Підхід до визначення рівня високотехнологічності виробництва промислових підприємств та його впливу на фінансово-економічні показники діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підхід до визначення рівня високотехнологічності виробництва промислових підприємств та його впливу на фінансово-економічні показники діяльності

Сучасний стан розвитку світової економіки під впливом науково-технічного прогресу характеризується значними змінами пріоритетів у міжнародному економічному співробітництві. Конкуренція між суб'єктами світового ринку є переважно технологічною, що обумовлює необхідність реструктуризації виробництва саме у цьому напрямку. Забезпечення успішного функціонування, підтримка і стимулювання діяльності високотехнологічного виробництва вітчизняних промислових підприємств з метою технологічної модернізації економіки в цілому, є одним з основних завдань економічної політики України, що знаходить відтворення у державній програмі реформ та стратегіях національного та регіонального розвитку.

Для того, щоб оцінити рівень розвитку високотехнологічного сектору країни та конкретного промислового підприємства зокрема, у першу чергу виникає необхідність чіткого виокремлення критеріїв віднесення промислових підприємств до високотехнологічної сфери та розробки методичного підходу до визначення рівня високотехнологічності.

Проблеми визначення сутності поняття «високотехнологічне підприємство» висвітлені у працях: П.А. Борисенка, О.Є. Варшавського, В. Денисюка, С.Ю. Зуєва, Г.О. Кривова, О.Н. Мельникова та Н.Ю. Куркотової, О.Б Саліхової, С.В. Устенка [1-7] та інших авторів, наукові роботи яких багато в чому визначили перспективні напрямки досліджень.

Аналіз наукових джерел, а також ситуації на вітчизняному ринку високотехнологічної продукції показує, що належність підприємства до високотехнологічної сфери промисловості України визначається не видами господарської діяльності, оскільки для України цей поділ некоректний, а відповідністю низці критеріїв, у тому числі: більшість продукції, що виробляється, є високотехнологічною [1], організаційна структура підприємства - складною та багаторівневою, оновлення номенклатури та параметрів продукції - динамічною, тощо.

Щодо належності підприємств до високотехнологічних існують різні погляди вчених-економістів, і показник наукоємності не є єдиним індикатором, як часто зустрічається у науковій літературі [3, 8, 9]. Автоматизованість і гнучкість виробництва також не свідчить о його високотехнологічності. Як правило, у визначенні конфігурує критерій виробництва високотехнологічної продукції чи застосування високих технологій [1, 4, 6-7], і це, на нашу думку, об'єктивно.

Як правило, критеріями віднесення підприємства до високотехнологічного є продуктивність праці, обсяг інвестицій і кількість високотехнологічних робочих місць. В Україні у 2008 році вперше розроблено Методику ідентифікації українських високотехнологічних промислових підприємств [10], тим не менш, необхідно додати й інші ознаки відповідності високотехнологічному підприємству, що не враховані, і це вимагає адаптації, виокремлення та структуризації критеріїв належності промислових підприємств до високотехнологічних.

Метою статті є розробка підходу до визначення рівня високотехнологічності виробництва промислових підприємств та його впливу на фінансово-економічні результати діяльності на основі виокремлення критеріїв віднесення виробничих підприємств до високотехнологічних.

Нижче у табл. 1 виділено основні ознаки та розроблено відповідні критерії належності виробничих підприємств до таких, що мають високотехнологічне виробництво. У відповідності до критеріїв було визначено основні показники, що характеризують певний критерій.

високотехнологічність фінансовий економічний

Таблиця 1. Основні критерії віднесення виробничих підприємств до таких, що мають високотехнологічне виробництво

Критерії належності підприємств до тих, що мають високотехнологічне виробництво, дозволяють порівняти відповідні показники вітчизняних приладобудівних підприємств з еталонними значеннями компаній-лідерів цільового високотехнологічного ринку з метою порівняння високотехнологічності підприємств. Але зробити висновок про її рівень такий порівняльний аналіз не дає можливості, оскільки відсутній інтегральний показник високотехнологічності. У зв'язку з цим потребує розробки та обґрунтування методичний підхід щодо визначення рівня високотехнологічності виробництва промислових підприємств на основі розроблених критеріїв.

