Застосування Стратегічної екологічної оцінки для задач просторового та галузевого розвитку промислового виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru//

60

Механізм регулювання економіки, 2006, № 3

Застосування Стратегічної екологічної оцінки для задач просторового та галузевого розвитку промислового виробництва

М.С. Півень

У статті здійснено порівняльний аналіз систем оцінки природоохоронної діяльності України та промислово розвинутих країн, розглянуто історичний розвиток Стратегічної екологічної оцінки (СЕО), необхідність її проведення та основні принципи, запропоновано використання СЕО при плануванні розвитку промислових комплексів України.

стратегічний екологічний оцінка

Актуальність. Останнім часом в Україні проводяться дослідження процесів міжнародної інтеграції, їх тенденцій та вплив на розвиток країни, але у більшості з них розглядається переважно інноваційно-технологічні аспекти. Однак, відносно мало уваги приділяється проблемам управління суспільними соціально-економічними процесами - одними з найскладніших у сфері управлінської діяльності.

Метою пропонованого дослідження є визначення шляхів, напрямів та підходів до методологічного та методичного вдосконалення галузевого розвитку на засадах збалансування еколого-економічних пріоритетів, що включають в себе як вивчення міжнародного досвіду, так і елементи позитивних прикладів вітчизняної практики управління суспільним виробництвом. Реалізація мети дослідження пропонується через вивчення методичного інструментарію та міжнародного досвіду застосування Стратегічної екологічної оцінки промислового розвитку.

Серед важливих науково-практичних проблем перехідних економічних відносин є недооцінка саме екологічних чинників при проведенні соціально-економічних реформ, що призводить інколи до катастрофічних наслідків. В сучасній Україні існує небезпека подальшого ускладнення екологічної ситуації, надалі зберігається екстенсивний тип розвитку промисловості, що є наслідком науково-технічної і технологічної відсталості, диспропорції загальнодержавних і національних інтересів, невідповідності розміщення природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу, нераціонального природокористування.

Інтеграція України в світовий економічний простір неможлива без підвищення її конкурентоспроможності, проведення широкомасштабної модернізації національної економіки, створення моделі державного управління, яка б відповідала стандартам правової держави. У цьому контексті, головна задача екологічної політики полягає у радикальній перебудові взаємовідносин між людиною і природою на основі переходу екологічно зрівноваженого та екологічно безпечного соціально-економічного розвитку, економічного і наукового співробітництва, надання пріоритету екологічним чинникам при розв'язанні політичних, національних та інших проблем сьогодення.

На сьогоднішній день в Україні основними механізмами, спрямованими на врахування екологічних наслідків при прийнятті рішень, є Державна екологічна експертиза (ДЕЕ) і Оцінка впливу на навколишнє середовище(ОВНС), результати застосування яких, знаходяться на рівні, що не відповідає вимогам міжнародних стандартів і тому виникає необхідність їх удосконалення.

Так, наприклад, у країнах Євросоюзу, США, Канаді та ін., застосовується процес Екологічної оцінки (ЕО), (англ. Environment Impact Assessment) який забезпечує втілення принципів довгострокового планування та прийняття рішень, закладаючи основу для формування економічної політики з урахуванням екологічного потенціалу та управлінських обмежень при розробці проекту. Тому, в усьому цивілізованому світі ЕО застосовується для широкого діапазону політичних, географічних та планувальних завдань. Вона є інституціолізованим процесом, який діє в різних юридичних та організаційних умовах, в окремих країнах та міжнародних організаціях, використовується також в економічному плануванні й менеджменті природних ресурсів.

Процес ЕО - це загальний процес, який включає в себе класичну систему Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) на рівні локальних проектів, Стратегічну оцінку довкілля (СЕО) в області політики, планування та складання програм, а також їх взаємозв'язок з більш широким колом інструментів при оцінці впливу на навколишнє середовище, перед усім з екосистемним аналізом.

