Екстравагантний методологічний підхід до проектування і впровадження підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий навчальний заклад «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», м. Миколаїв, Україна

Кафедра обліку і аудиту

Екстравагантний методологічний підхід до проектування і впровадження підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації

кандидат економічних наук, доцент,

проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

С.А. Ткаченко

Анотація

З метою поліпшення аналізу та усунення недоліків функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення підприємствами представляються необхідними створення і розвиток в них функціональної підсистеми аналітичної обробки інформації. Створення такої підсистеми виходить із: самостійної ролі аналізу в процесі управління; системного підходу до цієї функції; підтверджується практикою розвитку функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення продуцентами, що показала, локальне формування та впровадження часткових аналітичних завдань не спроможне забезпечити здійснене поліпшення постановки аналізу.

Методологічний підхід до проектування і впровадження у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення підприємствами підсистеми аналітичної обробки інформації включає елементи: створення комплексу передумов, необхідних для розробки проектних рішень по підсистемі; розробку концепції функціональної структури підсистеми; визначення засобів і методів реалізації обраної концепції підсистеми. У якості основи проектування підсистеми повинна бути регламентація функції аналітичної обробки інформації в загальнодержавному масштабі і її стандартизація. Стандартизація дозволить підвищити рівень типізації рішень управління і перейти до застосування універсальних методів проектування. Рішення із аналізу в системах управління спеціального призначення повинні відображати цілі цих систем, ґрунтуватися на методології аналітичної обробки інформації та дотриманні принципів інтегрованої обробки даних.

Серед перспективи подальших розвідок особливою актуальністю відрізняється питання із визначення напрямків удосконалення методології аналітичної обробки інформації виходячи із вимог інтенсифікації виробництва та функціонально розвинутої обробки даних.

Ключові слова: аналітична обробка техніко-економічної інформації, впровадження, методологічний підхід, підсистема, проектування.

Annotation

In order to improve the analysis and elimination of defects functionally developed control systems for special purposes entities deemed necessary to create and develop in them the functional subsystem analytical information processing. Creating such a subsystem comes from: the independent role of analysis in the management process; systematic approach to this function; confirmed by the practice of the functional development of control systems for special purposes producers, which showed, the local formation and implementation of particular analytical problems are not able to provide the perfect setting to improve the analysis.

Methodological approach to the design and implementation of a functional control system development of special purpose entities analytical information processing subsystem includes elements: the creation of the complex prerequisites for the development of design solutions for the subsystem; development of the concept of the functional structure of the subsystem; definition of means and methods of implementation of the chosen concept of a subsystem. As a basis subsystem design should be regulation of functions analytical processing of information on a national scale and its standardization. Standardization will improve the typing management solutions and go-to-use universal design techniques. Decision analysis in control systems for special purposes should reflect the objectives of these systems, based on the methodology of analytical data processing and compliance with the principles of integrated data processing.

Among the prospects for further research of particular relevance are different questions to identify ways to improve its data analysis methodology based on the requirements of intensification of production and functional development of data processing.

