Регіональний аспект структурний трансформацій економіки України під впливом ПІІ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський державний технологічний університет

РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ ПІІ

М.В. Калашник, здобувач

кафедри міжнародної економіки

Анотація

З 1991 року обсяги вітчизняної економіки в силу ряду причин скорочувалась, економічного зростання в Україні вдалося досягнути лише до початку 2000-х років. В статті було проаналізовано зміну регіональної та галузевої структури створення валової доданої вартості за період з 2003 року по 2011 рік. Досліджено динаміку накопичення прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності та визначено закономірності зміни її структури протягом досліджуваного періоду. Було проаналізовано обсяг, динаміку та структуру накопичення прямих іноземних інвестицій в регіонах України. Досліджено взаємозв'язок між обсягами накопичених в регіоні прямих іноземних інвестицій та обсягами створення в регіонах валової доданої вартості. Визначено, взаємозв'язок між обсягами накопичених прямих іноземних інвестицій та структурою створення доданої вартості в регіонах. регіональний інвестиція економічний вартість

Ключові слова: регіональна структура виробництва, структура виробництва за видами економічної діяльності, структура прямих іноземних інвестицій.

Annotation

Since 1991, the volume of domestic economy for a number of reasons for declining, economic growth in Ukraine was reached only in the early 2000-s. In paper the change in the regional and sectoral structure of creation of gross value added for the period from 2003 to 2011 was analyzed. The dynamics of accumulation of foreign direct investment by sector and patterns of changes in its structure during the study period was investigated. The volume, dynamics and structure of the accumulation of foreign direct investment in Ukraine's regions were analyzed. The relationship between the amount accumulated in the area of foreign direct investment and creating volume in the regions GVA was investigated. The relationship between the amounts of accumulated FDI and structure of value added in the region was determined.

Keywords: regional structure of production, the structure of production by sector, the structure of foreign direct investment.

Постановка проблеми

Протягом першого десятиліття незалежності відбулось значне зниження якісних показників у виробничій сфері, погіршилася галузева структура промислового виробництва. До 2000-го року обсяг ВВП України скоротився до 43,2 % по відношенню до 1990 року, втім на початку 2000-х років економічне становище стабілізувалося, почалося економічне зростання та структурна перебудова економіки України. Важливим та актуальним завданням є дослідження впливу прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки України в регіональному та галузевому аспекті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання впливу прямих іноземних інвестицій на економіку приймаючої країни розкриті у працях багатьох закордонних вчених, зокрема, А. Мертенса, Г. Бірмана, С. Шмідта, П. Фішера, а також вітчизняних вчених В. Андрійчука, О. Білоруса, В. Буткевича, В. Гейця, О. Гаврилюка, Б. Губського, В. Новицького, А. Румянцева, А. Філіпенка та ін.. Втім, актуальним питанням залишається вплив накопичення прямих іноземних інвестицій на регіональну та галузеву структуру виробництва України.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є визначення динаміки розвитку вітчизняної економіки в розрізі галузей та регіонів та визначення впливу прямих іноземних інвестицій на обсяги структуру створення до доданої вартості регіонів.

Виклад основного матеріалу

Структурні диспропорції в розміщенні виробничих потужностей, що сформувалися за часів Радянського Союзу, значною мірою, збереглися і в економіці незалежної України. Станом на 2003 рік понад 50 % всієї валової доданої вартості України була створена м. Київ (43,92 млрд. грн.), Донецькою (30,32 млрд. грн.), Дніпропетровською (21,31 млрд. грн.), Харківською (14,52 млрд. грн.) та Одеською областями (12,8 млрд. грн.). Тобто, в п'яти економічно найпотужніших регіонах створюється половина ВДВ України.

На початку 2000-х років спостерігалися також і значні відмінності у структурі доданої вартості різних регіонів України. У 2003 році найбільші відмінності між регіонами існували в чотирьох видах економічної діяльності: сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві; переробній промисловості (далі - сільське господарство); добувній промисловості; діяльності транспорту та зв'язку; торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (далі - торгівля). В сукупності за цими видами економічної діяльності в 2003 році створювалося майже 64 % валової доданої вартості України. Частка сільського господарства в структурі ВДВ України становила - 11,9 %, переробної промисловості - 20,3 %, добувної промисловості - 4,4 %, діяльності транспорту та зв'язку - 14,4 %, торгівлі - 12,9%. Але в розрізі регіонів питома вага зазначених видів економічної діяльності у структурі ВДВ значно різнилась (табл. 1).

