Запровадження природоохоронних індикаторів сталого розвитку до практики регіонального управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ІНДИКАТОРІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДО ПРАКТИКИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

О.П. Пристайко,

здобувач,

Є.В. Хлобистов

д. е. н., завідувач відділом економічних проблем

екологічної політики та сталого розвитку,

ДУ «Інститут економіки природокористування

та сталого розвитку НАНУ», м. Київ,

The University of Economics and Humanities

in Bielsko-Biaіa (Poland)

У статті з використанням інструментарію аналізу прогалин (gap analysis) проведена оцінка сучасного стану природоохоронного законодавства з акцентуванням на економічній складовій забезпечення принципів сталого розвитку. Було виокремлено прогалини, що послаблюють ефективність галузевої політики, шляхи усунення прогалин та сформульовано основні позитивні зрушення, що мають стати основою для усунення прогалин. Запропоновано систему індикаторів успішності реалізації певної соціально-економічної та екологічної політики на рівні регіону. Розроблена система повинна стати основою для прийняття управлінських рішень та поліпшенні якості управління охороною навколишнього природного середовища. Вона акцентує увагу на оцінці ефективності й дієвості чинної політики та дозволяє знайти слабкі місця чи виявити пробіли у нормативному, організаційному чи економічному забезпеченні впровадження екологічної політики на територіальному рівні.

Ключові слова: сталий розвиток, індекси, природоохоронна діяльність, екологічна політика, навколишнє природне середовище.

O.P. Prystayko, Iev.V. Khlobystov, Dr. of Sci. in economics

IMPLEMENTATION OF NATURE CONSERVATION INDEXES OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT IN REGIONAL MANAGEMENT PRACTICES

In the article the assessment of legal conditions and possibilities of effective management and environmental policy implementation in economic framework of sustainable development principles realization based on gap analysis are represented. The attention was concentrated on gaps which could be interpreted as weaknesses of regional policy. The basic ways for gap removal were formulated and fundamental guidelines and opportunities for improving the current situation were worked out. The system of indexes of effectiveness of social-economic or/and environmental policy within particular region are developed. Represented system of indexes should create the background for environmental management and improving environmental policy practices. It's concentrated on assessment of effectiveness of environmental policy in force. The system of indexes helps to reveal the weaknesses in legislative, institutional or economic support of environmental policy on territory level.

Key words: sustainable development, indexes, nature conservation, environmental policy, environment.

Постановка проблеми

Регіональна екологічна політика за умов поглиблення кризових процесів у суспільстві та фактичними військовими діями має спиратися на прозорі та зрозумілі важелі впливу на хід подій та ефективність реагування на виникаючі загрози. Тобто, перед регіональною екологічною політикою стоять наступні виклики: забезпечення ефективності, досягнення прозорості, уникання зайвого дублювання повноважень, створення інституційних умов для ефективної реалізації короткострокових та середньострокових планів, програм та управлінських рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Регіональна екологічна політика досить ґрунтовно вивчалась у працях О.Балацького, Б.Буркинського, О.Веклич, З.Герасимчук, Б.Данилишина, Л.Мельника, В.Кравціва, Ю.Туниці, С.Харічкова, М.Хвесика та інших. Під регіональною екологічною політикою будемо розуміти реалізацію дії комплексу планів, проектів, програм, регулятивних документів та процедур, які спрямовані на досягнення розвитку території (суспільства, природного середовища, економічних обкатів) виключно в межах нормативно-визначених вимог стану навколишнього природного середовища, неприпустимості перевищення граничних негативних впливів на реципієнти довкілля та з урахуванням здатності природного середовища відновлювати власну репродуктивність у майбутньому. Серед наявних прогалин у формуванні ефективної регіональної екологічної політики, можна відзначити галузеві прогалини, що викликані інституційними та процедурними засадами формування та реалізації такої політики та прогалини моніторингу ефективності політики, тобто, прогалини формування системи індикаторів успішності реалізації певної соціально-економічної та екологічної політики та рівні регіону. Кінцевою метою реалізації регіональної екологічної політики є досягнення сталого розвитку громади, території, держави в цілому. Щодо сутності переходу до сталого розвитку, то в контекст регіональних досліджень дискусії тривають достатньо давно. Зокрема, перехід до сталого розвитку вимагає кардинальних перетворень, в центрі яких - екологізація всіх основних видів діяльності людства, самої людини, зміна її свідомості і творення нового «сталого суспільства» як сфери розуму. [1, с. 87]. Існує й чимало інших варіацій розгляду «сталості» розвитку виходячи з пріоритетності певних його аспектів. Але практично всі вони передбачають системне поєднання основних змістовних аспектів такої «сталості» - економічного, соціального та екологічного.

