Размещено на http://www.allbest.ru/

Пріоритетне значення продовольчої безпеки у процесі формування системи національної безпеки країни

Оксана Сенишин

Анотації

Оцінювання домогосподарствами ознак бідності та позбавлення в Україні у 2009-2011 рр., % [13]

Рисунок 1. Структура сукупних витрат домогосподарств в Україні у 1999-2011 рр., % [13]

Як наведено на рис.1, в Україні основна частка витрат домогосподарств припадає саме на продукти харчування. З 1999 до 2001 рр. показник частки витрат на продукти харчування у структурі сукупних витрат домогосподарств перевищував 60% граничний критерій економічної доступності продуктів харчування [2]. У цілому за період з 1999 до 2011 рр., спостерігалася позитивна тенденція зменшення частки витрат домогосподарств на продукти харчування з 65,2% до 53,1%, тобто більш ніж на 12%.

Аналізуючи ж саме структуру сукупних витрат домогосподарств на продукти харчування та безалкогольні напої за регіонами України у 2011 р., варто зазначити, що найбільшу частину таких витрат несло у середньому за місяць одне домогосподарство Волинської (59,2%) та Одеської (58,9%) областей; найменшу - у м. Києві (40,7%) [2]. Слід зазначити, що в більшості розвинених країн частка витрат на харчування становить 10-20%, порівняно із середнім значенням України - 51, 3% у 2011 р. [16, с.33].

Аналіз структури та самих сукупних витрат домогосподарств в Україні на продукти харчування у 2010-2011 рр. дозволив визначити основні групи продуктів, яким належить найбільша часка витрат домогосподарств (табл.2).

продовольча безпека держава домогосподарство

Таблиця 2

Сукупні витрати домогосподарств на харчування та їхня структура у 2010-2011 рр. [13]

Зауважимо, що у домогосподарствах України 21% з витрат на продукти харчування становлять витрати на м'ясо та м'ясопродукти як у 2010 р., так і у 2011 р. Також значну частку харчових витрат займають такі групи продовольчих товарів, як овочі, включаючи картоплю; хліб і хлібопродукти; молоко, сир та яйця відповідно 15,1%, 12,8%, 12,8% у 2010 р. та 14,6%, 13,3%, 12,8% у 2011 р.

Також варто звернути увагу на те, що витрачання значних коштів у 2010-2011 рр. на таку групу харчових продуктів, як м'ясо і м'ясопродукти в середньому за місяць відповідно 354,25 грн. у 2010 р. та 386,79 грн. у 2011 р. не забезпечує населення України їх достатнє споживання.

Для співставлення частки витрат на окремі групи продовольчих товарів та значень індикаторів достатності споживання продуктів харчування у 2010-2012 рр. ми розрахували такі індикатори та проаналізували їхні значення, які наведено у табл.3.

Таблиця 3

Розрахункові значення індикаторів достатності споживання продуктів харчування на одну особу у 2010-2012 рр.

* За термінологією МОЗ України "Орієнтований набір продовольчої сировини і харчових продуктів для забезпечення у середньому на душу населення на 2005-2015 рр. "

Розрахунок індикаторів достатності споживання основних продовольчих продуктів населенням України, тобто визначення співвідношення між фактичним споживанням і раціональними нормами споживання засвідчив, що фактичні рівні споживання населенням країни протягом 2011-2012 рр. із більшості видів продовольства перебували нижче рекомендованих показників. Протягом досліджуваного періоду найбільше відставання фактичного споживання від раціонального спостерігалось щодо молока і молочних продуктів; плодів, ягід і винограду; м'яса і м'ясопродуктів; риби і рибних продуктів тощо. Водночас стосовно деяких продовольчих групах, а саме: хліба та хлібопродуктів, яєць, овочів та баштанних, картоплі, цукру та олії фактичне споживання в останні роки перевищило раціональні норми. Це свідчить про незбалансованість харчових раціонів населення України, яке намагається забезпечити власні енергетичні потреби за рахунок дешевої економічно доступної їжі (в першу чергу, хлібопродуктів). Крім того, зазначені тенденції можуть бути зумовлені й зниженням норм споживання на деякі продукти.

Важливим елементом забезпечення продовольчої безпеки країни є своєчасне адекватне і якісне оцінювання стану продовольчої безпеки на основі індикаторів, що здатні забезпечити її об'єктивність та всебічність згідно з комплексною методикою. Правильно підібрані індикатори дають змогу кількісно оцінити стан продовольчої безпеки та сигналізують про майбутню небезпеку, даючи можливість відповідним органам державної влади вчасно здійснити необхідні програмно-цільові заходи щодо стабілізації економічної ситуації в цілому.

