Продуктивність праці: вектор макроекономічних показників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Продуктивність праці: вектор макроекономічних показників

Кожем'якіна Світлана Миколаївна

доктор економічних наук, доцент

служби зайнятості України (Київ)

У статті надається індуктивне визначення продуктивності праці, обґрунтовуються методичні підходи до розрахунку альтернативної системи показників продуктивності праці та наводяться недоліки статистичної бази щодо розрахунку цього показника на рівні виду економічної діяльності.

Kozhemiakina, S.M. Labour Productivity: the Vector of Macroeconomic Indicators

The inductive definition for the labor productivity is embodied in the article, the methodical approaches to the alternative system of indices of the labor productivity are justified and disadvantages of statistical base as for the index calculation on the level of the type of economic activity are indicated.

Keywords: labor productivity, quantity of the employed, quantity of regular employees, labor hours completed, labor power movement, type of economic activity.

Актуальність дослідження

Проблеми забезпечення зростання продуктивності праці набувають особливої актуальності у зв'язку з необхідністю забезпечення підвищення конкурентоспроможності національних економік.

Результати розвитку економіки визначаються наявністю ресурсів та ефективністю їх використання. Головні серед ресурсів виробництва - трудові ресурси, а визначальний показник їх використання - продуктивність праці, який розраховується як відношення результату виробництва до витрат ресурсу праці.

Досвід реформування економіки України дозволив вирішити певне коло ключових макроекономічних проблем, проте існують окремі фактори, які потребують вивчення з метою здійснення комплексного аналізу соціально-економічного розвитку. Серед них ключовою проблемою залишається оцінка продуктивності праці. Враховуючи, що продуктивність праці (разом із кількістю працюючих) визначає обсяги ВВП і, відповідно, заробітну плату та рівень життя населення, показники її обчислення мають активно застосовуватися у процесі управління розвитком економіки, соціальної сфери та статистичній практиці зокрема.

Мета статті

Запропонувати альтернативну систему показників продуктивності праці для поглибленого аналізу економіки з метою підвищення ефективності розробки соціальної та економічної політики в Україні.

Аналіз останніх досліджень

Дослідженням різних аспектів економіки праці та державного регулювання соціально-трудових відносин присвятили теоретичні і науково-прикладні розробки відомі вчені: О. Амоша, С. Бандур, В. Беседін, А. Вугальтер, В. Геєць, Т. Заяць, А. Колот, Г. Куліков, Е. Лібанова, Л. Лісогор, Ю. Маршавін, О. Новікова, В. Томілов та інші. Хоча в роботах сучасних авторів і досліджено багато проблем державного регулювання у сфері праці, проте у сучасних умовах особливої уваги та вивчення потребують методичні засади розрахунку показників продуктивності та ринку праці за видами економічної діяльності в економіці України.

Виклад основного матеріалу

Офіційні Методичні рекомендації з розрахунку продуктивності праці, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі №916 від 26.12.2008 р., було розроблено з метою розрахунку продуктивності праці в цілому в економіці та за видами економічної діяльності. Вони формують загальні підходи до визначення показників продуктивності праці: на національному рівні, за видами економічної діяльності (у т.ч. промислової), а також для міжнародних порівнянь [1].

На національному рівні як результуючий показник функціонування суспільного виробництва прийнято використовувати ВВП, оскільки інші показники мають істотні недоліки. Так, випуск враховує проміжне споживання, а валова додана вартість - не враховує чисті податки на продукти. До того ж ВВП обчислюється Державною службою статистики не лише за рік, а й за кварталами.

Витрати праці доцільно оцінювати відпрацьованим часом зайнятих в економіці у вигляді людино-років - для річних розрахунків чи людино-кварталів - для квартальних. Доцільно також розраховувати продуктивність праці за кількістю відпрацьованих людино-годин.

