Роль підприємств малого бізнесу в розвитку економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 334.72(477)

Роль підприємств малого бізнесу в розвитку економіки України

Шевчун М.Б.

викладач (Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ)

Розкриті загальні тенденції розвитку малого бізнесу України порівняно з іншими країнами капіталістичного світу. Наведено приклади суттєвих пропозицій стосовно ринково-інноваційної стратегії.

За допомогою аналізу регіонального розвитку узагальнено основні причини негативних явищ в сфері малого бізнесу України.

бізнес капіталістичний інноваційний ринковий

The general tendencies of small business development in Ukraine were researched compared with the other countries of the capital world. There're examples of important offers referring market innovation strategy. With the help of analysis of the regional development the main reasons for negative phenomena in the sphere of Ukrainian small business were revealed.

Розвиток європейської інтеграції, вступ України до СОТ вимагає інтенсивного розвитку економіки України. Доцільно звернути увагу на актуальні проблеми, що потребують першочергового вирішення. Забезпечення прискореного розвитку підприємницької діяльності в Україні вимагає проведення конкретних заходів. Оскільки саме підприємництво, як один з головних соціально-економічних критеріїв рівня цивілізаційних досягнень для будь-якої країни є одним з потужних важелів, який здатний забезпечити нарощування потенціалу інноваційного зростання вітчизняної економіки, розвиток підприємництва має базуватися на дієвій національній програмі.

Друга половина ХХ сторіччя, в контексті становлення та розвитку малого підприємництва, по суті, є епохальним явищем для більшості країн світу. Воно спирається на достатньо міцну інвестиційно-фінансову систему його забезпечення, на динамічну та стабільну економіку, на постійну державну підтримку, розгалужену систему державних інститутів та ринкову інфраструктуру.

Саме проблему розвитку малого підприємництва розглядали в своїх працях такі вчені як: З.С. Варналій, К.Д. Гурова, Л.О. Радченко, С.І. Бай, Л.О. Лігоненко, С.Г. Дрига, М.В. Тарасюк, О.І. Черепніна, Н.П. Погосян, Г.І. Дібніс, О.С. Шаріпова, О.С. Алексєєв, Ю.І. Євдокімова.

Оцінка параметрів розвитку малого підприємництва (кількість та темп росту суб'єктів малого підприємництва, створення робочих місць, обсяги виробництва та динаміка їх зміни), зменшення адміністративних бар'єрів для входження в бізнес.

У переважній більшості розвинутих країн світу мале підприємництво забезпечує формування значної частки ВВП, зростання обсягів виробництва, підвищення добробуту і належну зайнятість населення, сприяє розвитку великого бізнесу та стає надважливішою ланкою подальшої капіталізації цих країн. Так, на початок 2006 року підприємств малого бізнесу нараховувалось: в США - біля 30 млн. один., Японії - 9 млн. один., Індії - 12,3 млн. один., Німеччині - 3,7 млн. один., Великобританії - 2,8 млн. один. Особливо велика частка підприємств малого бізнесу у валовому продукті приватного сектора. Зокрема, оптова торгівля займає біля 92%, роздрібна торгівля - 58%, сфера послуг - 84,5%, фінансова діяльність - 61%, будівництво - 83,1%, оброблювальна промисловість - 23,3% [2].

Станом на початок 2006 року територіальна структура кількості малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення характеризується нерівномірністю їх розподілу. Так, найвище значення цього показника відзначалося у місті Києві - 196 підприємств, а найнижче у Тернопільській області - 39 підприємств. Розвиток малих підприємств спостерігався в Автономній Республіці Крим (73 підприємства на 10 тис. осіб наявного населення), місті Севастополі (72), Харківській (66), Миколаївській (64), Закарпатській та Львівській (по 63 підприємства) областях [3].

Аналіз розподілу малих підприємств за видами економічної діяльності свідчить, що як і в попередніх роках [4], на початок 2006 року зберігалася тенденція щодо поступового зменшення частки торговельних підприємств з подальшою їх переорієнтацією на інші сфери ринкових послуг та виробничу діяльність. Так, у порівнянні з 2004 р. питома вага малих торговельних підприємств зменшилась на 1,6%. При цьому, зросла частка малих підприємств із здійснення операцій з нерухомістю, здавання під найм та надання послуг юридичним особам - на 1,5%, будівельних підприємств - на 0,4%, освітянських - на 0,1%, підприємств з охорони здоров'я і соціальної допомоги - на 0,1%.

