Комунікаційні технології в системі перевезення вантажів

Размещено на http://www.allbest.ru/

91

Комунікаційні технології в системі перевезення вантажів

Васелевський М.

Досліджено перспективи використання стільникової телефонії в логістичному управлінні парком машин при перевезенні вантажів. Ідентифіковано умови та наслідки комерційного впровадження систем сателітарної локалізації транспортних засобів.

The prospects of the use of cellular telephony in the logistic management by the park of machines at transportation of loads are explored. Terms and consequences of commercial introduction of the systems of satellite localization of vehicles transport are identified.

Вступ. В Польщі впроваджуються правові рішення, які прямують до лібералізації телекомунікаційного ринку з метою приведення, з одного боку, до зниження цін телекомунікаційних послуг, з іншого ж - збільшення їх доступності. Впроваджені законодавством зміни мають однак передовсім на меті пристосування польського права до союзних норм. Найважливішою зміною, впровадженою згідно закону від 21 липня 2000 року, є відступ від концесіонування телекомунікаційної діяльності. Концесії вимагає лише експлуатація телефонних мереж (стаціонарних і стільникових), а також мереж, які служать для розповсюдження радіо- і телепрограм.

Основний матеріал. Міжнародні експедиційні і кур'єрські фірми, які оперують в Польщі, як і польські фірми, можуть нині використовувати розвинуті технології для відслідковування парку машин і ефективного керування їх працею. На ринку конкурують між собою два методи визначення географічної позиції:

сателітарний метод позиціонування приймача, характерною рисою якого є використання сигналів, емітованих з бортів кількох сателітів, що належать до однієї з систем навігації. Нині є доступними кілька систем: американська - GPSs, яка складається з 24 сателітів; російська - GLONASS, європейська - EGNOS,

метод локалізації в мережі GSM, яка використовує для визначення географічної позиції параметри сигналу стільникового телефону в мережі GSM по відношенню до відомих позицій базових станцій.

Більшість пропонованих на польському ринку послуг локалізації машин використовує обидва методи. У таких рішеннях для визначення позиції машини з точністю до 5-10 метрів служить система GPS, а також змонтований на автомобілі позиціонер. Цей пристрій приймає сигнал з супутника і на його підставі визначає географічні координати машини, а потім, використовуючи мережу GSM, висилає інформацію про положення автомобіля SMS-ом до станції моніторингу. Ця станція, керована фірмою, що надає локалізаційні послуги, перетворює доставлені дані і наносить їх на електронні карти, інстальовані на своєму комп'ютері або комп'ютері власника відслідковуваної машини [1,с.143]. У першому випадку необхідним стає використання інтернетівської аплікації (також протокол WAP) для моніторингу руху машини. Деякі з систем пропонують додаткові послуги, зв'язані з дистанційною зупинкою машини, пересилкою логістичних рапортів (час завантаження, швидкість тощо).

В системі локалізації в мережі GSM користуються тим, що кожний стільниковий телефон контролює кожну секунду інтенсивність сигналу, який надається з найближчих базових станцій з відомим положенням. У системі відслідковування машин інформація про силу сигналу передається з терміналу, змонтованого на машині, за допомогою SMS, до центральної системи. Цей сервер розраховує положення з точністю 50-500 метрів і наносить його на електронну карту. В якості терміналів можна використати звичайні телефони, в яких однак вимагається заміна карти SIM. У цій технології в Польщі пропонується система Proteka Flota.

Нині усі оператори стільникової телефонії, які діють в Польщі, мають у пропозиції системи локалізації машин або створюють їх і обслуговують з іншими фірмами, які надають послуги цього типу [2,с52].

Функціональність і зручність користування послугами залежать також у великій мірі від конструкції і функціональності інтернетівського сервісу WWW, а також WAP. стільникова телефонія логістичний перевезення

Комунікаційні протоколи - це комплекс чітких правил і кроків процедур, які автоматично виконуються комунікаційним обладнанням з метою встановлення зв'язку і обміну даних.

