Дослідження щільності та характеру взаємозв’язку між макроекономічними показниками і показниками монетарної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.101.541

Харківського національного економічного університету

ім. Семена Кузнеця

ДОСЛІДЖЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ ТА ХАРАКТЕРУ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ МАКРОЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ І ПОКАЗНИКАМИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Л.О. УКРАЇНСЬКА

Постановка проблеми. У сучасній ринковій економіці монетарна політика є одним із найвагоміших важелів впливу держави на перебіг економічних процесів у цілому і конкурентоспроможність країни зокрема. Ефективність діяльності Центрального банку вирішальною мірою залежить від обраної монетарної стратегії, структурно збалансованої системи монетарних інструментів, прогнозовано функціонуючого трансмісійного механізму, що вимагає належного рівня розвитку економіки та утвердження в ній відповідних функціональних та інституціональних складових, які забезпечували б ринковий характер перебігу економічних процесів.

Слід зазначити, що для проведення урядом виваженої економічної політики, визначення стратегічних напрямів економічного зростання країни, розробки більшості державних програм, а також основних засад монетарної політики потрібно не лише досліджувати динаміку окремих макроекономічних та монетарних показників, а й доцільно проводити їх статистичний аналіз. При цьому важливо врахувати специфіку сучасного етапу розвитку економіки України, на якому використання Центральним банком ринкових інструментів впливу на економічну систему має певні особливості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У своїх наукових роботах детальному дослідженню монетарної політики та її впливу на економіку країни приділяли значну увагу такі економісти, як В. Бурлачков, О. Вовчак, В. Геєць, Н. Гребеник, О. Дзюблюк [1], С. Міщенко, А. Мороз, А. Сомик, В. Стельмах, В. Ющенко та ін. Широке коло питань, пов'язаних із дослідженням взаємозв'язку між макроекономічними та монетарними показниками, висвітлено рядом вітчизняних вчених, зокрема В. Зяньком, Н. Камашевою, Л. Кривенко, А. Ставицьким та багатьма іншими.

Проте й досі залишається широке коло дискусійних і невирішених питань щодо здійснення статистичного оцінювання взаємозв'язку макроекономічних та монетарних показників.

Формулювання цілей. Мета статті полягає у дослідженні взаємозв'язку між макроекономічними та монетарними показниками, а також у визначенні причинно-наслідкових зв'язків між ними.

Виклад основного матеріалу. Рівень конкурентоспроможності національної економіки та економічне зростання країни в цілому залежать від комплексу чинників як економічного, так і соціального характеру. Деякі з них здійснюють лише опосередкований вплив на економічні показники держави й ефект даних чинників здатен лише доповнити дію факторів, що характеризуються високим ступенем впливу на економічне зростання. Одним із чинників, що має вирішальне значення при визначенні рівня конкурентоспроможності економіки, є ефективна монетарна політика держави, оскільки високий рівень розвитку і стабільність грошово-кредитного сектору національної економіки є основою для її зростання. Таким чином, аналіз впливу монетарної політики Національного банку України на макроекономічну ситуацію в країні дає змогу визначити напрями та шляхи збільшення рівня конкурентоспроможності національної економіки.

Дослідимо щільність та характер взаємозв'язку макроекономічних показників та показників монетарної політики через розрахунок показника конкурентоспроможності на макрорівні. Цей показник показує потенціал країни враховуючи її економічне зростання. Розрахунок показника дає можливість визначення факторів, що впливають на загальний стан економіки, а, відповідно, й ефективних інструментів монетарної політики.

Показник макроекономічної конкурентоспроможності розраховується за формулою [2]:

Рівень конкурентоспроможності національної економіки прямо пов'язаний із якісними результатами функціонування економіки країни. Їх можна оцінити за допомогою показника «якість валового внутрішнього продукту», що залежить від комплексної множини чинників, взаємодію яких умовно відображено у формулі (2):

де ПВГ -- продукція технічних галузей; Е -- експорт; І -- імпорт; ЗБ -- зовнішній борг країни; а -- середньоарифметичне з експорту та імпорту у ВВП; b -- середньоарифметичне з експорту та зовнішнього боргу у ВВП; с -- постійний коефіцієнт еластичності, який дорівнює 0,5 (середньоарифметичне з високотехнологічної та іншої продукції у ВВП).

