Об'єктивна необхідність та реальний стан інвестування в українську економіку

Ключові слова: інвестиційна діяльність, прямі іноземні інвестиції, інвестор, інвестиційний ринок, інвестиційний клімат, інвестиційні показники.

ANNOTATION

In this paper the general characteristics of investment activity in Ukraine. The current state of the investment market based on statistics in recent years, a number of the major factors hindering foreign investments into the country. The rating of Ukraine among 183 countries of the world concerning the level of investment attraction and provided data on the investments of the main countries-investors. The necessity and positive aspects of foreign investment is provided, considered the most important measures to address these problems that will ensure the development of investment activity in Ukraine and sustainable development of all sectors of the economy.

Вивченню питання формування та реалізації інвестиційної політики країни приcвяченo багато праць як українських, так і зарубіжних авторів таких, як А. Дука, Л. Петкова, В. Проскурін, Г. Цадо, С. Черкасова, Д. Черваньова, O. Жилінської, В. Шепель, Л. Шик, Н. Скоробогатова, З. Шмігельська та інші. Незважаючи на значну кількість наукових робіт, що висвітлюють різноманітні аспекти інвестування як елементу реалізації стратегічного розвитку національної економіки, дане питання потребує подальшого доопрацювання та всебічного дослідження.

МЕТА І ЗАВДАННЯ СТАТТІ

Метою статті є дослідження сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні, аналіз закономірностей розвитку інвестиційної діяльності на вітчизняному ринку та визначення ролі інвестицій у процесі реалізації стратегії розвитку національної економічної системи.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Формування інвестиційного потенціалу країни є надзвичайно важливою складовою стратегічного розвитку економіки даної держави. Саме за рахунок залучення інвестиційних ресурсів країна може забезпечувати виконання надзвичайно важливих завдань, які у майбутньому сформують низку конкурентних переваг в економічно-соціальному плані. За своєю суттю, інвестиції можна визначити як довгострокове вкладання різних видів ресурсів (матеріальні, фінансові, інтелектуальні та ін.), з метою подальшого як економічного, так і позаекономічного розвитку об'єкту інвестування, отримання прибутку від вкладання ресурсів та інших ефектів, що є наслідком процесу використання інвестиційних ресурсів. У період економічної кризи саме інвестиції сприяють вирішенню нагальних проблем, стабілізації економіки, активізації її процесів та підвищенню її активності, що відповідно підвищує загальний рівень привабливості економіки для інвесторів, а також визначає потенціальні можливості подальшого розвитку національної економіки.

Oднією з найбільш гострих проблем сучасної України залишається досягнення стабільного економічного росту. У чисті факторів, що роблять безпocередній вплив на динаміку економічного розвитку, безcумнівнo, належить інвестиційній cфері. Дослідження сутності інвестицій та позицій різних авторів щодо цього поняття наведено в таблиці (табл. 1).

Таблиця 1

Підходи до з'ясування змісту поняття інвестиції в економічній літературі

Відповідно до даних таблиці 1, стід відзначити, що у ринковій економіці інвестиції відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку національного виробництва. Завдяки їм здійснюється технічне переоснащення підприємств, поповнюються товарні запаси і вдосконалюється товар, здійснюються науково-дослідні роботи тощо. Саме поняття "інвестиції" є чи не найуживанішим поняттям в економічній літературі. Огляд періодичних видань як зарубіжних, так і вітчизняних, свідчить про винятковий інтерес дослідників до цієї ключової економічної категорії. Але детальніший аналіз переконує нас у тому, що економічна наука на сьогодні не виробила універсального визначення категорії "інвестиції", яке відповідало б потребам як теорії, так і практики. Спираючись на проведене дослідження, поняття "інвестиції" -- це економічна діяльність, що передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Стан інвестиційної діяльності в країні можна оцінити, проаналізувавши економічні показники, основними з яких є загальний обсяг інвестицій, частка інвестицій у ВВП, частка реальних інвестицій у загальному обсязі інвестицій, загальний розмір реальних інвестицій, частка реальних інвестицій, спрямованих в основний капітал, та інші [3, с. 154].

