Організація інформаційно-інституціональної підтримки державного регулювання розвитку ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Організація інформаційно-інституціональної підтримки державного регулювання розвитку ринку праці

Сибірцев В. В.

Розглянуто актуальну наукову проблему формування інституціонального підґрунтя для розвитку національного ринку праці та висвітлено напрями формування інформаційної підтримки процесів розвитку. Реалізація поставлених завдань обумовила виділення структурних елементів ринку праці, формалізованих у вигляді інтелектуальної карти та поданих у взаємозв'язку з відповідними елементами теоретико-методологічного базису дослідження. Також розглянуто особливості формування й інституціоналізації простору взаємодії учасників ринку праці. Визначено особливості інституціональної динаміки національного ринку праці, які базуються на дотриманні стану його динамічної рівноваги. Подано модель процесу інституціонального проектування, адаптовану до формування суб'єктами ринку праці організаційних рутин та орієнтовану на зростання потенціалу взаємодії таких суб'єктів.

Ключові слова: ринок праці, державне регулювання, інформаційне забезпечення, інституціональне проектування, простір взаємодії.

ОРГАНИЗАЦИЯ ИНФОРМАЦИОННО-ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОЙ ПОДДЕРЖКИ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ РАЗВИТИЯ РЫНКА ТРУДА ринок праця інституціональний

Сибирцев В. В.

Рассмотрена актуальная научная проблема формирования институционального обеспечения развития национального рынка труда в контексте одновременного формирования информационной поддержки процессов развития. Реализация поставленных задач обусловила выделение структурных элементов рынка труда, формализованных в виде интеллектуальной карты и представленных во взаимосвязи с соответствующими элементами теоретикометодологического базиса исследования. Также рассмотрены особенности формирования и институционализации пространства взаимодействия участников рынка труда. Определены особенности институциональной динамики национального рынка труда, подчиненные условию соблюдения состояния его динамического равновесия. Представлена модель процесса институционального проектирования, адаптированная к созданию субъектами рынка труда организационных рутин и ориентированная на рост потенциала взаимодействия таких субъектов.

Ключевые слова: рынок труда, государственное регулирование, информационное обеспечение, институциональное проектирование, пространство взаимодействия.

ORGANIZATION OF THE INSTITUTIONAL AND INFORMATION SUPPORT FOR STATE REGULATION OF THE LABOR MARKET DEVELOPMENT

V. Sybirtsev

A topical scientific problem of the institutional provision of the national labor market development has been studied in the context of a simultaneous information support for the development process. Selection of the labor market structural elements formalized in the form of a mind map and presented in the interrelation with corresponding elements of the theoretical and methodological research basis has been stipulated by implementation of the tasks. Peculiarities of the formation and institutionalization of the labor market participants interaction space have been researched. Specific features of the national labor market institutional dynamics subject to maintaining its dynamic equilibrium have been identified. An institutional design model adapted to the development of organizational routines by labor market entities and oriented at their growing interaction potential has been presented.

Keywords: labor market, government regulation, information support, institutional design, interaction space.

Об'єктивна необхідність у досягнені високого рівня необхідність інноваційного оновлення робочих місць, потребують проведення відповідних змін інституціонально-інфраструктурної побудови ринку праці в аспекті адаптування до нових умов його функціонування та забезпечення відповідності професійно-кваліфікаційної структури робочої сили параметрам попиту на компетентності працівників. У зв'язку з цим актуалізується потреба в удосконаленні інструментів реалізації державного впливу на процеси реформування ринку праці. Інструментарій державного регулювання має враховувати наявність тенденцій самоорганізації ринку праці, коли дія ринкових механізмів узгодження попиту й пропозиції на робочу силу співвідноситься з реалізацією державної політики у сфері праці.

