Інноваційна діяльність як фактор прискореного розвитку промисловості

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Інноваційна діяльність як фактор прискореного розвитку промисловості

Сіпайло Л.Г., асистент

Анотація

Висвітлено необхідність здійснення інноваційної діяльності на підприємствах як фактор прискореного розвитку промисловості. Здійснено обґрунтування інноваційної стратегії розвитку підприємства та оцінено її ефективність.

Annotatіon

Necessity of realization of innovative activity at the enterprises as the factor of the accelerated development of the industry is opened. The substantiation of innovative strategy of development of the enterprise is carried out and appreciated its efficiency.

За сучасних умов орієнтації економіки України на підвищення конкурентоспроможності, надзвичайно важливого значення набуває активізація інноваційної діяльності промислових підприємств, оскільки без цього неможливим є здійснення прогресивних структурних зрушень у країні, суттєве оновлення реального сектора економіки й загалом забезпечення стійкого економічного розвитку держави[1].

В сучасних умовах із посиленням ролі ринкових важелів економічного зростання визначальну роль в інноваційному розвиткові підприємства відіграють техніко-економічні і організаційні інновації. В той же час, їхнє впровадження змінює структуру і організацію виробництва, що потребує підвищення кваліфікації персоналу та якісних характеристик продукції. З впровадженням технологічних інновацій відбуваються не тільки оновлення техніки і технології виробництва, а й удосконалення техніко-технологічної бази виробництва та організаційної структури управління.

Світовий історичний досвід незаперечно доводить, що ефективний і стійкий розвиток підприємства в різних сферах бізнесу досягається за рахунок оперативного використання в своїй господарській діяльності нововведень, винаходів і інших інновацій, які забезпечують стратегічні конкурентні переваги на ринку. інноваційний промисловість персонал

В умовах глобальної конкуренції саме інновації визначають парадигму економічного розвитку і сутність поняття "економічної безпеки країни". Стабільний економічний розвиток забезпечується лише інноваціями, тоді як економічне зростання може демонструвати навіть пасивна до інновацій монопольно-корумпована економіка.

Проблемам розвитку інноваційної діяльності підприємств присвячені дослідженні цілого ряду відомих вітчизняних та іноземних учених-економістів. Серед них: Гречан А.П., Драган І.В., Пашута М., Петрина М., Балабанов И. Т., Василенко В.О., Шматко В.Г., Ільєнкова С. Д. тощо[1-8]. Проте, значне коло питань щодо обґрунтування інноваційного розвитку промислових підприємств і досі залишаються не висвітленими і потребують теоретичного, методичного та практичного вирішення.

Метою даної статті є економічне обґрунтування інноваційної діяльності підприємства як засобу досягнення економічних цілей.

Для досягнення цієї мети поставлено наступні завдання:

- обґрунтувати необхідність впровадження техніко-економічних і організаційних інновацій як фактору прискореного розвитку промислового підприємства;

- обґрунтувати інноваційну стратегію розвитку підприємства та оцінити її ефективність;

Об'єкт дослідження: система економічних відносин, які виникають в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства.

Активна реалізація інноваційних процесів-- один зі способів повернення до життя традиційних галузей. Він полягає в повторному вливанні в них рушійних сил, здатних забезпечити їх конкурентоздатність і створити нові робочі місця шляхом цілеспрямованого розвитку всієї технологічної бази. Тут повинен бути задіяний цілий ряд технологій, причому не тільки електроніка, інформаційні технології, засоби гнучкої автоматизації, нові технології одержання, переробки й обробки матеріалів, способи і засоби економії енергії, але також тип організації виробництва, що краще реагує на потреби виробничого процесу і ринку, сприяє скороченню витрат і усуненню "вузьких" місць.

