Планування, оцінка і контроль як складові системи управління судновими запасами на підприємствах водного транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Планування, оцінка і контроль як складові системи управління судновими запасами на підприємствах водного транспорту

Д.О. Пильнов

У статті обгрунтовано доцільність запровадження оптимізаційної моделі поставки суднових запасів. Рекомендовано введення системи контролю суднових запасів на рівні менеджментських груп суден. Адаптовано до умов функціонування воднотранспортних підприємств методич-ний підхід щодо оцінки формування суднових запасів. Планування, оцінку і контроль зведено в систему управління судновими запасами.

The paper argues reasonability of implementing optimization model for ship stores supplies. The author suggests indroducing the system of ship stores control at the level of ship mangament group. Methodological approach related to estimation of ship stores formation is adjusted. The author unites planning, estimation and control into the ship stores management system.

Ключові слова: суднові запаси, дискретні умови поставок, менеджментські групи суден, маржиналь- ний прибуток, мікробаланс.

Key words: ship stores, discrete conditions for deliveries, management groups of ships, marginal income, microbaiance.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК З ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ТА ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ

Дослідження проблем управління і контролю у транспортній галузі займає важливе місце в економічній науці. Це пояснюється тим, що транспорт -- одна із най-важливіших галузей економіки України, яка має задо-вольняти потреби населення й суспільного виробницт-ва у перевезеннях вантажів та пасажирів. Функціонуван-ня підприємств водного транспорту супроводжується кругообігом ресурсів, значне місце серед яких займа-ють запаси. Управління і контроль запасів на підприєм-ствах водного транспорту ускладнюється тим, що їхнє відображення необхідно здійснювати не тільки у суд-ноплавних компаніях, пароплавствах та портах, а й без-посередньо на суднах. Враховуючи цю особливість га-лузі, підприємствам водного транспорту необхідно знач-ну увагу приділяти саме управлінню судновими запаса-ми.

Однією з умов безперервності надання послуг є по-стачання суден матеріальними ресурсами потрібного асортименту і кількості та у встановлений термін.

Для забезпечення суден необхідними запасами та їхнього ефективного використання потрібно вживати комплекс заходів. Для цього доцільно здійснювати си-стематичне планування, нормування і контроль, а також якісний аналіз рівня і динаміки забезпечення та ефек-тивності використання суднових запасів [12].

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ ПО ПРОБЛЕМІ

Вивченню проблем організації управління запаса-ми присвячували свої праці як вітчизняні, так і зарубіжні вчені та фахівці -- Д.Дж. Бауерсокс [1], Г.Л. Бродець- кий [2], А.П. Долгов [5], Я.А. Дроботя [10], Д.Дж. Клосс [1], В.І. Перебийніс [10], Ю.І. Рижиков [11], А.М. Стер- лігова [12] та інші. Значний внесок у дослідження орга-нізації та методики контролю запасів зробили такі вчені, як: А.В. Волянская [3], У.О. Гуцаленко [4], В.В. Лукинс- кий [7], Г.В. Причепa [4], та інші. Вирішенню проблем управління підприємствами водного транспорту при-свячували свої праці В.В. Жихарєва [6], О.М. Кібік [6], А.М. Котлубай [6], М.А. Окландер [8], Л.І. Пашковська [9] та інші.

Аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубі-жних учених свідчить, що теоретичні й практичні розроб-ки з управління, контролю та аналізу запасів відоб-ражають грунтовне розуміння проблем, пов'язаних із трансформацією вітчизняної системи логістичного управ-ління запасами. Проте низка питань щодо планування, нормування, оцінки та контролю суднових запасів на підприємствах водного транспорту й досі залишаються невирішеними. У науковій літературі відсутнє обгрунту-вання теоретико-методологічних підходів щодо форму-вання та ефективного використання запасів на суднах.

Актуальність наведених вище питань зумовили вибір теми та основні напрями дослідження, результати яко-го мають практичне значення для підприємств водного транспорту.

ФОРМУВАННЯ ЦІЛЕЙ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розробка теоретико-методологічних засад для формування системи планування, оцінки і контролю запасів на суднах підприємств водного транспорту.