Для міжнародних зіставлень продуктивності праці в Україні та зарубіжних країнах використовуються показники ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності згідно з даними Держстату.

Продуктивність праці за видами економічної та промислової діяльності розраховується як відношення валової доданої вартості за видом економічної (промислової) діяльності до чисельності зайнятих або середньо- облікової кількості штатних працівників за видами економічної (промислової) діяльності. Але визначення продуктивності праці за кількістю штатних працівників спотворює показник витрат праці, тому що у цьому разі не враховуються витрати праці самозайнятих та інших працівників.

Поряд з офіційною методикою заслуговують на увагу дослідження та розрахунки системи показників продуктивності та ринку праці, які дозволять сформувати вихідну частину постійно діючого інформаційно-аналітичного апарату управління продуктивністю праці, що сприятиме створенню і підтримці в актуальному стані спеціалізованої бази даних відповідних показників для подальшого аналізу і вироблення складових державної політики. Спеціалізована база даних може бути розрахована на широкий загал користувачів, але в першу чергу - для органів державної і муніципальної влади, науковців, студентської аудиторії, фахівців міжнародних економічних інституцій тощо.

Розрахунки, за якими може оновлюватися і поповнюватися спеціалізована база даних, слід проводити щоквартально за обмеженою номенклатурою і в цілому за рік - у повному обсязі.

Продуктивність праці відноситься до базових (первинних, інтуїтивних) понять, відносно яких не існує більш широких понять, і навпаки, інші поняття визначаються через базові. Отже поняття продуктивності праці не має дедуктивного визначення, а лише індуктивне (через приклади).

За індуктивним визначенням уявлення про продуктивність праці надають:

- кількість продукції в натуральному вимірі нормованої якості, виробленої одним працівником певної кваліфікації за фіксований час за допомогою певного обладнання в певних виробничих умовах;

- обсяг валової доданої вартості (визначену частку виручки), отриманої підприємцем на певному ринку за будь-який час за частку продукції, вироблену одним працівником певної кваліфікації за фіксований час за допомогою певного обладнання в певних виробничих умовах тощо.

Якщо підприємство випускає продукцію ненормованої якості, неконкурентоспроможну на міжнародних ринках, то зникає самий зміст поняття продуктивності праці.

Статистичний вимір продуктивності праці, як і будь-якого базового поняття (що переводить його в категорію макропоказника), викривляє та обмежує наукове уявлення.

Що стосується макроекономічного показника продуктивності праці, то його, перш за все, вимірюють як відношення ВВП до кількості зайнятих або до сукупного відпрацьованого часу, вираженого в людино-годинах за календарний період. Уже на цьому прикладі видна викривленість статистичного виміру: адже між ВВП і показником зайнятості не існує взаємно-однозначних відносин, бо не весь ВВП створений працею, і не все, що створено працею, входить у показник ВВП.

Для компенсації недоліків і неповноти статистичної бази пропонується триелементний вектор продуктивності праці:

- за зайнятістю (відношення ВВП до кількості зайнятих, тобто найманих і самозайнятих працівників);

- за середньообліковою кількістю штатних працівників (відношення ВВП до середньооблікової кількості штатних працівників як більшої частки найманих працівників [2]);

- за сукупними витратами робочого часу (відношення ВВП до сукупного робочого часу, витраченого штатними працівниками).

Розрізняють статичну (розраховують як відношення результату до витрат праці) та динамічну продуктивність праці (визначають як похідну результату за витратами праці; має ті ж одиниці виміру, що й статична).

У дискретному представленні динамічна продуктивність праці характеризує приріст обсягу ВВП на одиницю приросту показника витрат праці. Вона показує, як зміна кількості праці на одного працівника або на одну людино-годину впливає на зміну ВВП. Якщо динамічна продуктивність праці має додатне значення, це, за інших однакових обставин, свідчить про якісну незмінність виробничих чинників праці. Якщо динамічна продуктивність праці має від'ємне значення при зростанні її витрат, це, за інших однакових обставин, свідчить про хибну організацію праці. Якщо динамічна продуктивність праці має від'ємне значення при зниженні її витрат, це, за інших однакових обставин, свідчить про зростання продуктивності засобів праці.

