Окремі аспекти захисту комерційної таємниці вітчизняних підприємств в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 347.775:327(4)

Університет економіки та права «КРОК»

Окремі аспекти захисту комерційної таємниці вітчизняних підприємств в умовах євроінтеграції

Т.В. Лічман

начальник науково-організаційного відділу,

Анотація

комерційний таємниця євроінтеграція

Ключові слова: комерційна таємниця, євроінтеграція, R&D, економічна безпека.

Аннотация

Ключевые слова: коммерческая тайна, евроинтеграция, R&D, экономическая безопасность.

Annotation

Keywords: commercial secrets, European integration, R&D, economic security.

Постановка проблеми

Комерційна таємниця - невід'ємний елемент ринкової економіки та конкуренції. Захищаючи економічні інтереси власника інформації, вона сприяє створенню моделі економіки, що стимулює інноваційний розвиток підприємницької діяльності. В умовах різноманітності форм власності комерційна таємниця формує фундамент конкурентоспроможності суб'єкта господарської діяльності Такий підхід повністю відповідає світовій і європейській практиці зокрема. Водночас, його реалізація в Україні та державах-членах Європейського Союзу суттєво різниться, оскільки європейська економіка розглядає комерційну таємницю переважно як інструмент захисту інвестицій, вкладених в інноваційну діяльність, що створює конкурентні переваги бізнес-одиниці на ринку.

Україна на сьогодні активно йде шляхом європейської інтеграції, саме тому українським підприємствам необхідно зрозуміти, які загрози супроводжують процеси зближення з європейською економічною системою, і, відповідно, адаптувати систему економічної безпеки до нових викликів і потреб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тривалий час лише правова природа комерційної таємниці була предметом наукових дискусій зарубіжних і вітчизняних учених, серед яких: Ю. Носік [1], Л. Топалова [2], Г і С. Нікіфорови [3], Е. Соловйов [4] та інші. Ці напрацювання знайшли своє продовження в дослідженні економічної сутності комерційної таємниці та питаннях розроблення механізмів її захисту, що почали аналізуватися у працях Г Андрощука, П. Крайнєва [5], В. Сідака [6] та інших представників вітчизняної і зарубіжної економічної думки.

Питання європейської інтеграції та вплив цього процесу на економіку України в цілому й різні сфери діяльності зокрема є ключовим у багатьох публікаціях [7-10 та інші]. При цьому залишаються мало дослідженими питання впливу процесу зближення з європейською економічною системою на забезпечення збереження комерційної таємниці вітчизняних підприємств у нових умовах.

Не вирішені раніше частини загальної проблеми

Наслідки підписання Економічних і секторальних положень угоди про асоціацію Україна - ЄС змусили керівників багатьох вітчизняних підприємств звернути особливу увагу на проблему організації захисту комерційної таємниці в умовах створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Формулювання цілей статті

Метою статті є дослідження загроз комерційній таємниці, що обумовлені процесами євроінтеграції, а також аналіз практики захисту комерційної таємниці в державах-членах ЄС.

Виклад основного матеріалу дослідження

Питання євроінтеграції України було актуальним з моменту проголошення незалежності країни. Попри задекларовану в 1991 р. самоідентифікацію України як європейської держави, питання обрання вектора інтеграції досі є дискусійним. Однак підписання 21 березня 2014 р. Прем'єр-міністром України Політичних положень Угоди про асоціацію з ЄС і 27 червня 2014 р. Президентом України Економічних і секторальних положень угоди про асоціацію Україна - ЄС стало визначальною подією на шляху реалізації Україною євроінтеграційного напряму розвитку.

Процес європейської інтеграції за змістом є не просто міжнародною взаємодією економік України та ЄС, а насамперед процесом глибокого проникнення інститутів Євросоюзу (законодавства, норм і правил ведення бізнесу, кращих практик тощо) в українську економіку.

