Інструменти прихованого протекціонізму та їх вплив на регулювання зовнішньоекономічної діяльності України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інструменти прихованого протекціонізму та їх вплив на регулювання зовнішньоекономічної діяльності України

О.І. Чоботар

У статті досліджено використання інструментів прихованого протекціонізму урядом країни з метою відстоювання власних економічних інтересів. Проаналізовано приклади використання інституційних бар 'єрів в Україні. Встановлено, що використання інструментів прихованого протекціонізму негативно впливає на економічний розвиток економіки країни. Наведено основні наслідки застосування інституційних бар 'єрів.

Ключові слова: міжнародна торгівля, інституційні бар 'єри, протекціонізм, прихований протекціонізм, державний бюджет.

Постановка проблеми. Однією з основних складових економічної політики країни є її зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД), яка, безперечно, підлягає регулюванню з боку держави. Головним чином це пов'язано з метою захисту національних інтересів і створення рівних умов для суб'єктів ЗЕД. Кожна держава зобов'язана вживати заходів для підтримки своїх виробників, збільшення експорту, залучення іноземних інвестицій, валютного регулювання, збалансування платіжного балансу тощо. У свою чергу всі зазначені цілі можуть досягатися різними шляхами. Проте більшість країн використовує інструменти протекціонізму.

Члени міжнародних торгівельних організацій (СОТ, МТП та ін.) мають обмеження щодо застосування політики протекціонізму. За такої ситуації керівництво країн застосовує інструменти прихованого протекціонізму, таким чином підтримуючи національних товаровиробників і впливаючи на розвиток міжнародної торгівлі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні існує досить велика кількість праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених, присвячених дослідженню інструментів прихованого протекціонізму. Особливої уваги заслуговують роботи таких авторів, як А. Бидик, О. Крамарев, В. Васюренко, В. Шкатула, А. Сундук, М. Серпухов та інші.

У сучасній літературі чітко описані процеси використання протекціоністських інструментів світом у міжнародній торгівлі. Застосування даних елементів для кожної країни набирає дедалі більшої актуальності, адже з кожним днем збільшується їх зацікавленість у відстоюванні таким чином власних економічних інтересів. Проте недостатньо дослідженими залишаються питання щодо наслідків застосування інститу- ційних бар'єрів.

Мета статті - дослідити сферу застосування інструментів прихованого протекціонізму та визначити їх вплив на різні суб'єкти господарювання в Україні. економічний інституційний бар'єр

Виклад основного матеріалу. Значним поштовхом для розвитку економіки України є збільшення обсягів зовнішньоекономічної торгівлі. Водночас такі зміни можуть негативно впливати на вітчизняну економіку та зробити її надто чутливою до змін у світовій кон'юнктурі. Зазвичай національні товаровиробники не мають змоги конкурувати з європейськими, що зумовлено такими факторами, як застаріле обладнання, нестача потрібних потужностей для виготовлення матеріаломісткої продукції тощо. Це призводить до виконання національними компаніями посередницьких послуг, надавання сировини чи робочої сили, що у свою чергу посилює відставання розвитку економіки України. Для чіткого розуміння та підвищення ефективності провадження зовнішньоекономічної діяльності потрібно проаналізувати структуру експорту та імпорту (рис. 1) [7].

Рисунок 1 - Структура експорту та імпорту товарів і послуг та показників ВВП України за 2005-2013 рр., млн грн.

Проаналізувавши динаміку запропонованих показників, бачимо, що зміни відбувалися синхронно. Помітно, що збільшення експортно- імпортних операцій країни впливає на показники ВВП. Зменшення ВВП у 2009 р. на 3,66 % вплинуло на зменшення національного експорту на 4,79 %. Така тенденція пояснюється тим, що зі збільшенням ВВП країни збільшується кількість виготовлених товарів і послуг, які беруть участь у міжнародній торгівлі. Процес зростання експорту значно повільніший за темпи росту ВВП. Проте зберігається тенденція: при зростанні ВВП - зростає і експорт, і навпаки. Для підтвердження взаємозв'язку між показниками ВВП та експортом України нами було проведено розрахунки показника кореляції за такою формулою:

(і)

де X - ВВП України за 2002-2013 рр.;

Y - експорт України за 2002-2013 рр.

Отримано результат коефіцієнта, який становить 0,9878, отже, існує тісний кореляційний зв'язок між даними показниками.

Аналіз даних діаграми свідчить про поступове нарощення обсягів зовнішньої торгівлі починаючи з 2009 року. Простежується дисбаланс між імпортом та експортом товарів і послуг, а також значний розрив між показниками ВВП та обсягом експорту, що негативно впливає на економіку країни.

За таких умов держава повинна регулювати зовнішньоекономічну торгівлю, насамперед для захисту інтересів країни. У сучасних умовах розвитку економіки держави важливу роль відіграє її митне регулювання, адже воно виконує економічні, технологічні, інвестиційні та інші завдання в економіці держави. Організація та функціонування ефективних засобів митного регулювання зовнішньоекономічних відносин значною мірою визначає стан і результативність діяльності вільної торгівлі, частково - економічного зростання національного виробництва товарів і послуг і в цілому - її економічний розвиток.