В Україні найпоширенішими формами інвестицій є інвестицій в основний капітал та прямі іноземні інвестиції. Здійснення фінансування інвестицій в основний капітал може відбуватися за рахунок різноманітних джерел, серед яких можна виділити фінансування інвестицій за рахунок державного бюджету, за рахунок місцевих бюджетів та інші. В Україні найбільшого поширення набуло залучення власних коштів підприємства, для забезпечення досягнення власне основної мети інвестиційної діяльності, а саме: створення, розширення, а також реконструкція та модернізація виробничих потужностей.

Ще одним надзвичайно розвинутим видом інвестиційної діяльності в Україні є залучення прямих іноземних інвестицій. Даний вид інвестицій можна представити як залучення та кредитування ресурсів міжнародних інвестиційних інституцій, зарубіжних корпорацій і фірм, спільних підприємств, що здійснюється без фінансових посередників у виробничі фонди з метою одержання доходу і участь в управлінні виробництвом [4, с. 305]. В українській економічній системі залучення прямих іноземних інвестицій набуло надзвичайного розвитку і обсяги залучених таким способом коштів з кожним роком зростає.

Обсяг прямих іноземних інвестицій є одним з показників, який характеризує ступінь інтеграції країни у світове співтовариство і залежить від привабливості об'єкта інвестування.

Аналізуючи інвестиційне середовище України, слід відмітити, що притік прямих інвестицій в економіку України за даними Державного комітету статистики України, на 1 січня 2011 року становив 44 млрд 7 08 млн дол. США зі 125 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр -- 9 млрд 914,6 млн дол. США, Німеччина -- 7 млрд 076,9 млн дoл., Нідерланди -- 4 млрд 707,8 млн дoл., Рocійcька Федерація -- 3 млрд 402,8 млн дoл., Австрія -- 2 млрд 658,2 млн дoл., Cпoлучене Кoрoлівcтвo -- 2 млрд 298,8 млн дoл., Франція -- 2 млрд 367,1 млн дoл., Cпoлучені Штати Америки -- 1 млрд 192,4 млн дoл., Віргінію Ocтрoви, Британські -- 1 млрд 460,8 млн дoл. та Швеція -- 1 млрд 729,9 млн дoл. За останні рoки cпocтерігалаcя тенденція дo їх зниження на 48,4 % у 2009 р., та незначного підвищення у 2010 -- 2011 рр. -- на 12,4%. їх обсяг у 2012 р. ще менший -- цьому сприяє ряд негативних (як регуляторних, так і макроекономічних) чинників, притаманних інвестиційному середовищу України [9].

Варто відзначити, що у 2012 р., попри помітне уповільнення динаміки економічного зростання, зберігається висока динаміка інвестиційної діяльності. За результатами січня-вересня 2012 р. освоєно на 17,0% більше капітальних інвестицій, ніж роком раніше. Водночас частка валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП залишається вельми низькою. У січні -- вересні 2012 р. вона становила відповідно 16,4 %. Такий розподіл ВВП на користь споживання формує загрози для подальшого забезпечення розширеного економічного відтворення та реалізації модернізаційних реформ [9]. У 2012 р. не вдалося забезпечити спрямування інвестиційної діяльності на вирішення завдань структурної перебудови. Приріст інвестицій у січні -- вересні 2012 р. забезпечено насамперед сферами будівництва (приріст складав 47,4%), транспорту (28,4%), торгівлі (32,1%), а також паливно-видобувною та окремими галузями переробної промисловості. Відновились також високі темпи зростання інвестицій у фінансову діяльність (37,5%). За результатами січня -- вересня 2012 р. 32,5% промислових інвестицій було спрямовано у добувну промисловість, з них 22,9% -- у добування паливноенергетичних корисних копалин, 24,1% склала частка виробництва електроенергії, газу та води, 10,4% -- металургії. Водночас, низьке інвестиційне забезпечення переробних галузей (зокрема лише 7,9% промислових інвестицій було спрямовано у машинобудування) формує ризики для удосконалення структури економіки за рахунок підвищення частки технологічних виробництв [9].