Угода про асоціацію між Україною і ЄС містить положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (далі - ПВЗВТ). Відповідно, їх реалізація справить відчутний вплив на українську економіку.

Асоціація з ЄС і створення ПВЗВТ відкриває для підприємств України численні можливості, серед яких: лібералізація торгівлі, інвестиційних потоків і міграції трудових ресурсів. Інтеграція України в європейський ринок означатиме: значне розширення прав споживчого вибору на внутрішньому ринку, оскільки пропозиція товарів і послуг на ньому буде наближатися до структури пропозиції на єдиному ринку ЄС; можливість зниження цін на окремі групи товарів і послуг як внаслідок зростання конкуренції на внутрішньому ринку, так і внаслідок скасування або зменшення митних платежів; посилення в умовах зростаючої конкуренції стимулів до модернізації та інновацій у середовищі вітчизняних виробників. Положеннями ПВЗВТ передбачено відкриття більшості секторів економіки, що може значно полегшити доступ на ринок ЄС для українських виробників. Крім того, ПВЗВТ передбачає впровадження національного режиму стосовно взаємного інвестування, що повинно значно спростити режим інвестування, насамперед прямих інвестицій.

Звичайно, відкриття ринків і звільнення від митного оподаткування зумовить не лише позитивні явища, а й ускладнення певних аспектів функціонування економіки. В умовах лібералізації торгівлі українські виробники товарів, що конкурують з імпортом із ЄС, відчують істотне посилення тиску з боку конкурентів і постануть перед перспективою згортання неконкурентоспроможних виробництв.

Попри те, що в довгостроковій перспективі ці процеси будуть сприяти повному оновленню виробництва, розвитку інноваційних технологій і модернізації економічної системи в цілому, у короткостроковому періоді це зумовить різке зниження рівня конкурентоспроможності більшості національних підприємств на фоні неможливості з тих же причин виходити на європейські ринки збуту. З тим, щоб мінімізувати ризики, необхідно, в першу чергу, попередньо максимально адаптувати системи економічної безпеки підприємств до функціонування в умовах потенційних загроз, реалізація яких обумовлена процесами інтеграції України в європейську економічну систему.

Як показало дослідження, в Європейському Союзі високий рівень конкурентоспроможності досягається в основному за рахунок використання інноваційних технологій. У свою чергу, інновації, що створюють конкурентні переваги, і є комерційними секретами європейських підприємств. У сучасній європейській економіці комерційна таємниця здебільшого розглядається як результат інвестицій у сферу досліджень та розробок (англ. research and development, надалі - R&D). Існує й інша інформація, що становить комерційну таємницю підприємства, яка не відноситься до R&D (наприклад, списки клієнтів, дані про продажі, маркетингова інформація), однак саме R&D свідчать про інвестиції в нові ідеї, методи, інструменти - і це, здебільшого, є ключовим для віднесення інформації до категорії «комерційна таємниця». Наприклад, з початку 1980-х років витрати США на R&D перевищили 2,5% ВВП. Американський уряд називає цифру в 414 блн. дол., або 2,7% ВВП у 2011 р. [11].

Глобальні інвестиційні тенденції R&D подібні американським. Журнал Bat- telle and Research&Development Magazine's у статті «Глобальний фінансовий прогноз R&D» (2014) проаналізував рівень інвестицій R&D сорока світових економік (ранжованих за номінальним ВВП) і дані про фактичні та прогнозовані витрати (таблиця).

Таблиця. Прогноз валових витрат на R&D

Отже, як вбачається з аналізу таблиці 1, витрати R&D становлять у середньому 1,8% ВВП країни.

Саме розмір інвестицій у сферу R&D спонукав європейців до створення єдиного надійного правового середовища для захисту прав інтелектуальної власності, зокрема комерційної таємниці.