З точки зору застосування системного підходу, важливим вбачається намагання визначити ключові принципи «сталості» відповідної соціо-еколого-економічної системи. Один із варіантів визначення таких принципів [2]: 1) система повинна знаходитися в околиці траєкторії сталого розвитку, де її основні макропоказники збалансовані; 2) існує ефективний механізм, який здатний парирувати всі можливі обурення і утримувати систему у зазначеній околиці (динамічної рівноваги); 3) ресурси системи розподіляються між її елементами досить ефективно, щоб не викликати всередині неї антагоністичних протиріч; 4) у систему надходить достовірна інформація про його стан і стан зовнішнього середовища, керуюча підсистема здатна цю інформацію переробити і приймати розумні рішення; 5) розумне рішення приймається з урахуванням поточного та можливих майбутніх станів системи, минуле сприймається як досвід; 6) в ієрархічній системі обробка інформації та прийняття рішень раціонально розподілені між усіма її елементами; 7) система знаходиться в достатньо гармонійних відносинах із зовнішнім середовищем; 8) механізми спадкоємності і мінливості системи забезпечують плавну адаптацію до зовнішніх умов. Нині науковцями розглядається досить детально потенціал сталого розвитку та його регіональний вимір, напр., див. [3], а також макроекономічні засади екологічної політики в регіоні, однак без детальної розробки індикативних показників та індикаторів [6].

Цілі статті

Стаття присвячена визначенню сутності та виявленню конкретних форм індикаторів регіональної екологічної політики з урахуванням прогалин, що існують у нормативно-правовій та регулятивній системі України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Визначимо прогалини у регулятивному полі України, що знижують ефективність регіональної екологічної політики.

Прогалини, що послаблюють ефективність галузевої політики

1. Відсутність плану дій що враховує кризову ситуацію та скорочення державних видатків на реалізацію політики;

2. Неналежний облік екологічного стану територій та об'єктів, що становлять загрозу навколишньому природному середовищу (НПС) та недостатня економічна оцінка витрат та покращення екологічної ситуації

3. Неадекватність сучасним викликам законодавства про ведення кадастрів природних ресурсів; незавершеність національної системи інвентаризації викидів парникових газів, створення національного електронного реєстру одиниць викидів та поглинання парникових газів (ПГ)

4. Застарілість норм щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства

5. Відсутність економічного стимулювання раціонального природокористування

6. Недієвість та неефективність процедур надання дозволів на здійснення діяльності, що може зашкодити НПС та системи мінімальних вимог, що мають включатися у всі дозволи

Шляхи усунення прогалин

1. Визначення пріоритетів Плану дій щодо стратегії державної екологічної політики (ДЕП), розробка норм що дозволяють адаптувати на національному рівні положення Конвенції до сучасної ситуації з урахуванням можливості державно-приватного партнерства та співробітництва між Україною та Європейським співтовариством (ЄС)

2. Нормативне закріплення стимулів інвестиційно-інноваційної діяльності; створення механізму податкового заохочення раціонального природокористування;

3. Оптимізація фінансування ведення регіональних кадастрів природних ресурсів за рахунок залучення джерел, що не суперечать чинному законодавству

4. Розробка прогнозних та програмних документів економічно-соціального розвитку регіонів з врахуванням комплексного аналізу екологічного стану територій та об'єктів, що становлять загрозу НПС