Класичні протоколи, першоджерелом яких був протокол телексу, складаються з трьох частин:

· процедури привітання, яка полягає у пересиланні взаємної основної інформації про обладнання, яке сполучається, їх адреси,

· відповідної передачі даних,

· процедури аналізу правильності передачі.

Протоколами цього виду користуються телекси, факси, модеми і комп'ютерні програми, які управляють передачами сигналів.

Пересилка комп'ютерних даних - це надзвичайно важкий процес, тому його розділено на кілька «етапів», так званих шарів. Шари означають за сутністю окремі функції, виконувані мережею. Найбільш загальний спосіб організації шарів мережевої комунікації - це Model OSI.

Популярні протоколи високого рівня і їх стандартні порти: BOOTP - serwer 67, DNS - 53, Finger - 79, FTP - 21, Gopher - 70, HTTP - 80, HTTPS - 443, IMAP - 143, IMAP3 - 220, Jabber, IRC - 6667, LDAP - 389, LDAPS - 636, MySQL 3306, NNTP - 119, POP3 - 110, SPOP3 - 995, PostgreSQL -5432, SMTP - 25, SSH - 22, Telnet - 23, WAP, X11, XMPP.

Перевізні фірми не уявляють вже свого функціонування без використання комунікаційного протоколу безпровідного зв'язку WAP (Wireless Application Protocol). Протокол безпровідної комунікації є стандартом, розробленим телекомунікаційними фірмами, який уможливлює доступ до текстової інформації і за допомогою сучасних стільникових телефонів. Сторінки WAP, які складаються з так званих карток, можуть містити також двохкольорову графіку. Існує також можливість легкого переміщення між картками і сторінками WAP, можливість вибору опцій і пересилання коротких текстів з телефону до сервера WAP, що дозволяє здійснювати створення сторінок WAP. Цей доступ є можливим завдяки особливій програмі перегляду, вмонтованій у стільниковому телефоні, а також серверу, який називається Gateway WAP, що знаходиться, наприклад, в рамках пакету послуг, пропонованих мережею стільникової телефонії Plus GSM.

Дія послуги WAP виглядає наступним чином: після вписування адреси у мікропрограмі перегляду, термінал спочатку перевіряє, чи має вже відкрите сполучення. Якщо ні, то задзвонить до сервера, який надає послугу PPP. Потім вимога висвітлення даної адреси URL пересилається до сервера Gateway WAP. Той вишле до Інтернету вимогу поданого URL вже у формі нормального сполучення HTTP. Сервер WWW, який утримує як сервіси WAP, так і WWW в залежності від того, з якого обладнання (WAP або WWW) вишле або вміст WAP, або вміст WWW.

Вислана сервером відповідь може за вимогою мати форму текстового каталогу WML або більш складну - наприклад, яка містить графіку. У випадку, коли відповідь приймає форму текстового каталогу, його вміст перетворюється до форми токенів WML або WMLC.

Таким чином підготовлений код потім висилається до терміналу WAP. Причиною конверсії з текстової форми у бінарну є головним чином зменшення його інформаційного об'єму, а що йде за цим, уможливлення швидкого трансферу до терміналу WAP і зменшення зайнятості смуги. Програма перегляду WML після отримання коду висвітлює його на екрані телефону або iPod.

Найбільше сервісів WAP доставляють оператори стільникових мереж, а також постачальники інтернетівських порталів. Функціонує вже багато спеціалізованих сервісів WAP і порталів з дуже різноманітною тематикою. Це є:

- інформаційні сервіси,

- новини погоди, фінансові, банківські,

- інформація про туристичні послуги,

- пропозиція спеціалізованих послуг.

Розбудовані, польськомовні сервіси WAP у текстовій формі пропонують усі три вітчизняні оператори стільникових мереж GSM, застосовуючи двохвіддільну інформаційну структуру. Одна з них завжди стосується загальнодоступних фірмових порталів, які описують діяльність оператора і функції керованої ними стільникової мережі, друга містить спеціалізований тематичний сервіс, призначений для власних абонентів даної стільникової мережі.

