Аналіз впливу економіко – екологічних ризиків на ефективність аграрного використання осушених земель Рівненської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

202

Аналіз впливу економіко - екологічних ризиків на ефективність аграрного використання осушених земель Рівненської області

Красовська Ю.В.

В статті подано результати дослідження кількісних характеристик економіко - екологічних ризиків в агарному використанні осушуваних земель області та розрахунків їх впливу на ефективність такого використання

Стабільність землеробства значною мірою залежить від меліорації земель. Дві третини території України перебувають в умовах несприятливого водного режиму. У поліських і західних областях мають місце значні збитки від перезволоження земель і паводків. До таких несприятливих з точки зору водного режиму, земель відносять і землі Рівненської області. Меліорація земель є головним чинником інтенсифікації сільського господарства, важливою складовою забезпечення сталого виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в роки з несприятливими погодними умовами. Проте, в сучасних умовах, економічна криза країни, яка охопила всі галузі суспільного виробництва, суттєво знизила ефективність використання осушених земель та їх роль у продовольчому забезпеченні регіону та держави в цілому. На осушених землях розвиваються негативні процеси вторинного заболочення. Збільшуються терміни пропуску повеней та паводків, не витримуються оптимальні рівні ґрунтових вод внаслідок замулення каналів та дренажних колекторів, заростання їх трав'янистою та чагарниковою рослинністю. Майже 30 відсотків осушених земель використовуються як непродуктивні луки та пасовища. Причиною такого становища є те, що на сьогоднішній день здоровий економічний механізм господарювання на осушених (як і на інших) землях не створено. Таким чином, маючи на меті зниження невизначеності та ризику, на сьогоднішній день осушення земель саме стає фактором додаткового ризику. Цьому сприяють два основні моменти:

По-перше, при існуючому стані меліоративних систем у випадках зі зміною погодних умов мають місце як значні коливання врожайності, так і істотні варіації виробничих затрат, оскільки функції регулювання водно - повітряного режиму ґрунту не виконуються належним чином. Отже, інтегральні економічні показники залишаються істотно нестійкими.

По - друге, слід враховувати зворотну дію фактору екологічного впливу широко розповсюджених меліорацій на навколишнє середовище, що позначається на врожайності сільськогосподарських культур. Це, в свою чергу, вносить в діяльність сільськогосподарських підприємств значний додатковий елемент невизначеності, пов'язаний з фактором реагування природи на втручання в неї.

Дослідження питань ризику та невизначеності функціонування сільськогосподарських підприємств є досить висвітленим в науковій літературі. Зокрема, АндрійчукВ.Г. та Баулер Л. розробили основи системного підходу до врахування факторів ризику діяльності сільськогосподарських підприємств. Питанням економічних ризиків сілськогосподарського виробництва присвячені роботи В.В. Чепурко, О.В. Шубравської, Ничипорука О.Ю. Значна увага приділяється вивченню погодних ризиків аграрного виробництва (тут слід відмітити дослідження Кардаш В.А., Наконечного С.І.), а також різних аспектів прояву та оцінки екологічних ризиків, управління ними (роботи Данилишина Б.М., Дорогунцова С.І., Міщенко В.С., Ілляшенко С.М.)

Невирішеними на сьогоднішній день залишаються питання оцінки економіко - екологічного ризику сільськогосподарських підприємств, які використовують осушені землі, виявлення причин невідповідності на сьогоднішній день осушених земель якостям, які були закладені в момент створення систем, а також підвищеного економіко - екологічного ризику, який перевищує рівень відповідного ризику на богарних землях.

Початок меліорації земель в нашій області покладено з другої половини ХІХ століття. Свого апогею меліорація земель в Рівненській області досягла в середині 80-х років, коли щорічно вводилось в експлуатацію понад 16 тис. га осушених земель. На даний час в області меліоровано і знаходиться в зоні обслуговування управлінь меліоративних систем облводгоспу 390,4 тис. га осушених земель. Із загальної площі меліоративних систем гончарним дренажем осушено 271,1 тис. га. (або 69,4%)З двобічним регулюванням водно-повітряного режиму налічується 234,3 тис. га. (60,0%), в тому числі польдерні системи на площі 56,3 тис. га (14,4%). До осушення ці землі як сільськогосподарські угіддя практично не використовувались.

Проведення таких меліорацій у 70 - 80 роки ХХ сторіччя давало значний економічний ефект від землекористування на осушених землях. За даними Рівнеоблводгоспу, меліоровані землі області в докризові роки забезпечували виробництво 30% зернових, 17% цукрових буряків, 56% льону довгунця, 35% картоплі, майже 50% багаторічних трав на сіно. [1] Проте, сучасні економічні умови, а також той факт, що при обґрунтуванні доцільності меліорацій в плановій економіці не проводилась оцінка та врахування факторів ризику, привели до значного погіршення ситуації в галузі. На підтвердження цього розглянемо стан осушених земель Рівненщини, динаміку ефективності їх використання та рівень економіко - екологічного ризику, використовуючи статистичні методи оцінки.