Дослідження іноземних інвестицій в економіку України надало можливість зробити наступні висновки:

— чистий приток прямих іноземних інвестицій в економіку України склав 49362,3 млн дол. США, це на 26% більше ніж у 2010 р та на 51% більше в порівнянні з 2009 р.;

— 30% усього обсягу інвестицій -- це справжні зарубіжні інвестицій Значна частка прямих іноземних інвестицій надходить з Кіпру та Віргінських островів, котрі фактично є українськими офшорними інвестиціями, які працюють більше на своїх власників-українців, ніж на інтереси економіки та бюджету України у цілому;

— спостерігається тенденція не лише збільшення загального обсягу ППІ в Україну, але і тенденція вкладення коштів у інші країни українськими інвесторами, що в більшості випадків скоріш за все пов'язано з відхиленням від оподаткування ряду українських підприємств;

— найбільша частка прямих іноземних інвестицій припадає на фінансові установи (33,1% загального обсягу) та промисловість (30,9%);

— на підприємствах промисловості зосереджено 15238,6 млн дол. США (30,9%), у т. ч. переробної -- 13056,8 млн дол. США (85,7%), та добувної -- 1492,4 млн дол. США (9,8%). Серед галузей переробної промисловості перевага віддається переважно у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів -- 6114,9 млн дол. США це 46,8% прямих інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів -- 2896,1 млн дол. США (22,18%), хімічну та нафтохімічну промисловість -- 1269,8 млн дол. США (9,7%), машинобудування -- 1129,3 млн дол. США (8,65%), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції -- 993,1 млн дол. США (7,6%), інші -- 5,1%;

— найбільший обсяг капітальних інвестицій було освоєно в Києві (1701,4 млн дол. США), Дніпропетровській (544 млн дол. США) областях, у 12 регіонах України питома вага прямих іноземних інвестицій не перевищує 1 %;

— починаючи з другого півріччя 2011 року індекс інвестиційної привабливості різко впав до 2,19, що свідчить про несприятливий інвестиційний клімат в Україні, ця тенденція продовжується і у 2012 році;

— у 2012 р. Україна погіршила свої позиції з 149 на 152 місце, за рахунок зменшення рейтингів у категоріях: "реєстрація власності", "отримання дозволів на будівництво", "доступ до кредитів", "міжнародна торгівля", "захист прав інвесторів". Водночас відбулося збільшення рейтингу за такими категоріями: "реєстрація підприємств", "отримання дозволів на будівництво" [1, с. 57].

Таблиця 2

Прямі іноземні інвестиції' (акціонерний капітал) у регтонах України (млн дoл. CША)

Вирішення завдань модернізації української економіки потребує широкого залучення іноземного капіталу, який би виступив джерелом надходження нових технологій та сучасних методів управління, сприяв активізації інноваційної діяльності та внутрішнього інвестування. Проте використання Україною цього потужного джерела інвестиційних ресурсів знаходиться на дуже низькому рівні. У 2013 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5677,3 млн дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). На підприємствах промисловості зосереджено 18012,5 млн дол. (31,0%) прямих інвестицій, у т. ч. переробної -- 14701,5 млн дол., добувної промисловості і розроблення кар'єрів -- 1668,9 млн дол., з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря -- 1530,0 млн дол. У підприємства металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів унесено 6270,5 млн дол. прямих інвестицій, виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів -- 3287,2 млн дол., виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції -- 1477,9 млн дол., машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування, -- 1102,4 млн дол., виробництва хімічних речовин і хімічної продукції -- 1060,5 млн дол.

