невисока питома вага користувачів Інтернету. Існує і транснаціональна загроза - досягнення інформаційної революції взяли на своє озброєння як окремі злочинці, так і добре організовані злочинні угруповання [5]. При цьому використовуються як „традиційні” методи шахрайства, так і технологічно складні схеми.

Для захисту ведення бізнесу в Інтернеті від злочинів та злочинців на державному рівні повинно бути створено підрозділи боротьби з комп'ютерною злочинністю та кіберзлочинами.

Перспективами розвитку електронного бізнесу є створення надійного, захищеного і стандартизованого середовища, підвищення економічного розвитку, збільшення рівня інформатизації суспільства, розвиток телекомунікацій, покращення освітнього рівня і матеріального стану громадян, створення в правоохоронних органах, зокрема в МВС, підрозділів по боротьбі з кіберзлочинами.

Але незважаючи на все вище згадане, конкретних дій щодо підтримки малого електронного підприємництва, як складової ланки малого бізнесу, з боку керівництва областей та держави в цілому немає.

Формування цілей статті. Мета роботи полягає в проведенні аналізу особливостей розвитку електронного підприємництва та можливостей його застосування як інноваційного напряму підтримки малого бізнесу в регіонах, а також у розробці системи заходів щодо формування віртуального ринку як сприятливого середовища для розвитку електронного підприємництва.

Виклад основного матеріалу. Досягнення бажаної мети слід забезпечувати на засадах програмно-цільового підходу, спрямованих на організаційно-правову, економічну, фінансову, інтелектуальну та інноваційну підтримку розвитку підприємництва, а також шляхом впровадження дієвих регуляторних механізмів. Програмно-цільовий підхід дозволяє включити електронне підприємництво до складу пріоритетних напрямів регіональних програм розвитку малого бізнесу в Україні на 2009-2010 роки, де у першу чергу, необхідно внести наступні зміни у кожній сфері регіональної політики:

У сфері регуляторної політики доцільно здійснити наступні кроки:

- усунення наявних протиріч щодо ведення електронного бізнесу в законодавстві України, припинення практики внесення постійних змін до нього;

- конкретизація правового статусу віртуальних підприємств, прийняття законодавчих актів щодо порядку їх створення та функціонування;

- законодавче унормування порядку надання адміністративних послуг органами виконавчої влади (в режимі он-лайн) та визначення вартості, та системи оплати таких послуг;

- сприяння процесам створення і розвитку електронних бізнес-асоціацій, спілок і союзів СМП, формування ефективних віртуальних механізмів взаємодії держави з діючими об'єднаннями підприємців, утвердження відносин соціального партнерства між владою та підприємництвом;

У сфері організації державної підтримки розвитку віртуального середовища:

- прийняття Закону України „Про внесення змін та доповнень до Закону України Про державну підтримку малого підприємництва” [4] з урахуванням більш чіткого визначення форм державної підтримки віртуальних підприємств, змін у діяльності Українського фонду підтримки підприємництва, регіональних та місцевих фондів, термінів реалізації заходів Національної програми та регіональних програм розвитку підприємництва, визначення умов функціонування та джерел фінансування Українського та регіональних фондів підтримки підприємництва, діяльність яких була б спрямована на підтримку віртуальних підприємств та підприємств з електронним документообігом;

- забезпечення збалансованості заходів Національної і регіональної програм сприяння розвитку малого підприємництва в Україні щодо мети, сегменту дії, термінів реалізації, можливостей спільного фінансування заходів спрямованих на створення відомства, яке б займалося електронними підприємствами (надання інформації щодо особливостей відкриття такого підприємства, створення спеціальних стандартних програм для ведення електронного бізнесу, проведення тренінгів тощо); залучення до розробки таких відомств провідних програмістів, досвідчених та авторитетних підприємців, саморегулюючих фахових організацій;

- законодавчий дозвіл здійснення фондами підтримки підприємництва фінансування підтримки суб'єктів малого електронного підприємництва на зворотній основі;

- систематичне науково обґрунтоване, прозоре рейтингове оцінювання для визначення пріоритетів, напрямків розвитку і підтримки малого віртуального бізнесу, оцінки ефективності господарювання такого виду підприємництва;

У сфері оподаткування електронного бізнесу:

- обґрунтоване надання податкових пільг віртуальним підприємствам;

- забезпечення обов'язковості виконання зобов'язань держави щодо дотримання термінів впровадження нових податків та податкових змін;

- вдосконалення адміністрування податків шляхом максимально можливої гармонізації податкового та бухгалтерського обліку;

У питаннях фінансового забезпечення розвитку електронного бізнесу:

