Облік витрат на ремонт основних засобів у будівництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

91

Облік витрат на ремонт основних засобів у будівництві

Дмитренко А.В.

В статті розглянуто порядок проведення ремонтно-будівельних робіт та їх облік у будівництві в частині витрат на ремонт будівельних машин та механізмів. Висвітлені основні теоретичні положення щодо сутності поточного та капітального ремонту. Велика увага приділена документуванню здачі в ремонт та отримання з ремонту будівельних машин та механізмів. Здійснено порівняння обліку витрат на ремонт будівельних машин та механізмів з теоретичної та практичної точки зору. капітальний ремонт будівельний

The article covers the order of carrying out repair and construction works and their calculation in the construction in the part of expenditures on the repairing of the building machines and mechanisms. The main theoretical theses of ordinary and major repairs are also cleared up in the article. Great attention is paid to the documenting of consigning the building machines and mechanisms for the renewal and receiving them back. The accounting of expenditures on renewal of the building machines and mechanisms is done in comparison from the theoretical and practical points of view.

Кожне підприємство повинно підтримувати свої основні засоби у робочому стані і забезпечувати їх функціонування. Для цього такі основні засоби необхідно періодично ремонтувати за схемою планово-попереджувального ремонту.

Після надходження основних засобів підприємство може мати наступні витрати, пов'язані з проведенням різних видів ремонтів, технічним обслуговуванням, модернізацією, реконструкцією і іншими заходами по підтримці основних засобів у робочому стані.

Досить знайома бухгалтерам схема обліку ремонтів основних засобів на перший погляд не представляє облікових проблем. Проте за останній час присвячена значна кількість наукових праць та публікацій обліку ремонту основних засобів, що говорить про не вирішення повністю проблемних питань щодо обліку ремонту основних засобів та їх документального оформлення.

Аналіз нормативної літератури та фахових вітчизняних робіт вчених свідчить про те, що згідно з пунктом 15 П(С)БО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта основних засобів в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат, але деякі автори вважають по-іншому. Крім того виникають розбіжності і в оформленні документально передачу основних засобів в ремонт та отримання із їх ремонту [1, с. 163-265; 2, с. 219-220; 3, с.20; 4, с. 23-25; 5, с. 52; 6, с.53-54; 7, с.16; 8, с. 22-26; 9, с.189-209; 10, с. 70.

Тому можна вважати на сьогодні ще й досі є відкритими питаннями правильного відображення в обліку витрат понесених на ремонт основних засобів та документального оформлення його відповідно до нормативної літератури та практичного досвіду.

Перед автором статті стоять наступні завданнями є: проаналізувати нормативну літературу щодо обліку ремонтів основних засобів та праці фахівців з даного питання; врахувати при цьому галузеві особливості (ремонт будівельних машин та механізмів); проаналізувати нормативну літературу щодо обліку ремонтів основних засобів та праці фахівців з питання документування здачі в ремонт та приймання з ремонту основних засобів; удосконалити документування обліку ремонту будівельних машин і механізмів з урахуванням особливостей будівельного виробництва.

Звернувшись до праць фахівців щодо обліку витрат на ремонт бачимо, що ними пропонується облік поточного ремонту основних засобів, який, як правило, виконується господарським способом (власними силами), але може здійснюватися і підрядником відповідно пункту 15 П(С)БО 7 «Основні засоби» (далі - П(С)БО-7), а облік витрат на капітальний ремонт основних засобів пропонують відображати по-різному.

Розглянувши численну кількість літературних джерел можна сказати, що всупереч з пунктом 15 П(С)БО-7 витрати на капітальний ремонт відносять не на рахунки витрат за видами діяльності, а на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» з різними варіантами, розподіляючи ці витрати на субрахунки 151 «Капітальне будівництво» та 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» з наступним списанням на рахунок 10 «Основні засоби».

Тільки деякі фахівці з цього питання схиляються до норм стандарту, наголошуючи, що ремонт це комплекс робіт, спрямованих на підтримання об'єктів основних засобів у робочому стані чи відновлення їх первісних характеристик. Якщо у результаті проведення ремонтних робіт відбувається технічне удосконалення об'єкта, то це вже не ремонт, а модернізація. Саме у пункті 14 П(С)БО-7 мова йде про поліпшення основних засобів, а про ремонт нічого не сказано. Тобто такі вчені пропонують вести облік витрат на ремонт при підрядному способі по дебету рахунків 23, 90-94 та кредиту рахунка 63, і, одночасно, по дебету субрахунку 641 та кредиту рахунка 63 на суму ПДВ.

