На сьогодні підприємство прагне розширити як внутрішні так зовнішні ринки збуту електроенергії та теплоенергії. Зоокрема велика надія на збільшення продажу електро і теплоенергії в Польщу. Для цього необхідно провести роботи щодо зменшення втрат електроенергії під час транспортування. Виконання програм стратегічного розвитку, а також впровадження інноваційних і інвестиційних проектів, спрямованих на збільшення обсягів виробництва, підвищення якості продукції - без сумніву дозволить ВАТ "Західенерго"ДТЕС покращити показники своєї діяльності. Основні напрямки покращення ефективності роботи:

- збільшення обсягів виробництва та забезпечення завантаження обладнання;

- покращення технічної ефективності основних фондів за рахунок проведення ефективних ремонтів та впровадження нових технологічних рішень, вдосконалення експлуатації обладнання;

- підвищення ефективності використання трудових ресурсів;

- зменшення витрат, пов'язаних з неосновним виробництвом та соціальними об'єктами.

Бізнес-планування на підприємстві

Бізнес-план - це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Він є довільною підставою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвестицій для розробки та реалізації підприємницької діяльності, будь-яких інноваційно-інвестиційних проектів.

У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує такі функції: зовнішню (ознайомлення зацікавлених ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї) і внутрішню (відпрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).

Конкретними цілями розробки бізнес-плану є:

- налагодження ділових стосунків між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;

- проектування системи управління започаткованим бізнесом у конкретній сфері діяльності;

- своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху організації власного діла;

- формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

- перевірка життєздатності підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

Загальна методологія розробки бізнес-плану охоплює 3 стадії: початкову, підготовчу та основну.

Розділи бізнес-плану

МАРКЕТИНГ-ПЛАН

Ш стратегія маркетингу

Ш очікувані обсяги продажу продукту

ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН

Ш основні виробничі операції

Ш машини та устаткування

Ш приміщення

Ш сировина, матеріали

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН

Ш форма організації бізнесу

Ш потреба в персоналі

Ш власники і менеджери бізнесу

Ш організація управління

Ш кадрова політика

ОЦІНКА РИЗИКІВ

Ш типи можливих ризиків

Ш способи реагування на загрози для бізнесу

ФІНАНСОВИЙ ПЛАН

Ш прибутки і збитки

Ш план руху готівки

Ш платіжний баланс

Ш фінансові коефіцієнти

Цей документ поєднує в єдину систему функціонування: виробництво, реалізацію товару та розвиток підприємства; компенсує відсутність досвіду у справі та застерігає від грубих помилок, пов'язаних з поспішністю прийняття управлінських рішень. Глибоко продуманий та глибоко аргументований бізнес-план - запорука успіху підприємства.

Як вже було зазначено бізнес-план є основним документом будь-якого підприємства.

Планування на ВАТ „З-ахіденерго” ДТЕС передбачає послідовне здійснення таких заходів:

1. Понести витрат на всі види виробничо-господарської діяльності не більше 883579тис.грн:

- виробнича собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг не більше 839894 тис.грн;

- адміністративних витрат не більше 15450 тис.грн;

- інші витрати 2362 тис.грн.

2.Збільшення тарифу на електроенергію до 56,81коп/ кВтг.

3.Знизити виробничі витрати паливної складови до 40,56 коп./кВтг.

4.Знизити умовно-постійні витрати до 12,29

5.Одержати річний фінансовий результат від звичайної діяльності 99673 тис.грн .

4.Укласти економічно вигідний договор з енергоринком на продаж енергії на експорт.

5.Крім того укласти договори (контракти) на виготовлення у 2011 році продукції із завершеним циклом виготовлення у 2012 році (заділу на суму понад 9000 тис грн ).

6.За рахунок удосконалення конструкцій машин і технологій та встановлення емульгаторів на котлах 9-10, удосконалення організації виробництва та праці, удосконалення структури кадрів усіх категорій та інших заходів підвищити продуктивність праці.

7. Забезпечення теплопостачання смт.Добротвір в ОЗП від енергоблоків №7,8. передбачено освоїти кошти 284 тис.грн.

8. Забезпечення парою власних потреб Добротвірської ТЕС від енергоблоків № 7,8. не перевищити 289 тис.грн.,

9. Впровадження захистів від погасання та потмяніння полумя в паливні котлоагрегата ст.№11 на базі апаратури "Факел-4" освоїти кошти в розмірі 90 тис.грн.

4. Передпроектні роботи по визначенню технічних передумов реалізації можливих і найбільш доцільних варіантів реконструкції Добротвірської ТЕС новими енергоблоками.

Планом кап. інвестицій за 2010р. передбачено освоїти кошти в розмірі 294 тис.грн. Виконання становить 58 тис.грн., в тому числі ПДВ 10 тис.грн. недовиконання плану 236 тис.грн.

5. Техніко-економічне обгрунтування реконструкції і технічного переоснащення енергоблоку №8

Планом кап. інвестицій за 2010р. передбачено освоїти кошти в розмірі 250 тис.грн. Виконання становить 230тис.грн., в тому числі ПДВ 38 тис.грн.

6. Заміна золовловлювальної установки шляхом встановлення емульгаторів ІІ-го покоління на котлі ТП-10 ст.№7

Планом кап. інвестицій за 2010р. передбачено освоїти кошти в розмірі 95 тис.грн. Виконання становить 103тис.грн., в тому числі ПДВ 11 тис.грн.

Аналіз:

Розглянувши планування ВАТ «Західенерго» ДТЕС на 2011-2012 рр.,ми спостерігаємо,що зростає тенденція виробітки та реалізація електроенергії,а зокрема по ринкових цінах. Значним чином збільшуються витрати на роботи та послуги,це за допомоги покращенню автоматизації на підприємстві. Також зростає експорт продукції та підвищується продуктивність праці за допомогою підбору кваліфікованого персоналу та автоматизації та покращення технології на ВАТ «Західенерго » ДТЕС.