Зазначимо, що ми здійснили оцінювання стану продовольчої безпеки відповідно до Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1379 "Деякі питання продовольчої безпеки" [10]. Вищезазначеними індикаторами, які в цілому характеризують стан економічної безпеки країни, є:

1) добова енергетична цінність раціону людини (сума добутків одиниці маси окремих видів продуктів, які споживає людина протягом доби, та їх енергетичної цінності);

2) забезпечення раціону людини основними видами продуктів (співвідношення між фактичним споживанням окремого продукту та його раціональною нормою);

3) достатність запасів зерна у державних ресурсах (співвідношення між обсягами продовольчого зерна у державному продовольчому резерві та обсягами внутрішнього споживання населенням хліба і хлібопродуктів у перерахунку на зерно);

4) економічна доступність продуктів (частка сукупних витрат на харчування у загальному підсумку сукупних витрат домогосподарств);

5) диференціація вартості харчування за соціальними групами (співвідношення між вартістю харчування 20% домогосподарств з найбільшими доходами та вартістю харчування 20% домогосподарств з найменшими доходами);

6) ємність внутрішнього ринку окремих продуктів (добуток споживання певного продукту та середньорічної чисельності населення);

7) продовольча незалежність за окремим продуктом (співвідношення між обсягом імпорту окремого продукту у натуральному виразі та ємністю його внутрішнього ринку).

Також зазначимо, що відповідно до даної методики індикатори, які характеризують стан продовольчої безпеки держави (регіону), розраховуються за такими основними групами харчових продуктів: хліб і хлібопродукти; картопля; овочі, баштанні; фрукти, ягоди і виноград; цукор; олія; м'ясо і м'ясопродукти; молоко і молокопродукти; риба і рибопродукти; яйця тощо.

Необхідно відзначити, що Законом України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 р. № 964-IV (ст.7) виділено, що критичний стан із продовольчим забезпеченням населення є загрозою національним інтересам і національній безпеці України в економічній сфері. При цьому зазначимо, що основними загрозами продовольчій безпеці України є [5]:

незбалансоване споживання продуктів харчування населенням;

низький рівень споживання продуктів тваринного походження в енергетичному раціоні населення;

висока частка витрат домогосподарств на продукти харчування у структурі їх загальних витрат;

висока диференціація вартості харчування за соціальними групами;

низька ємність внутрішнього ринку за окремими продуктами харчування;

імпортозалежність країни за окремим продуктом;

сировинний характер експорту сільськогосподарської продукції;

зростання цін на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку;

повільне запровадження міжнародних стандартів і систем якості продуктів харчування;

відсутність контролю за безпечністю продуктів харчування тощо.

Також при вивченні проблеми продовольчої безпеки держави слід зважати на повільне запровадження міжнародних стандартів та систем якості продуктів харчування. Складність такої проблеми полягає в тому, що більшість сільськогосподарської продукції виробляється невеликими приватними господарствами населення, які не лише фінансово, а й матеріально та технологічно обмежені щодо запровадження міжнародних стандартів якості продуктів харчування, бо процес отримання сертифікатів системи ISO є надзвичайно трудомістким та капіталозатратним. У результаті цього більшість показників продовольчої безпеки України знаходиться за межами їх критичних (порогових) значень, що простежується у табл.4.

За результатами здійсненого оцінювання продовольчого ринку на основі законодавчо закріпленої методики можна зробити висновок, що у досліджуваному періоді 2007-2012 рр. стан більшості індикаторів продовольчої безпеки покращився. Середньодобова поживність раціону наближається до своєї раціональної норми, питома вага продукції тваринного походження поступово зростає, продукти харчування стали доступнішими, зерно у державних резервах почало зберігатися у достатніх кількостях, а імпортозалежність за певними продуктовими групами знизилася. Проте відзначимо і перелік негативних змін стосовно такого питання - це і посилення диференціації соціальних груп за показником продовольчих витрат; зниження ємності внутрішнього ринку за певними видами продовольства; крім того, надалі зберігається нераціональна структура споживання продуктів харчування українцями з яскраво вираженим недоїданням м'яса, молокопродуктів, риби і рибопродуктів, плодів, ягід та винограду.

Таблиця 4

Індикатори та порогові значення індикаторів стану продовольчої безпеки України у 2007-2012 рр.

* Порогові значення індикаторів стану продовольчої безпеки держави визначено методикою розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженою наказом Міністерства економіки України "Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України" від 2 березня 2007 року № 60.

Висновок