При господарському способі по дебету рахунків 23, 90-94 та кредиту рахунків 20, 66, 65.

На вирішення даної проблеми надійшов лист Державного комітету України по будівництву і архітектурі від 30.04. 2003 року № 7/ 7-401 «Про віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального і поточного ремонтів», яким капітальний ремонт, наприклад щодо будівлі, це комплекс ремонтно-будівельних робіт, які передбачають заміну, обновлення і модернізацію конструкцій і обладнання будівлі в зв'язку з їх фізичним зносом або розширення, покращення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою територій без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або його частин (при умові автономності).

Тобто, в цьому визначені, на думку автора, хоч і сказано „які передбачають ... модернізацію”, але наголошено на модернізації частин об'єкта та на покращенні експлуатаційних показників, а не зміні і покращенні технічних показників та без зміни будівельних габаритів об'єкта.

І більш вдалим визначенням капітального ремонту є наступне визначення. Капітальний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з оновленням або поліпшенням експлуатаційних показників, у тому числі із заміною або посиленням несучих або захисних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об'єкта.

Отже, все ж таки, слід схилитися до думки тих фахівців, які вважають що капітальний ремонт необхідно відносити до витрат, а не до поліпшення основних засобів, так як не передбачає перебудову, а покращення тільки всередині будівлі.

При цьому важко не помітити у працях вчених розбіжності у документальному оформлені ремонту основних засобів.

Так, наприклад, В.П. Завгородній для оформлення обліку ремонтів основних засобів підрядним способом пропонує на основі договорів або нарядів-замовлень здавання основних засобів в ремонт оформляти випискою документів типової форми ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», приймання з ремонту Актом по формі ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів». Н.М. Грабова та В.М. Добровський пропонують виконані роботи оформляти Актом по формі № ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів».

Якщо звернутися до наказу Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку», які введені в дію з 1 січня 1996 року типова форма № ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації; типова форма № ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

Тому передачу і отримання з капітального ремонту об'єктів основних засобів слід оформляти Актом по формі № ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів», який згідно наказу міністерства статистики України має пряме відношення до таких операцій, а акт по формі № ОЗ-1«Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» відношення до ремонту не має, оскільки в ній передбачена первісна вартість об'єкта основних засобів, а не сума витрат на відновлення його первісних характеристик.

Оскільки при проведені ремонту значною складовою витрат є матеріали, то основним документом для щомісячного списання будівельних матеріалів у підрядних організаціях є Звіт про затрати основних матеріалів у будівництві в порівнянні з виробничими нормами форма № М-29. Якщо об'єкт ремонтується за рахунок бюджетних коштів, то списання матеріалів оформляється суворо за формою № М-29.

Поряд з цим Л. Шевченкова вказує, що будівельним підприємствам не обійтися однією формою № М-19 „Матеріальний звіт”, яка відображає рух матеріалів у матеріально відповідальної особи й одночасно служить для списання витрачених матеріалів. Для того щоб у формі №-19 у будь-якому звітному періоді вивести залишки матеріалів на кінець цього періоду, потрібно знати кількість матеріалів, списаних на собівартість будівельних робіт, виконаних у такому конкретному періоді. А цей показник береться тільки з форми № М-29.

Розглянувши порядок проведення ремонтно-будівельних робіт та їх облік запропонований вченими-економістами, основні теоретичні положення, яких висвітлені вище, порівняємо їх з порядком ведення обліку витрат на ремонт на конкретних підприємствах в частині витрат на ремонт будівельних машин та механізмів (далі - БММ) в м. Полтава та Полтавській області.

Дослідження показали, що при оформлені документального обліку з ремонту об'єктів основних засобів є те, що підприємства не складають Дефектний акт, який розробив Держбуд України і довів до відома підприємств, установ, організацій (додаток № 1 до листа Держбуду України від 26.05.99р. № 7/469). А це, на думку автора, грубе порушення в порядку проведення ремонтно-будівельних робіт, оскільки невідомий загальний обсяг робіт документально, який потрібно виконати ремонтній бригаді і це, в свою чергу, створює певні незручності для працівників бухгалтерії при обліку відпуску матеріалів на виконання ремонтних робіт.