Скориставшись формулами 1 та 2 можна визначити показник конкурентоспроможності національної економіки, який враховує як кількісні, так і якісні параметри функціонування економіки. Статистичні дані для визначення цього показника та результати розрахунків наведені у табл. 1, яка побудована на основі даних [3; 4].

Аналізуючи дані таблиці, слід зауважити, що показник якості ВВП за 2003-2013 рр. у цілому мав тенденцію до зниження. Лише у період 20032005 рр. цей показник був більшим за 1. Із 2006 р. показник якості ВВП має значення менше від 1, а у 2011 р. значення показника знову наблизилося до одиничної позначки, але так і не досягнувши її, знову почало знижуватись. Зрозуміло, що тенденція зниження показника якості ВВП останніх років для економіки України є негативним фактором, оскільки він знижує загальне значення показника конкурентоспроможності України на макрорівні через погіршення якісних параметрів економічного розвитку. Слід зазначити, що для розвинених країн головним критерієм є не кількісні, а якісні критерії (інфраструктура країни, її науковий потенціал та рівень освіченості населення), котрі визначають її конкурентоспроможність.

Оскільки проаналізовані дані свідчать, що Україна займає низькі конкурентні позиції серед країн світу, то надзвичайно важливим є аналіз позицій нашої держави у міжнародних рейтингах. З 2004 р. Всесвітній економічний форум щорічно досліджує індекс глобальної конкурентоспроможності. За результатами звіту 2013 р. Україна за останній рік у рейтингу глобальної конкурентоспроможності опустилася із 73 до 84 місця, втративши 11 позицій і отримавши показник 4,05 бали із 7 можливих. Такі ж показники продемонстрували Уругвай, Єгипет, Гана і Бенін. Трійка лідерів не змінилася порівняно з 2012 р., адже Швейцарія, Сінгапур та Фінляндія продовжують утримувати все ті ж 1-ше, 2-ге та 3-тє місця, а найгірші показники показала центральноафриканська країна Чад [5].

Значення показника ВВП є одним із вирішальних індикаторів економічного зростання країни. Тому наступним етапом дослідження є визначення монетарних показників, що впливають на рівень ВВП. Регулятивні заходи монетарної політики здійснюються безпосередньо в грошово-кредитній сфері, її ефект не обмежується цією сферою, а проявляється також у реальній економіці завдяки впливу монетарних змін на виробництво, інвестиції, зайнятість і, в остаточному підсумку, на ВВП.

Доцільним є визначення характеру зв'язку та проведення аналізу основних макроекономічних (ВВП, індекс споживчих цін, обсяг реалізації промислової продукції) та монетарних показників (грошовий агрегат М2, обсяг наданих кредитів в економіку країни, рівень облікової ставки, сальдо поточного рахунку платіжного балансу, курс гривні стосовно долара США) у період з 2005 по 2013 рр.

Щільність взаємозв'язку між основними макропоказниками та показниками монетарної політики визначається за допомогою загальноприйнятої схеми ко- реляційно-регресійного аналізу із застосуванням рівняння регресії [6]:

y = a + bx.

Через значні коливання економіки у досліджуваному періоді кореляційно- регресійний аналіз проводився у три етапи: перший охоплював 2005-2007 рр., другий -- 2007-2010 рр., третій -- 2011-2013 рр. Отримані розрахунки подані в табл. 2.