Keywords: analytic processing of technical and economic information, introduction, methodological approach, subsystem design.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Формування аналітичної обробки інформації як спеціальної стратегії дослідження виробничо-господарської діяльності обумовлено, з одного боку, зростанням у сучасних умовах складності економічних систем, які виступають в якості об'єктів аналізу, а з іншого - підвищенням вимог до управління з метою приведення його процесів у відповідність зі складністю завдань по керівництву сучасною економікою зрілого капіталізму. Побудова структури системи аналітичної обробки інформації, по-перше, повинна ґрунтуватися на врахуванні головних методологічних аспектів самого поняття «система» і, по-друге, виходити із зв'язку функції аналізу з управлінням взагалі. Включені в систему аналітичної обробки інформації його види повинні відображати як зміст самого процесу керування, так і характер об'єктів управління. Побудована на зазначених початкових посилках структура системи аналітичної обробки інформації, на нашу думку, буде спрямована на задоволення потреб насамперед практики управління, і в цьому зв'язку вона представлятиме орієнтовану на певні визначені рівні й об'єкти управління взаємопов'язану модель аналітичних засобів, що забезпечують досягнення цілей аналізу. Відзначаючи необхідність і практичну значимість виділення видів аналізу за ознаками «рівень управління» і «об'єкт аналізу», в той же час слід мати на увазі, що головною методологічною ознакою поділу аналізу на види повинна бути мета. Сформовані в теоретичному відношенні і застосовувані в даний час на практиці різні види аналізу, які відрізняються один від іншого, насамперед своїми цілями. Проте мета разом з тим виступає і занадто широкою ознакою класифікації видів аналізу. У практичних умовах на зміст аналітичної роботи істотний вплив роблять такі чинники, як часовий інтервал аналізу і застосовувані методи аналізу, які в силу цього також слід розглядати в якості класифікаційних ознак. Розгляд функції аналізу через призму всієї сукупності перерахованих ознак (цілеспрямованість, відношення до часового періоду, використовувані методи аналізу) надає можливість виділити в системі аналітичної обробки інформації наступні шість основних його видів: перспективний аналіз; ретроспективний аналіз; оперативний аналіз; порівняльний аналіз; функціонально-вартісний аналіз та проблемно-орієнтований аналіз. При цьому систему аналітичної обробки техніко-економічної інформації слід розглядати як спосіб теоретико-методологічного суміщення і ув'язки специфічних за цілеспрямованістю вирішення завдань окремих видів аналізу та впорядкування на цій основі різних їх методичних, інформаційних та організаційних аспектів у рамках єдиної стратегії комплексного дослідження виробничо-господарської діяльності тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проведені глибинні наукові дослідження літературних джерелах таких провідних вчених-економістів як Г. Х. Азнабаєва [1], Б. Д. Вертій [2], О. О. Влазнєв [3], Ж. А. Єрмакова [4], О. О. Іванько [5], В. Г. Когденко [6], О. В. Корешева [7], З. І. Магомедова [8], Б. Г. Маслов [9], Р. О. Миронов [10], О. М. Мухін [11], Т. І. Наседкина [12], С. М. Скоріков [13], Ф. Ф. Ханафеев [14], М. М. Швецов [15], А. О. Шереметьєв [16], Т. В. Шімоханская [17] та інших і сучасна практика функціонування функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об'єднаннями в машинобудівних галузях, порівняння функціональної структури функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення продуцентами сучасних поколінь свідчить, що функція аналізу на більшості підприємств продовжує залишатися недостатньо сформованою, істотно поступаючись за ступенем впровадження функціям планування і обліку. Відсутність в сучасних банках даних підприємств необхідної аналітичної інформації негативно відбивається на якості та оперативності керуючих рішень, гальмує формування самого процесу прийняття рішень та створення систем ситуаційного управління виробництвом.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). З метою докорінного поліпшення організації на підприємствах економічного аналізу та усунення існуючих недоліків діючих і проектованих функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об'єднаннями представляються необхідними створення і розвиток в них самостійної функціональної підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації. Створення такої підсистеми об'єктивно виходить, по-перше, із самостійної ролі функції аналізу в процесі управління, по-друге, із системного підходу до цієї функції і, по-третє, підтверджується всією попередньою практикою розвитку функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення суб'єктами господарської діяльності, що показала, локальне формування та впровадження часткових аналітичних завдань у багаточисельних підсистемах не спроможне забезпечити здійснене поліпшення постановки аналізу на підприємствах промисловості країни і інше.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Формування функціональної структури і складу завдань підсистеми аналітичної обробки інформації функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими об'єднаннями повинне здійснюватися з позицій реалізації її генеральної мети на основі вивчення структури прийнятих на підприємствах керуючих рішень з урахуванням рівня розвитку методології аналітичної обробки інформації, існуючих можливостей машин електронних цифрових і засобів програмного забезпечення, а також тих, що історично склалися в машинобудівних галузях організаційних умов та інших факторів і ін.

