Проблеми соціального інвестування підприємств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.314.053.4

Національний університет водного господарства та_природокористування

Проблеми соціального інвестування підприємств в Україні

Березюк Г.О.

E-mail: aegladchenko@i.ua

Анотація

соціальний інвестиція конкурентоспроможність економічний

Завданням представленого наукового дослідження є виявлення і систематизація проблем застосування соціальних інвестицій підприємствами України, так як на сьогодні держава не в змозі вирішити проблеми соціального розвитку, що з кожним роком набувають нового якісного складу та збільшують свій вплив на економічний розвиток національної економіки. У статті виявлено новітні проблеми застосування соціальних інвестицій підприємствами України шляхом систематизації показників конкурентоспроможності регіонів. Також у статті акцентовано увагу на генералізації складових інтересів взаємодії в структурі економічних суб'єктів процесу соціального інвестування для їх оптимізації. Вирішення поставленого завдання дає змогу урахувати недоліки існуючої системи залучення соціальних інвестицій на підприємствах України, для подальшої розбудови ефективної державної системи заохочення підприємств до практик розвитку людського потенціалу шляхом залучення соціальних інвестицій.

Ключові слова: соціальне інвестування, показники, тенденції, проблеми, підприємство, держава, конкурентоспроможність

Annotation

The task of the presented research is the identification and systematization of problems of application of social investments by the enterprises of Ukraine, as of today, the state is not able to solve the problems of social development, that every year get a new qualitative composition and increase their influence on economic development of the national economy. The article has revealed the latest issue of the application of social investment companies of Ukraine by systematization of indicators of regional competitiveness. Also in the article the author has focused on generalization of the components of the interests of interaction in the structure of economic actors of social investments for their optimization.

The solution of the problem allows taking into account the shortcomings of the existing system of attraction of social investments in the enterprises of Ukraine, for further building an effective state system of encouraging of the enterprises to practices of human development by involving social investment.

Keywords: social investment, indicators, trends, issues, business, the state, competitiveness

Актуальність проблеми. В умовах активного розвитку корпоративного сектору помітно зросла роль бізнесу у розвитку суспільства, підвищилися вимоги до відкритості в діловій сфері. Багато підприємств чітко усвідомили, що успішно вести бізнес, функціонуючи в ізольованому просторі, неможливо. Тому інтеграція принципів соціального інвестування стає характерною рисою провідних вітчизняних підприємств. Сучасний світ живе в умовах гострих соціальних проблем і в цьому зв'язку особливо значуща соціальна відповідальність та соціальне інвестування саме тих підприємств і організацій, які пов'язані з розробкою, виготовленням і постачанням продукції та послуг, які ставлять собі на меті не тільки зростання прибутку від своєї діяльності, але і вирішення соціальних проблем, що стоять перед світом. Інститути, які оперують в області соціального інвестування, визначають поняття «Соціальне інвестування» по-різному. Так наприклад, провідна «Світова рада бізнесу для сталого розвитку»: визначає соціальне інвестування як зобов'язання бізнесу робити внесок у стійкий економічний розвиток, в трудові відносини з працівниками, їх соціальне інвестування, в розвиток місцевих співтовариств і суспільства в цілому для поліпшення їх якості життя. Базовий рівень передбачає виконання таких зобов'язань: своєчасна оплата податків, виплата заробітної плати, по можливості - надання нових робочих місць. Другий рівень передбачає забезпечення працівників адекватними умовами не тільки роботи, але й життя: підвищення рівня кваліфікації працівників, профілактичне лікування, будівництво житла, розвиток соціальної сфери. Такий підхід до позиціювання в українських підприємствах має вибірковий характер [7].

Аналіз останніх наукових досліджень. Проблематиці соціального інвестування присвячено достатню кількість аналітичних узагальнень вітчизняних вчених. Зокрема проблемам соціального інвестування в Україні присвячено праці таких вчених як: Римар І.А. [4], Сазонець О.М. [5], Сімахова А.О. [6], Лазоренко О.К. [2], Колишко Р.А. [2], Добикіна О.К. [3], Рижиков В.С. [3], Касьянюк С.В. [3], Кокотько М.Є. [3], Костенко Т.Д. [3]. Слід підкреслити, що загально задекларовані міжнародними організаціями принципи соціального інвестування застосовуються в Україні частково. Тому невирішенім залишається визначення основних проблем в активізації практик соціального інвестування в Україні.

Мета роботи: виявлення і систематизації проблем застосування соціальних інвестицій підприємствами України.

Викладення основного матеріалу дослідження. Кардинальним аспектом формування соціально орієнтованого інвестування в Україні є проблеми системного характеру, що заважають підприємствам вкладати кошти у соціальну сферу. Вплив на активізацію процесів соціального інвестування підприємницьких структур має конфігурація регіональних особливостей. Для визначення факторів, що заважають українським підприємствам залучати інвестиції в соціальну сферу слід звернутись до індексу конкурентоспроможність регіонів України. Слід відмітити, успіхи й поразки окремого регіону можуть бути не настільки помітними у національному індексі або ж взагалі бути неактуальними для країни. При цьому, індекс все одно розраховується за методологією ВЕФ, що дає змогу зберегти послідовність під час аналізу тенденцій та порівняти оцінки конкурентоспроможності регіонів і країн. Абсолютне значення індексу конкурентоспроможності є важливішим для оцінювання ситуації у регіоні, ніж його відносний рейтинг. Стосовно низки складових і показників оцінки регіонів майже збігаються, а відмінності становлять соті бала. Отже, у таких випадках порядкова позиція регіону є достатньо умовною. Крім того, з метою максимального врахування оцінки регіональної ситуації, запитання для керівників бізнесу були дещо змінені: словосполучення «у вашій країні» було трансформоване у словосполучення «у вашому регіоні». База даних, за якою обирали респондентів, була сформована на основі бази даних Державної служби статистики України. Наприклад, базу для опитування великих підприємств було складено із списку підприємств, які мають найвищі за прибутками позиції в області, та випадкової вибірки, що складається із сукупності підприємств із кількістю співробітників [7].

Таким чином, систематизація показників конкурентоспроможності регіонів України за 2013 р. свідчить, що топ-п'ятірка регіонів за індексом конкурентоспроможності є такою: Київ, Дніпропетровська, Харківська, Київська та Донецька області. Той факт, що Київська область потрапила до групи лідерів, був до певної міри неочікуваним, однак, можливо, саме фактор сусідства з Києвом на даному етапі був достатньо вагомим. До групи областей, що відстають, увійшли Житомирська, Тернопільська, Чернігівська, Кіровоградська та Херсонська області. Міста-регіони, Київ та Севастополь, отримали високі перше й сьоме місця, -- такі позиції характеризують концентрацію ділової активності у містах міліонерах. Концентрація фінансових і людських ресурсів дає змогу великим містам та регіонам значною мірою реалізовувати власні конкурентні переваги. Загалом систематизація показників конкурентоспроможності регіонів України за 2013 р. представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Систематизація показників конкурентоспроможності регіонів України за 2013 р. [7,1]