Списання витрачених матеріалів на собівартість будівельних робіт з ремонту БММ оформляється Порівняльною відомістю, яка виконує функцію Звіту форми № М-29. В цій Порівняльній відомості зазначаються нормативні та фактичні витрати будівельних матеріалів і передбачений рядок для відображення економії чи перевитрат будівельних матеріалів. Тобто це спрощений варіант форми № М-29. Але, все ж таки, доречніше буде підприємствам застосовувати при списані витрачених матеріалів Звіт за формою № М-29, оскільки він обґрунтовано відображає витрати ресурсів при здійснені ремонту об'єкта основних засобів. Крім того Держбуд України, розглянувши форму № М-29 для застосування при автоматизованому формуванні первісної облікової документації в будівництві, рекомендував використання її у вигляді, запропонованому програмним комплексом АВК (версія АВК-3).

Облік витрат на ремонт БММ підприємства здійснюють з використанням субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» на окремому аналітичному рахунку 1521 «Ремонт основних засобів» на якому збираються всі витрати на ремонт цих машин. Потім такі витрати з кредиту аналітичного рахунка 1521 «Ремонт основних засобів» списують у дебет субрахунку 911«Витрати на утримання та експлуатацію будівельних машин і механізмів». У кінці місяця ці витрати списуються на субрахунок 230 «Витрати за будівельним контрактом» відповідно машино-годинам відпрацьованих БММ.

З вищевикладеного можна зробити наступні висновки та пропозиції щодо обліку ремонту будівельних машин та механізмів.

1. Підприємствам можна дещо спростити облік ремонтних робіт даних машин і механізмів. При цьому йому не потрібно використовувати субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», який згідно з пунктом 15 П(С)БО-7 не має ніякого відношення до ремонтів, а зразу відображати витрати з ремонту на субрахунку 911 «Витрати на утримання та експлуатацію будівельних машин і механізмів» до, якого необхідно відкрити аналітичний рахунок 9111 «Витрати на ремонтні роботи будівельних машин і механізмів», з наступним списанням цих витрат у субрахунок 230 «Витрати за будівельним контрактом» до якого, на нашу думку, також необхідно відкрити аналітичні рахунки за об'єктами основних засобів. Але в тому випадку, коли БММ працюють на одному об'єкті будівництва, то облік їх витрат на ремонт необхідно списувати прямо на аналітичний рахунок до субрахунку 230 «Витрати за будівельним контрактом», в залежності того де працюють ці машини. 2. Також на досліджуваних підприємствах не використовується Акт по формі № ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» і, тим більше, ніякий інший документ при виведені об'єкта основних засобів із експлуатації. Зворотне введення відремонтованих основних засобів (із капітального ремонту) здійснюється на підставі акту про введення в експлуатацію. 3. Отже, підприємствам необхідно використовувати акт по формі № ОЗ-2 при виведені та введені в експлуатацію об'єктів основних засобів, що ремонтуються посилаючись на ті переваги цього документу, які зазначені вище. 4. Облік фактичних витрат на проведення ремонтних робіт при поточному ремонті деякі підприємства м. Полтава відображають на рахунку 92 «Адміністративні витрати», а при капітальному на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Але така схема обліку витрат на ремонт неправильна. Рахунок 92 «Адміністративні витрати» використовувати тільки в тому випадку, коли ремонтуються основні засоби загальногосподарського призначення, а не в усіх випадках проведення ремонтних робіт. В усіх інших випадках такі витрати необхідно списувати відповідно за призначенням кожного об'єкта основних засобів. 5. При капітальному ремонті облік витрат на його здійснення необхідно вести відповідно пункту 15 П(С)БО-7 «Основні засоби» на вище вказаних рахунках.

Література

1. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. 3-тє вид., перероб. і доп. Житомир: ЖІТІ, 2001. 672 с.

2. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (С использ. нац. стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов. 5-е изд., доп. и перераб. К.: А. С. К., 2001. 848 с. (Экономика. Финансы. Право).