5. Прийняття закону з регулювання правовідносин у сфері зміни клімату, що визначає правові та організаційні основи діяльності та управління у сфері зміни клімату; правила та нормативи у сфері викидів ПГ; функціонування національного ринку торгівлі скороченням викидів ПГ;

6. Створення системи екологічного страхування

7. Формування майнової відповідальність за принципом «забруднювач платить». відповідно до якого користувач природного об'єкту (оператор), що спричиняє екологічну шкоду або створює реальну загрозу заподіяння такої шкоди, повинен нести витрати на всі необхідні запобіжні або відновні заходи, оцінку екологічної шкоди або ймовірності її заподіяння, відновлення екосистемної цілісності об'єкту.

Позитивні зрушення, що мають стати основою для усунення прогалин:

1. Розпочато процес імплементації положень Конвенції у національному законодавстві;

2. Наявність системи нормативних актів досягнення цілей екологічно збалансованого природокористування, яка може бути адаптована до сучасних вимог;

3. Наявність юридичного закріплення економічних санкцій до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства з охорони НПС

4. співпраця з державами-членами ЄС в рамках двосторонніх угод на міжурядовому та відомчому рівні.

Як слушно відзначають М.Хвесик та О.Шубалий, «поняття "сталий розвиток", хоча і перейшло в розряд філософських категорій, залишається занадто ідеалізованим, оскільки в його розумінні представляється тільки кінцевий, бажаний етап розвитку, тоді як для його використання в практичній діяльності необхідно відповісти на ряд питань, основними з яких є: де відправна точка і яка шкала виміру стійкості розвитку; які індикатори сталого розвитку; як організувати процес переходу до сталого розвитку…» [4, 38].

Розглянемо прогалини формування системи індикаторів успішності реалізації певної соціально-економічної та екологічної політики та рівні регіону. На теоретичному на теоретичному рівні ці питання досліджувались в Інституті економіки природокористування та сталого розвитку НАН України за участі авторів [5, 200-219].

Прогалини формування системи індикаторів будемо визначати за рівнем їх ієрархічного значення до розробки впровадження ефективної політики.

Природоохоронні індикатори

Прогалини, що носять характер загроз

1. Скорочення державних видатків на реалізацію Плану дій щодо стратегії ДЕП України

І_ддв Індикатор динаміки державних видатків на реалізацію Плану дій щодо стратегії ДЕП України.

- Скорочення видатків

- Відповідність видатків заявленим потребам

- Наявність додаткових джерел фінансування, окрім відповідних видатків згідно потреб на реалізацію Плану дій.

2. Незацікавленість суб'єктів господарювання у дотриманні правил раціонального природокористування при здійсненні господарської діяльності

Індикатор зацікавленості суб'єктів господарювання у дотриманні правил раціонального природокористування при здійсненні господарської діяльності.

- Зацікавленість має місце згідно умов господарювання (визначається експертним шляхом згідно наявності норм та правил щодо регулювання зацікавленості за умовами господарювання)

- Зацікавленість не має місця.

3. Відсутність вичерпних даних щодо територій та об'єктів що становлять загрозу НПС

Індикатор наявності даних територій та обґєктів, що становлять загрозу НПС

- Дані наявні, за умов можливості їх отримання згідно нормативно-визначених вимог до інформації

- Дані, що є у відкритому доступі є недостатніми

- Даних не має

4. Недосконалість системи майнової відповідальності за порушення норм щодо раціонального природокористування

Індикатор відповідальності (наявності майнової або корпоративної відповідальності) за порушення норм щодо раціонального природокористування.