Основні положення методичного підходу до визначення рівня високотехнологічності виробництва промислових підприємств наведено на рис. 1 у вигляді схеми.

По кожній ознаці критеріїв високотехнологічності визначено основні показники, що характеризують даний критерій. Для розрахунку узагальнюючих оцінок за кожною ознакою необхідно провести нормування показників для того, щоб вони знаходилися у границях єдиного інтервалу. У якості граничних значень ? максимального чи мінімального - доцільно визначити еталонні (значення показників компаній-лідерів цільового високотехнологічного ринку) або нормативні (граничні значення за опублікованими джерелами) значення.

Визначення інтегрального показника високотехнологічності потребує визначення узагальнюючого показника за кожною відповідною складовою ознакою високотехнологічності - групою критеріїв, які будуть ураховані у інтегральному показнику. Доцільним буде застосування середньої арифметичної простої (формула 1) з метою зменшення впливу невиправдано завищених значеньпоказників на підсумковий результат оцінки унаслідок недосконалості бази порівняння (еталонних та нормативних значень) та похибки, яка може з'явитися при нормуванні числового та нечислового значень одного й того ж показника для різних підприємств.

(1)

де ? узагальнюючий показник по k-й групі критеріїв по s-му підприємству;

? нормалізоване значення і-го показника k-ї ознаці високотехнологічності (групі критеріїв) по s-му підприємству; _;

? кількість показників у k-й групі критеріїв.

Методичний підхід до визначення рівня високотехнологічності виробництва промислових підприємств

Інтегральний підсумковий показник високотехнологічності визначає ступінь близькості показників підприємств, що аналізувалися, до показників еталонного підприємства.

(2)

де - інтегральний показник високотехнологічності по s-му підприємству;

? узагальнюючий показник по k-й групі критеріїв (ознаці високотехнологічності) по s-му підприємству;

- ваговий коефіцієнт k-ї групи критеріїв.

Розрахунки на основі експертних думок дали такі вагові коефіцієнти кожній групі критеріїв:

інтелектуальні - 0,27;

фінансово-економічні - 0,13;

конкурентоспроможності продукції - 0,32;

техніко-технологічні - 0,17;

патентно-правові - 0,11.

Розрахований інтегральний індекс високотехнологічності для підприємств приладобудування м. Харків занесений у табл. 2. Таким чином, ми підприємства упорядковано у порядку зростаннязначень інтегрального показника, тобто у порядку підвищення рівня високотехнологічності їх виробництва. Подальше ранжування підприємств за ступенем технологічності на основі перевірки гіпотези про їх нормальне розподілення дозволило виділити три їх групи: високотехнологічні, середньотехнологічні та низькотехнологічні: інтервали шкали технологічності складатимуть (0; 0,469), (0,469; 0,743), [0,743; 1]

Таблиця 2. Ранжування підприємств за рівнем високотехнологічності

Припустимо наявність прямого зв'язку між високотехнологічністю та ефективністю діяльності. Для підтвердження даної гіпотези був проведений аналіз рівня високотехнологічності виробництва та фінансово-економічних результатів діяльності вітчизняних промислових підприємств у динаміці.

Дослідження впливу досягнутого рівня високотехнологічності на фінансово-економічні результати діяльності підприємства на основі застосування економетричних моделей з фіксованими ефектами для панельних даних (ці моделі показали найбільшу точність розрахунків та прогнозу при їх експлуатації на ретроспективних даних) довело, що спостерігається взаємозв'язок інтегрального показника високотехнологічності з чистою виручкою підприємства:

(3)

де y_it - результативний показник (фінансовий результат);

x_it -рівень високотехнологічності;

b_і - константа (параметр місця розташування);

i - індекс об'єкту спостереження (підприємства);

t - індекс часу.