Важливу роль в стратегічному плануванні відіграє маркетинг. Він надає необхідну інформацію для розробки стратегічного плану.

Маркетингове планування

На підприємстві відсутній відділ маркетингу,оскільки керівництво не бачить потреби в його створенні. Проте відділ маркетингу ,на мою думку, ефективно створити. Оскільки населення споживає електроенергію не задумуючись, що ресурси по її забезпеченні обмежені. Електроенергія є особливим видом товару , бо її споживання є невід'ємною складовою в даний час.

Необхідність маркетингу обумовлена основним чинником - конкуренцією. Нерідко зустрічаються заяви,що в електроенергетиці,в даний час вищої ступені монополізованої галузі, що маркетинг не потрібний. Проте в економіці заснованій на ринкових відносинах абсолютних монополістів немає. Абсолютним монополістом підприємство може бути хіба що для дрібних і середніх споживачів, крупні споживачі при наявності у них устаткування,будівельних матеріалів і робіт ,якщо їм це вигідно,можуть створити власні промислові ТЕЦ і котельні.

Розвиток оптового ринку енергії України,поява можливості у різних виробників пропонувати свій товар на ринок породжує внутрішньогалузеву конкуренцію. Таким чином маркетинг в електроенергетиці необхідний ,але має свої особливості пов'язані з виробництвом і споживанням - електроенергії.

4. Мотивація та організація оплати праці на підприємстві

Система мотивації трудової діяльності працівників підприємства

Система мотивації характеризує сукупність взаємозв'язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства (організації).

Система мотивації на рівні підприємства має базуватися на дотриманні певних вимог:

· надання однакових можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результативності праці;

· узгодження рівня оплати праці з її результатами, тобто справедливий розподіл доходів залежно від результатів;

· створення належних умов для захисту здоров'я і безпеки праці;

· забезпечення можливостей професійного зростання, підвищення кваліфікації працівників.

Методи мотивації поділяються на:

· Економічні (прямі): відрядна оплата праці, почасова оплата, премії за раціоналізацію, участь у прибутках, оплата навчання, виплати за максимальне використання робочого часу, заохочення за відсутність невиходів на роботу.

· Економічні (непрямі): пільгове харчування, доплати за стаж роботи, пільгове користування житлом, транспортом тощо.)

· Негрошові: змістовність праці, гнучкий робочий графік, просування по службі тощо.

Форми та системи оплати праці, доплати і надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу

Оплата праці - це будь-який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно із встановленими нормам праці (часу, виробітку, обслуговування) у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців у розмірах, що не перевищують встановлені чинним законодавством. Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, особливі умови праці. До неї входять передбачені чинним законодавством доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Важливими складовими організації оплати праці є її форми і системи.
Існують дві основні форми оплати праці: відрядна, передбачає визначення розміру заробітку за кількість виробленої продукції в одиницю часу за встановленими тарифними ставками та нормами виробітку, і почасова, що
передбачає визначення розміру заробітку залежно від відпрацьованого часу з урахуванням рівня кваліфікації. У зв'язку з різноманітними організаційно-технічними умовами виробництва, систем оплати праці існує значно більше ніж їхніх форм.

Формули для розрахунку заробітної плати по всім формам і системам:

Рсд. - відрядна розцінка за одиницю продукції або роботи;

Nвир.ф. -фактична кількість зробленої продукції або роботи за встановлений період;

Кпр. - коефіцієнт преміювання за якісне виконання змінного завдання;

Ку - коефіцієнт збільшення відрядної розцінки при перевиконанні змінного завдання;

Nвир.пл. - плановий виробіток (змінне завдання), од.;

Ст1 - тарифна ставка працівника 1-го розряду за годину (день), грн.;

Fф. - фактично відпрацьований час, годин, днів.

Згідно чинного законодавства, підприємство має право самостійно розробляти форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством та угодою і встановлюють їх у колективних договорах.

Аналіз формування та використання фонду оплати праці на підприємстві

Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних компенсаційних виплат.

Фонд оплати праці для робітників основного виробництва формується за нормативом на одиницю товарної продукції з урахуванням незавершеного виробництва. Номенклатурний план виробітку електроенергії затверджується у виробничому відділі, а відрядні розцінки (наряди) в планово-економічному.

Для робітників допоміжного виробництва, керівників, спеціалістів та службовців фонд оплати праці формується по необхідній кількості працюючих для виконання плану виробництва з урахуванням фактично відпрацьованого часу. При перевиконанні плану виробництва доплату керівникам підрозділів і працівникам з почасовою оплатою праці здійснюється з урахуванням коефіцієнту трудової участі згідно за рішенням відповідного підрозділу при умові не перевищення фонду оплати праці.

В процесі розподілу коштів фонду оплати праці забезпечується соціальна справедливість на основі обліку особистого внеску кожного працівника в загальні результати роботи підприємства.

Оплата праці робітників, керівників, спеціалістів та службовців здійснюється на основі встановлених тарифних ставок та посадових окладів з урахуванням надбавок та доплат, встановлених чинним законодавством та колективним договором оплати праці працівників непромислової групи провадиться відповідно до затверджених посадових ставок в залежності від виготовленої товарної продукції на підприємстві з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Нарахування персональних надбавок за високі досягнення в праці впровадиться в розмірі до 50% посадового окладу керівника, спеціаліста, службовця, робітника в межах оплати праці підрозділу. Розмір премії встановлюється у відсотках до тарифної ставки (окладу).

Фонд оплати праці ВАТ «Західенерго» ДТЕС становив: у 2008 р. - 52074 тис. грн., у 2009 р. - 59825 тис. грн., у 2010 р. - 64742 тис. грн.. ФОП збільшується у зв'язку із збільшенням обсягів виробництва та підвищеннями мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України "Про державний бюджет".

