Основні підходи щодо розуміння сутності поняття "витрати"

Т.А. БУРОВА

Постановка проблеми. Виробництво та реалізація продукції будь-якого підприємства України потребують трудових, матеріальних і грошових витрат. Витрати підприємства на спожиті засоби виробництва, предмети праці й оплату праці працівників, виражені у грошовому виразі, утворюють собівартість продукції. Процес виробництва завжди пов'язаний з використанням робочої сили та засобів виробництва, які втілюються в продукті. Останній характеризується корисністю (споживною вартістю) і трудомісткістю, тобто певною кількістю затраченої праці. Чим продуктивніша праця, тим нижча трудомісткість одиниці створеного продукту. В умовах ринкової економіки виникає проблема у визначенні витрат, їх розподілу за об'єктами та забезпечення мінімізації, а це потребує управління ними в умовах конкуренції, визнання доцільності та досягнення необхідної їх прибутковості. Причому завдавання полягає у їх мінімізації та досягненні такого рівня, за яким витрати визнаються споживачами й приносять відповідний прибуток виробникам.

Витрати виробництва є тим, у що обходиться створення продукту підприємству. Водночас суспільні витрати на створення продукту включають також додаткову працю, втілену в додатковому продукті. Як науковці так і практики по різному трактують дане поняття, тобто немає єдиного тлумачення поняття даної категорії [12; 16]. Тому в сучасних умовах господарювання великого значення набуває правильне визначення поняття «витрати». трудовий вартість виробництво витрата

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Велику увагу економічній категорії «витрати» приділяли такі вітчизняні вчені, як А. І. Алексєєва, І. А. Бланк, М. Г. Грещак, О. Н. Котенєва, С. А. Котлярова, С. В. Мочерний, Ю. С. Погорелова, Г. О. Партина, В. А. Сідун, Л. Г. Цимбалюк та інші. Ці теоретики і практики зробили вагомий внесок у розвиток термінології, пов'язаної з витратами та її застосування в економічних науках.

Проте ще й досі залишилось чимало не- узгоджених і недостатньо досліджених питань щодо визначення поняття «витрати».

Постановка завдання. Метою дослідження є визначення сутності та змісту поняття «витрати», та формування власної позиції стосовно досліджуваної проблематики.

Виклад основного матеріалу. Витрати є загальноекономічною категорією, що характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання. Під економічними витратами розуміють «затрати втрачених можливостей», тобто суму грошей, яку можна отримати при найбільш вигідному із усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Економічні витрати будь-якого ресурсу, обраного для виробництва продукції, дорівнюють його вартості при найкращому із усіх можливих варіантів використання. Поняття економічних витрат обумовлено обмеженістю ресурсів у порівнянні з кількістю варіантів їх використання. З бухгалтерської точки зору витрати - це тільки конкретні витрати ресурсів.

Наявність різних точок зору на сутність витрат обумовлена різними підходами у поглядах на природу економічного буття взагалі, і виробничого процесу, зокрема. Поєднуючи різні погляди видатних вчених економістів можна виділити два основоположних підходи щодо визначення економічної категорії «витрати» [3, с. 341].

Перший підхід визначення витрат базується на розумінні господарського життя з позицій трудової теорії вартості, що передбачає взаємодію в процесі виробництва трьох основних факторів (робочої сили, предметів праці та засобів праці) з подальшою інтерпретацією поняття вартості, її складових та структури. Дана точка зору на розкриття економічної категорії «витрати» була визначена і розкрита в економічній системі, а саме в працях видатних економістів Адама Сміта та Давида Рікардо. Сміт ввів поняття абсолютних витрат, а Рікардо - автор теорії порівняльних витрат. Термін «витрати» розуміли, як «середні суспільні затрати на одиницю, тобто вартість окремої одиниці продукції на середньому підприємстві, або середні затрати всіх підприємств відповідної галузі» [14; 15].

