Корпоративна звітність в Україні і світі в контексті євроінтеграції — вимоги інвесторів, проблеми, перспективи

In the article the authors conclude that the level of satisfaction of investors in certain aspects of the information provided as part ofcoiporate reporting companies, from the point ofviewofits usefulness formaking investment decisionsis insufficient and is 50%. The importance of raising awareness among investors in real time regarding the statements with simultaneous enhancement of its performance is proven. Among the basic directions of perfection of system of corporate reporting, which appearrelevant in modem conditions, selected: change accents in the main the purpose ofreporting --from meet the requirements in the state institutions to provide all interested user groups of meaningful information for decision making; optimization of the composition of the indicators in reporting; coordination ofthe financial statements and logical presentation of financial'and non-ffnanciai'indicators with a focus on the disclosure of the key success factors ofthe company, the objective reflection ofthe main problem areas with a focus on the development strategy ofthe company. The main focus ofthe reporting is the preparation of an Integrated report, the advantage of which is consistency. Preparation of an Integrated report will ensure the implementation ofthe interests of various stakeholders (institutions), including investors, and government regulators, management, the public, employees, etc. In turn, it is determined that the problem ofmaking Integrated reporting in modem conditions associated with the following: the difficulty of ensuring the materiality ofthe information; the need for balance between disclosure is necessary, but not redundant information; the complexity of the security requirements of different user groups whose interests are often mutually opposite to each other, theneedfora balance of interests, disclosure of information on sustainable development ofthe company.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ТА ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ

Одним із важливих питань розвитку сучасної систе-ми бухгалтерського обліку і звітності як в Україні, так і в світі є підвищення якості корпоративної звітності, яка має максимально задовольнити вимоги різноманітних кори-стувачів, і, особливо, інвесторів у достовірній інформації про фінансовий стан, фінансові результати, грошові по-токи та низку інших фінансових і не фінансових показ-ників. Проблема є особливо актуальною для нинішніх умов господарювання вітчизняних підприємств, коли Україна фактично стала асоційованим членом Європейсь-кої спільноти, і завдання залучення інвестицій постало в якості максимально пріоритетного. У свою чергу для ви-рішення цього завдання є потрібним якісне подання фінансової інформації у звітності для формування дові-ри до неї з боку фактичних і потенційних інвесторів. інвестор інформація корпоративний звітність

АНАЛ ІЗ ОСТАН НІХ ДОСЛІДЖЕН Ь І ПУБЛІКАЦІЙ, В ЯКИХ ЗАПОЧАТКОВАНО РОЗВ'ЯЗАННЯ ДАНОЇ ПРОБЛЕМИ, І ВИДІЛЕННЯ НЕ ВИРІШЕНИХ ЧАСТИН ЗАГАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ

Різні аспекти складання корпоративної фінансової звітності підіймаються в роботах Голова С.Ф. [1], Дави- дюк Т.В. [2], Лаговської О.А. [3], Сорокіної К.В. [4], Ємельянової С., Сметаннікова В. [5], Шуклова Л.В. [6, с. 16--22] та інших дослідників. При тому більшість ав-торів наголошують на необхідності удосконалення змісту корпоративної звітності шляхом розширення складу її показників не лише за рахунок фінансових, а й не фінансових даних. Але, не дивлячись на постійну увагу до питання складання звітності серед вітчизняних і зарубіжних дослідників, безліч аспектів постають не- вирішеними і дискусійними. Так, наприклад, це пов'я-зано з необхідністю пошуку шляхів поліпшення якості складання звітності в умовах підвищення вимог до неї з боку інвесторів після фінансової економічної кризи, а також з доцільністю пошуку нового формату корпора-тивної звітності у вигляді інтегрованого звіту з ураху-ванням показників стійкого розвитку -- екологічного, соціального та іншого спрямування.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)

