Методичні підходи до визначення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на еколого-економічний розвиток країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні підходи до визначення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на еколого-економічний розвиток країни

О.М. Волк

У статті досліджено вплив інформаційно-комунікаційних технологій на загальний рівень еколого-економічного розвитку країни. Наведені результати побудови математичної моделі, за допомогою якої 114 країн світу було розбито на класи залежно від значень показників їх соціально-економічного та екологічного розвитку, а також отримано дерево рішень, яке визначає найбільш вагомі показники інформаційно-комунікаційних технологій, покращенню яких треба перш за все приділяти увагу.

В статье исследовано влияние информационно-коммуникационных технологий на общий уровень эколого-экономического развития страны. Приведены результаты построения математической модели, с помощью которой 114 стран мира были разбиты на классы в зависимости от значений показателей их социально-экономического и экологического развития, а также получено дерево решений, определяющее наиболее весомые показатели информационно-коммуникационных технологий, улучшению которых необходимо уделять внимание в первую очередь.

Вступ

У сучасному світі стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) впливає майже на всі сфери життєдіяльності людини. Розвиток і використання ІКТ сприяло появі теорій інформаційного суспільства А. Тоффлера, постіндустріального суспільства Д. Белла. На даному етапі над проблемою побудови інформаційної економіки активно працюють як російські вчені, зокрема В.Л. Іноземцев [1], Г.Т. Артамонов, так і українські вчені В.М. Геєць [2], М. Згуровський [3], Л.Г. Мельник [4],[5] та ін.

Численні дослідження економістів у розвинених країнах світу підтверджують той факт, що ІКТ містять у собі величезний потенціал для економічного зростання та перетворення суспільного життя [6]. Ефективне використання переваг ІКТ може стати рушійною силою в досягненні стійкого розвитку, що виражає взаємозв'язок між економічною, екологічною й соціальною сферою.

Всі переваги й проблеми, пов'язані з інформаційно-комунікаційними технологіями, можна розділити на три групи:

1) ефекти першого порядку, пов'язані з наявністю ІКТ: розробкою, виробництвом, експлуатацією й утилізацією;

2) ефекти другого порядку, пов'язані з використанням і застосуванням ІКТ;

3) ефекти третього порядку -- акумульовані ефекти, пов'язані з довготерміновим використанням ІКТ великою кількістю людей.

Для більш повного вивчення впливу ІКТ на досягнення стійкого розвитку необхідно розглядати зазначені ефекти від впровадження ІКТ, що виникають в економічній, екологічній та соціальній сфері.

Постановка задачі

Основною метою даного дослідження є виявлення ступеня впливу ІКТ на загальний рівень еколого-економічного розвитку країни та побудова системи прийняття рішень з подальшого розвитку ІКТ в Україні. У зв'язку із цим актуальними завданнями дослідження є:

1) дослідження рівня еколого-економічного розвитку країн світу; визначення лідерів та аутсайдерів на основі зіставлення комплексних показників екологічного, економічного та соціального розвитку за допомогою кластерного аналізу даних;

2) визначення рівня розвитку ІКТ в кожній із розглянутих країн світу за допомогою ІКТ-показників, що є порівнянними на міжнародному рівні;

3) дослідження залежності між ступенем розвитку ІКТ в країні та рівнем її еколого-економічного розвитку за допомогою алгоритмів машинного навчання; визначення найбільш вагомих показників ІКТ, що здебільшого визначають належність країни до певного класу еколого-економічного розвитку;

4) побудова системи прийняття рішень на основі отриманих результатів дослідження.

інформаційний комунікаційний екологічний економічний

Побудова математичної моделі

На підготовчому етапі в якості показників економічного, соціального та екологічного розвитку країни були обрані комплексні показники, що застосовуються у міжнародній практиці: індекс результативності екологічної діяльності (EPI, Environmental Performance Index) [7], індекс розвитку людського потенціалу (HDI, Human Development Index) [8] та індекс економічної свободи [9].