Дослідження щільності взаємозв'язку між макроекономічними
та монетарними показниками з 2005 по 2013 рр. [3; 4]

Таблиця 2

Аналізуючи дані табл. 2, доцільно зазначити, що між показником грошового агрегату М2 та такими показниками, як ВВП, обсяг реалізації продукції промислового виробництва, обсяг наданих кредитів в економіку країни існує тісний і прямий зв'язок. Слабший зв'язок спостерігається між показником обсягу наданих кредитів в економіку країни і величиною ВВП, обсягом реалізації продукції промислового виробництва. Також тісним, проте оберненим, є зв'язок між показником облікової ставки та обсягом наданих кредитів в економіку країни. Простежується обернений вплив між показниками облікової ставки та індексу споживчих цін і ВВП.

Якщо розглядати період з 2005 по 2007 рр., то кореляційні зв'язки між зазначеними в табл. 2 показниками характеризуються як суттєві, тобто коефіцієнт кореляції більш наближений до ±1. Зв'язок між обліковою ставкою, ІСЦ та обсягом наданих кредитів в економіку країни теж тісний, проте обернений. Це говорить як про прямолінійну взаємозалежність економічних показників, так і про обернену.

Виходячи із аналізу щільності зв'язків між показниками, можна дати характеристику економічному розвитку країни у 2005-2007 рр. Головні дії тодішньої влади були спрямовані на укріплення макроекономічного становища, на забезпечення фінансової стійкості та інвестиційної привабливості, поглиблення інтеграційних процесів, формування інституту ефективної приватної власності, боротьбу з корупцією, лібералізацію та прозорість державного управління економікою на всіх рівнях. Звичайно, економіка того періоду характеризувалась і деякими негативними процесами. Наприклад, спадом макроекономічних показників через несприятливу цінову кон'юнктуру на основні статті українського експорту на світовому ринку, політичною нестабільністю в країні і необхідністю вирішувати соціальні питання. Все це призвело до різкого зниження ВВП -- з 12,1% (2004 р.) до 2,7% (2005 р.).

Якщо розглядати період з 2008 по 2010 рр., то складно не помітити, що зв'язки між показниками слабші, а між деякими з них коефіцієнт кореляції навіть менший 0,5. За цей період порівняно з 2005-2007 рр. зв'язок між М2 і ІСЦ, а також ІСЦ та обсягом наданих кредитів в економіку країни вже має обернений характер, а між обліковою ставкою та ІСЦ -- навпаки, прямий.

Такі зміни пояснюються тим, що через зростання інфляції в кризовий для економіки України період 2008-2009 рр. (22,3%) результати розрахунку демонструють обернену залежність між рівнем інфляції, грошовим агрегатом М2 та обсягом наданих кредитів в економіку країни. Характеризуючи цей період економічного розвитку України, слід зазначити, що інфляція виникає там, де діють такі фактори, як збільшення грошового накопичення й уповільнення обороту грошей, де процвітає тіньова діяльність і ухилення від сплати податків. На жаль, ці фактори притаманні українській економіці і зараз, отже, тут має місце і прихована інфляція.

Коефіцієнти кореляції на сучасному етапі розвитку економіки (2011-2013 рр.) мають значення, яке більше наближується до 1, ніж у період 2008-2010 рр., але менше ніж у 2005-2007 рр. Щодо рівня інфляції, то можна відзначити його незначний спад, що підтверджує дослідження коефіцієнта кореляції з грошовим агрегатом М2 (-0,713). Проте має обернений характер з такими показниками, як грошовий агрегат М2 та обсягом наданих кредитів в економіку країни.

Отримані результати розрахунків дозволяють сформулювати висновки, що інфляція споживчих цін за період 2003-2013 рр. мала виразну монетарну компоненту і її прискорення -- вагомий чинник погіршення кредитування економіки країни.

Проведення кореляційно-регресійного аналізу дало можливість побудувати схему причинно-наслідкових зв'язків між макроекономічними та монетарними показниками. Результативними показниками схеми є реальний ВВП та індекс цін споживчого ринку (ІСЦ). Перший параметр відбиває динаміку економічної системи, а другий -- відображає наявність та характеристики інфляційних процесів. За умови комплексного вивчення ці показники віддзеркалюють реальний потенціал країни та рівень життя населення. макроекономічний монетарний конкурентоспроможність валовий

Як показав кореляційний аналіз, до факторів, що справляють найбільший вплив на результативні показники, належать агрегат грошової маси в обігу М2, обсяг наданих кредитів в економіку країни та рівень облікової ставки. Схема детермінації причинно-наслідкових зв'язків між показниками відображена на рис. 1.