Попри те, що в ЄС діє Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності 1994 р. (Угода ТРІПС), яка стала основою правового захисту комерційної таємниці, прийняті норми є лише загальними орієнтиром, а тому не досить ефективно виконують призначення, що полягає в досягненні єдності в розумінні питання захисту комерційної таємниці в країнах Євросоюзу. Основною причиною цього є те, що положення Угоди ТРІПС не були повністю імплементовані в національні законодавства країн-учасниць, або імплементовані, але з окремими поправками чи особливостями реалізації.

У рамках ЄС лише Швеція має спеціальне законодавство про комерційну таємницю. В інших країнах норми про комерційну таємницю включені до інших положень законодавства (цивільного, кримінального, конкурентного тощо). В Австрії, Польщі та Іспанії захист комерційної таємниці здійснюється нормами законодавства про недобросовісну конкуренцію, в Італії та Португалії відповідні положення включено до змісту кодексів промислової власності. У Франції конкретні положення про захист виробничих секретів також містяться в кодексі промислової власності. Деліктне законодавство для захисту комерційної таємниці використовується в Нідерландах і Люксембурзі. Принципи деліктного права використовуються переважно для оцінки прямих збитків від втрати комерційної таємниці, а також упущеної вигоди. У країнах загального права, таких як Велика Британія та Ірландія, які не мають спеціальних законодавчих актів, торгові секрети захищаються загальними нормами контрактного права. Схожі інструменти захисту використовуються й на Мальті.

В Україні на сьогодні також відсутнє спеціальне законодавство про комерційну таємницю, що є перешкодою на шляху створення дієвих механізмів убезпечення комерційної таємниці. При цьому, наявні напрацювання в цій сфері (пропоновані законопроекти) не дають підстав для твердження, що найближчим часом ситуація може змінитися.

У процесі ведення звичайної господарської діяльності суб'єкти підприємництва безвинятково зазнають впливу оточуючого середовища, у тому числі негативного, що безпосередньо чи опосередковано дестабілізує економічний стан підприємства. Процес євроінтеграції, безумовно, вплине на ці фактори. З'являться нові небезпеки як усередині країни, так і ззовні. Особливо це характерно для представників приватного сектору бізнесу, які повинні самостійно протидіяти загрозам їх бізнесу. У зв'язку з цим і постає питання про загрози комерційній таємниці, оскільки такі загрози можуть виражатися у втратах: фінансових, майнових, іміджевих, людських тощо.

Під загрозами комерційній таємниці підприємства можна розуміти окремі явища, події, процеси, настання (плинність, побічний результат) яких може вплинути на захищеність комерційної таємниці підприємства та привести до негативних наслідків (прямих збитків, неодержаного прибутку, підриву іміджу, зміни в планах, часових втрат тощо). Загрози комерційній таємниці підприємства мають свою специфіку, і це обумовлено, насамперед, таким:

1) посиленням конкурентної боротьби. Комерційна таємниця, будучи інструментом успішного бізнесу та створюючи переваги у веденні підприємницької діяльності, є об'єктом зазіхань з боку конкурентів, які, заволодівши нею, прагнуть або вивести конкурента з ринку, або використати у власній підприємницькій діяльності. Обидва варіанти передбачають негативні наслідки для власника комерційної таємниці у вигляді майнових або немайнових втрат;

2) недосконалістю чинного законодавства;

3) відсутністю досвіду в розробленні та реалізації засобів і методів захисту економічної безпеки підприємства. Наука про економічну безпеку підприємства є молодою, тому підприємства створюють системи економічної безпеки підприємств, здебільшого, керуючись власними уявленнями про її побудову та захист, іноді переймаючи досвід іноземних фірм, при цьому не беручи до уваги особливості національного середовища. Відсутність досвіду призводить до того, що життєво важливі інтереси підприємства залишаються незахищеними від загроз і можуть зазнати непрогнозованого негативного впливу;

4) відсутністю досвідчених фахівців у сфері захисту комерційної таємниці. Це також впливає на ефективність системи економічної безпеки підприємства з наведених вище причин;

5) невирішеністю соціальних проблем населення (низький рівень доходів, високий рівень безробіття, плинність кадрів тощо). Наведені фактори впливають на ступінь відповідальності працівників за збереження комерційної таємниці підприємства. Адже працівник із посередніми доходами та в пошуках кращого місця роботи не вмотивований зберігати секрети підприємства і є загрозою їх втрати.