Таблиця 1

Структура доданої вартості регіонів за видами економічної діяльності в 2003 році, %*

*Розраховано за даними [3, cc.17 - 25].

В Кіровоградській, Вінницькій, Волинській, Чернігівській, Тернопільській, Житомирській та Черкаській областях понад четверть доданої вартості створювалася в сільському господарстві, хоча за абсолютним обсягом створеної доданої вартості в сільському господарстві лідирували Київська (2,01 млрд. грн.), Вінницька (1,85 млрд. грн.), Дніпропетровська (1,82 млрд. грн.), Львівська (1,76 млрд. грн.), Харківська (1,75 млрд. грн.), Донецька (1,5 млрд. грн.), Чернігівська (1,21 млрд. грн.), Кіровоградська (1,2 млрд. грн.), Хмельницька (1,17 млрд. грн.) та Черкаська області (1,15 млрд. грн.), разом ці десять областей створюють 53 % ВДВ сільського господарства України.

У переробній промисловості в 2003 році створювалася понад четверть ВДВ в п'яти областях України - Запорізькій, Донецькій, Полтавській, Дніпропетровській та Луганській. До того ж ці області разом з м. Київ лідирували за абсолютною величиною створеної доданої вартості в промисловості України і разом забезпечували близько 60 % ВДВ переробної промисловості.

Частка добувної промисловості у структурі доданої вартості України 2003 року хоч і становила всього 4,4 %, але для ряду областей вона була важливою статтею створення регіональної ВДВ. Понад 80 % доданої вартості добувної промисловості України забезпечували 5 областей - Донецька (3,24 млрд. грн.), Дніпропетровська (2,5 млрд. грн.), Луганська (1,6 млрд. грн.), Полтавська (1,07) та Сумська (0,7 млрд. грн.), частка добувної промисловості в структурі створеної вартості зазначених областей становила понад 10 %.

Щодо структури створення доданої вартості в сфері діяльності транспорту та зв'язку, то за часткою цього виду економічної діяльності в структурі ВДВ у 2003 році беззаперечним лідером була Одеська область - 35 % ВДВ області утворювалось в цій сфері (за величиною даного показника далі слідують Львівська обл., м. Київ, Кіровоградська обл., АРК та Харківська обл. з величиною показника від 15 до 18 %.). За абсолютними показниками створеної ВДВ в сфері діяльності транспорту та зв'язку лідирували м. Київ (7 млрд. грн.),Одеська (4,52 млрд. грн.), Донецька (3,4 млрд. грн.), Дніпропетровська (2,7 млрд. грн.), Харківська (2,2 млрд. грн.) та Львівська області (1,94 млрд. грн.), разом вони забезпечували понад 62 % ВДВ в сфері діяльності транспорту та зв'язку України.

Найвищі частки торгівлі у структурі ВДВ характерні для міст Києва та Севастополя - 26 та 21 %, відповідно, але за абсолютними показниками лідирує м. Київ (11,5 млрд. грн.), яке забезпечувало створення 36 % доданої вартості у вітчизняній сфері торгівлі. Щодо інших видів економічної діяльності то їх питома вага в структурі ВДВ регіонів різниться незначно.

Зважаючи на процеси реструктуризації та формування ринкової української економіки за дефіциту власних ресурсів надзвичайно важливим для забезпечення сталого економічного зростання, модернізації всіх видів економічної діяльності та створення експортоорієнтованих виробництв - було залучення іноземного інвестиційного капіталу. З моменту здобуття незалежності до кінця 2013 року Україною було накопчено 58,16 млрд. дол.. США (Табл. 2).

Таблиця 2

Обсяги та регіональна структура прямих іноземних інвестицій накопичених в економіці України*

*Розраховано за даними [1, cc. 8 - 19; 2, cc. 7-20 ].

Найбільший обсяг ПІІ був накопичений в м. Київ - 28 млрд. дол.. США або 48,21 % від всіх ПІІ розміщених в економіці України. Основними причинами високої активності іноземних інвесторів у м. Київ є реєстрація значної частки вітчизняних філій і дочірніх структур міжнародних фінансових і промислових корпорацій.