Державне регулювання розвитку національного ринку праці відбувається в рамках сформованої системи формальних й неформальних норм інституціонального характеру. Постійна зміна умов функціонування ринку праці спричиняє об'єктивну необхідність у перегляді й зміні змісту інститутів ринку праці. Більше того, Ю. Перський [1] взагалі процеси інституціоналізації розглядає як один із рушійних факторів економічного розвитку держави. Відповідно процеси державного регулювання розвитку ринку праці пропонується розглядати в контексті організації управління його інституціональною динамікою. Існує широкий спектр робіт, які визначають сутність інституціональної динаміки та зводять її до перегляду інститутів [2, с. 202], запозичення норм та рутин з інших інституціональних систем [3] і оновлення формальних правил [4, с. 7]. Разом із тим дані тлумачення не враховують таких властивостей процесів розвитку, як незворотність (інституціональний підхід лише враховує залежність від попереднього шляху розвитку), а отже, потребують певного доопрацювання для завдань державного управління розвитком ринку праці.

Вирішення цих завдань вимагає подання ринку праці як інституціональної системи. Відповідно подальший виклад матеріалу статті пропонується базувати на запропонованому Хлєбніковою Н. В. [5] тлумаченні інституціональної системи ринку праці. Вона ідентифікує таку систему як сукупність соціально-економічних інститутів, які відтворюють відносини учасників ринку праці (маються на увазі соціальні, трудові, політичні, правові та інші відносини, які визначаються тим чи іншим інститутом) і впливають на економічний розвиток країни в цілому. При цьому ринок праці визначається через інституціональні відносини між його учасниками.

Разом із тим безпосередньо можливість формування таких відносин виникає на основі поінформованості учасників ринку про потреби та компетентності один одного (це дозволяє говорити про доречність формування інформаційно-інституціонального простору взаємодії учасників ринку праці). Такі відносини можуть бути змодельовані зокрема через побудову мереж потреб та можливостей, розроблених авторами роботи [6]. На жаль, їх розробки призначені лише для відображення складної мережі взаємодії учасників певного економічного утворення. Вони не призначені ані для відображення інституціональних норм і правил взаємодії учасників ринку праці, ані для фіксування їх інформаційних потреб. Отже, виникає потреба у співвіднесенні процесів інституціоналізації та формування інформаційної підтримки державного управління розвитком ринку праці в рамках формування інформаційно-інституціонального простору ринку праці.

Існує певний пласт розробок, присвячених формуванню так званих економічних просторів. Так, Біяков О. А. [7] вводить поняття "економічного простору регіону", під яким розуміє взаємодію між територіально обмеженими економічними процесами задля формування бажаних результатів економічної діяльності. Пилипенко А. А. [8], у свою чергу, пропонує формування середовища взаємодії учасників інтегрованих чи кластерно-мережних структур з виділенням корисного результату від взаємодії як фактора формування такого середовища (простору взаємодії). На жаль, у даних розробках формування економічного простору розглядається переважно в контексті організації процесів взаємодії, а не визначення інституціонального підґрунтя для регулювання такої взаємодії. Окрім того, потреба в інформаційній підтримці взаємодії учасників простору зведена лише до визначення переліку підконтрольних показників, до яких мають доступ усі учасники простору.

Метою статті є розбудова методологічного підґрунтя для регулювання інституціональної динаміки національного ринку праці через розвиток інформаційного простору та формування механізму підтримки взаємодії учасників ринку праці. У контексті реалізації мети статті слід приймати надане Новіковим А. М. [9] тлумачення методології як "вчення про організацію діяльності" [9, с. 23-25]. При цьому розвиток ринку праці передбачає проведення цілеспрямованих кількісних, якісних та структурних змін ринку праці, відповідно до яких відбувається аналогічна трансформація інституціональної структури ринку праці. Відповідно буде організовуватися діяльність щодо державного регулювання параметрів трансформації інститутів ринку праці, інакше кажучи, діяльність з інституціонального проектування ринку праці.

Наявні розробки, присвячені розкриттю змісту інсти- туціонального проектування, можна умовно поділити на дві групи. Перша група робіт пов'язана з розкриттям загальної логіки й перебігу процесів інституціонального проектування в цілому. Це розробки таких авторів, як Таббовцев В. Л. [10] (інституціональне проектування як процес розробки правил поведінки економічних суб'єктів та відбір механізмів примусу до дотримання таких правил), Щедровицький Г. П. [11] (інституціональне проектування як створення правил координації дій учасників економічного простору), Белоусенко М. В. [12] (інституціональне проектування як розробка моделей інститутів) та Уїльямсон О. І. [13] (інституціональне проектування як формування, відбір та прийняття ін- ституціональних норм та правил).