Метою статті є з'ясування дискусійних аспектів складання корпоративної звітності і визначення на-прямів її удосконалення в контексті поглиблення вимог інвесторів в умовах євроінтеграції.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Огляд діючого стану обліку в Україні наглядно за-свідчує, що в цілому він залишається низьким і відобра-жає проблему конфлікту економічних інтересів різних суб'єктів (інститутів): засновників бізнесу, управлінців різних рівнів, податкових та інших державних органів тощо. При тому простежується дисбаланс у задоволенні інформаційних вимог із перекосом у бік інтересів дер-жавних органів із формуванням облікових даних для цілей оподаткування. Прийняття Податкового кодексу України лише частково вирішило проблему інтеграції обліку і адекватної ув'язки ведення обліку й складання звітності для різних вимог. Однак, рівень задоволення інтересів основних груп користувачів в якісній обліковій інформації все ж таки залишається низьким відносно всіх її видів -- фінансової, податкової, управлінської. При тому практично незадовільним слід визнати рівень задоволення інтересів такого важливого інституту, яким є інститут інвесторів, хоча саме йому мають бути надані переваги для забезпечення самого існування і тим більше розвитку бізнесу [7].

Цікаво, що на необхідності всілякого вивчення і мак-симального задоволення інтересів інвесторів постійно наголошується в дослідженнях міжнародних бухгал-терських організацій.

Так, зокрема у дослідженнях АССА стверджуєть-ся, "що необхідно більшу увагу приділяти вивченню ролі інтересів інвесторів, надати цьому пріоритет у процесі вироблення стратегії з боку законодавців та розроб-ників стандартів. До голосу інвесторів часто недостат-ньо прислуховуються, що цілком зрозуміло, враховую-чи велику кількість організацій та інтересів, які можуть підпадати під поняття "інвестори" [8]. АССА спільно з Longitude Research підготовила і виконує проект сто-совно вивчення змін у складі вимог інвесторів до кор-поративної фінансової звітності після світової фінан-сової кризи.

При тому серед дискусійних аспектів, які підля-гають дослідженню, на думку АССА, виділяють такі:

-- тенденції та питання, що виникли у середовищі інвесторів з початку світової фінансової кризи;

— види інформації, яка потрібна інвесторам для прийняття рішень, а також формат і канали передачі інформації, рівень довіри до отриманої інформації;

— складання звітності "у режимі реального часу", а також реакція компаній на вимоги розкриття поточної документації в реальному режимі, а не в кінці звітного кварталу та року;

— шляхи залучення інвесторів до формування звітності і оцінка діючого стану того, як зараз компанії вирішують завдання подання звітності з урахуванням зростаючих потреб інвесторів і з'ясування того, яким чином це впливає на вимоги до обліковців і фінансових директорів [8].

Серед проблем використання інформації для прий-няття ефективних інвестиційних рішень суттєве місце займає те, що інвесторам приходиться стикатися з над-звичайно широким масивом інформаційних даних. Сам спектр даних, що можуть застосовуватися для прийнят-тя рішень давно вже не обмежується річною корпора-тивною фінансовою звітністю, а охоплює й дані звітів аналітиків, інформацію матеріалів засобів масової інформації, поточні дані, інформацію регіональних та галузевих оглядів і презентацій тощо. Джерелами інформації зараз постають не лише офіційні матеріали компаній, а й будь-які доступні засоби: матеріали інтер- нет-блогів, дані спеціальних рейтингових агентств, ана-літичні матеріали консультантів і навіть стрічки новин. Цікаво, що за дослідженням АССА, про яке вже йшла мова вище, хоча 2/3 опитаних у процесі анкетування інвесторів вважають, що "річний звіт є одним з найцін-ніших джерел інформації, які вони використовують", од-нак 63% опитаних не меншою, а іноді й "більшою цінністю наділяють інформацію або коментарі, отримані поза межами компанії, ніж ту, яку отримали внаслідок корпоративної звітності" [8].

Взагалі результати відповідного дослідження насто-рожують, оскільки підтверджують рівень скептичного ставлення до корпоративної звітності.

Звернемо увагу на ще деякі питання, на яких зупи-нилися інвестори в ході опитування з боку АССА, а саме:

— на необхідність підвищення рівня інформованості та комунікацій у реальному часі, наданих компаніями, що є причиною "гіпер-інвестування", звернули увагу 63% опитаних;

— на рівень підвищення скептицизму до "інформації, отриманої від компаній, з моменту початку фінансової кризи"наголосили 69% опитаних,

— відсутність впевненості "у тому, що звітна інфор-мація зовні співпадає із тою, яка використовується для управління бізнесом" прозвучала у відповідях 59% опи-таних;

— 45% інвесторів, хто взяли участь у дослідженні, взагалі "не вважають річний звіт важливим інструмен-том";

— 63% інвесторів вважають корпоративну звітність занадто складною;

— рівень задоволеності інвесторів окремими аспек-тами інформації, що надається компаніями, з точки зору її корисності для прийняття інвестиційних рішень була оцінена таким чином: лише 51% задоволені строками подання інформації; 52% -- загальною якістю; 52% -- відповідністю формату; 50% -- рівнем детальності [8]. Отже, задоволеність складає лише половину інвесторів.