№	Показник	2008	209	Абсолютне відхилення
1	Фонд оплати праці, грн.	52254000	57010000	4756000
2	Середньооблікова чисельність персоналу, чол.	1600	1512	-88
3	Середньорічна заробітна плата,грн.	32658,75	37705,03	5046,28
4	Середньомісячна заробітна плата, грн.	2721,56	3140,09	418,53

Для розрахунку можна використаємо спосіб абсолютних різниць, згідно з яким вплив кількісного фактору визначають множенням відхилення в звітному році за кількістю працюючих на середню заробітну плану в минулому році, а вплив якісного - множенням відхилення по середній заробітній платі на звітну чисельність персоналу. Спочатку побудуємо мультиплікативну модель, яка буде мати вигляд: Y=Х1*Х2, де X1 - середньооблікова чисельності персоналу (кількісний фактор), Х2 - середньорічна заробітна плата (якісний фактор).

Перевірка моделі:

Y(2008)= 1600*2721,56= 4354496грн.

Y(2009)= 1512*3140,09= 474816,08 грн.

1)вплив кількісного фактору (середньооблікової чисельності персоналу):

ДХ1=(-88)* 32658,75= -2873970грн.

2)вплив якісного фактору (середньорічна заробітна плата):

ДХ2=(5046,28)* 1512=7629975,36 грн.

Перевірка контрольної суми: 2873970 - 7629975,36 ? 4756000 грн.

Державне регулювання оплати праці

Державне регулювання оплати праці здійснюється через встановлення: мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2011р. - 941 грн.); інших державних норм і гарантій щодо оплати праці (за роботу в надурочний час, святкові та вихідні дні та за час виконання державних обов'язків тощо); умов визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці; міжгалузевих співвідношень в оплаті праці; умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та установах; максимальних розмірів посадових окладів керівників державних підприємств; рівня оподаткування підприємств і доходів працівників.

5. Валові витрати та ціни на продукцію (послуги) підприємства

Аналіз валових витрат на виробництво та реалізацію продукції, система показників рівня витрат на підприємстві за їх економічними елементами та статтями калькуляції

Валові витрати - це сума всіх витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальних формах.Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним та принциповим є їхній поділ на інвестиційні та поточні (операційні), що пов'язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції - виготовлення продукції (надання послуг).Розрізняють витрати загальні та на одиницю продукції.Загальні витрати - витрати на весь обсяг продукції за певний період. Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні витрати за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серіями.Всі витрати поділяються на витрати, які включаються до валових, які не включаються до валових і подвійного призначення.

До валових витрат включають:1.Всю суму матеріальних цінностей або послуг, які купує підприємство.2.Витрати на зарплату.3.Деякі види податків.4.Суму витрат на поліпшення основних засобів.5.Витрати минулих періодів, які виявлені в поточному періоді.До витрат, які не включаються до валових витрат, входять:1.Фінансування особистих потреб робітників.2.Сплата податку, акцизний збір.3.Сплата дивідендів і відсотків.4.Будь-які витрати, які підтверджені первісними документами.

Витрати подвійного призначення:

(якщо витрати відносяться до основної діяльності або не більше визначеної суми то включаються)

1.Витрати по забезпеченню робітників спецодягом.

2.Витрати на оплату наукових семінарів.

3.Витрати на відрядження.

4.Витрати на придбання ліцензій, державну реєстрацію.

Собівартість продукції - це грошова форма витрат на підготовку, виробництво, виготовлення та збут продукції. При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Відповідно до нових Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку собівартість реалізованої продукції складається з:

· виробничої собівартості продукції, що була реалізована протягом звітного періоду;

· нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

· наднормативних виробничих витрат.

Згідно з Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» до виробничої собівартості продукції включаються:

1. прямі матеріальні витрати (вартість сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів тощо);

2. прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, що зайняті у виробництві продукції);

3. інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, амортизація, втрати від браку, які складають вартість кінцевої забракованої продукції тощо);

4. загальновиробничі витрати (на управління виробництвом, амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на опалення, освітлення та водопостачання, на обслуговування виробничого процесу тощо).

Кошторис виробництва - витрати підприємства, пов'язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість в цей період чи ні.

Таблиця 5.1Структура операційних витрат за елементами витрат ВАТ «Західенерго» ДТЕС за 2008-2010 роки, тис. грн.

Наймену- вання	Витрати, тис. грн.	Структура витрат у %
	2008	2009	2010	2008	2009	2010	Відношення у 2010 році до
							2008	2009
Матеріальні витрати	520057	520834	512270	82,97	81,42	79,43	-5,54	-1,99
Витрати на оплату праці	52254	57010	66320	8,34	8,92	10,28	1,94	1,36
Відрахування на соціальні заходи	20046	21422	24792	3,19	3,35	3,84	0,65	0,49
Амортизація	12688	17729	18670	2,02	2,77	2,89	0,87	0,12
Інші операційні витрати	21791	22663	22914	3,48	3,54	3,56	0,08	0,02
РАЗОМ	626836	639658	644966	100	100	100	х	х

З даних таблиці можна зробити висновок, що за період з 2008 по 2010 роки сума витрат в абсолютному вираженні зростала , це відбувалося в основному за рахунок значного збільшення витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та амортизацію. Питома вага матеріальних витрат у 2010 році зменшилася порівняно з 2008 роком на 5,54%, з 2009 на 1,99% . Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи у 2010 зросли відносно 2009 року на 1,36% та 0,49%, порівняно з 2008 роком на 1,94% та 0,65%, . Частка амортизації збільшилася порівняно з 2008 р. 0,87%, та 2009 р. 0,12%. Частка інших операційних витрат зросла зросла на 0,08% в порівнянні з 2008 р..на 0,02% в порівнянні з 2009 р.Ми бачимо, що у 2008 році найбільшу питому вагу займали матеріальні витрати (82,97%) На другому місці знаходяться витрати на оплату праці (8,34%), на третьому - інші операційні витрати (3,48%). Найменшу вагу в 2008 та 2009 роках складають витрати на амортизацію. Вже у 2010 р. найбільшу питому вагу у складі операційних витрат займають матеріальні витрати (79,43%), потім витрати на оплату праці (10,28%),

На рис. 5.1 зображена структура операційних витрат за 2010 рік.