ВИКЛАД ОСНОВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ЇХ ОБГРУНТУВАННЯ

Головною метою функціонування кожного підприє-мства є максимізація прибутку, розмір якого залежить від співвідношення доходів і витрат.

Приймаючи до уваги, що запаси займають значну питому вагу у складі витрат підприємства, доцільно при-діляти достатню увагу їх нормуванню та ефективному використанню.

Величина запасів повинна забезпечувати підприєм-ству стійку, стабільну роботу протягом певного часу і при цьому не чинити відчутного впливу на оборотність вкладених у них оборотних коштів [7]. судновий запас воднотранспортний підприємство

Важко перебільшити рівень забезпечення суднови-ми запасами підприємств водного транспорту. Від зва-женого їх планування залежить тривалість рейсів без заходу в порти. Важливою складовою планування є за-стосування зважених, розрахунково-обгрунтованих нормативів для проектування закупівель суднових за-пасів та їх раціонального використання [9].

Нормування суднових запасів є одним із способів, який виступає активним засобом ресурсозбереження і, відповідно, слугує однією з найважливіших передумов раціонального використання суднових запасів в процесі виконання робіт, надання послуг. Нормування є необх-ідною передумовою організації раціонального викори-стання запасів. Приймаючи до уваги значну питому вагу запасів у складі воднотранспортних послуг, процесу нормування запасів на підприємствах водного транспор-ту необхідно приділяти особливу увагу.

Розрахунок норм суднових запасів забезпечує до-сягнення таких цілей:

— дозволяє зменшити їх загальне використання;

— не дозволяє безгосподарно обходитися з мате-ріальними цінностями;

-- надає можливість підвищити ступінь ефектив-ності їх використання.

Судно може пройти ту чи іншу відстань в залежності від маси прийнятих на нього запасів і норм їх витрат в рейсі. Чим більшу масу запасів судно може прийняти, і чим менші норми їх витрат за рейс, тим більший час суд-но може знаходитися на плаву, тим більшу відстань може пройти без заходу в порти [6].

Дослідження порядку використання запасів на підприємствах водного транспорту показало, що нор-ми споживання запасів застосовуються лише до палив-но-мастильних матеріалів. Процес використання всіх інших груп запасів на підприємствах водного транспор-ту регламентується виключно внутрішніми наказами підприємств і не підтверджується чіткими розрахунка-ми. Крім того, результати проведеного дослідження вказали на відсутність обгрунтування вибору постачаль-ників суднових запасів та місця їх придбання на етапі планування закупівель.

Вивчення сутності існуючої концепції управління запасами дозволяє стверджувати, що її застосування для суднових запасів призводить до зниження ефектив-ності їх придбання.

Згідно з існуючою концепцією оптимальний розмір замовлення, зазвичай, визначається за критерієм мінімізації сукупних витрат на зберігання запасу і здійснення поставки та розраховується з використан-ням формули Вільсона [11]. Однак, приймаючи до ува-ги особливості функціонування підприємств водного транспорту та, враховуючи можливості поповнювати запаси тільки в портах заходу судна, а не в термін, роз-рахований за класичною логістичною моделлю, визна-чено, що загальновстановлений підхід неефективний, а в деяких випадках навіть неможливий, приймаючи до уваги дискретний характер поставок на судна водного транспорту. Для вирішення вказаної задачі необхідна розробка логістичного підходу до управління суднови-ми запасами, який дозволяв би здійснювати розрахун-ковим шляхом визначення розміру, місця закупівлі суд-нових запасів та вибір їх постачальників.

Вивчення підходів до формування і використання запасів показало, що існуючі системи управління запа-сами включають такі основні етапи: аналіз запасів у ми-нулому; визначення напрямів формування запасів; оп- тимізація розміру основних груп поточних запасів; роз-робка ефективної системи контролю за рухом запасів на підприємстві; реальне відображення в обліку вартості запасів [10]. Галузеві особливості підтверджують не-обхідність побудови системи управління судновими за-пасами на підприємствах водного транспорту, врахову-ючи особливості функціонування галузі та специфіку управління запасами на суднах.

