Молоді випускники навчальних закладів на ринку праці: проблеми та шляхи їх подолання

Джерело: Складено автором за статистичною звітністю форми №2-ПН

Слід зауважити, що протягом останніх років вікові характеристики молоді значно коливались у вітчизняному законодавстві. Так, до 2004 р. вік молоді обмежувався 28 роками. Саме це пояснює той факт, що деяка статистична звітність виділяє саме таку вікову категорію молоді. Після внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р. №2998-XII молоддю стали вважатися молоді люди у віці від 14 до 35 роківЗакон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» №2998-XII від 5лютого 1993 р. зі зімінами [Електронний ресурс] // Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/2998-12. Ця норма діє і нині.

Більшість вітчизняних вчених виділяють такі вікові категорії молоді:

0 14-17 років - переважно школярі, які живуть з батьками, і знаходяться, як правило, на їх повному утриманні;

0 18-24 роки - молодь, яка здобуває подальшу освіту у навчальних закладах I-IV рівнів акредитації;

0 25-29 років - молодь, яка працює, і включена в процес суспільного виробництва«Молодь в умовах становлення незалежної України (1991-2011 роки)» / Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України,Кабінетові Міністрів України про становище молоді в Україні,К., 2012, 314 с., С. 7.

Для порівняння у більшості європейських країн, США та Японії граничний вік молоді починається від 13-14 років до 29-30 років. В офіційних документах ООН молоддю вважаються особи у віці 15-24 років, підлітками - 10-19 років, молодими людьми, включаючи підлітків - всі особи у віці 10-24 роківПопова Н. П. Возрастные характеристики молодежи как социально-демографической категории населения России/Н.П. Попова//Закон и право. - 2006. - №12. - С. 53-54.

У Німеччині молодь (22 млн. осіб, що складає 25% населення) поділяється на «безпосередньо молодь» (14-18 років) та «молодих дорослих» (18-27 років), тому що пріоритети у цих вікових груп різні. У Франції молодь розглядається як єдиний віковий масив від 15 до 26 роківМолодежная политика: зарубежный и отечественный опыт //Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ, №4 (321), 2007 [Електронний ресурс] // Режим доступу: -www.budgetrf.ru/Publications/.../VSF_NEW200705021440_p_003.htm.

І хоча Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року N 2998-XII зі змінами, статтею 1 і визначено, що молодь - це молоді громадяни України віком від 14 до 35 років, але, по-перше, таке широке трактування молоді ускладнює як проведення моніторингу працевлаштування вказаної категорії населення, так і здійснення послідовної ефективної політики щодо підвищення рівня зайнятості молоді. Це пояснюється якісними відмінностями щодо життєвих настанов освітнього та професійно-кваліфікаційного рівнів, нарешті щодо мотивації до праці молоді різних вікових груп. Тому законодавча нечіткість граничних меж віку молоді та невизначеність вікових характеристик в середині самої категорії «молодь» є значною проблемою, особливо це стосується статистичної звітності з питань зайнятості молоді. Наприклад, Державна служба статистики України до сьогодні розглядає молодь у віці від 15 до 34 років.

По-друге, законодавчо не врегульовано питання визначення віку працездатної молоді. Так, п. 13 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначає, що «особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного вікуЗакон України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 5 липня 2012 року

зі змінами [Електронний ресурс] // Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/5067-17. Проте Кодекс законів про працю, стаття 197 визначає, що «працездатна молодь - громадяни України віком від 15 до 28 років», яким після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох роківКодекс законів про працю», затверджений Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375 [Електронний ресурс] // Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/322-08.

По-третє, п. 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» містить, що безробітними можуть бути особи у віці починаючи від 15 років. Таким чином, молодь у віці від 15 до 16 років законодавчо не регулюється та згідно Закону «Про зайнятість населення» є непрацездатною, але може бути визнана безробітною.

У статті 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» сказано, що держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю і забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби.

Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам-випускникам державних професійно-технічних та вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням.

По-четверте, значною проблемою є законодавча неврегульованість понятійного апарату стосовно надання молоді першого робочого місця. Так, про перше робоче місце йдеться у п.4 статті 14 та у п. 4 статті 24 Закону України «Про зайнятість населення» щодо сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем», проте в самому Законі «Про зайнятість населення» визначення поняття першого робочого місця відсутнє.

Проте воно міститься в Законі України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», статті 1 і визначає перше робоче місце як «місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби або альтернативної (невійськової) служби». Таким чином, необхідно ввести поняття «перше робоче місце» в Закон України «Про зайнятість населення», враховуючи сферу регулювання вказаного закону.