У наш час ринок відіграє важливу роль у визначенні спрямованості дослідницької й інноваційної діяльності. Тому повинна здійснюватися ретельна, безперервна оцінка потреб ринку для їх порівняння з відправною точкою ідей, необхідне постійне виявлення способів задоволення цих потреб, пошук рішень у даній області й ін. Зазначене виражається в системних дослідженнях, що, звичайно ж, знаходять зміст тільки тоді, коли допомагають задовольнити потреби ринку. Оцінка й врахування потреб ринку означають зміну акценту від кількісної сторони і випуску стандартної продукції, до якісної сторони і виготовлення продукції, що визначається високим рівнем диверсифікованості. У зв'язку з цим, усе більша увага повинна бути приділена ринку на етапі конструювання і виробництва товарів, які повинні швидко змінюватися і беззупинно йти в ногу з умовами ринку. Таким чином, характер ринку є не тільки спонукальним важелем проведення досліджень і інноваційної діяльності, але виступає і як кінцева мета її реалізації. Диктат умов ринку і конкуренції спостерігається в сучасному світі не тільки всередині країн, але і на міжнародному рівні, що надзвичайно важливо для сфери інноваційної діяльності [2, с. 35].

Технологічна відсталість ряду галузей промисловості України обумовлює низьку продуктивність праці, високу ресурсо- і енергоємність продукції. Таким чином, поряд зі створенням власних необхідне залучення сучасних високих технологій, розроблених в інших країнах, їх швидке освоєння. У зв'язку з цим дуже важливо створити сприятливі умови для розгортання інноваційних процесів.

Зазначена інноваційна політика дає можливість "перескочити" через ряд етапів у процесі розвитку, проходження яких в іншому випадку вимагало б довгого часу для підготовки виробництва і нагромадження капіталу. Зараз уже виявлені нові технології, що можуть бути адаптовані і використані з метою зростання ефективності функціонування традиційних галузей, забезпечення стійкого розвитку базових галузей, структурної перебудови і децентралізації економіки [3, с. 16-24]. Досвід показує; що в багатьох випадках "щеплення" нових технологій у традиційні сфери діяльності -- легший процес, ніж подальше вдосконалення і впровадження в них технологій механічного типу, характерних для епохи промислової революції.

Україна належить до промислово розвинутих країн світу, має один з найбільших у Європі структурно розгалужених промислових комплексів. Структура промисловості охоплює базові галузі - чорну і кольорову металургію, хімію та нафтохімію, машино-і приладобудування, легку та переробну промисловість. [4, с. 35-40].

Аналіз даних статистики дає підстави для висновку про початок утвердження в Україні інноваційної моделі економічного зростання. З 2000 р. спостерігається підвищення інноваційної активності в промисловості (рисунок).

Рисунок 1 Впровадження інновацій у промисловості у 1994-2006 рр.

Протягом 2006 р. було впроваджено 1145 нових технологічних процесів проти 1808 у 2005 р. Із загальної кількості підприємств, які здійснювали процесові інновації, майже кожне друге використовувало маловідходні та ресурсозберігаючі технологічні процеси, кількість яких становила 424 найменувань. Однак до справжнього "переозброєння" вітчизняної економіки ще далеко.

Дослідження впливу інновацій на результати господарської діяльності підприємства проводилося на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Торос", що спеціалізується на виробництві бавовняної пряжі та вати технічної. Однак на даний час легка промисловість в Україні знаходиться в занепаді. Чинниками, що негативно впливають на роботу підприємств галузі є: високі відсоткові ставки банківських кредитів, що не стимулюють до оновлення технологій та технічного переозброєння підприємств; висока частка імпортованих товарів легкої промисловості, що ввозяться за заниженою митною вартістю та шляхом контрабанди; зростання цін на енергоносії та паливно-мастильні матеріали; складність, довготривалість та висока вартість митних процедур для підприємств легкої промисловості; дефіцит робочої сили та зниження притоку молодих кадрів на підприємство; застаріле технологічне обладнання.

Цех підприємства укомплектовано обладнанням, яке випускалося ще за часів СРСР. Аналізуючи перелік обладнання, сучасний технічний стан слід звернути увагу на те, що майже 90% обладнання має фактичний термін експлуатації, який перевищує ефективний термін експлуатації в 1,2-1,5 разів, а також на ринку запасних частин, комплектуючих деталей до вказаного обладнання на сьогоднішній день не існує. Тому підприємство потребує технічного переоснащення, а саме заміни обладнання більш продуктивним та дешевшим в експлуатації з розрахунку на одиницю корисного ефекту.