Як показали результати дослідження, на підприєм-ствах водного транспорту важливим фактором удоско-налення надання послуг є стабільна забезпеченість суд-на запасами та їхнє ефективне використання, врахову-ючи, що витрати сировини, матеріалів, палива, запас-них частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів займають значну частку у складі загальних витрат вод-нотранспортних послуг. Важливим чинником забезпе-ченості судна запасами є правильність розрахунку по-треби в них [1].

РОЗРОБЛЕНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СУДНОВИМИ ЗАПАСАМИ

Рис. 1. Схема розробленої системи управління судновими запасами
для підприємств водного транспорту

Узагальнення результатів дослідження існуючих схем управління і контролю суднових запасів показа-ли, що важливою умовою методології відображення запасів на підприємствах водного транспорту є запро-вадження схеми ефективного внутрішнього контролю запасів на суднах з визначенням напрямів його здійснен-ня та розробкою системи контролюючих заходів на рівнях постачання, зберігання і використання суднових запасів.

Оцінка використання суднових запасів показала, що наявність надлишкових запасів призводить до нераціо-нального використання грошових коштів та погіршення фінансового стану підприємства в цілому.

Для вдосконалення порядку використання суднових запасів доцільно запровадити методичний підхід, який базується на визначенні надлишкових матеріальних цінностей, реалізації заходів щодо скорочення їх або ліквідації (шляхом продажу, обміну) і дозволяє підприє-мству оптимізувати управління грошовими коштами.

У процесі проведеного дослідження визначено найбільш дієві інструменти підвищення ефективності управління матеріальними витратами підприємств вод-ного транспорту, обгрунтовано, що впровадження си-стеми бюджетування на рівні центрів фінансової відпо-відальності є найбільш ефективним способом управлі-ння та контролю судновими запасами в сучасних еко-номічних умовах.

Класична система бюджетування дозволяє здійсню-вати контроль центрів витрат, доходів, прибутку та інве-стицій [3].

Підвищену увагу варто приділяти центрам витрат, значне місце серед яких належить релевантним, тобто

тим, на які можна впливати в процесі прийняття управ-лінських рішень. Особливе місце у складі витрат, що потребують уваги і контролю, займають запаси підпри-ємств водного транспорту, оскільки їхня питома вага складає абсолютно переважну частку у складі витрат воднотранспортних послуг.

Як показали результати проведених досліджень, на підприємствах водного транспорту започатковують ви-користання наведених вище інструментів управління. Одним з перспективних нових напрямів використання системи бюджетування може стати організація роботи центрів фінансової відповідальності для формування системи управління і контролю саме судновими запаса-ми. Сильною стороною при запровадженні системи бюджетування як інструменту здійснення контролю за-пасами на суднах є можливість управління ними на рівні адміністрації судноплавних компаній та портів [4].

Приймаючи до уваги специфічні особливості функ-ціонування підприємств водного транспорту та диск-ретність постачань запасів, доцільно центри фінансової відповідальності закріпити за менеджментськими гру-пами суден, які будуть здійснювати планування і конт-

Таблиця 1. Маржинальний аналіз у розрізі менеджментських груп суден для здійснення контролю використання суднових запасів на прикладі ПрАТ "УДП" за 2012 рік

роль витрат (у тому числі матеріальних) на суднах, ви-конувати комплексне управління судновими запасами на всіх рівнях кругообігу, та за результатами викорис-тання суднових запасів запровадити систему стимулю-вання.

Проведення грунтовної аналітичної роботи дозво-лило виділити чинники, які впливають на ефективне уп-равління судновими запасами. До їх складу можна вклю-чити: оптимізацію параметрів закупівель суднових за-пасів, контроль за використанням суднових запасів у розрізі центрів фінансової відповідальності, оцінку фор-мування суднових запасів.

Оскільки всі вказані складові відіграють значне місце в управлінні запасами, то доцільно об'єднати їх як функціональні елементи єдиної системи управління запасами на суднах водного транспорту. Схема розроб-леної системи управління судновими запасами наведе-на на рисунку 1.