У законодавстві багатьох країн процес формування природоохоронної політики базується на добре розробленій платформі системи ОВНС проектного рівні, де враховуються стратегічні завдання екологічних програм[3]. Оцінка впливу виробництва на навколишнє середовище передбачає також серію процедур, які в загальному випадку містять:

- опис і кількісну оцінку передбачуваного або існуючого впливу;

- прогнозування зменшення або збільшення інтенсивності впливу на природне й оточуюче людину середовище в часі та просторі;

- оцінку позитивних та негативних змін у природному й оточуючому людину середовищі і їх наслідків;

- висновок про доцільність поширення або відхилення передбачуваного проекту або про заходи, що забезпечують досягнення оптимального стану природного середовища.

Положення процесу СЕО охоплюють як підхід, що базується на системі ОВНС, збільшений до масштабів планів і програм, так і традиційні процедури оцінки навколишнього середовища на відповідному ієрархічному рівні екологічної політики.

СЕО є систематичним процесом оцінки наслідків, які здійснюють вплив на навколишнє середовище, в результаті запровадження конкретних елементів соціально-економічної та екологічної політики, планів чи програм за для забезпечення їхнього повного виконання і, вдосконалення процесу прийняття рішень з розглядом економічних і соціальних аспектів.

СЕО є процесом аналізу і рішення питань, пов'язаних з наслідками політики, планів, програм чи інших стратегічних ініціатив (наприклад законодавства) на навколишнє середовище та здоров'я населення. Його, як інструмент, можна застосувати на всіх рівнях і стадіях прийняття рішення в масштабах місцевого і загальнонаціонального рівнях.

Поступова інтеграція України в європейські структури призведе до посилення екологічних вимог щодо якості екологічної політики держави.

Звичайно, така політика пов'язана безпосередньо як із розвитком відповідної законодавчої бази, створенням необхідних для її реалізації інститутів, так із певними змінами методології ОВНС.

Екологічна безпека в цивілізованому світі розглядається як якісно новий вид соціальних послуг, тому сьогодні цілком логічно постає питання про розробку нових методологічних підходів галузевого розвитку на зразок західних аналогів, що неможливо без змін і адаптації до особливостей української економіки.

Розширення та зміцнення механізмів зовнішньоекономічних зв'язків у сфері Охорони навколишнього природного середовища (ОНПС), запозичення і адаптація позитивного досвіду зарубіжних країн щодо раціонального природокористування й охорони довкілля можуть стати важливими чинниками зміцнення як національної, так і міжнародної ресурсно-екологічної безпеки.

В контексті проблематики ОНПС виділяються наступні форми міжнародного співробітництва:

парламентське співробітництво, орієнтоване на координацію законодавчої діяльності яка забезпечує рішення міждержавних екологічних проблем. Воно передбачає розробку модельних (рекомендованих) законів з питань ОНПС;

взаємодія виконавчих структур окремих держав, орієнтована на координацію розробки і реалізації екологічних програм під егідою ООН;

співробітництво конвенційного типу, що передбачає єдиний підхід різних гілок влади та громадськості до вирішення конкретних екологічних проблем окремих територій та об'єктів;

науково-технічне співробітництво, орієнтоване на взаємний обмін інформацією наукового спрямування, спільне виконання природно-захисних розробок. Комплексне використання приборів, здійснення наукових проектів, експертиз тощо.

Ці основні форми співробітництва супроводжуються участю громадських організацій, ділових кіл, проведенням міжнародних екологічних форумів та ін.

Так, у травні 2003 році в м. Київ відбулося підписання Протоколу по СЕО до Конвенції ЄЕК ООН з ОВНС в транскордонному контексті. Цей документ має важливе принципове значення для формування перспективних стратегічних цілей соціальної політики України.