Аналогічна тенденція відстежується і у більшості регіонів України. Так, в Автономній Республіці Крим, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Рівненській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій областях, містах Києві та Севастополі при зменшенні частки торговельних підприємств відзначалося зростання питомої ваги підприємств з надання різноманітних послуг та виробничої діяльності [5].

Аналізуючи зайнятість на малих підприємствах, слід відзначити, що впродовж 1995-2005 років відслідковується поступове зменшення цього показника: з 12 осіб у 1995р. до 6 осіб на початок 2006 року. У переважаючій більшості регіонів України рівень середньої кількості працюючих на одному малому підприємстві становив 6-8 осіб, крім Автономної Республіки Крим, Закарпатської області та міста Києва, де цей показник менше середнього значення на 1 особу [2].

За підсумками 2005 року рівень зайнятості на малих підприємствах (кількість найманих працівників у відсотках до кількості населення у працездатному віці) становив 6,5%, що менше проти 2004р. на 0,3%. Як і по економіці в цілому, цей показник зменшився проти минулого року по усіх регіонах України, крім міста Києва, де рівень зайнятості залишився на рівні попереднього року [3].

Найвищий рівень зайнятості відзначався у місті Києві (14,8%), найнижчий - у Луганській області (4,5%). У місті Севастополі, Львівській, Харківській, Київській та Одеській областях цей показник перевищив середнє значення по Україні.

Для порівняння в країнах з високорозвиненою економікою, таких як США, Японія, Італія, рівень зайнятості на малих підприємствах у відсотках до кількості населення працездатного віку у 5-6 разів вище [6]. Як показав аналіз, у більшості таких країн державна політика розвитку та підтримки підприємств малого бізнесу є важливим самостійним напрямом соціально-економічної політики держави в цілому відповідно до основних національних інтересів.

Основні причини негативних явищ в сфері малого підприємництва в Україні: складність прийняття управлінських рішень на вищих рівнях державного управління щодо підтримки малого підприємництва та стихійність розвитку даного сегмента економіки, неузгодженість законодавчої бази та нестабільність нормативно-правового простору, недосконале інформаційно-аналітичне забезпечення системи державного регулювання та відсутність достовірної інформації про стан розвитку підприємницької діяльності, значна зарегламентованість відносин з владними структурами та об'єктивне формування бази корупційних самовідтворювальних процесів, надмірний рівень оподаткування та обмеженість (дефіцит) фінансових ресурсів, інвестицій, малоефективність капіталізації всієї системи ринкового господарства України.

Державна політика щодо розвитку підприємництва в умовах нарощування глобалізаційних процесів повинна формуватися відповідно до рівня розвитку національної економіки, що обумовлює потребу перманентної ревізії вже існуючих стратегічних завдань.

На думку Бая С.І. [1], при її розробці важливим є створення дієвої ринково-інноваційної стратегії, яка співпадає з суспільними уявленнями і інтересами держави, докорінного реформування системи кредитно-фінансової підтримки забезпечення, збалансування інтересів суб'єктів господарювання і суспільства загалом, реальності та узгодженості інструментів впливу, використання ринкових інструментів державного регулювання, посилення дії важелів правового та економічного характеру, сприяння нарощуванню інноваційно-інвестиційній привабливості бізнесу, формування сприятливого інноваційного простору для малих підприємств країни, реалізація принципів екогармонії, узгодження національної бази стандартизації і метрології до відповідних міжнародних норм тощо.

Регулювання підприємництва повинно передбачати виконання державними органами та інститутами визначених видів діяльності (функцій) для досягнення конкретних цілей (завдань), які є підпорядкованими генеральній меті - забезпеченню високої ефективності та конкурентоспроможності вітчизняних суб'єктів малого підприємництва в умовах глобалізації, укрупнення бізнесу, приходу на терени України великих потужних іноземних компаній.

З точки зору таких вчених як Бай С.І., Дрига С.Г., Юшин С.О. [1], досягнення стратегічної мети може бути забезпечено як на засадах інноваційного підходу, зорієнтованого на правову, організаційно-економічну, фінансову, інтелектуальну підтримку розвитку малого підприємництва, так і через розробку та прискорене впровадження дієвих регуляторних механізмів.