У рамках запропонованої системи, для раціональ-ного планування закупівель запасів підприємств водно-го транспорту розроблено модель оптимізації постав-ки суднових запасів, в якій удосконалено визначення параметрів закупок суднових запасів на основі норм витрат запасів за їхніми видами, плану обсягів переве-зень та логістичного підходу до встановлення розміру і терміну замовлення.

Суттєвою відмінністю при визначенні рівня запасів на суднах водного транспорту від виробничих запасів у інших галузях є явно виражений дискретний харак-тер поставок суднових запасів. Дискретність поставок витікає з особливостей надання послуг із перевезень водним транспортом, у зв'язку з якими неможлива організація поставки суднових запасів відповідно до класичних моделей оптимізації обсягу та терміну по-ставки, оскільки поставка суднових запасів може бути організована лише в портах слідування суден, і час при- ходу-відходу в порт може не співпадати з оптималь-ним терміном поставки, розрахованим за класичними моделями. При цьому тривалість інтервалів між постав-ками не може бути постійною величиною протягом пе-ріоду навігації, оскільки час приходу судна в порти слідування залежить від відстані між пунктами відправ-лення та призначення під час кругового рейсу. Отже, точка замовлення, тобто момент часу, коли здійс-нюється чергове замовлення суднових запасів, повин-на знаходитись в межах періоду приходу/відходу суд-на в порт/з порту.

Крім того, введення в класичні логістичні моделі оптимізації партії замовлень чинника часової вартості грошей дозволяє отримати додатковий економічний ефект за рахунок максимізації потоків грошових пла-тежів при організації поставок запасів [2].

Результати дослідження показали, що критерієм оптимізації рівня та терміну поставок запасів на суд-на водного транспорту варто розглядати показник інтенсивності грошового потоку від використання за-пасів, розрахований для можливого часу поставки в портах слідування судна, з урахуванням приведен-ня платежів, що надходять та відходять, до одного періоду часу за допомогою операції компаундуван-ня.

Розроблений логістичний підхід передбачає визна-чення оптимального періоду закупівель суднових за-пасів, що мінімізує витрати поставки запасів та максим- ізує грошовий потік від використання суднових запасів, за однономенклатурною моделлю при придбанні одно-го виду запасів (наприклад, палива) та за багатономен- клатурною моделлю у разі придбання групи запасів (на-приклад, судновий інвентар, продукти харчування тощо).

Застосування запропонованих моделей оптимізації параметрів поставок запасів на судна водного транспор-ту дозволить також при проведені тендерів для вибору найбільш вигідних постачальників суднових запасів ви-значати переможців. Так, якщо поставка деяких видів суднових запасів (паливо, раціон харчування) здійс-нюється на кожен рейс перевезень, тобто не існує не-обхідності визначення оптимальних значень обсягу та терміну поставки, то вибір раціональної схеми постачан-ня слід здійснювати після багатоваріантних розрахунків показника інтенсивності грошового потоку від викори-стання запасів на суднах, а переможця тендеру оголо-шувати за критерієм максимуму інтенсивності грошово-го потоку.

Послідовність розрахунків за розробленим логі- стичним підходом щодо оптимізації багатономенкла- турних поставок запасів на судна наведена на рисунку 2.

Важливим елементом си-стеми управління судновими запасами, приймаючи до ува-ги їх використання на суднах та складність здійснення кон-тролю на рівні адміністрації підприємств водного транс-порту, тому пропонується комплексно в рамках бюдже- тування менеджментських груп суден та маржинально-го аналізу визначати матері-альні витрати (перенесення вартості запасів на со-бівартість перевезень) менеджментської групи суден на рівні рейсових та поточних витрат на утримання судна та екіпажу, а контроль викори-стання суднових запасів здійснювати за критерієм ви-конання плану першого про-міжного маржинального при-бутку.

Адаптована модель кон-тролю матеріальних витрат менеджментської групи су-ден на основі двоелементно- го маржинального підходу розглянута на прикладі ПрАТ "УДП" (табл. 1).