Істотна залежність чистої виручки від ступеню високотехнологічності виробництва дозволяє спрогнозувати її обсяг на наступний період часу на основі інтегрального показника високотехнологічності, використовуючи лінійне рівняння, отримане методом панельного аналізу. Так, розрахунок інтегрального показника високотехнологічності на 2013 рік дозволив отримати прогнозні значення чистої виручки у 2013 році по підприємствах (див. табл. 3).

Таблиця 3. Прогноз чистої виручки по підприємствах у 2013 році на основі моделі з фіксованими ефектами для панельних даних

Аналіз зміни високотехнологічності та фінансово-економічних результатів діяльності підприємств приладобудування за період 2008-2013 рр. показав, що впровадження високих технологій у виробництво дає відстрочений економічний ефект. Як, наслідок, підприємство, за умов обмежених можливостей по залученню зовнішнього фінансування може підвищити рівень високотехнологічності та, відповідно, прибутковості лише еволюційним шляхом. Таким чином, проблема ефективної організації розробки та виготовлення високотехнологічної продукції стає умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Так, подальшого дослідження вимагає пошук шляхів удосконалення підходів, що дозволять скоротити інноваційний цикл та підвищити ефективність використання існуючих інтелектуальних ресурсів підприємств.

Список літератури

1. Саліхова О.Б. Оцінка високотехнологічної виробничої сфери - фундамент для створення дієздатної інноваційної стратегії держави / О.Б. Саліхова // Економіка промисловості. - 2010. - №1. - С. 85-95.

2. Мельников О.Н. Факторы, влияющие на управление формированием нематериальных активов высокотехнологичных предприятий [Электронный ресурс] / О.Н. Мельников, Н.Ю. Куркотова // Российское предпринимательство. - 2004. - №10 (58). - Режим доступа: http://www.creativeconomy.ru/articles/6772/

3. Денисюк В. Високі технології і високонаукоємні галузі - ключові напрями в інноваційному розвитку / В. Денисюк // Економіст. - 2004. - №5. - С. 76 - 81.

4. Борисенко П.А. Методичні підходи до визначення поняття «наукоємне виробництво»: на прикладі авіаційної промисловості / П.А. Борисенко // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. - 07/2008. - N5. - С. 27-32.

5. Кривов Г.А. Приоритет - наукоёмкая и высокотехнологичная продукция / Г.А. Кривов, К.О. Зворыкин // Технологические системы. - 2005. - №3. - С. 7-13.

6. Зуев С.Ю. К проблеме качественной идентификации наукоемкого производства / С.Ю. Зуев // Вестник Томского государственного университета. - 2008. - №310. - С. 122-126.

7. Устенко С.В. Моделювання процесів функціонування та розвитку наукомістких виробничих систем: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра екон. наук: 08.00.11 «Математичні моделі і методи в економіці» / С.В. Устенко. - К., 2008. - 33 с.

8. Панин А. Оценка наукоемкой продукции / А. Панин // Военно-промышленный курьер [Электронный ресурс]. - 2007. - 27 авг. - Режим доступа: http://vpk-news.ru/

9. Скляренко Р.П. Что такое наукоемкий рынок / Р.П. Скляренко // Агенство научно-технической информации SciTecLibrary.ru [Электронный ресурс]. - 2003. - 23 дек. - Режим доступа: http://www.sciteclibrary.ru/rus/catalog/pages/6807.htm

10. Про затвердження Методики ідентифікації українських високотехнологічних промислових підприємств [Електронний ресурс] / Наказ Міністерства промислової політики України від 08.02.2008 №80. - Режим доступу: http://pravo-law.kiev.ua/30141.html

Размещено на Allbest.ru