Другим найбільшим реципієнтом ПІІ станом на кінець 2013 року була Дніпропетровська область - 9,09 млрд. дол. США або 15,63 % ПІІ розміщених в Україні. Інші регіони України залучили значно менші обсяги ПІІ. Одинадцять наступних найбільших реципієнтів ПІІ (частка ПІІ залучених кожною з них становить більше 1 % від усього обсягу ПІІ) залучили разом майже 30 % прямих іноземних інвестицій. На останніх 14 областей припадало 6,17 % обсягу розміщених в Україні ПІІ. Аналогічні регіональні відмінності спостерігаються і за показником накопичених прямих іноземних інвестицій на душу населення. В м. Києві цей показник на кінець 2013 року становив 9958,7 дол. США, в Дніпропетровській області - 2757,8 дол. США. У всіх інших регіонах країни даний показник нижчий загальноукраїнського рівня (1283,6 дол. США, як вже зазначалося вище).

На початок 2000-х років найбільш привабливими галузями економіки України для інвесторів були переробна промисловість - 1,91 млрд. дол. США (49,5 % розміщених в Україні ПІІ припадало на цю галузь) та торгівля - 0,65 млрд. дол.. США (16,7 від всього обсягу ПІІ в Україні). На початок кризового 2008 року обсяг ПІІ розміщених в Україні значно зріс в порівнянні з 2001 в 7,6 рази (з 3,875 млрд. дол. США до 29,49 млрд. дол. США ), а структура ПІІ змінилася в сторону розміщення іноземного капіталу в галузях з швидкою віддачею. В 2008 році галуззю-найбільшим реципієнтом ПІІ все ще залишалась переробна промисловість хоча її частка в галузевій структурі ПІІ скоротилася до 23,5 % (6,94 млрд. дол.. США), частка фінансової діяльності зросла з 8,1 % у 2001році (0,31 млрд. дол. США) до 16,3 % у 2008 році (4,79 млрд. дол. США). Частка торгівлі скоротилася до 10,4 % (3,06 млрд. дол. США), а такий вид діяльності, як операції з нерухомим майном залучив, станом на 2008 рік, 8,6 % ПІІ (2,6 млрд. дол. США). До кінця 2012 року тенденції до зростання обсягів ПІІ в невиробничу сферу збереглись, на цей час найбільша частка ПІІ була зосереджена в фінансовій діяльності майже 30 % (16,1 млрд. дол. США), частка операцій з нерухомим майном з 2008 року зросла в двічі і становила близько 17 % (9,06 млрд. дол. США), частка торгівлі зросла до 11 % (6 млрд. дол. США). Частка переробної промисловості на кінець 2012 року становила майже 26 % (14,08 млрд. дол. США) (Рис. 1).

Рис. 1 Структура накопичених в Україні ПІІ в розрізі видів економічної діяльності станом на 31.12.2012*

*Розраховано за даними [2, cc. 19-20 ]

Протягом досліджуваного періоду разом зі зміною структури ПІІ відбулась також і деякі зміни структури створення ВДВ. Як і в 2003 році так і в 2011 понад половину ВДВ (51 %) створюють м. Київ (210 млрд. грн. або 18 %), Донецька (138,5 млрд. грн. або 11,2 %), Дніпропетровська (120,5 млрд. грн. або 10,3 %), Харківська (69,4 млрд. грн. або 5,9 %) та Одеська області (57,2 млрд. грн. або 4,9 %), серед зазначених регіонів найзначніше змінилися показники Дніпропетровської області, її частка в загальноукраїнській структурі ВДВ зросла на 1,6 %. Інші регіони країни зберегли свої частки у структурі створення загальнонаціональної ВДВ на незмінному рівні (найбільші зміни показника, якщо не брати до уваги вже вищеописані регіони характерні для Київської і Черкаської областей, їх частки зросли на 1,12 та 0,2 %, відповідно, та Запорізької і Івано-Франківської - зменшення на 0,54% та 0,27 %, відповідно). Загалом, протягом 2003 - 2011 рр. зростання обсягів ВДВ регіонів відбувалося схожими темпами (зростання від 4,14 рази до 6,38 рази), за рахунок чого структура ВДВ в розрізі регіонів змінилася незначно. На відміну від обсягів ВДВ обсяги ПІІ зростали більш високими темпами та характеризувались різними темпами зростання в розрізі регіонів. Залежність між темпами зростання обсягів ВДВ та обсягів ПІІ в розрізі регіонів не простежується, але проявляється досить тісна залежність між величиною накопичених ПІІ та обсягом створеної ВДВ, так станом на кінець 2011 року між величинами відхилення обсягів ВДВ та ПІІ від середнього по Україні значення існував тісний кореляційний зв'язок (R² = 0,87) лінійного характеру (Рис. 2).