Рис. 5.1 Структура витрат на виробництво продукції у 2010 році.

Динаміку операційних витрат ВАТ «Західенерго» ДТЕС за 2008-2010 роки зображено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Динаміка операційних витрат за елементами фінансово-господарської діяльності ВАТ «Західенерго» ДТЕС

Найменування	Факт за	Відхилення 2010 р. від
		2007	2008	2009
	2007	2008	2009	2010	В сумі	у%	В сумі	у%	В сумі	у%
Матеріальні затрати	348968	520057	520834	512270	163302	31,88	-7787	-1,52	-8564	-1,67
Витрати на оплату праці	44249	52254	57010	66320	22071	33,28	14066	21,21	9310	14,04
Відрахування на соціальні заходи	16951	20046	21422	24792	7841	31,63	4746	19,14	3370	13,59
Амортизація	9685	12688	17729	18670	8985	48,13	5982	32,04	941	5,04
Інші операційні витрати	16230	21791	22663	22914	6684	29,17	1123	4,9	251	1,09
РАЗОМ	436083	626836	639658	644966	208883	32,39	18130	2,81	5308	0,82

З даних таблиці 5.2 бачимо, що в 2010 році спостерігається збільшення всіх операційних витрат відносно 2007 року, наслідками чого є збільшення їх загальної суми на 32,29%. Тенденція збільшення всіх операційних витрат також зберігається і у 2008 році, наслідками цього є збільшення їх загальної суми на 2,81% відповідно. А в 2009 році ми бачимо, що операційні витрати зменшились на 53083 тис. грн.(0,82%) відносно до 2010 року.

Графічно динаміка елементів операційних витрат зображена на рисунку 5.2

Рис. 5.2 Динаміка операційних витрат

Проаналізувавши дані таблиць 5.1 - 5.2, випливає наступний висновок: операційні; витрати за елементами в процесі фінансово - господарської діяльності ВАТ „Західенерго" ДТЕС мають значний вплив на формування як собівартості виготовлених виробів, так і чистого прибутку.

Заключним етапом обліку витрат є обчислення собівартості одиниці продукції, тобто складання калькуляції.

Калькуляція - це визначення собівартості окремої продукції, робіт, послуг на підприємстві. Калькулювання на підприємстві необхідне для вирішення таких економічних завдань:

· для визначення цін на продукцію;

· для обчислення рентабельності;

· для визначення ефективності організаційно-економічних та технічних заходів, що проводяться на підприємств.

Калькулювання на підприємстві передбачає вирішення таких методичних питань:

1. встановлення об'єкту калькулювання;

2. встановлення калькуляційних статей витрат.

Об'єкт калькулювання - основна та допоміжна продукція, роботи, послуги, собівартість яких необхідно обчислити. Перелік статей калькуляції виробничої собівартості встановлюється підприємством. Головним об'єктом калькулювання є готова продукція.Мета аналізу витрат на виробництво за окремими статтями полягає у дослідженні впливу окремих статей витрат на собівартість та виявлення закономірностей динаміки собівартості. Даний аналіз на ВАТ „Західенерго" ДТЕС не проводиться. Однак, враховуючи сучасні умови господарювання, вважаємо такий аналіз витрат доцільним, для цього пропонуємо приклад звітної калькуляції (табл. 5.3), в якій наводяться показники, які дають змогу порівнювати фактичну і планову собівартість. Це дає можливість визначити, наскільки знизилась собівартість одиниці продукції порівняно з плановою як в цілому, так і по кожній статті витрат.

Таблиця 5.3 Звітна калькуляція замовлення 325250 (втулка до турбіни")

Статті витрат	За планом	Фактично	Відхилення (+,-)
	грн	%	грн	%	грн	%
Сировина і матеріали	3363758	X	6154435	X	+2790677	X
Напівфабрикати і вироби покупні	4521947	X	1805383	X	-2716564	X
Напівфабрикати власного виробництва	375310	X	724298	X	+348988	X
Всього матеріалів	8261015	65,08	8684116	55,69	+423101	-9,39
Зарплата основна	485518	3,82	602968	3,87	+117450	+0,05
Зарплата додаткова	63117	0,5	76167	0,49	+13050	-0,01
Відрахування на соцстрах	210895	1,66	261652	1,68	+50757	+0,02
Витрати на утримання і експлуатацію устаткування	1286623	10,14	3029865	19,43	+1743242	+9,29
Загальні виробничі витрати	1150678	9,06	1015135	6,51	-135543	-2,55
Спецвитрати: інструменти і оснащення	243000	1,91	348151	2,23	+105151	+0,32
Проектування	-	-	-	-	-	-
Брак	-	-	115928	0,74	+115928	+0,74
Моделі	-	-	97751	0,63	+97751	+0,63
Інші витрати	-	-	168500	1,08	+168500	+ 1,08
Виробнича собівартість	11700846	X	14400267	X	+2699421	+0,38
Адміністративні витрати	922482	7,27	1193876	7,65	+271392	+0,38
Витрати на збут	70000	0,56	-	-	-70000	-0,56
Повна собівартість	12693330	100	15594143	100	+2900813	X

На підприємстві ВАТ „Західенерго" ДТЕС в механічній майстерні виготовляють деталі на замовлення, тобто його продукція одиничного типу виробництва. Підприємство має широку номенклатуру продукції, повторне виготовлення якого здебільшого не передбачається, тому порівняти витрати поточного періоду з витратами минулого неможливо. Порівняно з планом за всіма статтями, крім «Напівфабрикати і вироби покупні» та "Загальні виробничі витрати", допущені перевитрати. У плановій калькуляції передбачалися „Витрати на збут", але не враховані „Брак", „Моделі" та „Інші витрати", які виникли під час виробництва продукції, що свідчить про недостатній рівень планування витрат у кошторисній калькуляції. У структурі витрат найбільшу частку займас стаття „Всього матеріалів", яка після виробництва втратила частку у розмірі 9,39 % у загальній структурі, друге місце займас статгя „Витрати на утримання і експлуатацію устаткування", що після виробництва займала у структурі витрат частку на 9,29 % більше, ніж у плановій калькуляції.