Як бачимо, інвестори звернули увагу на безліч про-блем стосовно як якості, так і своєчасності звітної інформації.

Далі визначимо основні напрями вдосконалення си-стеми корпоративної звітності, які бачаться актуальни-ми в сучасних умовах суттєвого ускладнення інститу- ціональого середовища і швидких інституціональних змін в Україні. До них, на наш погляд, можна віднести:

1. На наш погляд, необхідно змістити акценти в ос-новній цільовій установці складання звітності. У прак-тиці українських підприємств, як і підприємств інших країн світу, на жаль, основна цільова установка при складанні звітності бачиться в тому, щоб просто надати інформацію про діяльність підприємства відповідно до вимог чинного законодавства, тобто фактичного інсти- туціонального середовища. Тоді як дійсна її мета повин-на передбачати надання усім зацікавленим групам ко-ристувачів інформації, значимої для ухвалення рішень. Особливо хотілося б акцентувати увагу на понятті "зна-чимої", тобто релевантної інформації, а це передбачає додаткове розкриття питань стратегічної спрямова-ності.

2. Потрібна оптимізація складу показників, приве-дених у звітності. Фактично має місце ситуація, при якій обсяг відомостей, що представляються у звітності, значно зростає, тоді як сприйняття інформації від цьо-го не покращується. В якості прикладу приведемо си-туацію з розширенням змісту Звіту про фінансові ре-зультати і трансформацією його у Звіт про сукупний дохід, яке сьогодні фактично відбулося на рівні МСФЗ [9] і на рівні національних П(С)БО. З одного боку, до-повнення показників Звіту про фінансові результати показниками іншого сукупного доходу, які фактично стосуються ряду змін у капіталі компанії, є зрозумі-лим кроком. Однак, з іншого боку, доповнення фор-мату відповідного звіту широким колом нових складо-вих, зокрема таких компонентів іншого сукупного до-ходу, як зміни у надлишку переоцінки основних засобів і нематеріальних активів; актуарні прибутки та збитки за програмами з визначеними виплатами працівникам; прибутки та збитки, що виникають внаслідок переве-дення фінансової звітності закордонної господарської одиниці; прибутки та збитки від інвестицій в інструмен-ти власного капіталу, оцінені за справедливою варті-стю з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході; ефективна частка прибутків та збитків за інструментами хеджування при хеджуванні потоків грошових коштів; для окремих зобов'язань, призначених як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, величина зміни справедливої вар-тості, що відноситься до змін кредитного ризику зо-бов'язання [9], які у свою чергу мають місце на достат-ньо вузькому числі підприємств, на наш погляд, слід здійснювати дуже зважено. Необхідність обліку прин-ципу істотності при вдосконаленні звітності є дуже важливим чинником, про доцільність дотримання яко-го не можна забувати.

3. Дуже важливою також є взаємна ув'язка форм звітності і логічне представлення показників з націлен-істю на розкриття ключових чинників успіху компанії, об'єктивне відображення основних проблемних зон з орієнтацією на стратегію розвитку фірми. У даному ви-падку важливим напрямком розвитку звітності є скла-дання Інтегрованого звіту, перевагою якого вбачається системність, яка у свою чергу є багатогранним понят-тям і в тому числі передбачає і пов'язаність, і логічність, і взаємопроникнення інформації тощо.

Наше бачення того, яким чином складання Інтегро-ваного звіту забезпечить реалізацію інтересів різних зацікавлених осіб (інститутів), у тому числі інвесторів, а також перелік завдань, що ставляться перед інститу-тами в умовах його формування, тобто окремі аспекти інституціонального спрямування Інтегрованої звітності розкриті в таблиці 1.