Друга група робіт розглядає інституціональне проектування в рамках тієї чи іншої предметної області. Прикладом таких робіт є розробки Бурлуцького С. В. [14] щодо визначення інституціонального підґрунтя соціального контракту чи М. Тврдона [15] щодо формування переліку та ти- пологізації інститутів ринку праці. На жаль, у зазначених розробках у якості предметної області також не розглядають питання державного регулювання інституціональної динаміки ринку праці. Більше того, на думку автора, сучасні динамічні умови розвитку світової та національної економік вимагають здійснення не просто інституціонального проектування ринку праці чи визначення й узагальнення інформаційних потреб його учасників. Дані процеси мають базуватися на рефлексивному підґрунті (в рамках рефлексивного інституціонального інжинірингу). Така рефлексія, по-перше, дозволить визначитися з прагненнями та бажаннями учасників ринку праці щодо змісту майбутніх інституціональних норм чи інформаційних запитів. По-друге - певною мірою відкоригувати такі прагнення й бажання.

Орієнтація на рефлексивний підхід перегукується з визначенням ієрархічного рівня старту процесу інституціонального проектування та з напрямами розповсюдження прийнятих норм й консолідації інформації ("згори донизу" чи "знизу вгору"). У даному випадку автор приймає обґрунтовану А. Е. Калініною [16, с. 21-28] ієрархічну модель інформаційного простору ринку праці. У цій моделі виділяються рівні "інформаційний простір підрозділів підприємства - підприємства - корпоративний інформаційний простір - регіональний інформаційний простір - інформаційний простір національного ринку праці". Разом із тим з метою розширення даної розробки автор пропонує в рамках наведених ієрархічних рівнів не лише проводити узагальнення інформаційних потреб, а й розробляти інституціональні норми. Авторський варіант структурування інформаційно-інституціонального простору національного ринку праці, виконаний з використанням технології побудови інтелектуальних карт, наведено на рис. 1. Тут передбачається подібність запропонованої структури простору для кожного рівня ієрархії ринку праці.

Авторська пропозиція полягає у співвіднесенні означених ієрархічних рівнів ринку праці з фрактальним його поданням. Автором пропонується розширення розробленого Варнеке Х.-Ю. [17] підходу до побудови "фрактальної фабрики" до національного рівня праці (ринок праці з огляду на розробки [17] буде розглядатися як самоорганізаційна система, заснована на рекурсивному копіюванні самоподібних агентів). При цьому подана на рис. 1 структура характеризуватиме так звану "мінімальну економічну систему", норми й правило роботи якої поширюватимуться на більш високі рівні ієрархії. Відмінності в інституціональному проектуванні при цьому полягатимуть у досягненні відповідності інституціональних норм та інформаційних потреб різним рівням ієрархії.

Саме прийняття фрактального підходу дозволяє досягти інтеграції інституціональних норм, які відповідають різним рівням ієрархії національного ринку праці. Більше того, формування інституціональних норм відповідно до запропонованого підходу дозволяє підтримувати стан динамічної рівноваги національного ринку праці як відкритої інституціональної системи. Перехід між рівнями фрактального подання ринку праці, у свою чергу, забезпечуватиме інтеграцію норм та ментальних моделей усіх учасників ринку праці, таких, як працівники, працедавці та об'єднання працедавців, профспілки, державні служби зайнятості та недержавні структури з підтримки зайнятості, органи моніторингу й регулювання трудової міграції тощо.

Разом із тим ієрархічне подання ринку праці накладає ряд обмежень на процес інституціонального проектування. З одного боку, в рамках прийняття фрактального підходу можна стверджувати, що кожен виділений за такого підходу рівень є самостійною системою, яка наслідує структуру та зв'язки материнської системи. Відповідно, з одного боку, ринок праці можна розглядати як ієрархічну систему з подібних (самоподібних в термінах [17]) елементів. З іншого боку, правильним є акцентування Шульцом Д. Н. [18, с. 211] можливості появи відмінних властивостей у разі переходу між ієрархічними рівнями економічної системи, яка описана за допомогою фрактального підходу. На думку автора, можливість появи таких властивостей слід передбачити в підходах до формування й транслювання інституціональних норм за умови ієрархічної побудови ринку праці.