Другий підхід визначення витрат базується на ресурсному розумінні природи господарства, передбачаючи обмеженість всіх видів ресурсів і альтернативність варіантів застосування, і по-своєму визначає сутність вартості та її складових елементів. Даний підхід передбачає, що місце і роль витрат розглядається та розкривається в прикладному аспекті як складовий елемент ціни, що формується під дією сукупності факторів в системі функціонування ринку на основі зміни попиту і пропозиції [3].

Протягом другої половини ХІХ ст. в економічній системі категорію «витрати» розкрив К. Маркс. Його теорія витрат ґрунтується на двох принципових категоріях - витрати виробництва і витрати обігу. Він вважав, що «витрати виробництва - це видатки на виробництво, які повинні понести організатори підприємства з метою створення товарів і наступного отримання прибутку». Окрім цього К. Маркс категорію «витрати обігу» розшифрував, як таку, що у повній мірі пов'язана з процесом реалізації товарів. Додатковими витратами обігу є витрати на упаковку, сортування, транспортування і зберігання товарів. Чисті витрати не збільшують вартість товарів, а відшкодовуються після продажу з прибутку, створеного у процесі виробництва товарів [7].

В кінці XIX століття з'явилось ряд нових концепцій визначення витрат. У маржиналіс- тів (Менгер, Візер) витрати розглядалися, як «психологічне явище, яке основане на граничній корисності». Вони стверджували, що сума, яку виплачує фірма за фактори виробництва, визначається граничною корисністю, якою вони володіють з точки зору продавця. Визначення витрат у маржиналістській економічній теорії відноситься до окремого підприємства, доходи та витрати якого розглядаються як функції від масштабу виробництва [9].

Інституціоналістська теорія витрат представлена у роботах Дж. К. Кларка та Джона А. Гобсона. Дж. К. Кларк займався проблемою накладних витрат, а отже досліджував різні їх типи: індивідуальні та суспільні, абсолютні, додаткові, фінансові, виробничі, довгострокові та короткострокові. Заслугою Джона А. Гобсона є те, що він ввів поняття «людських витрат, які виміряються якістю та характером трудових зусиль, здібностями осіб, які роблять дані зусилля, а також з точки зору розподілу праці в суспільстві» [9].

Неокласичні концепції витрат виробництва, представниками якої є вчені Дж. Тобін, Ф. Хан, Н. Калдор та інші, розглядають категорію витрат, як суму затрат (постійних та змінних) на придбання факторів виробництва [3].

Cучасний економіст Покропивний С. Ф. стверджує, що «витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети, окрім цього, вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, зв'язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції - виготовлення продукції (надання послуг)» [3].

Питаннями формування витрат на підприємстві також займається Нападовська Л. В. Вона відокремлює дві категорії - «витрати» та «затрати». До витрат відносить термін «витрати», як зменшення економічної вигоди протягом звітного періоду або збільшення зобов'язань підприємства, що веде до зменшення капіталу. Тобто витрати підприємства повністю пов'язані з використанням (відтоком) грошових коштів. Категорію «затрати» Напа- довська Л. В. розкриває як вартісний вираз використаних у процесі діяльності підприємства (установи, організації) матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів [16].

Крушельницька О. В. категорію «витрати» розглядає, як «грошову оцінку матеріальних та інших коштів, що витрачаються підприємством на виробництво та реалізацію продукції». До основного застосування витрат вона відносить розрахунок собівартості продукції, а до прикладу витрат - вартість сировини та матеріалів, заробітна плата, витрати на утримання і експлуатацію обладнання [4].

Лень В. С. під витратами виробництва вважає «матеріальні і грошові кошти, витрачені з метою одержанням доходу» [5].

Мних Є. В. вважає, що витратами є матеріально-речовинні, трудові та інші ресурси, цінність яких визначається на ринку і саме з ними пов'язана діяльність господарюючого суб'єкта [6].