Як бачимо з таблиці 1, для кожної групи зацікавле-них осіб є свої переваги відносно складання Інтегрова-ної звітності. Водночас цей процес також ставить пе-ред кожної групою і нові завдання, що потребують рішення.

Також слід звернути увагу на те, що процес скла-дання Інтегрованої звітності як продукту цілісної об-лікової системи стикається з цілою низкою загальних проблем. Звернемо увагу лише на окремі з них, наприк-лад:

1. Дуже важливо забезпечити суттєвість інформації, що має розкриватися в Інтегрованій звітності. Сама по собі вимога забезпечення суттєвості у даному випадку має бути розтлумачена з різних позицій.

Складність у тому, що суттєвість з позиції різних інститутів -- це не одне й те ж саме, так вона дещо відрізняється з позиції зовнішніх інвесторів, самої ком-панії, державних інститутів, інших користувачів.

Отож, постає питання: які саме показники і з якою мірою суттєвості мають бути розкриті у звітності, щоб задовольнити обгрунтовані вимоги різних зацікавлених користувачів?

2. Також не менш важливим є аспект забезпечення балансу між розкриттям потрібної, але не надмірної інформації, що може становити загрозу економічно стійкому розвитку підприємства. Питання забезпечен-ня комерційної таємниці в нині діючих складних умовах конкурентної боротьби є дуже важливим, і тому, вво-дячи у звітність оцінку ризиків діяльності, освітлення власної стратегії тощо, слід розуміти, що при розкритті таких показників можуть бути збільшені загрози стійко-му розвитку компанії в частині використання цієї інфор-мації з боку конкурентів.

3. Сама ідея складання Інтегрованого звіту виходить з тези максимального розкриття інформації для забез-печення стійкого розвитку, але постає логічне питання -- стійкий розвиток відносно кого із зацікавлених осіб в даному випадку розглядається? Якщо мова про стійкий розвиток людства чи суспільства в цілому, то це дійсно зрозуміло, але навряд чи це є достатнім. Бо якщо мова про суб'єкт господарської діяльності, то насамперед, підтримання саме його стійкого розвитку слід розгля-дати як головний інтерес всіх зацікавлених осіб, інакше взагалі втрачається мета функціонування компанії. І необхідно забезпечити такі умови, за яких стійкий роз-виток суб'єкта господарювання буде корелювати із стійким розвитком регіону, держави, суспільства. Отже, має йти мова про постійне підтримання балансу еконо-мічних інтересів відносно забезпечення стійкого розвит-ку і розкриття відповідної інформації.

4. Дуже складним питанням при складанні будь-якої звітності, в тому числі Інтегрованої, є питання достові-рності показників, що в ній наводяться. Забезпечення достовірності фінансової звітності само по собі забез-печується різними шляхами, серед яких документальне підтвердження всіх господарських операцій, що відбу-лися, підтвердження фактичного стану активів і зобо-в'язань шляхом інвентаризації тощо. Однак залишаєть-ся непростим питанням те, яким чином може бути за-безпечено більш-менш достовірне наведення у звітності прогнозної інформації.

У певній мірі на допомогу у даному випадку може прийти досвід застосування Міжнародного стандарту аудиту 3400 "Перевірка прогнозної фінансової інфор-мації", в якому містяться конкретні положення, які можуть бути орієнтиром для забезпечення достовірності наведе-них прогнозних даних. Так, для забезпечення достовір-ності прогнозної фінансової інформації необхідно отри-мати достатні відповідні свідчення відносно того, що:

а) чи є обгрунтованим припущення управлінського персоналу про найкращу оцінку, на якій грунтується прогнозна фінансова інформація, а в разі гіпотетичних припущень -- чи відповідають такі припущення призна-ченню інформації;

б) чи належно підготовлено прогнозну фінансову інформацію на підставі припущень;

в) чи належно подано прогнозну фінансову інфор-мацію та чи адекватно розкрито всі суттєві припущення (із чітким зазначенням того, чи є вони припущеннями найкращої оцінки або гіпотетичними припущеннями);

г) чи підготовлено прогнозну фінансову інформацію на такій саме основі, що й фінансову звітність за попе-редні роки (використовуючи відповідні принципи бух-галтерського обліку) [11].

Таблиця 1. Інституціональне спрямування Інтегрованої корпоративної звітності