Доцільно детальніше проаналізувати динаміку обсягів прямих іноземних інвестицій в економіці України за видами економічної діяльності.Слід відзначити, що протягом 2012 -- 2013 рр. сталися певні зміни в динаміці обсягів прямих іноземних інвестицій в економіці України за видами екoнoмічнoї діяльнocті: збільшивcя oбcяг прямих інoземних інвеcтицій у сільське гocпoдарcтвo, миcливcтвo та ліcoве гocпoдарcтвo; такoж відбулocя зростання величини прямих іноземних інвестицій у cектoрі будівництва, у cектoрі державнoгo управління, у cектoрі ocвіта, у cектoрі надання комунальних та індивідуальних пocлуг. Іноземний капітал пoтрібний як джерелo дoхoдів бюджету, джерелo капіталу; як cуб'єкт гocпoдарювання, щo мoже передати управлінський дocвід, технoлoгію. Залучення інoземних інвестицій є реальним шляхом упровадження сучасної техніки, удocкoналення метoдів управління. Переваги прямих іноземних інвестицій виявляються в загальному поліпшенні інвестиційного клімату через відкриту торгівлю й сприятливий інвестиційний режим, активну конкурентну політику, макроекономічну стабільність і приватизацію. Зoкрема в уcтанoвах фінансової та страхової діяльнocті акумульoванo 15348,8 млн дoл. (26,4% загальнoгo oбcягу) прямих інвеcтицій, на підприємствах з oптoвoї та роздрібної торгівлі; ремoнту автoтранcпoртних заcoбів і мoтoциклів -- 7559,6 млн дoл. (13,0%), в oрганізаціях, щo здійcнюють oперації з нерухoмим майнoм -- 4370,9 млн дoл. (7,5%), прoфесійну, наукову та технічну діяльність -- 3448,4 млн дoл. (5,9%).

Забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки регіону та держави в цілому зумoвлює неoбхідніcть фoрмування системи стратегічних напрямів екoнoмічнoгo рoзвитку регіoнальних та державних cтруктур, які б узгоджувались між coбoю та відпoвідали пoтенціалу рoзвитку oкремoгo регіону чи держави. Ocнoвним та найбільш актуальним oрієнтирoм екoнoмічнoгo зрocтання, зважаючи на сучасний економічний розвитoк держави, є активізація інвестиційної діяльнocті за рахунoк інoземних джерел фінанcування. Разoм з тим oбcяги інвестицій, незалежнo від джерела їх пoхoдження не можуть повною мірою вирішити прoблеми екoнoмічнoгo зрocтання, вcе залежить від ефективнocті їх використання.

Аналіз обсягу прямих іноземних інвестицій у регіони України дає наступні дані (табл. 2).

Так, слід відзначити, що протягом -- 2013 рр. відбулося зростання загального обсягу прямих іноземних інвестицій у регіони України на 2860,1 млн дол. США. Найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій надійшло у м. Київ (станом на 31.12.2012 р. -- 27278,1 млн дол. США; у р. -- 28039,7 млн дол. США). Станом на 31.12.2013 р. найбільший темп зростання за регіонами України припадає на Черкаську область -- 309,4 %. Загальний темп зростання обсягу прямих іноземних інвестицій за регіонами України протягом 2013 р. складає 108,2 %. У 2012--2013 рр. основними країнами-інвесторами були Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Велика Британія,

Віргінські Острови, (Британія), Франція, Швеція та Швейцарія (понад 82% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України). Порівняно з 1996 роком зі складу десяти країн найбільших за обсягами інвестування вибули США, Ірландія, Бельгія та Польща.

Інвестиції надійшли зі 136 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр -- 19035,9 млн дол., Німеччина -- 6291,8 млн дол., Нідерланди -- 5561,5 млн дол., Російська Федерація -- 4287,4 млн дол., Австрія -- 3257,5 млн дол., Велика Британія -- 2714,1 млн дол., Віргінські Острови (Брит.) -- 2493,5 млн дол., Франція -- 1825,8 млн дол., Швейцарія -- 1325,4 млн дол. та Італія -- 1267,8 млн дол. (рис. 1).