Отже, з урахуванням означеного теоретичного підґрунтя можна розробити модель організації інформаційно- інституціональної підтримки державного регулювання розвитку ринку праці. Оскільки методологічно така підтримка подана як інституціональне проектування бажаного стану ринку праці як інституціональної структури, можна скористатись інструментарієм побудови мереж Петрі. Авторський варіант такої моделі наведено на рис. 2.

Державне регулювання ринку праці, відповідно до означеного на рис. 2 підходу, зводиться до визначення змісту (регламентування) інститутів ринку праці, які визначають систему ролей (роль у даному випадку розглядається як стереотип чи базисне правило поведінки) учасників ринку праці. Така пропозиція дозволяє державну політику у сфері зайнятості подати через механізм забезпечення дотримання прийнятих норм. Відповідно суб'єктом державного регулювання ринку праці є так званий "фахівець з інституціонального проектування" [10; 12], завдання якого зводиться до визначення таких норм і правил взаємодії учасників ринку праці, які сприятимуть гармонізації їх інтересів (зрозуміло, з урахуванням інтересів держави, розподілених уздовж фрактальних рівнів ринку праці). Безпосередньо ж робота моделі розкривається спрацюванням переходів ({t}) та сприйняттям переліку подій ({p}). Опис подій та переходів можна подати в розрізі трьох змістових блоків, підпорядкованих задекларованим відповідно до рис. 1 елементам сформованого простору. Такі елементи змодельовані позицією pi. Безпосередньо ж інтеграція вироблених інституціональних правил та елементів інформаційного забезпечення з уже наявними задається переходом tI. Далі слід дати характеристику складовим моделі з рис. 2.

інформаційного державного сформованого

простору управління забезпечення

Рис. 2. Схема процесу організації інформаційно- інституціональної підтримки державного регулювання розвитку ринку праці

Блок інституціонального проектування параметрів функціонування ринку праці передбачає наявність таких позицій: pi - постановка задачі формування інформаційно- інституціонального простору ринку праці; р2 - фіксування настанов державної політики у сфері праці; р3 - фіксування переліку ментальних моделей учасників ринку праці; р4 - результати розподілу інституціональних норм та правил за фрактальними рівнями ринку праці. Проходження даних позицій визначається наступними переходами: ti - формування переліку потреб учасників ринку праці в інформаційному забезпеченні та визначення аспектів їх діяльності, які потребують інституціонального регламентування; t2 - співвіднесення державної політики на ринку праці з ментальними моделями й організаційними рутинами його учасників; t3 - передача повідомлення про завершення процесу проектування інформаційно-інституціо- нального простору ринку праці; t10 - старт процесу перегляду сформованих інституціональних норм та правил.

Логіка блоку оцінювання ефективності сформованого інформаційно-інституціонального забезпечення розкривається через наступне: р5 - змістове наповнення наведеного на рис. 1 інформаційно-інституціонального простору; t4 (t5) - спрацювання переходу свідчить про сприйняття (несприйняття) параметрів простору учасниками ринку праці; р6 - подання формалізованих алгоритмів дій учасників ринку праці у взаємозв'язку з характеристикою потрібної їм інформації; р7 - зафіксовані невідповідності у сформованому інституціонально-інформаційному забезпеченні.

Відносно даного блоку, слід звернути увагу на ряд особливостей авторського матеріалу на рис. 1. Так, у зазначених розробках щодо побудови економічного простору [7; 8] відсутні згадування про визначення ефективності. При цьому, наприклад, Козарезенко Л. В. [19] мету державного регулювання на ринку праці зводить до розвитку людського потенціалу та підвищення якості життя, що розглядаються як критерії ефективності функціонування ринку праці. З огляду на це визначення ефективності сформоване забезпечення виділено в окремий блок моделі та подано як самостійний елемент наведеної на рис. 1 структури.