- Порушення норм раціонального природокористування призводить до майнової або корпоративної відповідальності, внаслідок компенсації стосовно заподіяних збитків або іншої форми відшкодування;

- Порушення норм раціонального природокористування не призводить до майнової або корпоративної відповідальності. внаслідок компенсації стосовно заподіяних збитків або іншої форми відшкодування;

Прогалини, що послаблюють ефективність галузевої політики

5. Відсутність плану дій що враховує кризову ситуацію та скорочення державних видатків на реалізацію політики;

Індикатор дієвості реалізації державної екологічної політики

- Наявність плану дій в сфері реалізації державно екологічної політики на ієрархічних рівнях її формування

~ Наявність фінансування

~ Наявність індикаторів чи цілей програми, що мають однозначний характер та можуть бути обраховані чи оцінені (виконано - не виконано)

~ Наявність звітів щодо виконання

- Відсутність плану дій в сфері реалізації державно екологічної політики на ієрархічних рівнях її формування

~ Неповнота охвату (не всі рівні охвачені програмою)

~ Не узгодженість між різними секторальними чи територіальними програмами (взаємовиключні цілі, чи однакові показники але різні значення, що характеризують успішність виконання)

~ Відсутність фінансового, організаційного чи нормативно-правового забезпечення

6. Неналежний облік екологічного стану територій та об'єктів, що становлять НПС (6а) та недостатня економічна оцінка витрат та покращення екологічної ситуації (6б)

6а: Індикатор обліку екологічного стану територій та об'єктів

- Наявність належного обліку екологічного стану та відображення його у проектних та програмних документах;

- Відсутність належного обліку екологічного стану та відображення його у проектних та програмних документах

6б: Індикатор повноти економічної оцінки витрат та покращення екологічної ситуації згідно чинного нормативно-методичного забезпечення:

- Наявність економічної оцінці витрат та покращення екологічної ситуації

- Відсутність економічної оцінці витрат та покращення екологічної ситуації

7. Неадекватність сучасним викликам законодавства про ведення кадастрів природних ресурсів;

Індикатор інвентаризації викидів парникових газів

- Наявність рішень та проектних документів про створення національної системи інвентаризації викидів парникових газів

- Наявність національного електронного реєстру одиниць викидів та поглинання ПГ, що є результатом реалізації національної системи інвентаризації викидів парникових газів

- Відсутність національної системи інвентаризації викидів парникових газів

8. Застарілість норм щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства

Індикатор оновлення норм відшкодування шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства

- Наявність оновлення норм відшкодування шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за 10 років;

- Відсутність оновлення норм відшкодування шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за 10 років.

9. Відсутність економічного стимулювання раціонального природокористування

Індикатор регіонального стимулювання раціонального природокористування

- Наявність норм та регламентів щодо стимулювання раціонального природокористування на рівні регіонального природокористування (наявність відповідних офіційних актів, що прийняті на рівні обласної адміністрації);

- Відсутність норм та регламентів щодо стимулювання раціонального природокористування на рівні регіонального природокористування (стосується відповідних офіційних актів, що прийняті на рівні обласної адміністрації);

10. Недієвість та неефективність процедур надання дозволів на здійснення діяльності, що може зашкодити НПС та системи мінімальних вимог, що мають включатися у всі дозволи

Індикатор ефективності дозвільних процедур щодо охорони навколишнього природного середовища

- Наявність процедур надання дозволів на здійснення діяльності, що може зашкодити НПС;

- Відсутність процедур надання дозволів на здійснення діяльності, що може зашкодити НПС

Індикатор прогресу реалізації регіональної екологічної політики

- Ступінь виконання індикаторів, що викладені у стратегії (% від запланованого)

- Можливість порівняти індикатори зі світовими чи європейськими аналогами (вище, нижче, відсутність)

- Обсяги фінансування (% від запланованого)

природоохоронний індикатор сталий розвиток

Висновки

Регіональна екологічна політика має реалізовуватись на засадах та принципах сталого розвитку, що відображено у численних засадничих документах та державних стратегіях, зокрема, в стратегії державної екологічної політики України на період до 2020 року, відповідному Плані дій та інших. Поряд з тим моніторинг ефективності екологічної політики спирається на недосконалість системи індикаторів та показників, які мають розроблятися на різних рівнях формування та реалізації регіональної екологічної політики. Пропонується набір індикаторів, що поділяється на дві великі групи - за визначенням та ідентифікацією прогалин у регулятивному полі України, з урахуванням шляхів ліквідації визначених прогалин, та за визначенням та ідентифікацією прогалин формування системи індикаторів успішності реалізації певної соціально-економічної та екологічної політики та рівні регіону, та з урахуванням шляхів ліквідації визначених прогалин. Визначено, що прогалини, які потребують ідентифікації через систему індикації, носять характер загроз, зниження ефективності галузевої політики, а також прогалини загально-регулятивного та нормативного характеру.