Індекс результативності екологічної діяльності містить у собі такі складові екологічної політики: охорона навколишнього середовища, забруднення повітря, водних ресурсів, зміна клімату, біорізноманіття, інтенсивність використання природних ресурсів та ін. Індекс розвитку людського потенціалу є комплексним показником, що оцінює рівень середніх досягнень країни за трьома основними напрямками в галузі розвитку людського потенціалу: тривалість життя, доступ до знань і гідний рівень життя.

На значення індексу економічної свободи впливають 10 показників: свобода підприємництва, торгівлі, грошово-кредитної й бюджетно-податкової політики, інвестування, фінансової сфери, ринку праці, рівень захисту майнових прав, свобода від корупції.

Наведені показники використовуються у дослідженні для розбиття країн на класи за допомогою кластерного аналізу.

В даному дослідженні кожен клас описується трьома ознаками: показники економічного, екологічного та соціального розвитку країн. Найбільша точність (98%) алгоритму k-середніх досягнута за розбиття на 4 класи.

Таблиця 1 - Граничні значення показників для чотирьох класів

Як видно з даних, наведених у табл. 1, найбільш рівень зазначених індексів притаманний класу 2, нижчі показники у класу 3, і зовсім низькі у класів 1 та 0. Отже, виходячи зі значень показників еколого-економічного розвитку, розглянуті країни можна класифікувати на 4 групи: клас лідерів (2), клас середнього рівня (3), клас нижче середнього рівня (1), клас аутсайдерів (0).

В таблиці 2 наведені значення трьох індексів для найбільш типових представників різних груп країн світу, що розглядаються в даному дослідженні.

Україна в цьому рейтингу знаходиться на досить низькій позиції -- у класі нижче середнього рівня. Це означає, що підвищення показників економічного соціального та екологічного розвитку спричинить перехід України до класу середнього рівня, а потім і до класу лідерів.

Спираючись на таку класифікацію, в даному дослідженні пропонується визначити, як залежить місце країни у певному класі від її рівня розвитку ІКТ. Для цього необхідно визначити рівень розвитку ІКТ в кожній із розглянутих країн. В якості показників ІКТ в даному дослідженні використовуються дані, що представлені у Звіті Міжнародного економічного форуму з питань глобального інформаційного суспільства [10]. У даному звіті розрахований індекс мережевої готовності (The Networked Readiness Index), що містить у собі такі компоненти: середовище (Environment), рівень готовності (Readiness) та рівень використання (Usage). Всі компоненти в свою чергу складаються з декількох показників.

Таблиця 2 - Показники екологічного, соціального та економічного розвитку країн (2007 р.)

Значення дев'ятьох показників, що характеризують середовище розвитку ІКТ, рівень готовності до використання можливостей, що надають ІКТ, та рівень використання, у Звіті Міжнародного економічного форуму наведено у якості рейтингів країн, які розраховуються для кожного показника окремо на основі індексів, що його характеризують.

Отже, у даному дослідженні кожна країна (реалізація класу) має декілька ознак (атрибутів), що є значеннями 9 основних показників ІКТ: ринкове середовище, політико-правове середовище, інфраструктура, рівень індивідуальної готовності, рівень готовності суб'єктів господарювання, рівень готовності органів державної влади, рівень індивідуального використання, рівень використання суб'єктами господарювання, рівень використання органами державної влади. Крім цього, кожна країна має ще одну ознаку, що визначає, до якого класу була віднесена ця країна за допомогою кластерного аналізу на основі трьох показників -- економічного, соціального та екологічного розвитку. Таку ознаку будемо називати міткою класу. Тепер, маючи декілька класів із реалізаціями, що характеризуються певним набором атрибутів, необхідно визначити, яким чином впливає зміна значень атрибутів на розпізнавання реалізації певного класу та які саме атрибути є найбільш суттєвими при визначені класу.