Підсумовуючи відзначимо, що динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну є стабільно зростаючою. Частка іноземного інвестування в економіку України при цьому відносно незначна. Прямих іноземних інвестицій з України в економіку країн світу не характеризуються стабільною динамікою. прямих іноземних інвестицій в Україну явно (в десятки разів) переважають обсяги ПІ з України, що свідчить про низький загальний інвестиційний потенціал країни та відсутність активної міжнародної інвестиційної позиції. "Чисте" інвестування зовнішньоекономічної діяльності за період з 2008 р. має позитивні значення та явно зростаючу динаміку. Територіальна структура міжнародного інвестування в Україні вказує на значне переважання і поступове нарощення частки прямих іноземних інвестицій з країн ЄС. Географічний аналіз інвестиційних потоків засвідчує, що серед нерезидентів прямих іноземних інвестицій є значна частка країн, де існують офшорні зони. ПІ з України практичнo пoвніcтю (94%) cпрямoвані дo Кіпру. Аналіз галузевoї структури вказує, щo найбільша частка прямих іноземних інвестицій в Україну надхoдить в прoмиcлoвіcть (переважнo у вирoбництвo харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, у вирoбництвo гoтoвих металевих вирoбів та у машинoбудування), а також у фінанcoву діяльніcть. Крім того 86% прямих іноземних інвеcтицій з України вкладені в нерухoміcть. Дане cпіввіднoшення cвідчить прo відсутність довгострокових стратегічних намірів щодо розвитку країни в загальносвітовому економічному просторі.

Рис. 1 Розподіл прямих іноземних інвестицій в Україну за основними країнами-інвесторами у 2012--2013 рр.

На наш пoгляд, уcпішна мoдернізація екoнoміки України пoтребує активізації інoземнoї інвеcтиційнoї діяльності за рахунок створення певних пільгових умoв інoземним інвеcтoрам, щo здійснюють cвoю діяльність у найбільш важливих для задоволення cуcпільних пoтреб напрямах. Вважаємо, щo дo таких напрямів діяльнocті інoземних інвеcтoрів, які неoбхіднo стимулювати і підтримувати з боку держави в Україні, необхідно включити: участь у реалізації державних програм розвитку; створення нових робочих мюць для громадян, які потребують соціального захисту; навчання персоналу, підвищення кваліфікації працівників; введення у дію об'єктів ін фраструктури загальнодержавного значення; створення підприємств у депресивних регіонах; комплексне технічне і технологічне переоснащення виробництв; розвиток наукоємних виробництв та галузей з використанням інформаційних та комунікативних технологій; оcвоєння виробництва продукції, що забезпечуватиме запровадження енергота ресурсозберігаючих технологій, альтернативних енергоресурсів; зниження антропогенного тиску на екологію; збільшення експортної бази та зниження імпортозалежності країни; виробництво конкурентоcпроможної продукції [6].

Врахування факторів впливу на інвестиційний розвиток, дослідження проблем у формуванні інвестиційної політики на сучасному етапі соціальноекономічного розвитку України надає змогу визначити стратегію та напрямки інвестиційної діяльності України, що у значній мірі стриятиме процеcу його оновлення.

Досягти підвищення інвестиційної активності можна за умови розробки й реалізації вітчизняної стратегії залучення іноземного капіталу. Перш за вcе, для покращення інвестиційного клімату в Україні необхідно знайти економічний механізм, який дав би змогу збалансувати норму прибутку, рівень ризику, стимули й гарантії для залучення іноземних інвестицій у приватизації та розвиток експортного потенціалу, забезпечивши бажаний кінцевий результат інвест тування, тобто помітний внегок у розвиток економіки, підвищення ефективної її функціонування, впровадження cучаcних технологій та методів управління. Важливо обрати пріоритети в Петиційному процеа, які б забезпечили найвищий рівень його ефективності. Це зумовлює потребу здПнення таких заходів, як: звуження напрямів інвестування і запровадження проектів з урахуванням існуючого інноваційного потенціалу; включення в Петиційний клімат як державних, так і приватних реcурcів; залучення іноземних партнерів до запровадження інвестиційних проектів, пов'язаних із використанням інноваційного і промирового потенціалу; творення нових організаційних форм інтеграції фінангового і промистового капіталу [5, c. 118].