В результаті під час виробництва вулканізатора 34500 (200") отримано перевитрати в сумі 2900813 грн (15594143 - 12693330), що в цілому складає 22,39 % від його планової собівартості.

Отже, операційні витрати за елементами в процесі фінансово господарської діяльності ВАТ „Західенерго" ДТЕС мають значний вплив на формування як собівартості наданих послуг, так і чистого прибутку.

З огляду на це є значним недоліком відсутність їх аналізу на досліджуваному підприємстві і пропонуємо керівництву його запровадження. Можна також запропонувати на ВАТ „Західенерго" ДТЕС проводити аналіз статей витрат для визначення факторів, які впливають на їх зміну. Такий аналіз дозволив би керівництву підприємства приймати відповідні рішення для зменшення витрат базового підприємства.

6. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства

Аналіз обсягу виробництва продукції (послуг) в натуральному та вартісному вираженні, номенклатури та асортименту продукції (послуг); маркетингова діяльність та виробнича програма підприємства.

Основне призначення електростанції - це освоєння вугільного басейну, забезпечення електроенергією промислових підприємств, побутових і с/г споживачів, електрифікації міст і сіл західного регіону.

ВАТ "Західенерго" - п'ята за величиною енергогенеруюча компанія України з встановленою потужністю 4707,5 МВт, що складає біля 9% від загальної потужності електроенергетики України. За обсягами виробництва електричної енергії ВАТ "Західенерго" займає одне з чільних місць серед теплових енергогенеруючих компаній.

ВАТ "Західенерго"ДТЕС займається виробництвом електричної та теплової енергії, а також :

-ремонт, технічне переобладнання, реконструкція та оновлення устаткування

- електростанції і підстанцій, технічна діагностика машин та механізмів, діагностика та контроль металів, зварювальних з'єднань;

- транспортне обслуговування виробництва;

- проектування, будівництво, реконструкція і ремонт об'єктів промислового, житлового, комунального, соціального і культурного призначення;

- паливне і матеріально - технічне забезпечення виробництва енергії, надання послуг виробничого і невиробничого призначення;

- подальшого скорочення електростанціями обсягів споживання природного газу;

- нарощування обсягів виробництва електричної і теплової енергії за рахунок збільшення коефіцієнта використання встановленої електричної потужності електростанцій та активної роботи в оптовому ринку електричної енергії України;

- надання житлово-комунальних послуг для населення та організацій;

- обслуговування житлового фонду та комунікаційних мереж с.м.т. Добротвір;

- благодійна і спонсорська діяльність;

- інші види діяльності, що не заборонені законодавством України, статутом ВАТ “Західенерго” і положенням про відокремлений підрозділ.

Вироблену електроенергію Добротвірська ТЕС постачає в енергоринок України і Польську республіку.

Характеристика грошових надходжень підприємства (виручки від

реалізації продукції (послуг) та грошових розрахунків підприємства

Грошові надходження підприємства - це грошові кошти, які надходять на поточні та інші рахунки підприємства у банківських установах та касу підприємства.

Основним джерелом інформації про грошові надходження підприємства є форма №3 "Звіт про рух грошових коштів" та форма №4 "Звіт про власний капітал". У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Таблиця 6.1 Грошові надходження ДТЕС, тис.грн.

Надходження	2008	2010
Операційна діяльність	32757	27180
Інвестиційна діяльність	0	0
Фінансова діяльність	0	0
Чистий рух коштів за рік	65514	57550
Залишок коштів на початок року	-	-
Залишок коштів на кінець року

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми: змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду; наведені в негрошових статтях; наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей. В результаті операційної діяльності підприємство надходження грошових в 2008р. Склало 32757 тис.грн., в 2010р. - 271805тис.грн.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні фінансові інвестиції". Видатки на інвестиційну діяльність відсутні

Виручка від реалізації продукції - це сума грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок підприємства в банківській установі або в касу підприємства від продажу товарів, робіт, послуг.

Таблиця 6.2 Динаміка виручки від реалізації продукції

Рік	Виручка від	Абсолютний	Темп	Темп
	реалізації,	приріст	росту	приросту
	тис.грн.
2008	782666	-	-	-
2009	708971	- 73695	0,91	-9%
2010	769654	60683	1,08	92%

Як видно із табл.6.2 в 2009р. порівняно з 2008р. виручка від реалізації продукції зменшилась на 73695 тис.грн. або на 9%; в 2010р. порівняно з 2009р. виручка від реалізації продукції збільшилась на 60683 тис.грн. або на 92%.

Аналіз фінансових результатів і рентабельності діяльності підприємства

Прибуток - це один із основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначається рівень рентабельності, тобто прибутковість, а також ефективність функціонування підприємства. Прибуток формується як різниця між виручкою від реалізації продукції та витратами на виробництво та її продаж.

Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку.

Загальний прибуток - це прибуток підприємства, одержаний від всіх видів діяльності до його розподілу та оподаткування.

Загальний прибуток підприємства складається з таких основних елементів:

прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства;

прибуток (збиток) від фінансової діяльності підприємства;

прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності;

прибуток (збиток) від надзвичайних подій

Таблиця 6.3 Загальний прибуток та його елементи

Показники	2009	2010	Абсолютне відхилення, тис грн	Відносне відхилення, %
Загальний прибуток	29009	50249	21240	173
Прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства	16126	27180	11054	168
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності підприємства	12883	23069	10186	179
Прибуток (збиток) від надзвичайних подій	-	-	-	-
Чистий прибуток	0	0

З таблиці 6.3 видно, що валовий прибуток зріс у 2010 році порівняно з 2009 роком на 73%.