Стратегія розвитку підприємництва в Україні повинна передбачати:

У сфері регуляторної політики:

- розвиток та удосконалення нормативно-правових засад підтримки та захисту підприємництва в Україні, в тому числі розробка нових законодавчих актів для забезпечення належних умов щодо реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність громадян України, в т.ч. Закону "Про франчайзинг”;

- посилення взаємозв'язку підприємців, малих і середніх підприємств з інститутами політичної системи суспільства, створення передумов щодо покращення підприємницького клімату на основі проведення попередньої експертизи нормативно-правових актів на рівні громадських професійних об'єднань підприємців, заохочення об'єднань підприємців до підготовки проектів нормативно-правових актів в сфері підприємництва;

- сприяння процесам створення і розвитку бізнес-асоціацій, спілок і союзів суб'єктів малого і середнього підприємництва, формування ефективних механізмів взаємодії держави з діючими об'єднаннями підприємців, гармонізація відносин між владою та суб'єктами підприємництвом;

- створення системи пропаганди нових напрямів розвитку пріоритетних галузей економіки, культивування позитивного образу підприємця через засоби масової інформації, спеціальну літературу та громадські заходи;

- створення на державному рівні прозорих та рівних умов для здійснення підприємницької діяльності, сприяння розвитку конкуренції, зменшення (усунення) негативного впливу монополізму в економіці, активне запровадження конкурсних засад при забезпеченні фінансової підтримки інноваційних проектів і програм;

- підвищення системи організаційно-правового захисту суб'єктів малого підприємництва, учасників реалізації інноваційних проектів і програм і суб'єктів ЗЕД.

У сфері державної підтримки розвитку підприємництва:

- удосконалення Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, довгострокової стратегії, системних тактичних заходів, спрямованих на становлення малого підприємницького (середнього) класу, що відповідає рівню розвитку національної економіки ;

- розробка цільових і галузевих програм розвитку малого підприємництва як невід'ємних складових Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва та як постійної дієвої системи заходів і дій, насичених різноманітними компонентами соціально-економічного характеру;

- розробка державної програми створення та підтримки функціонування дослідницьких університетів, бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів як носіїв передової технології підтримки малого бізнесу та інновацій для забезпечення розвитку малого підприємництва, підтримка практики спільного будівництва бізнес-центрів, інкубаторів, технопарків тощо,

- підтримка органами місцевої влади підприємців в питаннях виділення земельних ділянок та сприяння прискоренню будівництва торговельних та офісних (бізнес) центрів;

- забезпечення безперешкодної реалізації суб'єктами підприємницької діяльності прав володіння і користування земельними ділянками з метою збільшення їх основних фондів та розвитку підприємницької діяльності;

- поліпшення інвестиційного клімату в економіці, інвестиційної та кредитної привабливості підприємств шляхом продажу їм земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

У питаннях фінансового забезпечення розвитку та сфері оподаткування бізнесу:

- забезпечення фінансування у повному обсягу заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та регіональних програм підтримки підприємництва за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів відповідно;

- удосконалення фінансово-кредитної системи підтримки підприємництва шляхом розширення, механізмів мікрокредитування, довгострокового, іпотечного, венчурного кредитування та інвестування; сприяння розвитку франчайзингових відносин, забезпечення загальноєвропейської орієнтації розвитку інтегрованих фінансових послуг;

- запровадження механізму заохочення комерційних банків, які здійснюють пільгове кредитування для підтримки малого бізнесу, створення умов для розширення мережі спеціалізованих небанківських установ з мікрокредитування в т.ч. на регіональному рівні;

- спрощення механізмів отримання мікрокредиту; стимулювання банків та небанківських фінансових установ до збільшення обсягів мікрокредитування і вдосконалення законодавчого забезпечення їх діяльності;.

