Роль європейських фармацевтичних транснаціональних корпорацій у формуванні спільного ринку Європейського Союзу

На сучасному етапі розвитку глобальні ТНК, усвідомлюючи жорсткість світової конкуренції, здійснюють політику повної інтеграції своєї діяльності в різних країнах світу. Так, за дослідженням, проведеним Д.Г. Лук'яненком та А.М. Поручником [4, с.289], етапами розвитку ТНК спочатку виступає інтеграція підприємств на базі внутрішньофірмового поділу праці, а потім зі зміною цільових функцій закордонних підприємств, а також цілей закордонного інвестування відбуваються зміни в розміщенні та територіальній організації виробництва підприємств, а саме здійснюється географічна експансія виробничого капіталу. А значить, ТНК здійснюють вибір пріоритетних точок розміщення своїх підприємств, що в літературі отримало назву глобального оптимального комбінування.

Характерним прикладом інтеграції підприємств та глобальної інтернаціоналізації господарської діяльності виступає простір Європейського Союзу. Особливого поштовху корпоративна інтеграція в межах ЄС набула після оголошення програми формування Єдиного ринку та Економічного і валютного союзу. Розширення можливостей для господарської діяльності корпорацій спричинило посилення їхньої інвестиційної діяльності та, як наслідок, розвиток інтеграційних процесів. При цьому, за твердженням О.М. Гончарова, під час формування Єдиного ринку та активізації діяльності ТНК галузева структура економіки ЄС зазнала змін двох видів. По-перше, відбувалось розміщення нових потужностей компаніями задля збільшення контрольованої частки ринку і покращення позицій у регіоні. По-друге, відбувалось перебудовування ними існуючих мереж для посилення рівня горизонтальної та вертикальної інтеграції, а також адаптації до модифікованого ділового середовища [1, с.289]. Ці зміни відбувались не тільки за рахунок утворення нових підрозділів ТНК, але й процесів злиттів та поглинань, утворення стратегічних альянсів. Необхідно зазначити, що процеси злиттів та поглинань мають значні переваги, які виражаються в отриманні синергетичного ефекту, ефекту масштабу, економії часу, володінні стратегічними активами інших компаній, посиленні влади на ринку, диверсифікації ризиків, збільшенні фінансових можливостей. При цьому на сьогоднішній день утворення горизонтально інтегрованих структур стає головним наслідком переважної кількості транснаціональних злиттів та поглинань, що вказує на зростання монополізації світового ринку.

Отже, враховуючи сучасні тенденції ринку, а також відповідні їм стратегії компаній, актуальним стає питання дослідження впливу ТНК на процеси формування регіонального спільного ринку. Аналіз проводитиметься на базі фармацевтичних європейських ТНК, досліджуватиметься їхній вплив на фармацевтичний ринок ЄС.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемам дослідження феномену ТНК, економічного механізму їхнього функціонування, пріоритетів та умов розвитку в умовах глобалізації присвячено ряд праць зарубіжних та вітчизняних науковців, таких як Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г. [4], Поручник А.М. [4], Антонюк Л.Л. [4], Горбач Л.М., Рогач О.І., Рокоча В., Плотніков О., Новицький В., Савицька С., Гайдуцький І.

Метою статті є дослідження впливу європейських фармацевтичних ТНК на процеси формування спільного європейського фармацевтичного ринку.

Світовий фармацевтичний ринок у 2013 році оцінюється в 655,2 мрд. евро (870,2 мрд. дол.) за цінами франко-завод. Північноамериканський ринок (ринок США та Канади) залишається найбільшим ринком у світі з часткою у 41,0%. Європейська фармацевтична галузь займає друге місце в світі з часткою 27,4% та має щорічне помірковане зростання [15, с.14]. При цьому, фармацевтичний ринок ЄС порівняно з 1990 роком зріс у 4 рази, а з 2000 роком - в 2 рази. Найбільші фармацевтичні ринки належать таким європейським країнам, як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Великобританія. Найбільшими експортерами виступають Німеччина, Швейцарія, Бельгія, Великобританія, Франція, Ірландія. Фармацетична індустрія є найтехнологічнішою галуззю із 14,4% інвестицій у НДДКР (у 2013 році). Дані були прораховані на базі найбільших 2000 компаній, зареєстрованих в ЄС (527), Японії (353), США (658) та решті світу (462) із загальною сумою інвестицій більш ніж 22,6 млн. евро [15, с.10]. У ЄС за період з 1990 до 2013 рр. інвестиції в НДДКР виросли майже в 4 рази - з 7,8 млрд. евро до 30,6 млрд. евро відповідно. При цьому найбільшу суму інвестували компанії Великобританії, Швейцарії, Франції та Німеччини [15, с.7].