У практичних умовах побудова функціональної структури підсистеми аналітичної обробки інформації базується на великому обсязі апріорних знань і зводиться по суті до пристосування виробленої з урахуванням наявної методології аналізу її апріорної структури до вимог практичних цілей управління. Базова структура підсистеми може бути отримана тільки на основі системного підходу до вивчення через призму прийнятих керуючих рішень економіки об'єднань і підприємств та встановлення характеру взаємозв'язків між цілями аналізу і численними техніко-економічними показниками, факторами впливу та напрямками розвитку. При цьому із принципу цілісності випливає, що апріорна функціональна структура підсистеми будується шляхом диференціації її елементів вищого рівня, що утворюють базову структуру, на елементи нижчого рівня. У всіх випадках топологія схеми функціональної структури підсистеми повинна відповідати топології побудови дерева цілей і ін.

Для побудови блок-схеми функціональної структури підсистеми аналітичної обробки інформації функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об'єднаннями найбільш важливими представляються наступні методологічні принципи: 1) визначення рівнів управління, на яких повинен проводитися сучасний аналіз; 2) встановлення для кожного рівня управління складу об'єктів сучасного аналізу; 3) реалізація цілей аналізу на різних рівнях управління і для різних об'єктів; 4) визначення рівнів інтеграції сучасних економіко-аналітичних розрахунків; 5) встановлення взаємозв'язків між розташованими на різних рівнях ієрархії окремими елементами аналізу та інші. проектний рішення підсистема аналітичний

Провідне положення серед всіх забезпечуваних елементів підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об'єднаннями займає методичне забезпечення, яке представляє сукупність керівних матеріалів, що визначають зміст функції аналізу і регламентують порядок її здійснення на всіх рівнях ієрархії управління виробництвом. Нові методи господарювання диктують, щоб складовою частиною методичного забезпечення підсистеми управління став класифікатор чинників впливу і напрямків розвитку сучасного виробництва і ін.

За основу побудови інформаційного забезпечення підсистеми аналітичної обробки інформації функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими об'єднаннями повинна бути прийнята зафіксована в методиці аналітичної обробки інформації інформаційна модель функції аналізу у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення продуцентами, що становить сукупність тих, які реалізують функцію аналізу взаємопов'язаних алгоритмів, що наказують послідовне виконання дій по перетворенню початкової інформації в необхідну вихідну, яка розкриває характер проходження інформації всередині підсистеми управління і поза нею, описує порядок документального оформлення інформації. Найбільш переважаючою концепцією побудови інформаційного забезпечення підсистеми управління виступає концепція банку даних, що передбачає виділення в ньому такого елемента, як база даних і інше.

База даних - центральна ланка інформаційного забезпечення підсистеми аналітичної обробки інформації. У практичних умовах проектування логічної структури бази даних підсистеми зводиться до побудови логічних структур даних для вирішення окремих економіко-аналітичних завдань з подальшою їх інтеграцією для визначення відповідних структур інформаційної бази комплексів і блоків завдань аналізу та загальної логічної структури бази даних підсистеми. Як показали виконані дослідження, склад інформації в базі даних підсистеми аналітичної обробки інформації може бути визначений на основі реалізації одного із системотехнічних принципів, який полягає у встановленні кінцевих цілей підсистеми і засобів їх досягнення. Для цього в розрізі кожної із цілей ідентифікуються об'єкти аналізу і визначається, яка інформація про ці об'єкти повинна зберігатися в базі даних з тим, щоб мета була досягнута. Виконання цієї роботи в практиці об'єднань і підприємств передбачає, перш за все, попереднє угруповання сформованого складу завдань підсистеми аналітичної обробки інформації за рівнями рішення, що необхідно для подальшого уточнення інформаційних вимог до бази даних підсистеми на основі виявлення інформаційної залежності задач аналізу один від одного тощо.