Євроінтеграція України сформувала ще одну групу факторів (окрім високої конкуренції), що можуть безпосередньо вплинути на безпеку комерційної таємниці, зокрема: мобільність робочої сили; зворотний інжиніринг; високотехнологічні стартапи; законодавчі вимоги про розкриття інформації про сировину, інгредієнти, технологічні процеси; аутсорсинг в інші країни (рисунок).

Висока мобільність працівників і зниження рівня безпеки у трудових відносинах ослаблює лояльність між працівниками та підприємствами, а тому зростають ризики розголошення комерційної таємниці колишнім працівником, який був допущений до цінної інформації у зв'язку з виконанням функціональних обов'язків. Ця загроза є актуальною на фоні того, що в Україні відсутні норми регулювання відносин між колишніми найманими працівниками та підприємством на предмет невикористання набутого досвіду, знань, інформації тощо за новим місцем роботи.

Із попередньою загрозою пов'язане й розповсюдження стартапів (від англ. start-up - запускати). Стартап - нещодавно створена компанія (можливо, ще не зареєстрована офіційно, але планує стати офіційною), що будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій, не вийшла на ринок або почала на нього виходити і що володіє обмеженим набором ресурсів. Такі невеликі конкуренти, часто вихідці з числа колишніх співробітників середніх і великих компаній, у своїй діяльності використовують набутий досвід, у тому числі й комерційну таємницю попередніх роботодавців.

Розповсюдження практики аутсорсингу як передачі частини функцій для виконання сторонніми підприємствами на умовах субпідряду, в умовах євроінтеграції є загрозою комерційній таємниці, оскільки розповсюдження цінної для підприємства інформації стане набагато важче контролювати, особливо якщо субпідрядником є іноземна компанія.

Є очевидним те, що власник комерційної таємниці, втіленої в товарі, має ринкову перевагу до моменту появи конкуруючих товарів. Одним із способів законно створити такий конкурентний товар - через зворотний інжиніринг. Якщо товар не захищений патентом, він вразливий для зворотного інжинірингу. Розвиток реплікаційних технологій (наприклад, 3D візуалізація) створює додаткові можливості й для конкурентів, оскільки суттєво скорочує цикл зворотного реінжинірингу - а це має безпосередній вплив на можливість збереження секретності комерційної таємниці.

Останніми роками спостерігається стійка тенденція до розкриття виробниками даних, пов'язаних із сировиною, що використовується, інгредієнтами і виробничими процесами. Це є результатом тиску з боку зацікавлених суспільних груп, які розглядають комерційну таємницю як спосіб уникнути розголошення наявності небезпечних матеріалів усередині продукту. Ця тенденція була підтримана й органами державної влади, які розглядають таке розкриття як доцільні засоби тиску на виробників, щоб виключити можливість використання матеріалів, які вважаються небезпечними для здоров'я чи навколишнього середовища. Наприклад, Європейський Регламент 2006 року, відомий як REACH, встановлює центральний реєстр для адміністрування розкриття інформації, пов'язаної з хімічними продуктами [12]. А це є загрозою втратити комерційну таємницю в легалізований спосіб.

Таким чином, комерційна таємниця постійно піддається різноманітним загрозам. Заходи щодо забезпечення безпеки підприємства повинні бути спрямовані, у тому числі, на виключення або мінімізацію ризиків втрати цінної для підприємства інформації та несанкціонованого доступу до неї. Реалізація цих заходів повинна забезпечувати не тільки безпеку комерційній таємниці, а й сприяти стабільному (сталому) розвиткові підприємства, збільшенню його доходів або досягнення іншої мети.

Висновки