На сьогоднішній день відбувається посилення конкурентної боротьби на світовому ринку і важливою стратегією розвитку та збереження своїх позицій на ринку компаній стає утворення альянсів, а також здійснення операцій злиття та поглинання. Дані угоди стають основним елементом розвитку для фармацевтичних компаній. При цьому, особливу роль для об'єкта поглинання мають не стільки виробничі потужності та патенти, скільки наявність технологій для виробництва препаратів нового покоління. Так, стратегічні альянси, операції злиття та поглинання, між фармацевтичними компаніями націлені на мінімізацію витрат на НДДКР, а також виявлення найбільш перспективних препаратів. Препарати, що знаходяться на другій або третій стадії клінічних випробувань саме завдяки сумісним зусиллям можуть швидше бути виведеними на ринок. Досягнення синергетичного ефекту - головний стимул здійснення операцій злиття та поглинання, що дозволяє зменшити витрати та збільшити прибутковість за рахунок створення нового бізнесу. Так ново- створена компанія в змозі заощадити на масштабі, наприклад, за рахунок зменшення витрат на персоналі або використанні додаткових активів; поліпшити доступ до нових ринків, наприклад, за рахунок нових можливостей збутової системи або угод з новими партнерами; отримати доступ до унікальних новітніх технологій; підвищити конкурентоспроможність за рахунок утворення нових моделей співпраці з конкуруючими компаніями, вертикальної інтеграції. Дані процеси сприяють подальшому становленню спільного європейського фармацевтичного ринку.

Враховуючи те, що транскордонна кооперація є чинником посилення конкурентоспроможності, ЄС почав створювати ефективне середовище для процесів транскордонних злиттів та поглинань. Так було схвалено країнами-членами ЄС Директиву про транскордонні злиття у межах Єдиного ринку з метою усунення відмінностей національних законодавств у цій сфері, так як у багатьох країнах не було чітко визначених законом шляхів злиття компаній. Доповненням до вищезгаданої Директиви про транскордонні злиття став Статут про Європейську компанію, який вступив у дію у 2004 році. Статут створений для компаній, що потребують реорганізацію своєї діяльності на європейському ринку. Діяльність новоствореної компанії згідно зі Статутом регулюється законодавством ЄС, а також тієї країни, в якій зареєстровано компанію. Також процеси злиттів та поглинань регулюються наступними документами: Директивою про недобросовісну ринкову поведінку, Директивою про прозорість, Директивою про поглинання, Директивою про опублікування проспектів.

Операції злиття та поглинання можуть мати як негативний ефект, наприклад, зростання ринкового впливу та, як наслідок, падіння добробуту, так і позитивний, що може вплинути на економічний та соціальний добробут країни в більшій мірі, ніж вищезгадані недоліки, наприклад, створення інновацій, розвиток та передача нових технологій. Враховуючи вищесказане, Європейська Комісія у 2004 році прийняла нову систему регулювання злиттів та поглинань, завдяки якій стала оцінювати угоди не тільки враховуючи їхній антиконкурентний ефект, але і потенційні вигоди. При цьому, потенційні вигоди мають бути такими, які можуть бути досягненні виключно за рахунок злиття, а не, наприклад, інших, менш рестриктивних форм ведення підприємництва, та своєчасно прийти в дію.

Процеси злиттів та поглинань, утворення стратегічних альянсів, в свою чергу, сприяють не тільки прискоренню економічного зростання, але і утворенню інтегрованого Єдиного ринку, що є одним із пріоритетів здійснення політики ведення бізнесу у Європейському Союзі. Так, головними гравцями на фармацевтичному ринку ЄС є найбільші фармацевтичні ТНК ЄС, які самі були утворені процесами злиття чи поглинання та й надалі інтегрують європейський фармацевтичний ринок шляхом здійснення інвестицій у злиття та поглинання.