Безпосередньо визначення складу базової інформації підсистеми аналітичної обробки інформації ґрунтується на розкритті в межах встановлених рівнів рішення за кожним окремим завданням алгоритмічної структури економіко-аналітичних запитів та виявленні по кожному із них тієї, що вимагається для їх реалізації початкової інформації. Саме на даному етапі здійснюється визначення набору і змісту масивів інформації, необхідної для вирішення завдань підсистеми управління. Далі з метою усунення надмірності базової інформації повинно бути проведено її дослідження з точки зору використання одних і тих же самих масивів показників при вирішенні різних аналітичних завдань у межах як одного блоку, так і різних блоків підсистеми ін.

Інформаційна структура бази даних підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації повинна формуватися на основі: по-перше, правил побудови абстрактних структур; по-друге, вивчення реально існуючих, обумовлених ходом виробничо-господарських процесів і діями різноманітних факторів впливу взаємозв'язків між різними групами показників та окремими показниками; по-третє, врахування сучасних вимог інтерфейсу користувачів ін.

Істотне розширення функціональних можливостей підсистеми аналітичної обробки інформації у функціонально розвинених системах управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об'єднаннями може бути досягнуто за рахунок подальшого вдосконалення аналітичної інформації, і в першу чергу інформації, що формується в системі економічного аналізу. Важливими напрямками роботи у цьому зв'язку виступають: модифікація системи первинної документації в напрямку її типізації та уніфікації, усунення дублювання в показниках і включення відсутніх показників; застосування там, де можливо, технічних носіїв інформації за умови їх відповідності вимогам законодавчо-нормативної бази про документи і записи в бухгалтерському обліку підприємств і господарських організацій; вдосконалення системи шифрів витрат, що відносяться на виробничі і невиробничі рахунки, з метою встановлення зв'язку поелементних і постатейних угруповань витрат; подальше підвищення аналітичності обліку за рахунок впровадження пофакторного аналітичного обліку витрат на виробництво і собівартості продукції, обґрунтованої деталізації загальноприйнятих рахунків бухгалтерського обліку, введення нових рахунків; розширення сфери нормативного методу обліку витрат на виробництво; підвищення безперервності в обробці первинної документації; створення організаційно-технологічних можливостей доступу до показників, які формуються в системі бухгалтерського обліку, всередині прийнятого в даний час місячного циклу обробки інформації та інше. Разом з тим не можна погодитися із позицією деяких фахівців-науковців, які доводять вдосконалення підсистеми бухгалтерського обліку до покладання на неї функцій аналізу, що неминуче спричинить порушення усталеної, перевіреної тривалою виробничо-господарською практикою, методології даного виду обліку. Тим більше, що виконання таких аналітичних функцій може бути забезпечено більш ефективно за спеціальною методологією в підсистемі аналітичної обробки інформації і ін.

Організаційне забезпечення підсистеми аналітичної обробки інформації функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими об'єднаннями базується на основних теоретичних принципах системи «людина - машина» і організаційних систем, являючи собою сукупність структурних частин, методів і засобів організації їх взаємодії з технічним комплексом і між собою в процесі створення підсистеми і сучасного функціонально розвинутого вирішення завдань аналізу. Формування та впровадження аналітичних розрахунків передбачає включення в діючу організаційну структуру підприємств підрозділу з обробки інформації, зростання ролі ведучого підрозділу, розвиток аналітичних функцій персоналу, поглиблення спеціалізації в аналітичної роботі. В умовах, коли промисловий сектор країни переводиться на рейки інтенсивного розвитку та пошук резервів прискорення науково-технічного прогресу і економії виробничих ресурсів стає серцевиною всієї виробничо-господарської роботи, створення на підприємствах спеціалізованих відділів економічного аналізу уявляється економічно виправданою необхідністю тощо.