За період 2009-2010 років щорічне зростання прибутку складало майже 73%. Із загального прибутку сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, податки, передбачені законодавством України, та інші платежі до бюджету. Після зазначених розрахунків утворюється чистий прибуток, що залишається у повному розпорядженні товариства.

Аналіз системи оподаткування підприємства

Пряме оподаткування

Підприємства сплачують податок на прибуток. Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб'єктів господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації, матеріальними і прирівняними до них витратами.

Чистий дохід на рівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. Отже оподаткування прибутку може будуватися на 2-х об'єктах - чистому прибутку та валовому доході. Нині в Україні встановлені єдина ставка податку на прибуток, яку і сплачує ДТЕС у розмірі 25%. За перший і другий місяці кожного кварталу ДТЕС податок на прибуток планується у вигляді авансових платежів (до 25 числа наступного місяця), виходячи з фактично отриманого прибутку (згідно до оперативних даних). Після закінчення кварталу складається перерозрахунок, виходячи з фактичного балансового прибутку, встановленого на основі бухгалтерського і податкового обліку. Сума плати за перерозрахунком вноситься в п'ятиденний строк після встановленого строку подання бухгалтерського звіту. За 2009р. підприємством було сплачено податок на прибуток від звичайної діяльності у розмірі 6877 тис. грн., у 2010р. - 6980 тис. грн.

Земельний податок. Платниками якого виступають юридичні особи, яким земля надана у власність або користування. Протягом 2009р.

підприємством сплачено податок на землю у розмірі 1960 тис.грн. Сума податку розподіляється і сплачується кожний місяць.

Суб'єкти господарської діяльності сплачують земельний податок за рахунок їхного прибутку. Одночасно земельний податок включається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподаткованого прибутку, а відтак, і податку на прибуток. За несвоєчасну сплату земельного податку стягується штраф в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожний день несплати

Непряме оподаткування.

Податок на додану вартість - це вид універсального акцизу, який встановлюється за єдиною ставкою до всього обороту. Це основний вид непрямих податків. Номінальним об'єктом оподаткування є виручка від реалізації товарів, робіт, послуг. Реальним об'єктом є додана вартість -- сума заробітної плати і прибутку, оскільки при сплаті нараховується сума, що сплачена платником своїм постачальникам. Підприємство сплатило ПДВ за 2008р у розмірі 9645тис. грн., а у 2009р- 4941тис грн., 2010р- 8752тис грн..

Збори. Підприємством здійснюється відрахування до фондів:

фонд соціального страхування - 2,9% від ФОП;

пенсійний фонд - 32% від ФОП;

фонд зайнятості - 2,1% від ФОП;

фонд страхування - 1,26 від ФОП;

Разом - 38,26% від ФОП.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства за групами

показників, визначення шляхів його фінансового оздоровлення

Для оцінки фінансово-економічного стану використовують наступну групу показників:

1 .Показники оцінки майнового стану.

2.Показники ліквідності та платоспроможності.

3.Показники, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність.

4.Показники ділової активності підприємства.

5.Показники прибутковості підприємства.

Таблиця 6.4 Показники оцінки майнового стану

Показник	Формула розрахунку	2008	2009	2010	Орієнтовне значення
І.Сума наявних у підприємства господарських коштів, тис грн	Валюта (підсумок) балансу	28	30	652	^
2.Коефіцієнт зносу	Сума зносу/Первинна вартість основних засобів	0,81	0,82	0,84	^
3.Коефіцієнт придатності	Залишкова вартість основних засобів/ Первинна вартість основних засобів	0,19	0,18	0,16	^

Аналізуючи показники табл.6.6 можна зробити висновок, що майновий стан ДТЕС" задовільний, оскільки всі показники вкладається з нормативом. Коефіцієнт зносу характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості і повинен збільшуватись, що ми і бачимо порівнюючи 2010р. і 2008р., У 2008р.частка зношених основних засобів зменшилась на 1% але спостерігається і негативна тенденція, оскільки частка зношених основних засобів збільшилась у 2010р. на 2% порівняно з 2009р.Частка придатних основних засобів зменшилась у 2010р. на 3% порівняно з 2008р. та на 1% зменшилась порівняно з 2009р., що є негативним.

Таблиця 6.5 Показники ліквідності та платоспроможності

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей балансу(ф.№1)	2009	2008	2010	Нормативне значення
1. Величина власних оборотних коштів	Оборотні активи Короткострокові зобов'язання	р.260 - р.620	31222	28725	-9849	0,
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти/ Короткострокові пасиви	(р.220+р.230+ +р.240)/р.620	0	0	0,01	>0,2
3.Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності	(Оборотні активи-Запаси)/ Короткострокові пасиви	(р.260-(р. 100.. 140))/ р.620	0,93	0,68	0,05	>1
4.Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття)	Оборотні активи/ Короткострокові пасиви	р.260/р.620	1,24	1,51	0,85	>2
5. Коефіцієнт маневровості власних оборотних коштів	(Грош.кошти+ Поточні фінансові інвестиції)/ Величина власних оборотних коштів	(р.220+р.230+ +р.240)/(р.260- -р.620)			-0,06
6.Частка оборотних коштів у активах	Оборотні активи/ Валюта балансу	р.260/р.280	0,28	0,16	0,12
7.Частка запасів у поточних активах	Запаси/Поточні активи	р.100..р.140/ р.260	0,25	0,55	0,94
8.Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	Величина власних оборотних коштів/ Запаси	(р.260-р.620)/ (р.100..р.140)	0,78	0,62	-0,19	>0,5

Платоспроможність - це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. За даними таблиці видно, що сума власних коштів на ВАТ "Західенерго" ДТЕС зменшились з 2008 по 2010рр.