СЕО виникла як реакція на те, що Всесвітня комісія з екології та розвитку називає головною інституційною проблемою дев'яностих років -- врахування в політиці екологічних аспектів. Як інструмент, СЕО вирішує питання, пов'язані з навколишнім середовищем і сталим розвитком, в міру їх виникнення - в процесі прийняття рішень, а не в якості симптомів чи вже на стадії ліквідації негативних наслідків, як це відбувається в нашій країні. За допомогою оптимізації політики, планів і програм, СЕО сприяє сталому розвитку на рівні проекту.

Становлення системи СЕО відбувалося в декілька етапів:

Етап становлення (з 1970 по 1989 роки). За цей час були створені певні законодавчі і політичні передумови для СЕО шляхом введення і початку впровадження Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Однак її роль, як і сфера застосування, була обмежена декількома країнами. Чинна система СЕО, передбачена Законом про якість навколишнього середовища штату Каліфорнія, що застосовувалась до планів і програм, була тільки в США. В інших країнах в декількох процесах ОВНС застосовувались тільки елементи СЕО.

Етап офіційного оформлення (з 1980 по 2000 роки). В цей період зростає кількість країн, що використовували систему СЕО в найрізноманітніших формах. В ряді країн умови про проведення СЕО планів і програм було прийнято або окремими від ОВНС законодавчими чи нормативними положеннями (Канада, Данія), або у вигляді екологічної оцінки планів (Великобританія). В інших країнах вимоги СЕО було впроваджено шляхом реформування законодавчої основи ОВНС (Чеська Республіка, Словаччина), або шляхом включення її в процедуру управління ресурсами та збереження біологічного різноманіття (Нова Зеландія, Австралія).

Етап розповсюдження (починаючи з 2001 р.). Період загального прийняття СЕО і її подальшої консолідації як результат розвитку законодавства і політики. Цьому сприяло в першу чергу застосування Європейської Директиви по СЕО країнами-членами ЄС і країнами, які збираються до вступу в ЄС, а також ратифікація Протоколу по СЕО до Конвенції ЄЕК ООН про ОВНС в транскордонному контексті. Завдячуючи цим трьом моментам, разом взятим, кількість країн, які включать СЕО в національне законодавство за прогнозами експертів в наступному десятилітті збільшиться втричі. Крім того, протокол буде відкрито для підписання країнами, які не входять в регіон ЄЕК ООН, що можливо стане міжнародно-схваленим інструментом в цьому напрямі.

Задоволення екологічних потреб населення, тісно пов'язане з соціально-економічним добробутом та стає новим напрямком розвитку держави[2]. Боротьба за лідерство в екологічній сфері створює нову форму конкуренції, екологічний фактор використовується підприємствами в якості стратегії для досягнення конкурентних переваг.

Відомо, що стратегія є відображенням сутності і характеру конкурентної діяльності. Це своєрідний, заздалегідь визначений шлях розвитку організації, спрямований на найбільш раціональне використання ресурсів, їх розподіл, а також найбільш раціональну координацію. Нові умови зумовлюють необхідність виділення додаткових критеріїв для українських підприємств при плануванні своєї діяльності в рамках стратегічної екологічної оцінки:

скорочення споживання ресурсів;

циклічної замкнутості використання матеріалів і енергії у виробничому процесі;

використання екологічно чистих технологій;

екологічно безпечна політика щодо вироблення, використання і споживання продукції;

уникнення та зниження рівня забруднення через розвиток природоохоронних технологій;

забезпечення участі громадськості в обговоренні нових проектів та прийнятті управлінських рішень, які впливатимуть на стан навколишнього природного середовища;

аналіз нових можливостей задоволення потреб споживачів.