Повністю відокремлену надавачів послуг WAP становлять інтернетівські оператори, які вже створили і надалі розбудовують власні портали, доступні зі стільникових телефонів. У більшості випадків в них знаходиться виключно інформація загального характеру: новини, фінанси, розклади руху, подорожі і туризм, але є доступними також тематичні портали. Найбільший вибір мають найбільш активні оператори Інтернету: Wirtualna Polska (wap.wp.pl), Onet.pl (wap.onet.pl), Interia (wap.interia.pl) або Internetia (wap.internetia.pl). Поза названими існує багато інших wap-порталів - сервісованих банками, радіостанціями, журналами і державними службами - все частіше вони створюються також приватними особами.

Комерційні застосування сателітарної локалізації машин розпочались після запуску в Польщі у 1996 році перших мереж GSM. Серйозною проблемою була відсутність цифрових карт в системі WGS-84, а також неточність самої системи GPS, які спричиняли труднощі у визначенні реального положення машини.

Перші системи, пропоновані з 1997 року, були призначені для моніторингу легкових автомобілів і уможливлювали передачу інформації про крадіжку і напад. Використання коротких повідомлень SMS уможливило відслідковування машин, а також розвиток систем управління парком машин.

Завдяки пакетам послуг цього виду транспортні, експедиційні і кур'єрські фірми починають спостерігати за рухом своїх машин, і, що йде за цим, вантажів, що перевозяться. Завдяки цьому можуть ефективно і в режимі on-line (в реальному часі) управляти перевезеннями, обмежувати порожні рейси і невикористаний простір, а також швидко реагувати у випадку непередбачених подій, таких як аварії або напади на вантажівки, які трапляються все частіше [4,с.231]. Доставка поточних даних про перевезення дозволяє здійснювати постійну оптимізацію перевізної діяльності: визначення трас, організація турів, послідовність завантажень і розвантажень тощо. Постійний моніторинг перевезень дозволяє також здійснювати збільшення діапазону контролю праці водія і машини, а також більш ефективне управління людським чинником. У послузі GPS (Global Positioning System) логістичні оператори бачать все ще недооцінені можливості збагачення власної пропозиції щодо діапазону інформування своїх клієнтів про стан посилки і місце її актуальної локалізації.

Тематика, а, що йде за цим, комп'ютерний модуль управління парком машин, містить вже дуже багато різноманітних аплікацій. Їх спільною рисою є збирання інформації, асоційованої з локалізацією і рухом машин, центром управління і використання цієї інформації для керування рухом, а також для різноманітних аналізів.

Управління парком машин приносить вимірні користі через:

- краще використання наявних машин,

- скорочення часу і збільшення терміновості надання послуг,

- збільшення безпеки вантажів і машин,

- виключення зловживань, здійснюваних водіями (ліві рейси, продаж палива),

- можливість безпосереднього впровадження зібраної інформації до інформатичних систем підприємства.

Застосовуються два види систем збирання інформації.

У першому випадку зчитування інформації стосується, наприклад, траси, часу, заправки тощо. У більш нових рішеннях використовуються трансмісії GPRS, як для пересилки інформації з розбудованої сигнально-вимірювальної системи, змонтованої в машині, так і для комунікації з екіпажем машини.

Великі транспортні фірми управляють парком самостійно і мають власні логістичні центри, які діють у неперервний спосіб. В менших фірмах нагляд над інфраструктурою доручається зовнішній фірмі моніторингу, а користувач займається лише мериторичною стороною управління. [5,с.7]

Описані вище системи передачі інформації сателітарним шляхом, нажаль, не належать до дешевих, але мають багато переваг, передовсім дозволяють здійснювати докладне пристосування їх структури до здійснюваної діяльності, створення розбудованих баз даних і користування інструментами, які полегшують обмін інформації з постачальниками, кооперантами і інституціями про постачальників, кооперантів і інституції. Для справної системи комунікації принципове значення мають стандарти, загальне впровадження і використання яких є умовою безконфліктного обміну інформації, зменшення часу, присвяченого у підприємствах на комунікацію з торгівельними партнерами, зменшення помилок у логістичних документах і операціях, а також скорочення часу цих операцій. Якість названих дій обумовлює конкурентну позицію ланцюга поставок. Впровадження стандартів дозволяє реалізувати логістичні процеси з використанням інструментів збирання і пересилки даних, у спосіб, що уможливлює нагромадження і пересилання тих же даних в електронній формі, в автоматизований спосіб [3,с.125].