Рис. 2 Залежність обсягів створеної ВДВ від обсягів накопичених ПІІ в розрізі регіонів України станом на кінець 2011 року* *розраховано автором за даними [1, cc. 8 - 19; 2, cc. 7-20; 3, cc.17 - 2; 4, сс.. 16-24 ]

Примітка: На рисунку не відображено дані по м. Київ (23043; 20966), Донецькій (782; 11966) та Дніпропетровській областях (6343; 9702).

Безумовними лідерами за обсягами виробництва є м. Київ, Донецька, Дніпропетровська та Харківська області, обсяг створеної кожним з цих регіонів валової доданої вартості та накопичених прямих іноземних інвестицій перевищує середньоукраїнський. Для Одеської, Київської, Луганської, Львівської та Полтавської областей характерне перевищення обсягів накопичених регіонам ПІІ середньоукраїнського рівня та нижчі за середній рівень по Україні обсяги створеної доданої вартості. Для інших регіонів України характерні нижчі за середні по Україні обсяги створеної доданої вартості та обсяги накопичених прямих іноземних інвестицій.

Структура створення валової доданої вартості за видами економічної діяльності протягом 2003 - 2011 років дещо змінилася, і хоча п'ять найвагоміших видів діяльності в Україні залишилися незмінними, їх питома вага в структурі створення ВДВ змінилася. Станом на 2003 рік найзначніша частка ВДВ України створювалася переробною промисловістю - 20,3 %, до 2011 року її частка знизилась до 14,3 %. Натомість лідируючим за часткою створення ВДВ видом економічної діяльності у 2011 році стала торгівля - 17,5 % (у 2003 році - 12,9 %). Внесок у створення ВДВ діяльності транспорту та зв'язку протягом досліджуваного періоду знизився з 14,4 до 11,4 %. Частка сільського господарства знизилась з 11,9 до 9,5 %, а операцій з нерухомим майном зросла з 6,9 до 10,2 %.

Найбільші відмінності у структурі створення доданої вартості регіонами України спостерігалися за такими видами економічної діяльності, як сільське господарство; добувна промисловість; торгівля; діяльність транспорту та зв'язку; операції з нерухомим майном (Табл. 3). Найбільшими в грошовому вираженні виробниками сільськогосподарської продукції в 2011 році були Київська (7,2 млрд. грн.), Дніпропетровська (6,97 млрд. грн.), Харківська (6,3 млрд. грн.), Вінницька (6,3 млрд. грн.), Полтавська (6,3 млрд. грн.), Донецька (6 млрд. грн.) та Черкаська області (5,5 млрд. грн.), дані регіони, станом на 2011 рік створювали близько 40 % всієї ВДВ сільського господарства України. Найбільша частка сільського господарства у структурі створення ВДВ регіону характерно для Херсонської, Кіровоградської, Вінницької, Тернопільської, Черкаської, Хмельницької та Чернівецької областей - понад 20 %.

За обсягами створення ВДВ у видобувній промисловості в 2011 році, як і в 2003 році лідирують Дніпропетровська (30,4 млрд. грн.), Донецька (20,4 млрд. грн.), Луганська (10,4 млрд. грн.) та Полтавська області (9,2 млрд. грн.), разом вони забезпечують створення 81 % ВДВ видобувної промисловості України. Ці ж області мають найвищі частки добувної промисловості у структурі створення ВДВ регіонів: Дніпропетровська - 25,2 %, Луганська - 21,6 %, Донецька - 14,7 %.

Таблиця 3

Структура доданої вартості регіонів за видами економічної діяльності в 2011 році, %*

*розраховано за даними [4, сс.. 16-24 ]

Найбільші обсяги створення ВДВ в переробній промисловості характерні для Донецької (35,02 млрд. грн.), Дніпропетровської (23,2 млрд. грн.), Луганської (11,9 млрд. грн.) та Запорізької областей (10,9 млрд. грн.), вони забезпечують 48,7 % створення ВДВ переробної промисловості України. Для цих же областей, окрім Дніпропетровської області, характерна висока частка переробної промисловості в структурі створення ВДВ регіону - близько 25 % (для Дніпропетровської обл. - 19,3 %). Протягом досліджуваного періоду Луганська область значно наростила обсяги створення ВДВ у переробній промисловості (зростання в 4,5 рази), що дозволило їй зайняти за цим показником третє місце по Україні.