Найбільш раціональним з точки зору побудови технологічного процесу розв'язання задач аналізу та такого, що відповідає вимогам інтегрованої обробки інформації представляється підхід, який ґрунтується на концепції банку даних і тієї методологічної установці, коли економіко-аналітичні завдання розглядаються як логічне продовження технологічного процесу обробки нормативної, планової, облікової та іншої інформації. При цьому під технологічним процесом вирішення завдань підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об'єднаннями слід розуміти взаємопов'язаний комплекс відомостей, способів, засобів і процесів переробки, зафіксованих у певних носіях початкових даних, призначений для вирішення в заданій послідовності закріплених функціональною структурою завдань економічного аналізу і інше.

Основу програмного забезпечення підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об'єднаннями складає комплекс алгоритмічних і програмних засобів, необхідних для вирішення завдань аналізу і функціонування технічних засобів. Програмне забезпечення підсистеми може бути створено тільки на інтегрованій базі знань: методики аналітичного забезпечення; математичних методів аналізу; моделювання; способів отримання, обробки і виведення інформації; мов програмування; стандартного математичного забезпечення відповідних обчислювальних засобів; засобів управління банками даних тощо.

Технічним забезпеченням підсистеми, що дозволяє досить повно і своєчасно реалізувати алгоритми аналітичної обробки інформації діяльності промислових підприємств, виступає багаторівнева мережа взаємопов'язаних технічних засобів типу: базовий обчислювальний комплекс - периферійні обчислювальні комплекси - персональні машини електронні цифрові та інше.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Методологічний підхід до проектування і впровадження у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об'єднаннями підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації включає наступні найбільш принципові елементи: по-перше, створення комплексу передумов, необхідних для розробки проектних рішень по підсистемі управління; по-друге, розробку концепції функціональної структури підсистеми управління; по-третє, визначення засобів і методів реалізації обраної концепції підсистеми управління. У якості єдиної основи проектування підсистеми управління повинна бути регламентація функції аналітичної обробки техніко-економічної інформації в загальнодержавному масштабі, в тому числі і її стандартизація. Стандартизація дозволить значно підвищити рівень типізації проектних рішень управління і перейти до застосування універсальних методів проектування тощо. Проектні рішення із економічного аналізу в системах управління спеціального призначення повинні відображати цілі цих систем, ґрунтуватися на загальній методології аналітичної обробки техніко-економічної інформації та послідовному дотриманні принципів інтегрованої обробки даних. Серед перспективи подальших розвідок в даному напрямку розвитку особливою актуальністю, на наш погляд, відрізняється питання пов'язане із визначенням напрямків удосконалення методологічного інструментарію аналітичної обробки техніко-економічної інформації виходячи із вимог інтенсифікації виробничо-господарської діяльності промислових підприємств (об'єднань) та формування сучасної функціонально розвинутої обробки даних.

Література

1. Азнабаева Г. Х. Оперативное управление производственной программой на предприятиях целлюлозно-бумажной промышленности: диссертация ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Азнабаева Гульмарьям Хисамутдиновна; [Место защиты: Удмуртский государственный университет]. - Пермь, 2008. - 231 с.: ил.

2. Вертий Б. Д. Оценка экономической эффективности научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ на предприятиях приборостроительного комплекса: автореферат диссертации ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Вертий Борис Дмитриевич; [Место защиты: Российская академия предпринимательства]. - Москва, 2009. - 23 с.

3. Влазнев А. А. Развитие инструментов контроллинга на предприятиях энергетики: диссертация ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Влазнев Алексей Александрович; [Место защиты: Самарский государственный экономический университет]. - Оренбург, 2008. - 205 с.: ил.

4. Ермакова Ж. А. Развитие методологии организационно-экономического обеспечения технологической модернизации промышленного комплекса региона: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Ермакова Жанна Анатольевна; [Место защиты: Институт экономики Уральского отделения Российской академии наук]. - Екатеринбург, 2007. - 385 с.: ил.

5. Иванько Е. А. Методическое обеспечение управления стратегическими изменениями на предприятиях электронной промышленности: диссертация ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Иванько Елена Александровна; [Место защиты: Московский государственный областной университет]. - Москва, 2008.- 176 с.: ил.