Перший за розміром ринкової частки в Європі виробник фармацевтичних препаратів - транснаціональна фармацевтична корпорація Novartis International AG була створена в 1996 році в результаті злиття Ciba-Geigy і Sandoz Laboratories, обох швейцарських компаній з довгою історією. При цьому, Ciba-Geigy була також утворена в результаті злиття в 1970 році двох компаній: JR Geigy Ltd (заснована в Базелі в 1758 році) і CIBA (заснована в Базелі в 1859 році). На даний момент компанія працює в 140 країнах зі штаб-квартирою в Базелі, Швейцарія. Займає 54 місце в списку Forbes Global 2000 та 170 місце в Fortune Global 500 [2; 3]. Утворившись шляхом злиття Novartis і надалі продовжує здійснювати угоди злиття і поглинання. Так, у 2000 році вона об'єднала свою лінію агрохімічного виробництва та генетично модифікованих культур з агропідрозділами компанії AstraZeneca, внаслідок чого була створена компанія Syngenta. У 2005 році Novartis значно розширила свою дочірню компанію із виробництва дженериків Sandoz та стала лідером у сфері дженериків, придбавши компанії по виробництву дженериків - німецьку Hexal та американську

Eon Labs. Значні зв'язки Novartis має зі своїми європейськими конкурентами. Novartis AG володіє 33,3% акцій Roche, однак, не здійснює контроль над Roche. Крім того, у квітні 2014 року, Novartis оголосила, що вона придбає онкологічну лінію бізнесу британської фармацевтичної корпорації GlaxoSmithKline щодо лікування раку та продасть їй свою лінію вакцин (крім грипу). Напрямки безрецептурних ліків Novartis і GSK зливаються під мажоритарним управлінням GSK (63,5%), у Novartis 36,5% відповідно і 4 місця в раді директорів з 11. Угода набуде чинності в 2015 році [13].

Sanofi - диверсифікована фармацевтична корпорація, за версією Forbes Global 2000 є другим виробником фармацевтичних препаратів в Європі та за версією Fortune Global 500 - третім. [2; 3]. Штаб-квартира компанії знаходиться в Парижі. Займає 87 місце в списку Forbes Global 2000 та 238 місце в Fortune Global 500. [2; 3] Компанія утворена 20 серпня 2004 шляхом злиття компанії Sanofi-Synthelabo і Aventis. Aventis також була утворена в 1999 році, коли Rhфne-Poulenc SA об'єднався з Hoechst Marion Roussel. У період з 2008 року компанія витратила більше 17 млрд. дол. в сфері злиттів і поглинань, щоб зміцнити свої позиції на ринку, особливо на ринках, що розвиваються. Значна частина злиттів та поглинань відбулась на просторі європейського ринку. Так, у 2008 році за ціною близько 1,8 млрд. евро була поглинута чеська фармацевтична компанія Zentiva, що зосереджена на продажу дженериків на східних ринках Європи, Acambis - британська фармацевтична корпорація з виробництва вакцин, у 2010 році - польська дермокосметична компанія Nepentes Pharma [14].

Roche Holding є швейцарською фармацевтичною корпорацією, яка працює по всьому світу в рамках двох підрозділів: фармацевтики і діагностики. Roche займає 90 місце в списку Forbes Global 2000 та 196 місце в Fortune Global 500 [2; 3]. На європейському просторі Roche активно здійснює операції поглинання. Так, придбавши у 1998 році німецьку фармацевтично-діагностичну корпорацію Boehringer Mannheim, Roche стала світовим лідером на діагностичному ринку зі своїм унікальним спектром інноваційних продуктів, глибиною і широтою технологій. Roche поглинає швейцарську GlycArt Biotechnology у 2005 році, зміцнюючи свій досвід в терапевтичних досліджень антитіл з унікальною технологією GlycArt для підвищення їхньої ефективності. У 2011 році Roche придбала німецьку компанію - виробника програмного забезпечення для лабораторій - PVT Probenverteiltechnik GmbH, а також німецьку компанію лабораторної діагностики раннього виявлення раку - MTM Laboratories AG [11].