- розвиток фінансово-правових механізмів придбання земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності та забезпечення прозорості операцій із земельними ділянками;

У питаннях розвитку елементів інфраструктури забезпечення діяльності підприємств малого і середнього бізнесу необхідно створити умови для:

- поглиблення наукової співпраці між освітніми , дослідницькими установами та представниками малого та середнього підприємництва на основі проведення комплексних наукових досліджень переосмислення ринкової "ніші" діяльності малих підприємств, концентрація їх уваги тільки на таких видах продукції, товарів, робіт та послуг, де вони зможуть забезпечити свої основні конкурентні переваги - гнучкість, швидкість змін, індивідуалізацію пропозиції при малій капіталоємкості або сфери, які потребують демонополізації,

- формування відповідних банків даних, сучасних регіональних комп'ютерних інформаційних мереж, створення електронного реєстру регуляторних актів, їх постійна актуалізація;

- інтенсифікація зусиль у напрямі гармонізації національних стандартів і класифікаторів з міжнародними, що є ключовою передумовою дійсного розгортання інноваційних процесів, узгодження національної бази стандартизації і метрології з відповідними міжнародними нормами ;

- організації наукових центрів, які б проводили маркетингові дослідження за замовленням суб'єктів господарювання для обґрунтованого вибору своєї ринкової ніші, консультаційних центрів та агенцій, для забезпечення стратегічною інформацією підприємств;

У питаннях розгортання зовнішньоекономічної активності та протидії негативним наслідкам глобалізації:

- розробка цільової державної Програми захисту суб'єктів малого підприємництва, суб'єктів ЗЕД, як складової Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, що значно зміцнить позиції вітчизняних виробників на зовнішньому ринку, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу, позитивно позначиться на економічному зростанні національної економіки.

- активізація зусиль щодо вступу України до СОТ;

- державна підтримка інноваційно-інвестиційних програм, яка може дати регіональним торговельним мережам можливість успішно конкурувати зі світовими торговельними мережами.

У питаннях формування кадрового потенціалу розвитку підприємництва:

- створення системи підготовки і перепідготовки кадрів, яка буде забезпечувати цільову багаторівневу освіту для всіх верств населення як за змістом, так і за тривалістю навчання, а також впровадження ефективних форм підготовки, перепідготовки і перекваліфікації незайнятих громадян для роботи у сфері підприємництва, розвиток кваліфікаційних програм, в т.ч. програм МБА;

- подальше розгортання Програми перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва із запровадженням процедури ліцензування та акредитації навчальних закладів-учасників Програми, посилення вимогливості до відбору слухачів;

- розробка інформаційних та освітніх програм з мікрокредитування ;

- посилення практичної фахової підготовки кадрів за рахунок створення бізнес-інкубаторів з виділенням відповідного фінансового забезпечення.

В Україні розвиток підприємництва ще не став фактором, що суттєво впливає на економічне зростання країни. Більш того, у більшості регіонів цей розвиток штучно гальмується, внаслідок чого саме ці регіони перетворюються у депресивні з великою кількістю економічних і соціальних проблем, нерозвинутою інфраструктурою, чисельністю населення, що постійно зменшується і катастрофічно старіє.

Всебічна державна підтримка становлення і розвитку підприємств малого бізнесу сприятиме оперативному створенню нових робочих місць, максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності, формуванню соціального прошарку власників і підприємців, впровадженню сучасних технологій та інновацій, що сприятиме інтенсивному розвитку економіки України.

Сьогодні на порядок денний повинні виходити такі принципові питання як розвиток експортного потенціалу суб'єктів малого та середнього бізнесу, гарантування їм рівних прав та можливостей стан державного антимонопольного регулювання та захист конкуренції, і безумовно, ефективність малого підприємництва, шляхи та інструменти її підвищення, особливо в умовах глобалізації. При цьому вплив держави має бути спрямований, в першу чергу, на створення повноцінного ринкового середовища, захист права власності та свободи підприємництва, підтримку добросовісної конкуренції, а також примноженню власного капіталу, нарощуванню та реалізації компетенцій підприємств, підвищенню рівня економічної грамотності суб'єктів ринку, вдосконалення й стабілізація системи оподаткування, дотримання етико-правових норм ведення бізнесу.

Литература

1. Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (15-17 травня 2007, м. Ялта) / Відп. ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 303 с.

2. Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України - www.ukrstat.gov.ua

3. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України - www. rada.gov.ua

4. Люсов А. Развитие малого предпринимательства // Деньги и кредит: - 1998, № 6.

5. Господарський кодекс України - К, „Істина”, 2003, 310 с.

6. Райк Е. Франчайз - это право торговать под маркой лучших фирм//Бизнес для всех - 1995, № 26.

Размещено на Allbest.ru