- забезпечення щорічного фінансування у повному обсягу заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та регіональних програм підтримки підприємництва за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів відповідно (зокрема виділити окремими витратами кошти, що будуть задіяні в процесі сприяння малому електронному бізнесу);

- внесення до класифікації видатків бюджету кодів, які враховували б особливості видатків, що передбачаються заходами Національної програми (витрати на програмне забезпечення віртуальних підприємств, на проведення тренінгів, електронних торгів тощо);

- створення та державна підтримка електронного ринку довгострокових фінансових ресурсів, що стимулювало б зниження відсоткової ставки;

- підвищення рівня знань керівників підприємницьких структур щодо механізмів залучення банківських, небанківських та лізингових запозичень та ефективності зовнішніх джерел фінансування віртуальних підприємств.

У питаннях розгортання зовнішньоекономічної активності та протидії негативним наслідкам глобалізації:

- здійснення моніторингу поточного та перспективного законодавства України та адаптації нормативно-правової бази до норм і принципів, що прийняті Європейською хартією малих підприємств, зокрема тих, що стосуються електронних підприємств;

- активізація зусиль щодо реалізації положень Програми стимулювання експорту, зокрема сприяння створенню системи спеціалізованих страхових компаній для страхування ризиків під час здійснення експорту; інформаційно-консультативне та правове забезпечення експортної діяльності за рахунок коштів міжнародного фінансування та програм технічної допомоги; приведення державних стандартів України у відповідність до вимог міжнародних та європейських стандартів; стимулювання представлення вітчизняних підприємців на найвідоміших електронних майданчиках міжнародного рівня, в т. ч. і в електронних торгах, аукціонах; активізація процесу укладення угод про вільну торгівлю з іншими країнами та митними союзами з метою організації якісної доставки товарів чи надання послуг.

У питаннях формування кадрового потенціалу розвитку електронного підприємництва:

- створення відповідних умов для розвитку й функціонування системи освіти (для якісної перекваліфікації кадрів та підготовки висококваліфікованих спеціалістів в даній сфері) для віртуальних підприємств та підприємств з електронним документообігом і громадян шляхом внесення змін і доповнень до Законів України „Про освіту”, „Про відпустки”, „Про оподаткування прибутку підприємств” та інших;

- подальше розгортання „Програми перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва” з внесенням змін або доповнень (щодо процесу створення, ведення, ліквідації віртуального підприємства та ін.) в навчальні програми навчальних закладів;

- посилення практичної фахової підготовки кадрів за рахунок створення дистанційних бізнес-курсів з виділенням відповідного навчального та фінансового забезпечення, що дало б змогу самостійно навчатися в процесі роботи;

- створення програмного забезпечення для підготовки, перепідготовки і перекваліфікації незайнятих громадян для роботи у сфері електронного підприємництва.

Аналізуючи запропоновані зміни, зрозуміло, що такий великий обсяг робіт неможливо реалізувати в межах однієї регіональної програми розвитку малого бізнесу у окремо взятій області. До перших кроків щодо розвитку електронного підприємництва слід віднести формування віртуального ринку як сприятливого підприємницького середовища. Найдоцільнішими заходами у цьому напрямі можна вважати дії, викладені у табл. 1.

Крім цього, створення національних інформаційно-маркетингових центрів (ІМЦ), об'єднання їх у міждержавну мережу відкриє нові можливості для просування товарів і послуг на національні (та віртуальні) ринки країн-учасниць СНД, дозволить подолати існуючі досі інформаційні бар'єри між виробниками і споживачами продукції, поліпшить умови для пошуку нових ринків збуту в умовах динамічної кон'юнктури, позитивно вплине на розвиток промислової кооперації, малого підприємництва.

Електронним реєстром, який забезпечуватиме послуги електронного бізнесу в мережі ІМЦ країн СНД, є система ContentNet. Вона базується на міжнародних стандартах в галузі електронного обміну документами (UN/EDIFACT) і електронного бізнесу (ebXML, UDDI), які дозволяють автоматизувати рутинні бізнес-процеси з пошуку бізнес-партнерів, страхового супроводу торгових угод, а також моніторингу ринків, цін, ресурсів та видів економічної діяльності.

Система має електронний реєстр і репозитарій, які забезпечують здійснення ділових операцій (бізнес-транзакцій) між різними підприємствами в рамках локальних і глобальних бізнес-процесів і торговельних угод, зокрема, створення та розміщення бізнес-профілів підприємств у Реєстрі; пошук бізнес-партнерів з подальшим укладанням угод про співробітництво; узгодження протоколів торгових бізнес-процедур; створення і моделювання бізнес-документів; розсилка бізнес-документів через захищені і надійні служби повідомлень.

Таблиця 1