У ході проведеного кон-тролю використання суднових запасів за менедж- ментськими групами суден ПрАТ "УДП" встановлено, що план першого проміжного маржинального прибут-ку перевиконано тільки для групи 2 на 2,6 млн грн., що свідчить про раціональне використання суднових запасів внаслідок досягнення економії матеріальних витрат та обумовлює доцільність виплати бонусів пер-соналу групи.

З метою оцінки формування суднових запасів роз-роблено форму "мікробалансу" менеджментської гру-пи суден. Запропоновано на основі балансової моделі фінансової стійкості визначати типи фінансового стану менеджментських груп суден для обгрунтування управ-лінських рішень щодо величини суднових запасів за структурою та джерелами їх придбання на основі три-компонентних показників, що характеризують джере-ла формування запасів кожної менеджментської групи суден (далі МГС):

де т. -- трикомпонентний показник типу фінансо-вої стійкості j-ї МГС;

показник надлишку або нестачі власних обо-ротних коштів j-ї МГС;

т.₂ -- показник надлишку або нестачі власних і дов-гострокових позикових коштів j-ї МГС;

m_j3 -- показник надлишку або нестачі загальної ве-личини джерел j-ї МГС;

Виділено 4 типи стійкості фінансового стану менед-жментських груп суден:

— абсолютна стійкість (т = (1;1;1));

— нормальна стійкість (т = (0; 1; 1));

— нестійкий стан (т. = (0;0; 1));

— кризовий стан (т = (0;0;0)).

Розроблений методичний підхід щодо оцінки фор-мування суднових запасів менеджментських груп суден на основі "мікробалансів" апробовано на прикладі ПрАТ "УДП" (табл. 2).

Кожній менеджментській групі суден при визначенні величини запасів за структурою та джерелами їх фор-мування варто дотримуватись стану абсолютної або нормальної стійкості. У випадках нестійкого або кри-зового станів необхідно реалізувати заходи щодо пе-реходу до, насамперед, нормальної стійкості шляхом реалізації надлишкових запасів, нарощування власних джерел їх формування, реструктуризації кредиторської заборгованості.

Такий підхід дозволить, з одного боку, підвищити контроль за зваженим формуванням та використанням запасів на суднах водного транспорту, а з іншого -- підвищити фінансову стійкість кожної менеджментсь- кої групи суден, що суттєво вплине на покращення за-гального фінансового стану підприємств.

За результатами проведених розрахунків, запровад-ження сформованої системи управління судновими за-пасами дозволить зменшити загальні матеріальні вит-рати ПрАТ "УДП" на 5,1 % та збільшити рентабельність перевезень на 2,4 %.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для забезпечення ефективного управління судно-вими запасами на підприємствах водного транспорту розроблено систему управління, яка базується на адап-тивній концепції управління запасами, що поєднує пла-нові методи визначення параметрів замовлень запасів та реактивні методи управління судновими запасами за центрами фінансової відповідальності, що мають мож-ливість впливати на ефективність використання запасів на суднах водного транспорту менеджментськими гру-пами суден.

Сформована система управління судновими за-пасами складається із трьох функціональних еле-ментів: оптимізації розміру та терміну поставки суд-нових запасів, а також вибору постачальника на ос-нові розробленого логістичного підходу; контролю запасів в системі бюджетування на рівні менеджмен- тських груп суден на основі показника першого про-міжного маржинального прибутку; оцінки формуван-ня запасів та визначення фінансової стійкості кож-ної менеджментської групи суден на основі моделі "мікробалансів".

Практична реалізація запропонованої системи управління запасами дозволить отримати економіч-ний ефект за рахунок максимізації потоку інтенсив-ності використання суднових запасів, посилення кон-тролю за рівнем витрат суднових запасів та удоско-налення мотивації щодо економії матеріальних вит-рат.

Подальші наукові дослідження слід спрямувати на формування системи стимулювання менеджерських груп суден у разі зниження матеріальних витрат та роз-робки мотиваційної шкали бонусів, обгрунтування мож-ливості її запровадження на підприємствах водного транспорту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бауэрсокс Д.Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок / Д.Дж. Бауэрсокс, Д.Дж. Клосс / Пер. с англ. Н.Н. Барышниковой, Б.С. Пинкерса. -- 2-е изд. -- М.: Олимп-Бизнес, 2005. -- 640 с.