Якщо в деякі періоди абсолютна величина динамічної продуктивності праці значно перевищує середнє значення, це свідчить про відсутність тісного причинного зв'язку між витратами праці і ВВП на користь множини інших чинників.

Спеціальні показники ринку праці розкривають поняття руху робочої сили. Їх можна представити тривимірним вектором:

- плинність штатних працівників (середнє арифметичне потоків прийому і звільнення штатних працівників, віднесене до їх середньооблікової кількості);

- небаланс прийому-вибуття штатних працівників (сальдо прийому-вибуття штатних працівників, віднесене до їх середньооблікової кількості);

- ефективність реєстрації безробіття (відношення кількості працевлаштованих до кількості заяв, прийнятих від безробітних протягом звітного періоду).

Необхідність розрахунку показників продуктивності і ринку праці за видами економічної діяльності (що можна представити у вигляді певної структури) спонукає визначити поняття негентропії структурних змін, яка вимірює величину часових змін структури видів економічної діяльності за кожним із показників продуктивності праці.

Негентропію структурних змін розраховують як суму квадратів різниць кожного виду економічної діяльності в поточному і базовому періодах. Аналіз структурних змін є самоціллю як ринковий механізм економічного розвитку.

Розрахунок вектора показників продуктивності праці.

1) Розрахунок вектора статичної продуктивності праці:

1. Продуктивність праці за зайнятістю виражають формулою:

Pz = M/Z,

де P_z - продуктивність праці за зайнятістю, грн/осіб за рік або грн/осіб за квартал; M - ВВП або ВДВ у фактичних або постійних цінах; Z - кількість зайнятих, осіб.

2. Продуктивність праці за середньообліковою кількістю штатних працівників виражають формулою:

Ps = M/Zs,

де P_s - продуктивність праці за зайнятістю, грн/осіб за рік або грн/осіб за квартал; M - ВВП або ВДВ у фактичних або постійних цінах; Z_s - середньооблікова кількість штатних працівників, осіб.

3. Продуктивність праці за сукупними витратами робочого часу штатними працівниками виражають формулою:

Ps = M/H,

де P_s - продуктивність праці за зайнятістю, грн/людино-год; M - ВВП або ВДВ у фактичних або постійних цінах; H - сукупні витрати робочого часу штатними працівниками, людино-год.

2) Розрахунок вектора динамічної продуктивності праці:

1. Динамічну продуктивність праці за зайнятістю виражають формулою:

Pzt = (Mt+1 - M_t_i)/(Z_M - Z_t_i)

продуктивність праця макроекономічний показник

де P_zt - продуктивність праці за зайнятістю в поточному періоді, грн/осіб за рік або грн/осіб за квартал; M_t+1, M_t-1 - ВВП або ВДВ у фактичних або постійних цінах у наступному і попередньому періодах; Z_t+1, Z_t-1 - кількість зайнятих у плановому і попередньому періодах, осіб.

2. Динамічну продуктивність праці за середньообліковою кількістю штатних працівників виражають формулою:

Pzt = (Mt+1 - Mt-i)/(Zs_t+i- Zs_t-i)

де P_zt - продуктивність праці за зайнятістю в поточному періоді, грн/осіб за рік або грн/осіб за квартал; Mt+1, M_t-1 - ВВП або ВДВ у фактичних або постійних цінах у плановому і попередньому періодах, грн за рік або грн за квартал; Z_s t+1, Z_s t-1 - середньооблікова кількість штатних працівників у наступному і попередньому періодах, осіб.