Загальна структура земель з точки зору їх осушення в Рівненській області за даними Рівнеоблводгоспу подана в табл. 1.

Таблиця 1

Структура осушуваних земель в Рівненській області

Аналіз діяльності Рівненського облводгоспу показав, що балансова вартість основних меліоративних фондів має тенденцію до зменшення. Так, в 2004 році вона зменшилась на 6,8%, в 2005 - на 2,8%. Це свідчить про те, що за останні роки практично не вводились нові основні фонди, а значить, господарське обслуговування ведеться застарілими фондами, отже якість його низька. Це підтверджує і розподіл витрат на проведення ремонту. Якщо кошти на поточний ремонт виділялись регулярно, хоча і в різних обсягах, то на капітальний ремонт лише в 2001 та в 2003 роках було забезпечене фінансування в обсягах, відповідно, 2,0% та 0,4% від загальної потреби, в інші роки таке фінансування не проводилось (або майже не проводилось), причому всі ці кошти зосвоєно на міжгосподарській сітці осушувальних систем. Частка міжгосподарської сітки досить значна (в середньому по області вона складає до 94,5%, ак по окремих управліннях коливається від 99,2 % (в Дубровицькому управлінні водним господарством (УВГ)) до 76,2% (в Дубенському міському УВГ)). Внутрігосподарська частина меліоративних систем також потребує реконструкції та ремонту. В той же час, останні п'ять років, капітальних ремонт на них взагалі не проводився. Така ситуація не сприяє отриманню високих та стійких врожаїв і негативно впливає на меліоративний стан земель. Як показує звітність Рівнеоблводгоспу, в кінці кожного звітного року за останню п'ятирічку площа підтоплених сільськогосподарських угідь складає близько 800 га, тобто 0,25%. Стан же інших земель також не є бездоганним.

Таблиця 2

Характеристика ґрунтів з незадовільним меліоративним станом

В цілому по області кількість сільськогосподарських угідь, що мають незадовільний меліоративний стан сягає близько 20% (табл. 2), причому по окремих районах ситуація набагато гірша. Зокрема, в Млинівському районі в 2005 році всі сільськогосподарські угіддя були класифіковані як землі з незадовільним станом, більше половини земель Здолбунівського району також віднесено до цієї категорії. Незадовільна ситуація спостерігається в Березнівському, Зарічнянському, Володимирецькому та Рокитнівському районах. Слід відмітити, що такіі дослідження почали проводитись Рівнеоблводгоспом лише з 2003 року.

Якщо провести балову оцінку земель, приймаючи, що сприятливий стан ґрунтів оцінюється в 10 балів, задовільний - в 5 балів, а незадовільний - 0 балів, то середній бал області за останні три роки знизився від 6,0 до 5,7(розрахунки проведено за даними Рівнеоблводгоспу. В розрізі районів середній бал оцінки стану ґрунтів наведений в табл. 3.

Таблиця 3

Балова оцінка стану грунтів

Таким чином екологічна складова ризику використання осушених земель по області, яка розраховується за залежністю:

осушуваний земля грунт меліоративний

, (1)

для Рівненської області становила: 4,3 бала (або 43%) в 2003 році, 4,54 бала (45,4%) в 2004 році та 4,96 бала (49,6%) в 2005 році. Тобто очевидною є тенденція зростання екологічного ризику у використанні осушених земель.

Причинами такого стану ґрунтів є незадовільна глибина рівня ґрунтових вод (РГВ), незадовільні терміни відведення поверхневих вод, та комплексна причина - незадовільні РГВ та терміни відведення поверхневих вод. Незадовільний стан грунтів області на 28,6% спричинений незадовільною глибиною залягання ґрунтових вод, на 16,9% - невчасним відведенням ґрунтових вод, на 54,5% - обома цими факторами. Можна відмітити диференціацію причин незадовільного стану в розрізі районів: в Радивилівському районі основна проблема - незадовільна глибина РГВ, в Демидівському навпаки - невчасність відведення. Отримані результати дають підставу стверджувати, що мета осушувальних меліорацій не досягається, а значить економіко - екологічний ризик коригує господарську діяльність не на користь підвищення ефективності останньої. Причина криється в першу чергу в незадовільному стані самих систем.