Зростаючий з року в рік попит на експедиторські послуги заохочує до кращої комунікації між клієнтом і перевізником. Як виникає з актуально здійснюваних досліджень у перевізній фірмі Schenker, клієнти все більш дбають про безпеку обміну інформації. Тому вважається, що у майбутньому якісним стандартом буде норма ISO 27001: 2005, яка регулює принципи конфіденційності, доступності, а також інтегральності переміщення інформації [6,с.7]. У цей спосіб в добу глобалізації вже є можливою безпечна і постійна синхронізація даних, яка дозволяє спаяний і ретельний обмін інформації між торгівельними партнерами в ланцюзі поставок.

Висновки та рекомендації

Підсумовуючи, навігація транспортних об'єктів, доступна для кожної галузі транспорту, становить надійний і дешевий спосіб збільшення ефективності управління перевезеннями. У ХХІ сторіччі глобальні системи позиціонування стали благом загального вжитку, подібно як загальносвітові системи доріг, залізниць і авіаційних сполучень, однак лише існування багатьох фірм, які пропонують професійні послуги, спричинить те, що ця послуга буде стосуватися вже не лише перевізника, експедитора або логістичної фірми, але також кожного суб'єкта, який використовує у своїй діяльності транспорт. Системному розвитку послуг цього типу у галузі передачі інформації про локалізацію машин з перевізними вантажами сприяє паралельний розвиток у сфері систем зв'язку. Адже від них залежить можливість і якість комунікації між центром нагляду та засобами транспорту.

Можна сказати, що у сфері управління перевезеннями це є компліментарні послуги. Здається також, що нинішній динамічний розвиток систем сателітарної радіокомунікації спричинить використання для навігаційних цілей не лише спеціалізовані з цієї точки зору телекомунікаційні супутники, але призведе невдовзі до стратегічного поєднання сателітарних систем навігації і зв'язку.

Не підлягає сумніву, що тиск на використання вищеописаних способів зв'язку будуть здійснювати корпоративні користувачі, що все більше домагаються нових і більш швидких можливостей встановлення зв'язку і які, борючись за клієнта і стараючись знижувати власні витрати діяльності, хотіли б вже сьогодні пропонувати йому кращі транспортні послуги. Також індивідуальні користувачі, маючи надію обминути заповнену в даний момент комунікаційну артерію або туристичний шлях, будуть шукати доступу до використання з цією метою сучасних стільникових технологій.

Література

1.Praca zbiorowa pod redakcj№ LFechnera i G. Szyszki, Logistyka w Polsce RAPORT 2005, Biblioteka Logistyka, Poznaс 2005.

2. Praca zbiorowa pod redakcj№ G.Szyszki, Logistyka w Polsce RAPORT 2002, Biblioteka Logistyka, Poznaс 2002.

3. Praca zbiorowa pod redakcj№ LFechnera i G. Szyszki, Logistyka w Polsce RAPORT 2005, Biblioteka Logistyka, Poznaс 2006.

4. Praca zbiorowa pod redakcj№ naukow№ K. Rutkowskiego, Logistyka ONLINE, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 2002.

5. Ciesielski M., Przedsiкbiorstwo na rynku usіug logistycznych. Teoria i praktyka, Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej, Poznaс 2004.

6. Gazeta „Rzeczpospolita” - dodatek „Logistyka Transport Spedycja”, 14 czerwca 2007r., Debata na temat rozwoju rynku usіug logistycznych w Polsce

Размещено на Allbest.ru