Трактування поняття «витрати» в національних та зарубіжних стандартах з бухгалтерського обліку майже однакове так як основою для розробки національних стандартів були міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО). За МСБО витрати - це зменшення економічної вигоди протягом звітного періоду, що відбувається у формі вибуття або використання активів чи збільшення зобов'язань, що веде до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені [8]. За НП(С)БО 1 витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) [10]. За П(С)БО 16 витрати - зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені [11].

Згідно Податкового кодексу України витрати - це сума будь - яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних для продовження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, або зменшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) [13]. Такі витрати спрямовані на здійснення господарської діяльності платника податку (підприємця).

Я видно з досліджень, економісти «витрати» вважають багатогранним явищем. Стосовно визначення даної категорії і досі тривають дискусії. У ринковій економіці витрати, їх формування та організація повинна означати створення єдиної, раціональної, чітко та безперебійно функціонуючої системи з певними цільовими установками та взаємопов'язаними елементами.

Висновки

Отже, існує дуже багато суджень щодо визначення економічної категорії «витрати». У вітчизняній економічної літературі трактування категорії «витрати» не є однозначним. В зв'язку з цим перед здійсненням виробничої діяльності будь-яке підприємство України повинно точно визначитись з сутністю поняття «витрати», при цьому необхідно дотримуватися законодавчої бази країни, в тому числі, спеціалізованих нормативних актів, що регулюють визначення даної категорії.

Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зросте конкурентоздатність продукції та стане реальним досягнення довгострокового економічного зростання підприємств. В зв'язку з цим виникає потреба подальшого дослідження економічної категорії «витрати» їх класифікації, формування та обліку на підприємстві.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку : в 2 ч. : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. за спец. «Облік і аудит» / Ф. Ф. Бутинець ; ред. Л. Л. Го- рецька. -- Житомир : Рута, 2006. -- Ч. 1. -- 2006. -- 511 с.

2. Голов С. Ф., Костенко В. М. Бухгалтерський облік за Міжнародними стандартами / С. Ф. Голов, В. М. Костенко. -- К. : Екаутінг, 2008. -- 384 с.

3. Економіка підприємства : підручник / за заг. ред. д-ра екон.наук, проф. С. Ф. Покропивного. -- К. : КНЕУ, 2003. -- 608 с.

4. Крушельницька О. В. Управління матеріальними ресурсами: дод. до кн. на CD : навч. посіб. / О. В. Крушельницька. -- К. : Кондор, 2003. -- 162 с.

5. Лень В. С. Управлінський облік : навч. посіб / В. С. Лень. -- К : Знання -- Прес, 2003. -- 287 с.

6. Мних Є. В. Економічний аналіз : підруч. / Є. В. Мних. -- К. : Центр навчальної літератури, 2003. -- 412 с.

7. Маркс К. Капитал / К. Маркс. -- М. : Прогресс, -- 1950. -- Т. II. -- 445 с.

8. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / [За ред. С. Ф. Голова ; пер. с англ.]. -- К., 2000. -- Ч. 2. -- 1272 с.

9. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко, Л. О. Каніщенко та ін.; За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. -- 2-ге вид., перероб. і допов. -- К. : Вища шк. -- Знання, 1997. -- 743 с.

10. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», від 31.12.99 р.

12. Партин Г. О. Управління витратами підприємства: концептуальні засади, методи та інструментарій: Монографія. -- К. :УБС НБУ, 2008. -- 219 с.

13. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.

14. Теорія бухгалтерського обліку : монографія / Л. В. Нападовська, М. Добія, Ш. Сандлер, Р. Мате- зіч та ін.; за заг. ред. Л. В. Нападовської. -- К. : Київ, 2008. -- 735 с.

Анотація

Наведено результати досліджень сутності та змісту поняття «витрати», здійснено аналіз даної економічної категорії. Сформовано позицію стосовно досліджуваної проблематики.