3. Динамічну продуктивність праці за сукупними витратами робочого часу штатними працівниками виражають формулою:

PHt = (Mt+1 - Mt-1)/(Ht+1 - Ht-1),

де PHt - продуктивність праці за сукупними витратами робочого часу штатними працівниками в поточному періоді, грн/людино-год; M_t+1, M_t-1 - ВВП або ВДВ у фактичних або постійних цінах у плановому і попередньому періодах, грн за рік або грн за квартал; H_t+1, H_t-1 - сукупні витрати робочого часу штатними працівниками у наступному і попередньому періодах, людино-год за рік або людино-год за квартал.

Розрахунок вектора показників ринку праці.

1. Розрахунок показника плинності штатних працівників:

Sz= (Fr+ B2_r)/2Z_S, де Sz - плинність штатних працівників;

F_r - кількість прийнятих штатних працівників, осіб за рік або осіб за квартал; B2_r - кількість звільнених штатних працівників, осіб за рік або осіб за квартал; Z_s - середньооблікова кількість штатних працівників, осіб.

2. Розрахунок небалансу прийому-вибуття штатних працівників:

Gz= (Fr - B2r)/Zs,

де Gz- небаланс прийому-вибуття штатних працівників; F_r - кількість прийнятих штатних працівників, осіб за рік або осіб за квартал; B2_r - кількість звільнених штатних працівників, осіб за рік або осіб за квартал; Z_s - середньооблікова кількість штатних працівників, осіб за рік або осіб за квартал.

3. Розрахунок показника ефективності реєстрації безробіття:

Ur= FBr/Br,

де Ur - ефективність реєстрації безробіття; FB_r - кількість зареєстрованих безробітних, що були працевлаштовані впродовж звітного періоду, осіб за рік або осіб за квартал; B_r - кількість заяв, прийнятих від безробітних протягом звітного періоду осіб за рік або осіб за квартал.

4. Кількість заяв, прийнятих від безробітних упродовж року:

^Br = Bre - B1e t-1,

де B_re - кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості (загалом) упродовж звітного року; B1_e t_-1 - кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю на кінець попереднього року.

5. Кількість заяв, прийнятих від безробітних упродовж першого кварталу:

^Вгк1 = Bre к1 - Ble t-1,

B_{re к1} - кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості (загалом) упродовж звітного першого кварталу (первинні дані надаються наростаючим підсумком).

6. Кількість заяв, прийнятих від безробітних впродовж другого, третього і четвертого кварталів:

^Вгк2,3,4 = Bre Kt - Bre к t-1 '

де B_{re Kt} - кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості (загалом) упродовж звітного другого (третього і четвертого) кварталів (первинні дані надаються наростаючим підсумком); B_{re к} t_-i - кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості (загалом) упродовж попереднього першого (другого і третього) кварталів (первинні дані надаються наростаючим підсумком).

Розрахунок негентропії структурних змін (для показників продуктивності і ринку праці).

Формула структурного перетворення матриці видів економічної діяльності:

dit= Dit/Dmid_t, i= 1, 2, 3 n; t= 0, 1, 2

де dj_t - частка показника і-го виду економічної діяльності в період t, в індексному або відсотковому вимірі; Djt - абсолютне значення показника і-го виду економічної діяльності в період t, грн/осіб за рік, грн/осіб за квартал, грн/людино-год;

D_mj_d t- абсолютне значення загального показника (суми або середнього значення показників за видами економічної діяльності - ВЕД) в період t, грн/осіб за рік, грн/осіб за квартал, грн/людино-год; n - кількість видів економічної діяльності.

Формула негентропії структурних змін:

Nt = lj(djt- djo)2,

де Nt - негентропія структурних змін показника продуктивності або ринку праці у поточний період t порівняно з початковим періодом t=0; - доля; djt - доля показника і-го виду економічної діяльності в період t; dj₀ - доля показника і-го виду економічної діяльності в базовий період.

Слід зауважити, що частина офіційної статистичної інформації безпосередньо не придатна для цільових розрахунків і тому потребує попередніх перетворень.

Структури ВЕД для валового внутрішнього продукту не співпадають із структурами для первинних показників зайнятості, відпрацьованого робочого часу і руху робочої сили. Слід попередньо, на тлі кожної пари первісних структур, побудувати результуючу структуру, в якій мають залишитися лише ті види економічної діяльності, які притаманні обом першим.

Квартальні дані показників зайнятості, відпрацьованого робочого часу і руху робочої сили представлені наростаючим підсумком, тоді як показники валового внутрішнього продукту - поквартально. Отже попередньо квартальні дані наростаючим підсумком необхідно перетворити в поквартальні. Доцільність перетворення в такому напрямку визначається можливістю наступного аналізу результатів у часі. Саме такий підхід притаманний офіційній статистиці країн ЄС.

Формула квартальних перетворень, коли показник наростаючим підсумком становить суму показників окремих кварталів:

k₁ = K₁,

k2 = K^2 - K1,

^k3 = ^K1-3 ^{- K}1-2, ^k4 = ^K1-4 ^{- K}1-3.

Формула квартальних перетворень, коли показник наростаючим підсумком становить середнє арифметичне показників окремих кварталів:

k₁ = K₁,

k2 = 2K^2 - K1, k₃ = 3K_1-3 - 2K_1-2, k4 = 4K^4 - 3K^.

Формула квартальних перетворень, коли початкові дані існують лише в помісячному розрізі і становлять середнє арифметичне показників:

k = (m1+ m2+ m3)/3,

де k- поквартальні значення;

K - значення наростаючим підсумком;

m - помісячні значення.

Висновки

Отже альтернативні методичні рекомендації визначають набір спеціальних макропоказників, що розраховані за даними державної статистики і доповнюють номенклатуру статистичних показників та показників в офіційній методиці.

Необхідно вирішувати проблему щодо відповідності статистики праці макроекономічній. Для успішної реалізації стратегії розвитку статистики в частині забезпечення статистики продуктивності пропонується впровадження звітності щодо показника чисельності зайнятих за видами економічної та промислової діяльності по кварталах. Актуальним є раціоналізація структури зайнятих, бо в їх числі лише половина виробляє продукцію і послуги, а інші не завжди потрібні в такому обсязі. Фактично один реально працюючий утримує 4-х членів суспільства.

Враховуючи вагому значимість продуктивності праці для економічного розвитку, необхідно включити цей показник у число основних макроекономічних показників і встановлювати галузям і регіонам завдання щодо його підвищення.

Список використаних джерел

1. Тимчасові методичні рекомендації розрахунку продуктивності праці в цілому в економіці та за видами економічної діяльності. Затверджено Наказом Міністерства економіки України від 26.12.2008 р. №916. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.me.gov.ua

2. Звіт про науково-дослідну роботу "Упровадження статистики продуктивності та аналізу зростання ВВП у розрізі факторних ресурсів і їх продуктивності (капітал, праця, енергія, матеріали і послуги)" (5-13) (Керівник НДР, д.е.н., професор Беседін В.Ф, відпов. виконавець - к.е.н., доцент Кожем'якіна С.М.) (№ держреєстрації 0113U003515).

3. Кожем'якіна С.М. Продуктивність праці на макрорівні: визначення, аналіз та прогнозування: монографія / С.М. Кожем'якіна - К.: ТОВ "НВП "Інтерсервіс", 2012. - 374 с.

4. Статистична інформація. Національні рахунки. Ринок праці. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 "Про затвердження Стратегії розвитку державної статистики на період до 2017 р." [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 145- 2013-%D1%80

6. Базилюк А.В. Методичні аспекти розрахунку продуктивності праці на макрорівні / А.В. Базилюк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2013. - Вип. 8. - С. 39-42.

Размещено на Allbest.ru