Література

1. Ващекин Н. Образование и устойчивое развитие: концептуальные проблемы: монография / Н. Ващекин, К. Делокаров, А. Урсул. - М.: Изд-во МГУ, 2001. - 332 с.

2. Скопин А.О. Проблемы устойчивого развития регионов России в условиях формирования рыночных отношений [Електронний ресурс] / Скопин А.О., Скопин О.В. // Управление экономическими системами: электронный научный журнал. - 2010. - №4(24). - Режим доступа к журналу:

http://www.uecs.ru/uecs-24-242010/item/238-2011-03-24-12-28-31

3. Потенціал сталого розвитку України на шляху реалізації інтеграційного вибору держави: монографія / О.М.Алимов, І.М.Лицур, В.В.Микитенко та ін. - К.: ДУ «ІЕПСР НАН України», 2014. - 520 с.

4. Хвесик М., Шубалый О. Новые приоритеты концепции устойчивого развития в условиях экономических кризисов и глобальных климатических изменений / Хвесик Михаил, Шубалый Александр // Устойчивое развитие: международный научный журнал. - 2012. -- №3 (апрель). - С.36-41. - Режим доступа к журналу: http://www.sd-journal.org/content/no-3-april-2012

5. Формування та реалізація національної екологічної політики України / [Веклич О.О., Волошин С.М., Жарова Л.В. та ін.]; за наук.ред. С.О.Лизуна; ДУ «ІЕПСР НАНУ». - Суми: Університетська книга, 2012. - 336 с.

6. Жарова Л.В. Макроекономічне регулювання природоохоронної діяльності: монографія / Л.В. Жарова - Суми: Університетська книга, 2012 - 296 с.

References

1. Vashhekin, N, Delokarov, K. and Ursul, A. (2001), Obrazovanie i ustojchivoe razvitie: konceptual'nye problemy [Education and sustainable development: conceptual issues], Izd-vo MGU, Moscow,Russian Federation.

2. Skopin A.O. and Skopin O.V. (2010), “Problems of sustainable development of the regions of Russia in the conditions of market relations”, Upravlenie jekonomicheskimi sistemami: jelektronnyj nauchnyj zhurnal, vol. №4(24), available at: http://www.uecs.ru/uecs-24-242010/item/238-2011-03-24-12-28-31

3. Alymov, O.M., Lytsur, I.M. and Mykytenko, V.V. (2014), Potentsial staloho rozvytku Ukrainy na shliakhu realizatsii intehratsijnoho vyboru derzhavy [The potential for sustainable development of Ukraine in implementing the integration selecting the state], DU «IEPSR NAN Ukrainy», Kyiv, Ukraine.

4. Hvesik, M. and Shubalyj, O. (2012), “New priorities of sustainable development in the context of economic crisis and global climate change”, Ustojchivoe razvitie: mezhdunarodnyj nauchnyj zhurnal, vol. №3 (aprel'), pp.36-41, available at: http://www.sd-journal.org/content/no-3-april-2012

5. Veklych, O.O., Voloshyn, S.M. and Zharova, L.V. (2012), Formuvannia ta realizatsiia natsional'noi ekolohichnoi polityky Ukrainy [Formulation and implementation of the National EnvironmentalPolicy of Ukraine], Universytets'ka knyha, Sumy, Ukraine.

6. Zharova, L.V. (2012), Makroekonomichne rehuliuvannia pryrodookhoronnoi diial'nosti [Macroeconomic environmental control], Universytets'ka knyha, Sumy, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru