Основні характеристики понять "економічна стійкість" та "фінансова стійкість"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Однією з головних умов виживання та розвитку підприємства в сучасних, достатньо складних умовах функціонування є його стійкість, високий рівень якої забезпечує конкурентоспроможність та платоспроможністю.

Питанню економічної стійкості присвячено багато наукових праць, однак більшість з них найчастіше зводиться лише до фінансової стійкості підприємства - тобто його платоспроможності. Це твердження не є зовсім коректним, так як ці поняття взаємопов'язані та економічна стійкість є значно ширшою характеристикою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Економічна стійкість використовується науковцями-економістами у різних галузях діяльності (промисловій, машинобудівній, маслобудівній, поліграфічній та інш.), такі автори як В. Дергачева, Д. Ковальов і Т. Сухорукова, З. Коробкова, Є. Коротков, А. Шере- мен, Ю. Масленко та Н. Кульбака, І. Недін, і. Сенько розглядають економічну стійкість підприємства, як його фінансовим стан.

Аналіз питання економічної стійкості підприємства показав, що дослідження в цій області ведуться доволі інтенсивно, проте увага дослідників переважно зосереджена на фінансових аспектах. Хоча економічна стійкість - це узагальнювальна комплексна категорія, що не може бути обмежена відображенням лише однією складовою діяльності суб'єкта господарювання.

Неоднозначність дефініцій, відсутність злагодженості поглядів учених щодо визначення сутності та змісту категорії «економічна стійкість» та «фінансова стійкість» зумовили актуальність цього дослідження.

Не зважаючи на широкий розгляд піднятих у роботі питань, все ж не достатньо уваги приділяється розбіжностям «економічної стійкості» та «фінансової стійкості».

Мета статті. Головною метою цієї роботи є уточнення значення сутності та змісту понять «економічна стійкість» та «фінансова стійкість».

Виклад основного матеріалу дослідження. У науковій економічній літературі стійкість підприємства частіше розглядається тільки з позиції його фінансового положення, платоспроможності, рівня ймовірності банкрутства, а також як здатність господарюючих суб'єктів не відхилятися від траєкторії свого розвитку за темпами зростання прогнозованих показників при впливі на них зовнішніх і внутрішніх факторів. Практично економічна стійкість підприємства зводиться лише до фінансової стійкості. Фінансова стійкість - тільки прагнення до рівноваги, а її досягнення можливе лише за відсутності негативних шоків. На нашу думку, економічна стійкість не може визначатися лише фінансовим станом підприємства. Фінанси підприємства безсумнівно відіграють велику роль у діяльності підприємства, але економічна стійкість є більш широким поняттям.

Економічна стійкість - це комплексне поняття, що пов'язане зі здатністю зберігати цілісність та рівновагу в умовах негативних та позитивних впливів різноманітних внутрішніх і зовнішніх факторів, завдяки ефективному використанню ресурсів підприємства.

Фінансова стійкість підприємства - це стан фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, що забезпечує стійкий розвиток підприємства на основі зростання прибутку й капіталу за умови формування достатньої платоспроможності та кредитоспроможності за припустимого рівня ризику [1]. стійкість фінансовий платоспроможність

А.Д. Шеремет і Р.С. Сайфулин відзначають, що фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність [2]. Дійсно, у результаті здійснення якої-небудь господарської операції фінансовий стан підприємства може залишатися незмінним, або чи покращитися погіршитися. Потік господарських операцій, чинених щодня, є як би «порушником» визначеного стану фінансової стійкості, причиною переходу з одного типу стійкості в іншій. Знання граничних границь зміни джерел засобів, для покриття вкладень капіталу в основні чи фонди виробничі витрати, дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості [3].

Табл. 1

Все більшого значення останнім часом набуває використання людського фактора на підприємстві. Тому не можливо не відмітити, що одним із визначальних показників стійкості будь-якого сучасного підприємства є вміння керівника налагоджувати ділові та особисті контакти з людьми. При цьому налагоджені ділові контакти, зв'язки, оформлення угоди, договори, запрошення співробітників на підприємство відносяться до зовнішніх факторів господарської системи, а професіоналізм керівника та особисті його якості - до внутрішніх факторів. Тут напрошується висновок про те, що стійкість слід характеризувати в залежності від розмірів і часу існування підприємства. Якщо колектив великого підприємства не розуміє і не схвалює управлінські рішення, то навряд чи дане підприємство є стійким, і, навпаки, при низькому відсотку інвестування, але при повній довірі співробітників, можна говорити про стійкість, яка досягається за рахунок збільшення часу творчої роботи співробітників, ентузіазму і ділових зв'язків.

Якщо стійкість характеризує сталість позитивних тенденцій, то з точки зору людського фактора до показників стійкості можна віднести: рівень плинності кадрів, кваліфікацію, освіту, наявність досвіду роботи співробітників і стажувань за кордоном.

Тому неможливо зводити економічну стійкість лише до фінансової стійкості, так як вона включає такі вагомі фактори впливу на господарюючий суб'єкт, як ділова активність та стійкість персоналу. Для кожного конкретного підприємства є свої складові економічної стійкості, а визначення фінансового стану необхідне кожному господарюючому суб'єкту.

Аргументом ототожнення є ствердження, що положення підприємства на ринку, в першу чергу залежить від наявності і направлення використання фінансових ресурсів.

Виділимо основні критерії економічної стійкості та фінансової стійкості, які мають відмінні характеристики (табл. 1).

Фінансова стійкість, формується внаслідок стабільного одержання підприємством прибутків, що створює можливості для вільного маневрування та ефективного використання грошових коштів і сприяє підвищенню ритмічності та надійності процесів матеріально-технічного постачання і реалізації продукції. Проте сьогодні в Україні багато підприємств працюють зі збитками, але не є банкрутами і продовжують свою діяльність. Тому ми вважаємо, що фінансова стійкість є однією з найважливіших передумов економічної стійкості, яка є багатограннішою універсальною категорією.

Якщо розглядати показники діяльності підприємства, то розвиток буде пов'язане з основною та інвестиційною діяльністю в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Підвищення конкурентоспроможності підприємства - це спосіб збереження стійкості протягом певного періоду. Рішення поставленого завдання пов'язане з накопиченням і ефективною реалізацією економічних ресурсів на підприємстві, що виражає стабільну діяльність. Таким чином, можна сказати, що фінансова стійкість - це розвиток, рух фінансових ресурсів.

Слід зазначити, що при розгляді фінансової стійкості найчастіше розглядається тільки внутрішнє середовище, проте загрози для стійкого стану підприємства набувають і від зовнішнього середовища. Економічна стійкість - це динамічна категорія, що включає стійкість функціонування та стійкість розвитку підприємства стосовно заданих цілей.

Зосередження ефективного функціонування підприємства винятково на фінансовому стані не відобразить повної картини діяльності підприємства і не забезпечить ріст майбутньої економічної цінності організації. Оцінка фінансового стану підприємства не дозоляє визначити ефективність господарської діяльності в цілому. Тому ототожнення поняття «економічна стійкість» з «фінансовою стійкістю» є досить некоректним, оскільки фінансова стійкість є однією із складових економічної стійкості тому необхідно зауважити, що поняття «економічна стійкість» є значно ширшим значенням.

З наведеного вище можна зробити наступні висновки поняття «економічна стійкість» містить категорію «фінансова стійкість». Економічна стійкість підприємства - це динамічне, комплексне, складне і багатогранне поняття. Залежно від специфіки конкретної системи воно має багато підходів до визначення та охоплює широке коло об'єктів. Фінансова стійкість базується на руху фінансових ресурсів, що забезпечує платоспроможність підприємства.

Список літератури

1. Лапуста М.Г. Определение характера финансовой устойчивости предприятия.

2. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996.

3. Анализ экономической деятельности клиентов банка: учебное пособие. Под ред. Проф. О.И. Лаврушина. - М: ИНФРА-М, 1996.

Размещено на Allbest.ru