Для обробки таких даних найпоширенішими є методи автоматичного аналізу даних. Одним з таких методів є дерево рішень.

Нехай, є множина реалізацій (множина всіх країн), кожний елемент якої може бути описаний 9 атрибутами (показниками розвитку ІКТ). Кількість реалізацій у цій множині (потужність множини) позначимо . Нехай, є також мітки класів , що набувають значень із множини . Надалі в дослідженні не розглядається клас аутсайдерів, оскільки країни, що входять до нього, мають найгірше становище за всіма трьома показниками економічного, соціального та екологічного розвитку. Оскільки Україна не належить до цього класу та він не може бути орієнтиром в майбутньому розвитку, то доцільно розглянути лише три класи.

У результаті виконання зазначеного алгоритму, було побудоване дерево рішень, подане на рис. 1. За його допомогою можна визначити, які саме показники ІКТ є найбільш вагомими при розбитті країн на класи. Як видно з рис. 1, найбільш вагомим серед показників ІКТ є індекс розвитку інфраструктури. Далі залежно від його значення йде розгалуження на 2 вузли: індекс індивідуальної готовності та індекс політико-правового середовища. Ці вузли, в свою чергу, також мають розгалуження залежно від значень. Таким чином, можна відслідкувати декілька шляхів у дереві рішень, що нададуть можливість піднятися вище за класом.

Висновки

В результаті проведеного дослідження побудована математична модель, за допомогою якої 114 країн світу було розбито на класи залежно від значень показників їх соціально-економічного та екологічного розвитку, а також вивчено вплив ІКТ на соціально-економічний та екологічний розвиток країни. На цій основі побудоване дерево рішень, яке визначає найбільш вагомі показники ІКТ, покращенню яких треба перш за все приділяти увагу.

Так, оскільки Україна знаходиться у класі нижче середнього рівня, то у разі покращення становища вона може перейти до класу середнього рівня, а потім до класу лідерів, що має найкращі показники економічного, соціального та екологічного розвитку. Отже, відшукавши шлях у дереві рішень, який веде до класу лідерів (їх може бути декілька), можна сформувати стратегію розвитку національної галузі ІКТ, яка надасть можливість отримати переваги як в економічному, так й екологічному розвитку країни.

Рис. 1. Дерево рішень

Література

1. Иноземцев В.Л. Постиндустриальное общество как теоретическая конструкция и формирующаяся реальность // Социально-экономические проблемы информационного общества. Монография / Под общ. ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. - С. 120-148.

2. Геец В.М. Социально-экономические трансформации при переходе к экономике знаний // Социально-экономические проблемы информационного общества. Монография / Под общ. ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. - С. 16-33.

3. Згуровский М. Путь к информационному обществу - от Женевы до Туниса. // Зеркало недели. - 2005. - № 34. http://www.compete.org.ua/

4. Мельник Л.Г. Предпосылки формирования информационного общества // Социально-экономические проблемы информационного общества. Монография / Под общ. ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. - С. 60-87.

5. Мельник Л.Г., Ильяшенко С.Н., Касьяненко В.А. Экономика информации и информационные системы предприятия: Учебное пособие. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. - 400 с.

6. Роль современных информационных технологий в социально-экономическом развитии // Информационный бюллетень Microsoft. - 2005. - №29. http://microsoft.com/rus/

7. 2008 Environmental Performance Index. - Yale Center for Environmental law and Policy. - http://epi.yale.edu/

8. Statistics in the Human Development Report. // The Human Development Report. - 2007/2008. http://hdr.undp.org

9. Рейтинг стран по уровню экономической свободы. - Агентство «РБК.Рейтинг» - http://rating.rbc.ru/

10. The Global Information Technology Report 2007-2008: Fostering Innovation through Networked Readiness // Edited by: Soumitra Dutta and Irene Mia. - Macmillan Publishers Limited, 2008. - 376 p.

Размещено на Allbest.ru