Розвиток підприємства вимагає розробки та реалізації стратегічних програм, зорієнтованих на ринок, на підвищення конкурентоспроможності підприємницьких структур. Підвищення значення фактору управління в умовах науково-практичного розвитку свідчить про початок епохи екологічного менеджменту. Важливу роль в цьому процесі грає охорона навколишнього середовища, природних ресурсів та їх раціональне використання, екологізація підприємницької діяльності. Більш детально ці поняття розвинуті у роботах Галушкіної Т.П., Гречановської І.Г., Харічкова С.К. та ін. Поняття екологізації промислового виробництва вченими і практиками розуміється винятково з погляду інтенсифікації природоохоронної діяльності, тому для виходу з екологічної кризи необхідно розробляти та впроваджувати програми екологізації виробництва з урахуванням шкідливого впливу технологій на здоров'я людини, збереження та відтворення природних ресурсів.

Процес екологізації виробництва передбачає врахування соціально-психологічного характеру природо-техногенних проблем. На практиці їх ризик збільшується в декілька раз - тобто незрівнянно більшим в реальності стає саме значення. З'являється неможливість його соціальної адаптації (суспільні протести проти будівництва потенційно небезпечних виробництв), спостерігаються психічні розлади, знижується якість життєдіяльності людини, погіршується самопочуття і працездатність. Цей процес повинен супроводжуватись еколого-економічним моніторингом і забезпечуватись відповідною нормативно-правовою, методичною та інформаційною базою, для того, щоб мінімізувати негативні екологічні наслідки господарської діяльності. Підвищення ймовірності участі громадських організацій в прийнятті важливих екологічних рішень при плануванні промислового виробництва - ще один крок на шляху європеїзації нашої країни.

При застосуванні процедур проведення СЕО доцільно керуватися наступними принципами, що були вироблені у державах Західної Європи впродовж тридцяти років:

Таблиця 1 - Принципи проведення процедур СЕО

Отже, наряду з економічними аспектами СЕО сприяє врахуванню екологічних і соціальних аспектів. Застосування СЕО дозволяє поєднувати різні цілі, які ставить перед собою керівництво на різних рівнях і секторах. СЕО є активним інструментом, який вирішує перш за все причини екологічних проблем, а не просто їх симптоми. СЕО забезпечує врахування екологічних задач, а також задач, пов'язаних з задачами сталого розвитку, на ранніх етапах формування стратегій, планів і програм. СЕО допомагає оцінювати широкий спектр варіантів і альтернатив, які співвідносяться з загальними цілями, а також сприяють створенню екологічно прийнятних планів впровадження для приоритетних стратегічних варіантів.

Висновок

Отже, в Україні існує екологічна криза, спричинена промисловим виробництвом. Механізми Державної екологічної експертизи (ДЕЕ) і Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) не забезпечують належного контролю за дотриманням екологічних вимог у цій галузі, оскільки їх дії направлені на проблеми які вже виникли і потребують негайного вирішення. В розвинутих країнах останнім часом отримала розповсюдження система Стратегічної екологічної оцінки (СЕО), яка базується на елементах системи ОВНС. Ефективність її полягає у передбаченні можливих екологічних проблем ще на етапі проектування розвитку промислових об'єктів з врахуванням думок і пропозицій цільових сторін. Тому, при складанні планів і програм галузевого чи просторового розвитку української промисловості, доцільно закласти в їх основу Стратегічну екологічну оцінку, як одну з визначальних передумов екологізації виробництва. Це сприятиме зниженню рівня шкідливого впливу на навколишнє середовище і здоров'я населення, а також підвищить конкурентоспроможність підприємств за рахунок усунення можливого впливу екологічних чинників під час промислового виробництва. Подальші дослідження з цього питання будуть направлені саме на розробку і впровадження методології проведення СЕО в Україні та адаптацію її до національного законодавства.

Література

Борисова В.А. Екологізація підприємницької діяльності. - Суми: Довкілля, 2004. - 130 с.

Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації/Д.Г. Лук'яненко, О.Г. Білоус,

Б.В. Губський та ін.: Д.Г. Лук'яненко (ред.); Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2001. - 538 с.

Стратегічні напрямки сталого розвитку України/Б.М. Данилишин (ред.); НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - 262 с.

Размещено на Allbest.ru