По-п'яте, в статті 1, п. 10 Закону України «Про зайнятість населення» замість терміну «молодий спеціаліст», який використовувався раніше, застосовується термін «молодий працівник», а саме: «молодий працівник - громадянин України віком до 35 років, випускник професійно-технічного або вищого навчального закладу, який у шестимісячний строк після закінчення навчання працевлаштувався самостійно або за направленням навчального закладу чи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі незалежно від місця першого працевлаштування». Проте у статті 197 Кодексу законів про працю застосовується термін «молодий спеціаліст», що протирічить Закону України «Про зайнятість населення». Під молодими спеціалістами маються на увазі випускники державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, і яким надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Ситуацію ускладнює відсутність статистичної звітності з питань зайнятості молоді взагалі та випускників загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, які здобувають перше робоче місце, зокрема. Тому для проведення моніторингу зайнятості випускників навчальних закладів різних типів можливо використовувати лише дані вибіркових обстежень.

Так, анкетування 292 підприємств різних форм власності всіх регіонів України (переважна більшість з них - 191 підприємство, або 65,4% становили приватні підприємства, 56 підприємств, або 19,2% - державні, 39 підприємств, або 13,4% комунальні, 6 підприємств, або 2,1% - колективні) виявило, що всього на обстежуваних підприємствах у 2012 р. працювало 66285 молодих осіб у віці від 14 до 35 років.

Згідно з даними анкетування у 2012 р. із загальної чисельності працюючої молоді вперше було прийнято на роботу після закінчення навчальних закладів різних типів 2814 осіб, що у загальній чисельності працюючої молоді у віці 14-35 років становило 9,8%.

За віковими характеристиками молоді найбільше у 2012 р. приймались на роботу вперше молоді люди у віці 18-24 років (67,7%), що пояснюється закінченням професійно-технічних та вищих навчальних закладів та наданням першого робочого місця; на другому місці - молодь у віці 25-29 років (21%); на третьому - молодь у віці 30-35 років (8,7%), на четвертому - у віці 14-17 років (2,6%) (рис. 1).

Якщо розглянути чисельність молоді, яка вперше була прийнята на роботу на підприємства різних форм власності (на це питання анкети відповіло 80% респондентів), то у 2012 р. переважна більшість таких осіб працювала на приватних підприємствах (84,6%), на державних та комунальних - по 6,8%, на колективних - 1,8% середньооблікової чисельності штатних працівників цих підприємств.

Опитані нами підприємства майже однаково оцінили рівень створення робочих місць для молоді, яка вперше приймається на роботу після закінчення навчальних закладів різних типів. Так, оцінили на «задовільно» рівень створення робочих місць для молоді 179 підприємств (більше 80% тих, хто відповів на вказане питання) проти біля 8% респондентів, які не були задоволені рівнем створення робочих місць для молоді. Частково незадоволені створенням робочих місць для молоді були біля 16 респондентів.

Найбільше, за даними анкетування, на обстежуваних підприємствах було створено у 2012 р. для молоді, яка вперше приймалась на роботу, робочих місць робітників - 1167 робочих місць, що у загальній кількості створених робочих місць становило 11,3% (найбільше для молоді 18-24 років - 6% загальної кількості створених робочих місць у вказаному періоді).

Робочих місць службовців для молоді, яка вперше приймалась на роботу, було створено у 2012 році значно менше, ніж робітників - 409, або 4% загальної кількості створених робочих місць (найбільше для молоді 18-24 років - 2,3%).

Для молоді, яка вперше приймалась на роботу, у 2012 році було створено найменше робочих місць, які не потребують ніякої професійної підготовки - 143, або 1,4% у загальній кількості створених робочих місць у вказаному періоді.

Таким чином, на обстежених підприємствах найбільше створюються робочі місця робітників та службовців для молоді у віці від 18 до 24 років.

За формами власності підприємств, на яких створювались у 2012 р. робочі місця для молоді, яка вперше приймалась на роботу після закінчення навчальних закладів різних типів, значно переважали приватні (на них було створено 90,9% некваліфікованих робочих місць та 88,5% робочих місць робітників для молоді 18-29 років, 75,6% робочих місць службовців для молоді 18-29 років).