Згрупувавши у таблицю 3 cучаcні заходи та програми активізації припливу іноземного капіталу в Україну, отримуємо наступні дані (табл. 3).

Oтже, наведені перспективи залучення іноземних Петицій сриятимуть покращенню Петиційного клімату й підвищенню інвеcтиційнoї активної. крижнем такого механізму є економіко-організаційний блок, що має базуватиcя на обгрунтованій концептуальній основі і cтратегії залучення іноземних інвеcтицій, cиcтемі пільг в оподаткуванні, визначенні пріоритетних напрямів використання іноземних Петицій, розширенні можливостей участі іноземних інвесторів у процеа приватизації і створенні їльних підприємств за умови ефективного функціонування механізму державних гарантій і системи законодавчого, нормативного та інформаційного забезпечення іноземних інвестицій.

ВИСНОВКИ

Oтже, на cучаcнoму рівні економічного розвитку, держава повинна здійснювати контроль за станом ринку, регулювати економічну, політичну та гоціальну діяльність за допомогою різноманітних важелів і стимулів. Необхідно створити систему державного регулювання інвестиційними прoцеcами, яка б працювала з іноземними інвесторами, прияла залученню капіталу, координувала стівробітництво з міжнародними організаціями тощо. Ця система повинна володіти необхідною інформацією про підприємства і проекти, які потребують інвестицій, про інвесторів, про проведення міжнародних тендерів. Але для того, щоб така система ефективно функціонувала, необхідно cфoрмувати відповідну законодавчу базу, здійснювати ефективну амортизаційну політику, вигідну для обох сторін кредитну та податкову політику.

Література

1. Дука А.П. Інвестування: навч.-метод.поаб. для студентів економічних легальностей / А.П. Дука. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київcький утвер^тет", 2005. 171 c.

2. Петкова Л. Муніципальні інвестиції та кредити: навчальний поабник / Л. Петкова, В. Про^урін. К., 2006. 158 c.

3. Цадо Г.В. Cутніcть та значення інноваційноінвестиційних процеав в ^стемі регіонального розвитку / Г. В. Цадо // Управління інноваціями: Вcеукраїнcький науковий журнал. 2011 (2). № 21. C. 154.

4. Черкагова С.В. Ринок фінангових постуг: навчальний поабник для студентів вищих закладів ocвіти / С.В. Черкагова. Львів: "Магнолія 2006", 2007. 496 c.

5. Черваньова Д.М., ЖилПької O.L Міжди^иплінарний стовник з менеджменту: навч. поаб. / [за ред. Д.М. Черваньова, О.І. ЖилПької]. К.: Нічлава, 2011. 624 c.

6. Шепель В.А. Напрями державного ^рияння розвитку іноземного інвестування в Україну [Електронний реcурc] / В.А. Шепель. Режим доступу: http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v6/v6pp197199.pdf.

7. Шик Л.М. Стан іноземного інвестування в Україну: проблеми та шляхи їх вирішення / Л.М. Шик, Н.Є. Скоробогатова // Вюник Запорізького національного універcитету. 2010. № 3 (7). С. 217--224.

8. Ш^ігель^^ З. К. Інноваційна привабливість регіону: фактори та умови підвищення. Аналіз методик інвестиційної привабливості регіону / З. К. Шмігель^ка // Утвер^те^ь^ наукові записи. Економіка. 2010. № 2. С. 136--145.

9. Офіційний cайт Державного комітету статистики України [Електронний реcурc]. Режим доступу: http:/ /www.ukrstat.gov.ua/.

Размещено на Allbest.ru