2. Бродецкий Г.Л. Управление запасами. Эффект временной стоимости денег // Полный курс MBА. -- М.: "ЭКСМО", 2008. -- 352 с.

3. Волянская А.В. Методы оперативного контрол-линга в управлении флотом судоходной компании: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / А.В. Волянская. -- Санкт- Петербург, 2004. -- 185 с.

4. Гуцаленко У.О. Внутрішній аудит як складова системи ефективного управління підприємством / У.О. Гуцаленко, Г.В. Причепа // Інноваційна економі-ка / Всеукраїнський науково-виробничий журнал. -- С. 111 -- 114 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: URL:

www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011 2 /

111.pdf

5. Долгов А.П. Теория запасов и логистический ме-неджмент: методология системной интеграции и приня-тия эффективных решений. -- Спб.: СПбГУЭФ, 2004. -- 272 с.

6. Жихарєва В.В., Котлубай А.М., Кибик О.Н., и др. Экономика морского транспорта: учебник / Под ред. В.В. Жихаревой. -- Харьков: "Бурункнига", 2012. -- 480 с.

7. Лукинский В.В. Актуальные проблемы формиро-вания теории управления запасами: монография. -- Спб.: СПбГИЭУ, 2008. -- 214 с.

8. Окландер М.А. Логістична система підприємства. -- Одеса: "Астропринт", 2004. -- 309 с.

9. Пашковська Л. І. Адміністративно-правове регу-лювання діяльності суднових постачальників: дис. . кандидата юридичних наук: 12.00.07 / Людмила Іванів-на Пашковська. -- Одеса, 2008. -- 217 с.

10. Перебийніс В.І. Логістичне управління запа-сами на підприємствах: монографія / В.І. Перебийніс, Я.А. Дроботя. -- Полтава: ПУЕТ, 2012. -- 279 с.

11. Рыжиков Ю.И. Теория очередей и управление запасами. -- Спб.: Питер, 2001. -- 384 с.

12. Стерлигова А.Н. Управление запасами в цепях поставок -- М.: Инфра-М, 2008. -- 432 с.

References:

1. Baueroks, J. аnd Kloss, J. (2005), Logistyka [Logis-tics], Olimp-Busines, Moskow, Russia.

2. Brotetskyj, G.L. (2008), Upravlienje zapasami [Sto-res management], EKSMO, Mockow, Russia.

3. Volian'ska, A.V. (2004), "Control methods for managing the shipping company fleet", Abstract of Ph.D. dissertation, St.-Petersburg, Russia.

4. Hutsalenko, U.O. (2011), "Internal audit as a component of effective enterprise management", Innovative Economy, [Online], available at: http://

www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011 2 /

111. pdf

5. Dolgov, A.P. (2004), Teorija zapasov i logisticheskij menedzhment [The stores theory and logistics mana-gement], St.-Petersburg, Russia.

6. Zhyharieva, V.V. Kotlubaj, A.M. Kybyk, O.N. (2012), Ekonomika morskogo transporta [Marine transport economics], Burunkniga, Khar'kov, Ukraine.

7. Lukinskij, V.V. (2008), "Actual problems of the stores management theory formation". Monography, St.- Petersburg, Russia.

8. Oklander, M.A. (2004), Logistychna systema pidpryiemstva [Enterprise logistics system], Astroprynt, Odesa, Ukraine.

9. Pashkovs'ka, L.I. (2008), "Administrative regulation of ship suppliers activity", Abstract of Ph.D. dissertation, Odesa, Ukraine.

10. Perebyjnis, V.I. (2012), "Ship logistics management at the enterprises". Monography, Poltava, Ukraine.

11. Ryzhkov, Y.I. (2001), Teorija ocheredej i upravlenije zapasami [Queue theory and stores management theory], St.-Petersburg, Russia.

12. Sterligova, A.N. (2008), Upravlenije zapasami v tsepiah postavok [Stores management in the supply chains], Moskow, Russia.

Стаття надійшла до редакції 15.10.2014 р.

Размещено на Allbest.ru