За обсягами створення ВДВ в сфері торгівлі у 2011 році, як і в 2003 році лідирують місто Київ (62,5 млрд. грн.), Донецька (23 млрд. грн.) та Дніпропетровська області (15,3 млрд. грн.), разом дані регіони створюють близько половини ВДВ торгівлі в Україні. Найбільша частка торгівлі в структурі створення ВДВ притаманна, як і в 2003 році, містам Київ та Севастополь - 29,7 та 25,7 %, відповідно.

В сфері діяльності транспорту та зв'язку найбільші обсяги ВДВ у 2011 році були створені м. Київ (26,5 млрд. грн. або 18,7 %) та Одеською областю (14,4 млрд. грн. або 25,2 %), разом вони забезпечують створення 30,7 % в цій сфері. В сфері операцій з нерухомим майном за обсягами лідирує місто Київ (43,4 млрд. грн. або 20,7 %), його частка становить 36,6 %у структурі створення ВДВ цього виду діяльності в Україні.

Загалом, за досліджуваний період спостерігалося зменшення відмінностей у галузевій структурі створення доданої вартості в регіонах України (Рис. 3).

Рис. 3 Динаміка величини дисперсії часток видів економічної діяльності в структурі створення ВДВ регіонів* *розраховано автором за даними [1, cc. 8 - 19; 2, cc. 7-20; 3, cc.17 - 2; 4, сс.. 16-24 ]

Найбільші відмінності в структурі створення ВДВ регіонів станом на 2011 рік існували в сільському господарстві, добувній промисловості, переробній промисловості, торгівлі, діяльності транспорту та зв'язку, операціях з нерухомим майном. На кінець досліджуваного періоду відбулося зниження показника дисперсії (у²) за такими видами економічної діяльності як: сільське господарство, переробна промисловість, торгівля, діяльність транспорту та зв'язку. Для цих галузей існує тісний негативний кореляційний зв'язок між величиною дисперсії часток даних видів діяльності у структурі створення ВДВ та обсягом розміщених по них ПІІ (R² в межах від - 0,62 для переробної промисловості до - 0,75 для торгівлі), тобто, можемо припустити, що зростання обсягів ПІ накопичених в зазначених галузях сприяло вирівнюванню структури створення ВДВ в регіонах України. Зростання дисперсії частки добувної промисловості та операцій з нерухомим майном у структурі створення ВДВ регіонів, навпаки, свідчить про зростання спеціалізації певних регіонів країни саме на цих видах економічної діяльності (у переробній промисловості це, наприклад, Дніпропетровська, Луганська, Полтавська області; в сфері операцій з нерухомим майном - міста Київ, Севастополь, Харківська, Одеська, Київська, Львівська області). Існує тісна позитивна кореляція між зростанням дисперсії частки добувної промисловості у структурі створення ВДВ та обсягом розміщених в цій галузі та позитивна але слабка кореляція дисперсії частки та ПІІ сфері операцій з нерухомим майном (R², відповідно, 0,78 та 0,33), тобто накопичення ПІІ супроводжувалося підвищенням спеціалізації регіонів в цих сферах економічної діяльності.

Отже, з вищевикладеного можемо зробити висновки, що прямі іноземні інвестиції розподіляються нерівномірно по регіонах України, лідирують за обсягами залучених ПІІ м. Київ, Донецька, Дніпропетровська та Харківська області. Загалом, обсяг залучених ПІІ інвестицій в економіку України невисокий, про що свідчить низький рівень ПІІ з розрахунку на одну особу. Виявлені взаємозв'язки між обсягами ПІІ та структурою виробництва регіонів вказують на те, що ПІІ сприяли поглибленню спеціалізації певних регіонів в сферах операцій з нерухомим майном та добувній промисловості та вирівнюванню регіональної структури виробництва за галузями сільського господарства, переробної промисловості, торгівлі, діяльності транспорту та зв'язку.

Література

1. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності: Статистичний збірник / За ред. В. А. Головка. К.: Державний комітет статистики України, 2008. с. 8-19.

2. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності: стат. зб. / [за ред. Л.М.Овденко]. Київ: Державна служба статистики України, 2013. с. 7-20.

3. Статистичний збірник "Регіони України" / Держ. ком. статистики України; [за ред.: О. Г. Осауленко]. К.: Держкомстат України. 2009, Ч. 2. 2009. с. 17-25.

4. Статистичний збірник "Регіони України" / Держ. ком. статистики України; [за ред. Осауленка О. Г.]. Київ: Держкомстат України. 2013: [у 2 ч.], Ч. 2. 2013. с. 16-24.

Размещено на Allbest.ru