Ліквідність - це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення суми грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Як видно з розрахунків за 2008-2010рр. підприємство не мало можливість негайно погасити свої короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт покриття обчислюється як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань і характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами. По міжнародним стандартам коефіцієнт покриття повинен бути на рівні 2-2,5. На ДТЕС цей показник має низьке значення, це свідчить про те що підприємство живе лише одним днем, його розвиток має не стабільний характер, а також має проблеми з власними оборотними коштами. Для розрахунків по короткострокових зобов'язаннях оборотних активів не достатньо. Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства обчислюється коефіцієнт маневреності (Км), який характеризує питому вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу. Цей показник також має негативну тенденцію.

Коефіцієнт швидкої ліквідності обчислюється як відношення оборотних активів високої ліквідності до короткострокових пасивів. Оскільки на ДТЕС значення цього показника менше 1, то платоспроможність підприємства є невисокою. Динаміка цього показника за 2008-2010рр. свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.

Таблиця 6.6 Показники, які характеризують структуру капіталу та Фінансову незалежність

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей балансу(ф.№1)	2008	2009	2010	Орієнтовне значення
1.Коефіцієнт незалежності	Власний капітал/ Валюта балансу	р.380ф.№1/ р.640ф.№1	0,85	0,74	0,85	>0.5
2.Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу	Позичковий капітал/ Валюта балансу	(р.430+р.480+ р.620+р.630 ф.№1)/ р.640ф.№1	0,15	0,26	0,15	<0.5
3..Коефіцієнт фінансової Незалежності	Активи/ Власний капітал	р.280ф.№1/ р.380ф.№1	1,17	0	1,19
4. Коефіцієнт фінансової стабільності	Власний капітал/ Позичковий капітал	р.380ф.№1/ (р.430+р.480+ р.620+р.630 ф.№1)	5,73	2,82	5,65	>1
5.Коефіцієнт заборгованості	Позичковий капітал/ Власний капітал	(р.430+р.480+ р.620+р.630 ф.№1)/ р.380ф.№1	0,17	0,35	0,18	<1
6. Показник фінансового левериджу	Довгострокові пасиви/ Власний капітал	р.480 ф.№1/ р.380ф.№1 0	0,05	0,04	0	<0.5
7.Коефіцієнт маневреності власних коштів	Власні оборотні кошти/ Власний капітал	(р.260ф.№1- 0,02 р.620ф.№1)/ р.380ф.№1	1,05	1,05	1,01	-

Фінансова незалежність підприємства характеризується співвідношенням власного й залученого капіталу. Коефіцієнт незалежності обчислюється діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства. В 2008р. значення цього показника 0,85 - це означає, що активи підприємства на 85% забезпечено власними коштами. Решта (15%) фінансується за рахунок боргових зобов'язань. В 2009р. значення цього показника зменшилось і становило 0,74 , така величина коефіцієнта є прийнятною - борги покриваються власним капіталом. Зменшення значення коефіцієнта незалежності зумовлює зменшення фінансової стійкості та збільшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства. Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу характеризує співвідношення власних та позикових коштів. Значення цього коефіцієнта за 2008-2010рр. не перевищує нормативного, що є позитивним.

Із таблиці видно, що за відповідний період фінансова стійкість підприємства дещо покращилась.

7. Взаємовідносини підприємства із зовнішнім середовищем

Зовнішнє середовище підприємства, що діє на міжнародному рівні, характеризується підвищеною складністю. Зовнішні фактори належать до двох основних груп: середовище прямого впливу та середовище непрямого впливу.

Середовище прямого впливу включає складові, що безпосередньо впливають на економічні операції підприємства і відчувають на собі їх прямий вплив. До цих складових належать:

Споживачі -- фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію підприємства для особистих потреб або потреб свого підприємства.

Конкуренти -- виробники подібної продукції на ринку.

Постачальники -- фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин, устаткування інших матеріальних ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи.

Закони і державні установи -- правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами.

Середовище непрямого впливу - група факторів, які можуть і не справляти прямого негайного впливу на економічні операції підприємства, проте позначаються на них.

До факторів зовнішнього середовища підприємства опосередкованого впливу належать: стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні зміни, вплив міжнародних подій тощо.

Стан економіки -- тенденції та рівень інфляції, ставки банківського процента, рівень безробіття та ін.

Науково-технічний прогрес -- розвиток технологічного процесу у конкурентів. Політичні зміни -- це тенденції у сферах законодавства, судової справи, політики, державного регулювання тощо.

Соціально-культурні зміни -- сукупність відносин, цінностей, норм, переконання, поведінки тощо.

Вплив міжнародних подій -- процеси, які відбуваються за межами країни і впливають на курс національних грошей, конкуренцію тощо.

Функціонування підприємства залежить від багатьох факторів зовнішнього середовища. Вони по-різному здійснюють вплив на діяльність підприємства: прямо чи опосередковано. Так, конкуренти, закони держави, постачальники та споживачі здійснюють прямий вплив на підприємство і змушують його приймати конкретні рішення щодо своєї діяльності, такі як: обсяги продукції, її собівартість, якість та номенклатура. Інші ж фактори (стан економіки, соціально-культурні, НТП тощо) впливають на ділову активність підприємства, характер ведення господарської діяльності, корпоративну культуру, хоча і відбувається це непрямим способом. За обсягами відпуску електричної енергії ВАТ "Західенерго" займає 1-е місце серед теплових енергогенеруючих компаній.

За рахунок інтеграції до європейської енергетичної системи та стабільної роботи Бурштинської ТЕС, виконання експортних поставок електроенергії з Добротвірської ТЕС та роботи Ладижинської ТЕС Товариство займає стабільні позиції на ОРЕ України.