6. Когденко В. Г. Методология аналитического обеспечения финансового менеджмента: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.12 «Бухгалтерский учёт, статистика» / Когденко Вера Геннадьевна; [Место защиты: ГОУ ВПО «Воронежский государственный университет»]. - Москва, 2009. - 365 с.: ил. + Прил. (215 с.: ил.).

7. Корешева Е. В. Управление внешнеторговой деятельностью на предприятиях промышленности в условиях экономической либерализации: диссертация ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Корешева Елена Васильевна; [Место защиты: Тихоокеанский государственный университет]. - Хабаровск, 2011. - 190 с.: ил.

8. Магомедова З. И. Формирование и реализация системы контроллинга рисков на предприятии: диссертация ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Магомедова Зарема Ибрагимовна; [Место защиты: Казанский финансово-экономический институт]. - Казань, 2008. - 268 с.: ил.

9. Маслов Б. Г. Теория и методология аналитического обеспечения государственной поддержки на основе концепции формирования и распределения стоимости: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит», 08.00.12 «Бухгалтерский учёт, статистика» / Маслов Борис Григорьевич; [Место защиты: Орловский государственный технический университет]. - Орел, 2010. - 360 с.: ил.

10. Миронов Р. А. Диагностика и оценка уровня инновационного развития организаций на основе анализа их инновационного потенциала и конкурентного статуса: диссертация ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Миронов Роман Алексеевич; [Место защиты: Нижегородский государственный архитектурно-строительный университет]. - Нижний Новгород, 2010. - 166 с.: ил.

11. Мухин А. Н. Управление затратами на предприятиях промышленности строительных материалов: диссертация ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Мухин Алексей Николаевич; [Место защиты: Белгородский государственный технологический университет имени В. Г. Шухова]. - Белгород, 2008. - 180 с.: ил.

12. Наседкина Т. И. Методология аналитического обоснования развития сельского хозяйства на базе статистического мониторинга: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.12 «Бухгалтерский учёт, статистика» / Наседкина Татьяна Ивановна; [Место защиты: Российская экономическая академия]. - Москва, 2011. - 357 с.: ил.

13. Скориков С. Н. Совершенствование механизма государственной поддержки сельскохозяйственных организаций на региональном уровне: диссертация ... кандидата экономических наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Скориков Сергей Николаевич; [Место защиты: Северо-Западный научно-исследовательский институт экономики и организации сельского хозяйства Российской академии сельскохозяйственных наук]. - Йошкар-Ола, 2011. - 151 с.: ил.

14. Ханафеев Ф. Ф. Методология и аналитическое обеспечение управления налоговым потенциалом региона: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит», 08.00.12 «Бухгалтерский учёт, статистика» / Ханафеев Фарид Файзрахманович; [Место защиты: Саратовский государственный социально-экономический университет]. - Йошкар-Ола, 2008. - 357 с.

15. Швецов М. Н. Методология учётно-аналитического обеспечения системы менеджмента качества образования: автореферат диссертации ... доктора экономических наук: 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит», 08.00.12 «Бухгалтерский учёт, статистика» / Швецов Михаил Николаевич; [Место защиты: Марийский государственный технический университет]. - Йошкар-Ола, 2009. - 39 с.

16. Шереметьев А. О. Анализ эффективности использования экономического потенциала коммерческой организации на разных стадиях жизненного цикла: автореферат диссертации ... кандидата экономических наук: 08.00.12 «Бухгалтерский учёт, статистика» / Шереметьев Артем Олегович; [Место защиты: Самарский государственный экономический университет]. - Йошкар-Ола, 2008. - 22 с.

17. Шимоханская Т. В. Совершенствование методологии учётно-аналитического обеспечения устойчивого развития организации: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.12 «Бухгалтерский учёт, статистика» / Шимоханская Татьяна Викторовна; [Место защиты: Марийский государственный технический университет]. - Москва, 2011. - 434 с.: ил.

Размещено на Allbest.ru