Комплексна оцінка платоспроможності машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Національний університет ДПС України

У статті обґрунтовано вдосконалений підхід до комплексної оцінки рівня платоспроможності та розроблено прикладний методологічний інструментарій визначення ризику банкрутства, адаптований до підприємств машинобудування. Запропоновано шкалу і методику вимірювання комплексного рівня платоспроможності, а також виявлено зв'язок між показниками фінансового стану та ймовірністю банкрутства підприємства.

Проблема низької рентабельності, високої збитковості та нестійкого фінансового стану, за якого платоспроможність господарського суб'єкта може бути поставлена під сумнів, є вкрай важливою та актуальною для української машинобудівної галузі. Так, дані Держкомстату свідчать, що частка збиткових підприємств машинобудівного комплексу дуже вагома. І хоча в машинобудуванні, за підсумками 2011 року, фінансові результати були дещо кращими, ніж у промисловості загалом (кількість збиткових підприємств досягла 32,8 %) [6], все одно цей показник залишається занадто високим і таким, що створює загрозу для сталого, стійкого та прибуткового існування машинобудівної галузі загалом.

Можемо констатувати, що нині значна частина машинобудівних підприємств відчувають у своїй діяльності ознаки фінансової кризи, а тому потребують запровадження санаційних заходів, спрямованих на їх виведення із кризового стану та на забезпечення їх прибуткового існування. Однак передувати безпосередньому запровадженню санаційних заходів на підприємстві має систематична діагностика глибини фінансової кризи, комплексна оцінка міри неплатоспроможності та оцінка ризику банкрутства підприємства [5]. При цьому можемо констатувати, що методологічний та прикладний інструментарії такої діагностики сьогодні є вкрай недостатнім.

З огляду на те, що проблема своєчасного виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та оцінки імовірності банкрутства є актуальною для економічних систем будь- якого типу, її вивченням займалося багато як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Результатом їх роботи стала досить велика кількість розробок та економіко-математичних моделей, що дозволяють оцінювати ризик можливого банкрутства підприємства.

Серед найбільш поширених та відомих на терені СНД моделей оцінки неплатоспроможності та прогнозування банкрутства потрібно назвати моделі Альтмана, Лісса, Саффіуліна і Кадикова, Спрингейта, Чессера та інших авторів. Вагомий внесок у розробку даного питання зробили і вітчизняні вчені. Зокрема, можна виділити моделі оцінки платоспроможності та імовірності банкрутства таких авторів, як О. О. Терещенко, К. В. Багацька, Т. М. Білоконь, К. О. Соломянова-Кирильча та інших авторів.

Однак попри наявність значної кількості оціночних підходів більшість методологічних питань є невирішеними та неузгодженими, що ускладнює можливість побудови універсальної методики оцінки загрози неплатоспроможності підприємства. Зокрема, найбільш проблемними є два моменти: різна розмірність фінансових коефіцієнтів та суттєва варіативність їх вихідних ознак ускладнюють їх сумісне застосування у адитивних економетричних моделях [3]; відсутність універсальної методики трактування кількісних значень фінансових показників та присвоєння їм відповідних логічних значень („надійний - ненадійний”; „стабільний - нестабільний”). Так, існують рекомендовані нормативні значення для основних фінансових коефіцієнтів, проте вони не враховують ані галузевих особливостей підприємств, ні специфіки їх життєвого циклу, ані специфіки зовнішнього фінансового середовища підприємств, у якому вони діють у даний конкретний момент часу.

Відповідно до виявлених недоліків у теорії і методології основне завдання дослідження полягає в обґрунтуванні методики комплексної оцінки неплатоспроможності та прогнозуванні імовірності банкрутства підприємств, що адаптована до умов діяльності машинобудівних підприємств.

Зауважимо, що у діяльності українських машинобудівних підприємств достатньо чітко простежується розвиток кризових явищ, які призводять до скорочення господарської активності, зниження фінансово-економічної' результативності, погіршення фінансового стану. У сукупності даний факт створює реальну загрозу неплатоспроможності, яку потрібно розглядати як одну із перших ознак їх можливого банкрутства у подальшій перспективі. У свою чергу, це вимагає здійснення більш глибокого і системного дослідження платоспроможності підприємства, яке має відбуватися з урахуванням синтезу передових вітчизняних та зарубіжних діагностичних методик, а також передових економіко-математичних методів, що широко застосовується у фінансово-економічних дослідженнях загалом, і при оцінці санаційного потенціалу підприємств зокрема.

Опрацювання представлених у західній, російській та вітчизняній теорії і методології оцінки фінансового стану та прогнозування ймовірності банкрутства підприємств засвідчили, що показники, які використовуються у тих або інших оцінних моделях і методиках, фактично зводяться до 12-ти основних фінансових коефіцієнтів (табл. 1)

платоспроможність банкрутство машинобудування економічний

Зазначимо, що всі з наведених аналітичних коефіцієнтів становлять основу найбільш розповсюджених моделей прогнозування неплатоспроможності підприємств - Альтмана (5- ти факторна та 2-х факторна модель), Спрингейта (4-х факторна модель), Сафіулліна і Кадикова, І.В. Седлова та О. Челишева. (Російська Федерація), Чессера, Лісса (4-х факторна) та Таффлера (4-х факторна) моделі. Відповідно до систематизованої сукупності показників, що використовують для комплексної характеристики рівня платоспроможності підприємства, серед них можна виділити три групи показників:

- показники, що характеризують збалансованість структури активів підприємства та їх відповідність його поточним зобов'язанням - абсолютна ліквідність, коефіцієнт покриття, питома вага чистого оборотного капіталу в активах, маневреність власного капіталу, та частка оборотних активів;

- показники, що характеризують ефективність та інтенсивність використання ресурсів підприємства для досягнення своїх цілей та для погашення існуючих зобов'язань: рентабельність активів, оборотність (віддача) активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність продажу та покриття виручкою поточних зобов'язань;

- показники, що характеризують політику управління фінансовою структурою капіталу підприємства та свідчать про його залежність від сторонніх джерел фінансування: фінансова автономія та коефіцієнт незалежності від позичкового капіталу.

При здійсненні комплексної оцінки платоспроможності машинобудівних підприємств та визначенні інтегрального показника платоспроможності (на основі його часткових складових) застосована функція бажаності Харінгтона.

Для того щоб уникнути суб'єктивізму в оцінці і забезпечити можливість порівняння оцінок платоспроможності групи машинобудівних підприємств із більш успішними галузевими аналогами, застосуємо такий спосіб оцінки параметрів Xmax, Xmin:

- Xmin - визначається як середнє значення відповідного фінансового коефіцієнта для усіх підприємств машинобудівної галузі в Україні;

- Xmax - визначається як середнє значення відповідного фінансового коефіцієнта для тих підприємств машинобудівної галузі в Україні, діяльність яких є не збитковою протягом останніх 3-х років.

Інтегральна платоспроможність, розрахована на основі значення функції Харінгтона, інтерпретується так (табл. 2)

Здійснені оцінки рівня платоспроможності групи 10-ти машинобудівних підприємств у динаміці показали, що протягом останніх 5-ти років фінансово-майновий стан даних підприємств різко погіршився. Як наслідок, це призвело до суттєвого скорочення платоспроможності у досліджуваній групі підприємств та, як результат, - значно підвищило загрозу та імовірність банкрутства підприємств (рис. 1)

Так, протягом 2008 року платоспроможність досліджуваної групи машинобудівних підприємств за шкалою функції Харінгтона оцінювалася на рівні 0,776 - даний рівень відповідає високій платоспроможності із незначним ризиком банкрутства (не більше 20 %). Суттєве погіршення основних фінансово-економічних показників досліджуваної групи машинобудівних підприємств внаслідок кризи призвело і до ослаблення фінансово-майнового стану та знизило рівень платоспроможності. Так, за підсумками 2009 року, груповий показник платоспроможності становив 0,411 за шкалою Харінгтона, що відповідало задовільній платоспроможності із ризиком банкрутства близько 50 % (більш точну оцінку імовірності банкрутства, залежно від комплексного рівня платоспроможності, здійснимо у наступному пункті дослідження). Протягом 2010-2011 років груповий показник платоспроможності машинобудівних підприємств дещо коливався, проте його значення залишалося у межах того самого інтервалу - платоспроможність підприємств оцінювалась як „задовільна”, а ризик банкрутства - як такий, який має імовірність близько 50 %. Протягом 2012 року в досліджуваній групі машинобудівних підприємств ситуація із платоспроможністю погіршилась - її групова оцінка знизилася до 0,311, а це вже відповідає незадовільній платоспроможності із високим ризиком банкрутства. Із метою виявлення основних факторів, які найбільшою мірою взаємопов'язані зі зниженням інтегрального рівня платоспроможності досліджуваної групи машинобудівних підприємств нами було проведено кореляційно-регресійний аналіз, результатом якого стала побудова економетричної моделі, що дозволяє оцінювати та прогнозувати інтегральний рівень платоспроможності підприємств залежно від їх основних фінансових показників. При відборі показників, які будуть включені до остаточної економетричної моделі прогнозування платоспроможності, було враховано такі вимоги:

- між показниками та інтегральним рівнем платоспроможності має існувати стійкий і суттєвий кореляційний зв'язок;

- показники, які впливають на інтегральний рівень платоспроможності, мають бути незалежні між собою (відсутність мультиколініарності між впливаючими показниками);

- показники мають бути репрезентативними і характеризувати різні сторони фінансово- господарського стану та результати фінансово-господарської діяльності підприємства (збалансованість структури активів; ефективність та інтенсивність використання ресурсів/ активів підприємства; політика управління фінансовою структурою капіталу підприємства).

За результатами оцінок одержано наступну форму запису економетричної моделі, що характеризує вплив на інтегральний рівень платоспроможності таких чинників, як коефіцієнт покриття виручкою від реалізації існуючих поточних зобов'язань підприємства; коефіцієнт незалежності підприємства від позичкового капіталу та коефіцієнт покриття активами поточних зобов'язань.

Z = -1,19 + 0,065 * Xj + 0,133 * X₂ + 0,401X₃

Значення коефіцієнта детермінації моделі R² на рівні 0,99 та F - критерію Фішера на рівні 96,84 свідчать про високу адекватність моделі статистичним даним та вказують на можливість її застосування для одержання прогнозу.

Наступними напрямами норм досліджень є здійснення переходу від оцінки інтегрального рівня платоспроможності Z(x) до оцінки імовірності або ризику можливого банкрутства машинобудівних підприємств R(x). При цьому можемо виділити такі особливості функцій

Z(x) та R(x):

- по-перше, як функція платоспроможності Z(x), так і функція ризику банкрутства R(x) мають значення лише в інтервалі {0; 1};

- по-друге, за своїм економічним змістом дані категорії є прямо протилежними: чим більший рівень платоспроможності підприємства (функція Z(x)), тим відповідно менший ризик банкрутства, тобто функція R(x).

Враховуючи дані положення, цілком доцільним буде запис взаємозв'язку між функціями платоспроможності та ризику банкрутства машинобудівних підприємств:

R(x) = 1 - Z(x).

Відповідно до попередньо представленої форми запису економетричної моделі оцінки інтегрального рівня платоспроможності підприємств функція імовірності (ризику) банкрутства буде записана так:

R(x) = 2,19 - 0,065 * Xj - 0,133 * X₂ - 0,401X₃.

Як і для функції платоспроможності Z(x), для функції імовірності банкрутства R(x) необхідно визначити інтервали оцінювання, які відповідають тому чи іншому рівню ризиків.

Зазначимо, що коефіцієнти при змінних функції імовірності банкрутства R(x) є своєрідними сигнальними індикаторами, які вказують на розгортання кризових процесів у діяльності підприємства. Відповідно, чим більшим є значення індикатора при кожній із Хі, тим швидше погіршення даного індикатора сигналізує про зростаючу загрозу банкрутства. Відповідно до коефіцієнтів при функції імовірності банкрутстваR(x) насамперед менеджменту підприємства потрібно звертати увагу на скорочення показника Х3 (коефіцієнта покриття), у другу - на зниження показника Х2 (незалежність підприємства від позичкового капіталу, сторонніх джерел фінансування) і в останню - на скорочення параметра Х1, що характеризується коефіцієнтом покриття виручкою від реалізації поточних зобов'язань підприємства. Згідно з представленими оцінками економетричної моделі R(x) процес наближення підприємства до реальної загрози банкрутства має такий ітераційний характер:

- у першу чергу, на виникнення загрози банкрутства вказує скорочення коефіцієнта покриття, тобто коли оборотні активи підприємства найменше здатні покрити його поточні зобов'язання;

- у подальшому імовірність банкрутства підприємстваR(x) посилюється у міру зростання залежності підприємств від зовнішнього фінансування;

- в останню чергу, на зростання загрози банкрутства вказує неспроможність підприємства покривати свої поточні зобов'язання за рахунок виручки від реалізації продукції.

Із метою забезпечення порівнянності результатів розрахунків імовірності банкрутства групи машинобудівних підприємств та оцінки їх якості спрогнозуємо імовірність банкрутства у досліджуваній групі підприємств із використанням відомих альтернативних моделей оцінювання. Зокрема, скористаємося для цього однією із найбільш популярних на терені країн СНД 5-ти факторною Z - моделлю Альтмана:

Z = 1,2X₁ +1,4X₂ + 3.3X₃ + 0.6X₄ + 0.999X₅

X₁ - чистий оборотний капітал /сума активів (частка чистого робочого капіталу в активах);

X₂ - нерозподілений прибуток минулих років/ сума активів (сукупна прибутковість за період діяльності);

X₃ - чистий прибуток /сума активів (рентабельність активів);

X₄ - вартість власного капіталу/оцінка заборгованості (незалежність від позичкового капіталу);

X₅ - обсяг продажу/сума активів (оборотність активів).

Застосовуючи розрахункову формулу Z - моделі Альтмана та дані досліджуваних підприємств, у табл. 4 визначено оцінки імовірності банкрутства на основі даної моделі, а також представлено їх порівняння з оцінками, одержаними нами на основі запропонованої моделі та формули (5).

Аналізуючи представлені результати оцінки імовірності банкрутства машинобудівних підприємств на основі двох оцінних моделей, зауважимо, що попри наявність певних розбіжностей в оцінці (по суті, це стосується лише підприємства „Конвеєрмаш” - згідно із Z - моделлю Альтмана імовірність його банкрутства „дуже низька”, тоді як запропонована нами модель оцінює ризик банкрутства як „імовірний”, із вірогідністю у 49,7 %), принципових розходжень в одержаних результатах не існує. Більше того, запропонована нами модель дозволяє не лише визначити ризик банкрутства на основі значень logit - змінних (високий, низький, тощо), але й кількісно та достатньо точно оцінити імовірність, із якою може настати дана подія (банкрутство підприємства).

Як показали здійснені дослідження, негативні процеси у внутрішньому та зовнішньому середовищах машинобудівних підприємств України обумовлюють розгортання у їх діяльності кризових явищ, що призводить до погіршення їх платоспроможності та підвищує імовірність банкрутства. За результатами проведеного дослідження, розроблено модель, що дозволяє оцінювати інтегральний рівень платоспроможності підприємств і прогнозувати імовірність банкрутства.

Проте, щоб дати відповідь на те, чи володіє машинобудівне підприємство необхідною санаційною спроможністю, лише оцінки імовірності банкрутства недостатньо. Для цього потрібно провести ретельне дослідження не лише внутрішніх, але і зовнішніх чинників розвитку підприємства, результатом чого має стати оцінка його реального санаційного потенціалу. І лише зіставлення імовірності (ризику) банкрутства із наявним у підприємства санаційним потенціалом дозволить оцінити його санаційну спроможність та прийняти обґрунтоване рішення щодо доцільності або недоцільності розробки відповідних санаційних заходів, спрямованих на збереження підприємства, виведення його із кризового стану та забезпечення прибуткового існування у довгостроковій перспективі.

Список використаної літератури

1. Білоконь Т. М. Санація підприємств: організаційно-економічний механізм / Т М. Білоконь, Л. М. Несен. - Вінниця: ВНТУ 2010. - 152 с.

2. Булович Т. В. Санаційний потенціал як передумова виживання підприємства [Електронний ресурс] / Булович Т М.

3. Омельянчук А. И. Совершенствование методов оценки финансового состояния акционерного общества/ Омельянчук А. И., Пампура О. И., Поклонский Ф. E. / Донец. гос. акад. упр. и др. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2008. - 43 с.

4. Соломянова-Кирильчук К. О. Санаційний потенціал, як ключова категорія кризового менеджменту / К. О. Соломонова - Кирильчук // Економіка, фінанси, право. - 2008. - N° 4. - С. 20-23.

5. Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: [монографія] / Терещенко О. О. - К.: КНЕУ, 2008. - 272 с.

6. Фінансові результати від звичайної діяльності підприємств до оподаткування за видами економічної діяльності за 2011 рік

7. Харрингтон Г. Управление качеством в американских корпораціях / Харрингтон Г. - М., 1989.

Размещено на Allbest.ru