В Загальнодержавній програмі розвитку водного господарства передбачено завдання щодо реконструкції до 2011 року осушувальних систем та поліпшення екологічного стану осушених земель Рівненської області на площі 23 тис.га, що складає 5,9% загальної площі осушених земель.[4] За результатами аналізу даних Рівнеоблводгоспу, частка земель які потребують відновлення економіко - екологічних властивостей є набагато більшою - майже чверть всіх осушених сільськогосподарських угідь і вона має тенденцію до зростання (20,5% в 2001 році; 21,9% - в 2002; 23,3% - в 2003; 23,1% в 2004 та 24,1% - в 2005. В окремих районах області ситуація набагато гірша. Як показують дані по Млинівському району, ситуація тут була відносно стабільною протягом ряду років: потреби в реконструкції вимагало 3,5 - 3,9% ґрунтів, проте в 2005 році ситуація настільки погіршилась, що всі 100% сільськогосподарських угідь вимагають термінового меліоративного поліпшення. Не набагато краща ситуація в Здолбунівському районі: за останні п'ять років потреба в реконструкції систем зросла в районі з 15,6% до майже 40%. В Березнівському районі хоча і спостерігається певна стабільність, але той факт, що ось уже щонайменше 5 років, 24,8% земель тут потребує реконструкції систем, 5,3% - меліоративного поліпшення, а вони фактично не здійснювались свідчить також не на користь зменшення ризиків. Теж саме можна сказати про Зарічнянський район, частка земель, які в тій чи іншій мірі потребують поліпшення тут становлять майже половину (44,9%) і це становище фактично не поліпшується. Таким чином, можна стверджувати, що аграрне використання осушених земель Рівненської області здійснюється в умовах підвищеного екологічного ризику.

Такий стан справ суттєво позначається і на економічному аспекті використання осушених земель, що характеризується урожайністю вирощуваних культур. Як показують дослідження, проектної урожайності по області за останні п'ять років не було досягнуто по жодній з основних культур, за виключенням сіна поліпшених сіножатей. По решті ж культур, що становлять основу рослинницької галузі області, ці показники суттєво нижчі за проектні і така ситуація з часом не покращується.

Ризик коливань врожайності різних сільськогосподарських культур відносно проектної розраховано в середньому по області за залежністю:

, де ?u = . (2)

З табл. 4 видно, що практично по всіх культурах ризик недоотримання врожайності на осушених землях становить більше 33%. Виключенням є льон довгунець, картопля, кормові коренеплоди та сіножаті. При цьому ймовірність недоотримання врожайності, розрахована на статистичних даних використання осушених земель по Рівненській області за п'ять останніх років, є досить високою, а по більшості культурах стовідсотковою: зернові всього -100%, в т. ч. озима пшениця -100%, цукровий буряк -100%, льон-довгунець (волокно) - 60%, картопля -100%, кормові коренеплоди -100%, овочі -100%, кукурудза на силос -100%, однорічні трави на сіно -100%, на зелений корм -100%, багаторічні трави на сіно -100%, на зелений корм -100%. Лише сіно поліпшених сіножатей дає 100% досягнення проектної врожайності

Для порівняння ризик недоотримання врожайності по основних культурах області з усіх земель, включаючи богарні, набагато нижчий ніж по осушених. Так, за результатами досліджень, відносний ризик недоотримання врожайності зернових на всіх землях області за останні п'ять років становив 24,5%, що на 9,5% менше ніж на осушених землях, в тому числі для озимої пшениці цей показник становить 22,5% (менше на 5,3%). Для цукрового буряку ризик нижчий на 2,2% (38,3 - 36,1), для льону - на 20% (20 - 0), картоплі - на 8,3% (21,1 - 12,8), овочів - на12% (42,1 - 30,1), кормових коренеплодів - на 8,7% (21,1 - 12,4), кукурудзи на силос - на 4,2% (44,1 - 33,9), однорічних трав на сіно - на 18%(40,9 - 22,9), однорічних трав на зелений корм - на 4% (54,6 - 50,6). Це підтверджує той факт, що зворотній екологічний вплив занедбаних осушених земель значно підвищує їх економіко - екологічний ризик.

Визначимо наскільки залежать такі коливання врожайності від дії екологічних факторів, а саме від незадовільного меліоративного стану ґрунтів. Для цього розраховано коефіцієнт кореляції між коливанням врожайності відносно проектної та баловою оцінкою меліоративного стану ґрунтів області за залежністю: R = (??u*(10 - хі)*Si)/(?Si*уu*уx), (3)

де уu, уx - ризики, відповідно, коливання врожайності та незадовільного меліоративного стану, Si - посівна площа під і-тою культурою, га.

В результаті таких обчислень для озимої пшениці коефіцієнт кореляції становить: R=561558,7/(15808,5*4,96*10,31)=0,69, що свідчить про те, що ризик коливань врожайності озимої пшениці відносно проектної на 69% залежить від екологічного стану меліорованих земель. Для зернових культур в середньому цей показник становить приблизно 0,80, для льону - 0,42, для цукрового буряка - 0,69, для картоплі - 0,29, для овочів відкритого ґрунту - 0,90, для кормових - 0,52, для кукурудзи - 0,64, для однорічних трав на сіно - 0,62, на зелений корм - 0,72, для багаторічних трав на сіно - 0,77, на зелений корм - 0,74. Отже, можна стверджувати, що ефективність використання осушених земель напряму залежить від екологічного стану земель і залежність ця є досить високою.

Література

1. Комплексна програмарозвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану осушених угідь Рівненської області у 2001 - 2005 роках та прогноз до 2010 р. (відкоригована на 2005 - 2010 роки)

2.Звітність Рівненського обласного управління водного господарства.

3. Дані Деркомстату України в Рівненській області. 4.З а к о н Ук р а ї н и «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства» N 2988-III від 17 січня 2002 року.

Размещено на Allbest.ru