Рис. 1. Схема детермінації зв'язків між макроекономічними та монетарними показниками

На наведеній вище схемі М2 це грошовий агрегат М2, Кр -- обсяг наданих кредитів в економіку країни, ПрП -- обсяг реалізації промислової продукції, ПлБ -- стан поточного рахунка платіжного балансу, К -- курс гривні до долара США, ВВП -- валовий внутрішній продукт, ІСЦ -- індекс споживчих цін, ОбС -- рівень облікової ставки.

Вирішальні зв'язки слугують для розрахунку прогнозування, прості кореляційні зв'язки можуть слугувати каналами передачі зворотного зв'язку між компонентами. Якісна оцінка ступеня детермінації зв'язку всіх компонент у схемі на основі шкали Чеддока [8], враховуючи результати кореляційно- регресійного аналізу, може бути визначена як висока (0,7-0,9).

Висновки

Сучасна монетарна політика країни здійснюється на базі аналізу макроекономічної та фінансової ситуації, моделювання процесів, які відбуваються на грошово-кредитному ринку, і прийняття на цій основі монетарних рішень. Результати дослідження взаємозв'язку макроекономічних і монетарних показників підтверджують, що проведення урядом науково-об- ґрунтованої монетарної політики істотно впливає на динаміку ВВП та інфляційні процеси, що у свою чергу спричиняє значний вплив на загальні конкурентні позиції України серед решти країн світу.

Список використаної літератури

1. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках / О. Дзюблюк // Вісн. Нац. банку України. - 2011. - № 5. - С. 20-30.

2. Гончарук Т. І. Макроконкурентоспроможність економіки: система показників та їх використання / Т. І. Гончарук // Вісн. Укр. акад. банків. справи. - 2009. - № 1 (20). - С. 17-19.

3. Руденко З. М. Механізм грошово-кредитної політики у факторному аналізі макропоказників України / З. М. Руденко, В. В. Бабенко // Вісн. Ун-ту банків. справи Нац. банку України. - 2010. - № 1 (7). - С. 249-253.

4. Грошово-кредитні засоби регулювання економіки : монографія / за заг. ред. д-ра екон. наук Л. В. Кривенко ; [Л. В. Кривенко, О. М. Дутченко, М. І. Синюченко та ін.]. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. - 210 с.

Анотація

Досліджено характер взаємозв'язку макроекономічних та монетарних показників через розрахунок показників конкурентоспроможності на макрорівні та якості ВВП. Проаналізовано щільність взаємозв'язку між основними макропоказниками та показниками монетарної політики. За допомогою проведеного кореляційно-регресій- ного аналізу побудовано схему причинно-наслідкових зв'язків між показниками.

Ключові слова: монетарна політика, інструменти монетарної політики, конкурентоспроможність національної економіки, макроекономічна конкурентоспроможність країни, показник якості ВВП.

Исследован характер взаимосвязи макроэкономических и монетарных показателей путем расчета показателей конкурентоспособности на макроуровне и качества ВВП. Проанализирована плотность взаимосвязи между основными макропоказателями и показателями монетарной политики. С помощью проведенного корреляционно-регрессионного анализа построена схема причинно-следственных связей между показателями.

Ключевые слова: монетарная политика, инструменты монетарной политики, конкурентоспособность национальной экономики, макроэкономическая конкурентоспособность страны, показатель качества ВВП.

The article researches the character and the density of the interrelation of macroeconomic and monetary policy figures by the calculation of the index of competitiveness at micro level.

Key words: monetary policy, monetary policy instruments, macroeconomic competitiveness of a country, GDP quality index.

Размещено на Allbest.ru