Висновки

Пройшовши виробничу практику на підприємстві ВАТ “ Західенерго” ДТЕС, ми познайомились із його загальною характеристикою як суб'єкта господарювання, проаналізували матеріально - технічну базу і ресурсне забезпечення, провели дослідження щодо планування виробничої діяльності , мотивації та організації оплати праці, валові витрати та ціни на продукцію та зробивши певні розрахунки та проаналізувавши показники економічної та фінансової діяльності підприємства можна зробити певні висновки щодо стану та особливостей функціонування даного підприємства та його зовнішніх зв'язків:

У сучасних умовах, коли відзначається певне економічне зростання в Україні, електроенергетика, яка є базовою галуззю народногосподарського комплексу, відіграє роль своєрідного індикатора економіки в країні. Станом і тенденціями розвитку енергетичного комплексу визначається в першу чергу тенденція процесів економічного зростання в країні. Тому особливої актуальності набуває всебічне забезпечення ефективної діяльності підприємств енергетики.

В ринкових умовах цілеспрямоване і постійне проведення аналітичної роботи є передумовою високої конкурентоспроможності і рентабельності діяльності підприємства. Фінансово - господарський аналіз є необхідною і важливою складовою управління будь - яким підприємством. Основна мета такого аналізу - дати об'єктивну оцінку фінансово - господарського стану підприємства, результатів та ефективності його діяльності з тим, щоб прийняти ефективні управлінські рішення.

Основними показниками, що характеризують фінансово - господарський стан підприємства є прибуток, рентабельність, фінансова стійкість, ліквідність та платоспроможність, а також показники ділової активності підприємства. Інформаційною базою для проведення аналізу за цими показниками є, головним чином, зовнішня та внутрішня фінансова звітність підприємства.

Здійснений аналіз фінансово - господарської діяльності Добротвірської ТЕС свідчить про те, що у 2010 році виробничо-господарська діяльність ДТЕС здійснювалась в умовах значного подальшого зростання цін на паливо, матеріали, запасні частини, обладнання та низьких тарифів на відпущену електроенергію. Крім цього виробництво електроенергії в 2010 році зменшилось проти рівня 2009 року.

Забезпечення успішної діяльності підприємства енергетичної галузі може бути досягнуте через вживання комплексу заходів на покращення результатів їхньої фінансово - господарської діяльності.

На державному рівні пропонується удосконалити функціонування оптового ринку електроенергетики. Для цього необхідно здійснити перехід від адміністративного втручання на регулюючий контроль, удосконалити законодавчо-нормативну базу та систему ціноутворення в енергетичній галузі України. Також пропонується стимулювати приплив у галузь приватного капіталу, що дозволить нарощувати виробничі потужності вітчизняної енерго генерації та забезпечить конкурентоспроможність продукції на зовнішніх ринках електроенергії.

На рівні господарюючих суб'єктів енергоринку України особливо актуальним є питання постійного моніторингу основних показників фінансово - господарської діяльності та організації внутрішнього контролю на підприємствах даної галузі.

Моніторинг фінансово - господарської діяльності та поточний контроль застосовуються для оперативної діагностики, яка повинна своєчасно сигналізувати про негативні тенденції в економіці підприємства.

На підприємствах енергетичної галузі в рамках організації системи моніторингу фінансово - господарської діяльності слід проводити систематичне спостереження за основними показниками діяльності, здійснювати аналіз і діагностику становища підприємства, оперативно прогнозувати досліджувані показники. Це дозволить керівництву підприємства приймати рішення, які забезпечуватимуть покращення і стабілізацію фінансово-господарського стану суб'єкта.

Введення дієвої системи контролю на підприємствах даної галузі створить необхідні передумови для раціонального використання фінансових та матеріальних ресурсів, побудови ефективної системи бухгалтерського обліку та зміцнення розрахункової дисципліни.

Запропоновані заходи вдосконалення фінансово - господарської політики підприємств енергетичної галузі, які базуються на постійному контролі та моніторингу основних показників діяльності, дозволять вчасно відслідковувати негативні тенденції розвитку, усувати їх та попереджувати їхню появу у майбутньому, а, також, розробити і здійснити кроки щодо стабілізації стану економіки цих підприємств та забезпечення зростання рентабельності й рівня прибутковості української енергетики в цілому.

У сучасних умовах посилення конкуренції та інтеграції вітчизняних підприємств у міжнародну економіку важливе практичне значення мають питання, пов'язані з аналізом фінансового стану підприємства, виконання ним виробничої програми. Зокрема визначення умов діяльності підприємства, напрямків покращення його фінансового стану та перспектив розвитку безпосередньо пов'язані з аналізом основних показників фінансово - господарської діяльності.

Так як, електроенергетика є базовою галуззю економіки України, від надійного і сталого функціонування якої значною мірою залежать темпи виходу України із скрутного економічного становища та енергетична безпека держави, то формування напрямків покращення фінансового стану підприємства даної галузі є особливо важливим та актуальним.

Результати досліджень показали, що будь-які стратегії в ринкових умовах потребують постійної координації, заснованої на всебічному аналізі поточних процесів і перспективних дослідженнях. Тому при формуванні та реалізації фінансово - господарської Добротвірської ТЕС запропоновано впровадити контроль та моніторинг основних показників фінансово - господарської діяльності. Це забезпечить стабільне і ефективне функціонування підприємств галузі: збереження та раціональне використання активів підприємства, зниження собівартості виробництва електроенергії, скорочення експлуатаційних витрат, зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості, ефективне використання паливно - енергетичних ресурсів та впровадження заходів з енергозбереження. Це, в свою чергу, дозволить нарощувати обсяги виробництва електричної і теплової енергії та активізувати роботу на оптовому ринку електричної енергії України. Крім цього, на балансі Добротвірської ТЕС ще перебувають велика кількість об^,єктів, що не відносяться до основної виробничої діяльності. Витрати на їх утримання є значні , а діяльність їх збиткова. Необхідно прискорити передачу цих об^,єктив у комунальну власність. В ремонтному обслуговуванні, крім необхідності збільшення фінансування, зміни обладнання на сучасне, надійне і економічне, необхідно підвищувати ефективність використання наявного ремонтного персоналу ТЕС, зменшуючи залучення стороннього персоналу; вдосконалювати організацію ремонтного обслуговування обладнання, необхідно вдосконалювати систему оплати праці ремонтного персоналу та його стимулювання з метою підвищення продуктивності праці.