До 2005 року на підприємстві використовувалась корпоративна стратегія стабілізації, яка передбачала зосередження на існуючих видах діяльності та підтримки їх. Починаючи з 2006 р. до березня 2007 року здійснювалась ліквідація всього майна компанії "Торос", для того щоб розрахуватись з усіма боргами. В той же час в рамках загальної стратегії розвитку була сформована інноваційна імітаційна стратегія, яка передбачає придбання ліцензій у австрійської компанії "STARLINGER" з мінімальними витратами на власні наукові дослідження. Відповідно до цієї стратегії пропонується організувати на наявних площах випуск нового виду продукції - мішок поліпропіленовий для пакування харчових та нехарчових продуктів.

Компанія "STARLINGER" є розроблювачем, виробником і постачальником технологій і обладнання для виробництва тканої тари й упакування з поліпропілену й поліетилену з 1835 року й має клієнтів в 135 країнах світу

Дана галузь знаходиться ще тільки на етапі розвитку, тому різні банки, лізингові компанії та інші фінансово-кредитні установи зацікавлені у вкладенні коштів в даний вид діяльності.

Сучасне виробництво штучних волокон не можливо представити без високоекономічного і високотехнологічного обладнання, оскільки теперішнє становище в вітчизняній економіці ставить перед виробником задачу максимального зниження затрат на випуск продукції.

У результаті реалізації інноваційного проекту планується створення сучасної, оснащеною новітнім австрійським устаткуванням, фабрики по виробництву тканої поліпропіленової тари й упакування. Технічні можливості фабрики дозволятимуть виробляти мішки поліпропіленові, м'які контейнери типу Big-Bag, овочеву сітку й покрівельну поліпропіленову плівку.

Фабрика компанії "Торос" буде першою подібною фабрикою на Західній Україні, на якій можливе виготовлення ламінованої поліпропіленової тканини. Це дозволить виготовляти сучасне вологонепроникне упакування, що відповідає сучасним вимогам, без застосування поліетиленових вкладишів, а також випускати за ліцензійною технологією "Starlinger" ламіновані коробкоподібні мішки AD*STAR®.

Для реалізації проекту необхідно буде залучити 7500 тис. грн, з яких 1500 тис. грн власні кошти підприємства, 6000 тис. грн. В якості інвестора буде виступати ДП ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України” лізингова компанія "Укрексімлізинг". Лізинговий платіж буде надаватися під 12% річних терміном на 48 місяців.

Впровадження інноваційної стратегії дасть змогу покращити господарську діяльність підприємства, нормалізує фінансовий стан, покращить підприємницький потенціал, сприяєтиме економічному зростанню підприємства, термін окупності проекту при процентній ставці 12% - 3,5 роки, індекс прибутковості рівний 1,148 (таблиця).

Таблиця 1 Прогнозні показники економічної ефективності інноваційної стратегії

Висновок

Отже, здійснення інноваційної діяльності на виробничому підприємстві створить необхідні і достатні умови для раціональної організації менеджменту інновацій та дозволить у цілому для організації підвищити конкурентоспроможність продукції, що випускається, і рентабельність її діяльності. Оцінка впливу реалізації інноваційної стратегії на ефективність господарської діяльності підприємства засвідчила, що доцільно перепрофілювати діяльність підприємства, придбавши новітнє обладнання австрійської компанії "STARLINGER" і організувати на наявних площах випуск нового виду продукції.

Література

1. Гречан А.П. Стратегічні альтернативи інноваційного розвитку промислових підприємств// Економіка та держава. - 2005. - № 9.

2. Драган І.В. Інноваційна діяльність як фактор прискореного розвитку промисловості //Економіка та держава. - 2006. - № 6.

3. Пашута М. Інновації як фактор випереджального розвитку економіки//Персонал. - 2006. - №6.

4. Петрина М. Базові умови створення інноваційної моделі розвитку економіки України//Економіка України. - 2006. - №8.

5. Василенко В.О., Шматко В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. За редакцією В.О. Василенко. - Київ: ЦУЛ, Фелікс, 2003. - 440 с.

6. Инновационный менеджмент. Учебник/Под ред. С. Д. Ильенковой, - М.: ЮНИТИ, 1997 г. - 311 c.

7. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 504 с.

8. Покропивний С. Ф., Соболь С. М., Швиданенко Г. О., Шапринська Л. М. Бізнес - план: технологія розробки та обґрунтування: Нав. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. 160 с.

Размещено на Allbest.ru