Цікавим є розподіл робочих місць для молоді, яка вперше приймається на роботу, за рівнем заробітної плати. Такі дані можна отримати лише в результаті проведення анкетування. Так, за даними анкетування, переважна більшість робочих місць для молоді, яка вперше приймається на роботу, (55,7% робочих місць службовців, 47,4% робочих місця робітників та 37,6% некваліфікованих робочих місць) мають рівень заробітної плати від 1501 до 2500 грн. на місяць.

На другому місці - робочі місця для молоді, яка вперше приймається на роботу, з рівнем заробітної плати від 2501 до 3500 грн. (15,6% робочих місць робітників, 19,5% службовців та 14,8% некваліфікованих робочих місць); на третьому - з рівнем заробітної плати від 1131 до 1500 грн. (24,1% робочих місць робітників, 10,5% службовців та 16,2% некваліфікованих робочих місць) (рис. 2).

Рівень заробітної плати для молоді, яка вперше приймається на роботу, з числа службовців вище, ніж інших категорій працюючих, що закономірно. Так, 3,8% робочих місць службовців мають рівень заробітної плати понад 5001 грн. на місяць, 4,1% - від 3501 до 5000 грн., тоді як понад 5001 грн. на місяць мають лише 1,2% робочих місць робітників та 0,4% некваліфікованих робочих місць, від 3501 до 5000 грн. на місяць лише 1,6% робітників та 0,9% некваліфікованих робочих місць.

Привертає до себе увагу досить значна кількість робочих місць для молоді, яка вперше приймається на роботу, з дуже низьким рівнем заробітної плати - до 1004 грн. на місяць. Загалом таких робочих місць за даними анкетування було у 2012 р. майже 10% (найбільше серед некваліфікованих робочих місць - 9,2%). Це потребує збільшення уваги на вітчизняних підприємствах до проблеми низькокваліфікованих і відповідно низькооплачуваних робочих місць для молоді, яка вперше приймається на роботу.

На питання анкети щодо особливостей створення на підприємствах робочих місць для молоді, яка вперше приймається на роботу після закінчення навчальних закладів різних типів, переважна більшість респондентів - 53 підприємства, або 27,3% відповіли, що для молоді встановлюється особливий режим праці; 48 підприємств, або 24,7% - що особливістю є рівень заробітної плати; 35 підприємств, або 18%, що особливістю є оснащення робочого місця; 22 підприємства, або 11,3%, що враховуються вікові відмінності (14-17 років, 18-24 роки, 25-29 років, 30-35 роки); 18 підприємств, або 9,3%, що вибір професій є особливістю; 16 підприємств, або 8,2% респондентів, що розподіл за категоріями працюючих (робітники, службовці, особи без професійної підготовки) враховується при створенні робочого місця для вказаної категорії (рис. 3).

Представляє інтерес відповідь одного підприємства (ДП «Машинобудівна фірма «Артем», м. Київ) щодо встановлення для молоді, яка вперше приймається на роботу, знижок норм виробітку: перші 3 місяці на 40%; наступні 3 місяці на 20%. Такий досвід може бути корисним й іншим підприємствам.

Таким чином, проведене анкетне дослідження майже 300 підприємств різних форм власності всіх регіонів України та аналіз вітчизняної законодавчої бази з питань зайнятості молоді виявило такі основні проблеми:

0 законодавча неврегульованість питань зайнятості молоді на вітчизняному ринку праці, наприклад, визначення вікової категорії молодь взагалі і працездатної її частини зокрема, надання молоді першого робочого місця;

0 неефективність механізму стимулювання роботодавців щодо працевлаштування молоді на перше робоче місце внаслідок того, що існуючі на сьогодні компенсаційні виплати у розмірі 50% та 100% фактичних витрат зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є значно меншими за раніше діючі дотації, тому вони не можуть бути кращим стимулом для роботодавців;

0 невідповідність між очікуваннями молодих людей, які виходять на ринок праці, щодо майбутнього робочого місця, режиму праці, рівня заробітної плати та реальною ситуацією на вітчизняних підприємствах (наприклад, на опитаних вітчизняних підприємствах у 2012 р. було майже 10% робочих місць для молоді із заробітною платою до 1004 грн. на місяць, а заробітну плату більше 5001 грн. на місяць мали 22% робочих місць);

0 невідповідність напрямів професійної підготовки робітничих кадрів та фахівців у навчальних закладах різних типів реальній потребі ринку праці у робітниках та спеціалістах, внаслідок чого станом на початок 2013 р. клієнтами служби зайнятості стали 86,4 тис. молодих людей з числа випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів.

Висновки