Із розвитком ЗЕД України характер впливу держави на неї дещо змінюється і набуває форми державного регулювання. Зазначені зміни передбачають створення умов для національних товаровиробників і виробників імпортної продукції. Такі умови мають на меті, насамперед, наповнення дохідної частини державного бюджету через введення податкових платежів у вигляді митних зборів тощо. У цьому випадкумитні органи можуть розглядатися як інструмент державного регулювання ЗЕД. Виходячи з проблеми наповнення бюджету країни потрібно визначити, яку частину його наповнення виконують митні органи.

Проаналізуємо джерела наповнюваності бюджету України за 2008-2012 рр., (бо всі дані за 2002-2007 рр. наводяться загальними відомостями) (табл. 1). Запропонована вибірка може вважатися репрезентативною та дозволяє зробити висновки щодо наповнення бюджету за допомогою митних органів.

Таблиця 1 - Динаміка наповнення державного бюджету України через митні органи за 2008 - 2012 рр.

Застосування країною інституційних перешкод у зовнішній торгівлі може призводити до різних наслідків. Мається на увазі, що від активності застосування подібних інструментів однієї сторони залежатиме поведінка іншої. З одного боку, інструменти протекціонізму сприяють збільшенню національного виробництва, а з іншого - стримують розвиток глобалізації економіки. Ці наслідки можуть впливати як на економіку країни в цілому, так і на окремі галузі виробництва. Вплив таких перешкод зображений у таблиці 1 [4].

Таблиця 1 - Результати впливу інструментів прихованого протекціонізму на національну економіку

Джерело: [4].

Отже, бачимо, що використання методів прихованого протекціонізму призводить як до позитивних, так і до негативних наслідків. Також при застосуванні різних інструментів будуть спостерігатись і різного роду витрати на вжиття таких заходів.

Використання політики протекціонізму впливає на розвиток міжнародної торгівлі на території України. Щоб проаналізувати можливі інструменти впливу на економіку країни та міжнародну торгівлю, оцінимо протекціоністські заходи, яких було вжито в Україні за останні роки (табл. 2).

Таблиця 2 - Інструменти прихованого протекціонізму України в міжнародній торгівлі

Висновки

Загалом застосування інструментів протекціонізму не дає можливості для розвитку національного виробника, а просто створює комфортні умови для його діяльності на вітчизняному ринку. Митні органи зобов'язані забезпечити порядок і дотримання умов щодо переміщення товарів через митний кордон України та їх оформлення, а не займатися виконанням функції наповнення бюджету. Політика прихованого протекціонізму стримує розвиток глобалізаційних процесів країни. Запровадження обмежувальних заходів впливає на всі суб'єкти господарювання - від пересічного громадянина до державного бюджету.

За результатами дослідження було:

• проаналізовано структуру експорту та імпорту товарів і послуг та показників ВВП України за 2005-2012 рр.;

• розглянуто залежність між експортними операціями країни та її ВВП, встановлено їх кореляційний зв'язок;

• досліджено частку наповнення бюджету України за рахунок митних органів;

• досліджено позитивні та негативні наслідки впливу інструментів прихованого протекціонізму на розвиток міжнародної торгівлі.

Список літератури

1. Бидик А. Г. Основні умови використання інструментів митного регулювання в практичній діяльності митних органів [Електронний ресурс] / А. Г. Бидик. - Режим доступу : http://www.pu.if.ua/depart/Finances/ resource/file/%D0%97%D0% B1%D1 %96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA/2011-2/%D0%91 %D0%B8% D0%B4%D0%B8%D0%BA.pdf.

2. Висновки щодо виконання державного бюджету [Електронний ресурс] / Рахункова палата України. - Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/ uk/publish/category/16743264.

3. Показники виконання державного бюджету [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/ archive/main?&cat_id=77643&stind=1.

4. Серпухов М. Ю. Оцінка впливу торгівельних війн на економіку країни [Електронний ресурс] / М. Ю. Серпухов. - Режим доступу : http://www.dgma. donetsk.ua/science_public/science_vesnik/%E2%84%961(11%D0%95)_2013/article/ 34.pdf.

5. Серпухов М. Ю. Прихований протекціонізм як інструмент сучасної міжнародної торгівельної політики [Електронний ресурс] / М. Ю. Серпухов. - Режим доступу : http://www.ed.ksue.edu.ua/ER/knt/ee134_68/e134ser.pdf.

6. Сундук А. М. Механізм державного регулювання прояву глобальних процесів та шляхи їх удосконалення [Електронний ресурс] / А. М. Сундук - Режим доступу : http://knutd.com.ua/publications/pdf/Visnyk/2012-2/143_149.pdf.

7. Экспорт и импорт Украины [Электронный ресурс] : статистические данные. - Режим доступа : http://index.minfin.com.ua/index/gdp/eximp.php.

Размещено на Allbest.ru