GlaxoSmithKline - британська фармацевтична компанія, займає 116 місце в списку Forbes Global 2000 та 253 місце в Fortune Global 500 [2; 3]. Glaxo Wellcome і SmithKline Beecham об'єдналися у грудні 2000 року, утворюючи GlaxoSmithKline (GSK). Glaxo Wellcome також утворилась шляхом злиття у 1995 році Glaxo і Wellcome. SmithKline Beecham plc - утворилась шляхом злиття SmithKline Beckman і Beecham Group plc у 1989 році. GlaxoSmithKline має велику кількість зв'язків зі своїми європейськими конкурентами. Так, у 2009 році GSK створили спільне підприємство з Pfizer, утворивши компанію ViiV Healthcare. ViiV Healthcare отримала всі ВІЛ активи Pfizer і GSK. При цьому 85% належить GSK ViiV Healthcare і 15% - Pfizer. У 2014 році GSK і Novartis домовилися про угоду в більш ніж 20 млрд. дол. з продажем бізнесу вакцин Novartis для GSK і покупкою онкобіз- несу GSK. Також GSK здійснює велику кількість операцій з поглинання на європейському просторі. У 2012 році компанія інвестувала 580 млн. дол. у виробничі потужності Ulverston, компанії на півночі Англії, визначаючи її як місце для біотехнологічного заводу. У травні 2012 року GSK придбала CellZome - німецьку біотехнологічну компанію після чотирьох років партнерства у стратегічному альянсі [12].

AstraZeneca Plc. - британська фармацевтична компанія - дев'ята фармацевтична компанія у світі за рейтингом 2014 року Fortune Global 500 [3]. У списку Forbes Global 2000 посідає 183 місце, в Fortune Global 500 - 468 місце [2; 3]. Компанія була утворена в 1999 р. шляхом злиття шведської Astra AB та британської Zeneca Ltd. AstraZeneca Plc. - також активний поглинач європейських фармацевтичних компаній. У 2006 році компанія після спільних відносин, розпочатих ще в 2004 році, поглинає британську Cambridge Antibody Technology, яка спеціалізується на терапії антитіл. У 2005 році компанія придбала KuDOS Pharmaceuticals, біотехнологічну компанію Великобританії, і уклала угоду про співпрацю з боротьби з раком з британською Astex. У 2007 році AstraZeneca придбала британську Arrow Therapeutics, яка спеціалізується на відкритті і розробці противірусних препаратів. З метою зміцнення своїх позицій у дослідженнях і розробках в онкології у 2013 року AstraZeneca придбала біотехнологічну компанію Spirogen [5].

Цікавою тенденцією є те, що європейські фармацевтичні виробники у 2013 році досягли найбільшої вартості угод злиття та поглинання починаючи з 2008 року, але це відбулось за рахунок поглинання американської компанією Perrigo ірландської Elan. Так, загальна вартість європейських угод злиття та поглинання в 2013 склала 19,6 млрд. дол., річний приріст склав 487% і сума виявилась більшою ніж за попередні п'ять років разом [10, c.84]. Але частка угод між європейськими ТНК залишилась незмінною. Так останньою найбільшою угодою злиття та поглинання між європейськими фармацевтичними ТНК було поглинання у 2007 році німецькою Merck KGaA швейцарської Serono, вартість угоди склала - 13,8 млрд. дол. Як було проаналізовано на прикладі п'яти найбільших європейських ТНК - найбільші угоди зі злиття та поглинання відбулись наприкінці 90х, на початку 2000-х рр. Так, Novartis була створена у 1996 році, Sanofi - у 2004 році, GlaxoSmithKline - у 2000 році, SmithKline Beecham plc - у 1989 році, AstraZeneca Plc. - у 1999 р. Щодо тенденції утворення стратегічних альянсів за останні роки, то вона є спадною. Найбільші угоди злиття та поглинання, а також стратегічних альянсів представлені у Табл.2 та Табл.3 відповідно.

На сьогоднішній день ТНК здійснюють більш продуману інвестиційну політику та стратегію проведення злиттів та поглинань. Все більшого поширення набуває практика утворення стратегічних альянсів із потенційними партнерами майбутнього поглинання. Так, у 2006 році AstraZeneca Plc. після спільних відносин, розпочатих ще в 2004 році, поглинула британську Cambridge Antibody Technology. Загальна сума угоди склала 1,07млрд. дол. У 2008 році британська GlaxoSmithKline створила альянс із німецькою Cellzome вартістю 1,06 млрд. дол. і після 4 років партнерства поглинула останню у травні 2012 року. У 2009 році був утворений альянс між дочірньою компанією Bayer - Bayer Schering та норвезькою компанією Algeta вартістю 779 млн. дол., а у 2013 році Bayer поглинула Algeta. При цьому, європейські фармацевтичні ТНК майже не утворюють альянсів та не поглинають азіатські фармацевтичні ТНК, але активно проводять дану політику із американськими.

регіональний фармацевтичний ринок транснаціональний

Найбільші угоди стратегічних альянсів між європейськими фармацевтичними ТНК за 2009 -- 2013 рр.