Блок державного регулювання функціонування ринку праці розкривається через використання зафіксованих в елементі рІ інституціональних норм та правил. Модель даного блоку зводиться до наступного: р8 - початковий етап життєвого циклу сформованих інститутів ринку праці; t6 - сприйняття повідомлення про старт етапу функціонування ринку праці; р9 - настанови державної політики у сфері зайнятості; t7 - функціонування ринку праці в рамках сформованих орієнтирів для його державного регулювання; рю - оцінювання результативності роботи в рамках сформованих норм та достовірності отримуваної суб'єктами ринку інформації; t8 - перехід на новий цикл функціонування ринку праці в рамках поточної конфігурації інформаційно-інституціонального простору; t9 - ідентифікована потреба в новому циклі інституціонального проектування.

Слід звернути увагу на те, що процес формування чи перегляду інституціональної структури передбачає врахування на одному рівні фрактального подання норм та правил, прийнятих на іншому рівні ієрархії ринку праці. Логіка такого врахування наведена на рис. 3, який розкриває поданий на рис. 2 перехід tI. Такий підхід в цілому відповідає пропозиції Шульца Д. Н. [18, с. 212] про те, що на верхніх рівнях ієрархічного подання учасників ринку праці недоречно розглядати як окремих економічних суб'єктів. На таких рівнях процес інституціонального проектування оперує поняттям комплексного учасника ринку, що є системою учасників ринку праці з підпорядкованих рівнів, які вступили у взаємодію один з одним. У такому випадку стає доречним застосування мультиагентського моделювання, коли у відповідність окремому агенту ставиться не один, а сукупність учасників ринку праці.

Виникнення таких подій розкривається в рамках наступної системи переходів: t11 - старт розподілу складових простору з рис. 1 за рівнями фрактального подання ринку праці; t12 - формулювання альтернатив (розробка інституціонального правила, залишення його без змін або формулювання нового правила); t13 - співвіднесення (трансляція) правила з підпорядкованими рівнями фрактального подання ринку праці; t14, t15 - сформовані інсти- туціональні правила та атрибути інформації чи баз даних потребують перегляду; t16 - інтеграція розробленого правила у формований простір; t17 - коригування інституціональних альтернатив.

Таким чином, у статті наведено підхід до формування інформаційно-інституціональної підтримки державного регулювання розвитку ринку праці. При цьому розвиток ринку праці подано в контексті рефлексивного визначення бажаного майбутнього стану ринку як інституціональної структури, а управління розвитком співвіднесено з виділенням відповідного інформаційного простору взаємодії учасників ринку праці. Разом із тим необхідне проведення структуризації інститутів та баз даних, які формують пропонований інформаційно-інституціональний простір. При цьому актуалізується розробка підходу до формалізованого подання інституціональних правил задля надання можливості їх доведення до учасників ринку праці. Формування ж запропонованого простору потребує й певної інфраструктурної підтримки. Орієнтація на фрактальний підхід дозволяє використати можливості хмарних технологій та подати взаємодію між рівнями фрактального подання ринку праці як системи сервісів щодо транслювання організаційних знань та інституціональних норм. Саме вирішення означених завдань і буде здійснене в подальших дослідженнях автора.

Література

1. Перський Ю. Інституціоналізація громадянського суспільства як чинник розвитку економіки / Ю. Перський, Ю. Дубровська // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - № 5 (155). - С. 29-35.

2. Олейник А. Н. Институциональная экономика / А. Н. Олейник. - М. : ИНФРА-М, 2002. - 416 с.

3. Пол- терович В. М. Стратегии институциональных реформ: перспективные траектории / В. М. Полтерович // Экономика и математические методы. - 2006. - № 1. - С. 3-18.

4. Кузьминов Я. Институты: от заимствования к выращиванию / Я. Кузьминов, Радаев, А. Яковлев // Вопросы экономики. - 2005. - № 5. -5-27.

5. Хлебникова Н. В. Рынок труда в институциональной системе [Электронный ресурс] / Н. В. Хлебникова // Экономический журнал. - 2011. - № 2 (22). - Режим доступа : http://econo micarggu.ru/2011_2/hlebnikova.pdf.

Размещено на Allbest.ru