Аналіз прибутку банку із застосуванням методики дослідження вигід і витрат

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 657.1 Ефективна економіка № 11, 2013

АНАЛІЗ ПРИБУТКУ БАНКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИГІД І ВИТРАТ

Г. М. Чепелюк,

к. е. н., доцент, доцент кафедри банківської справи Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України

Стаття присвячена теоретичним, методичним та практичним аспектам аналізу фінансових результатів діяльності банку. Запропонований підхід із використанням методики дослідження вигід і витрат дозволить менеджменту кредитної установи приймати ефективні стратегічні рішення щодо управління доходами і витратами.

Ключові слова: банк, прибуток, вигоди, витрати, аналіз, управління, ефективність діяльності.

фінансовий банк стратегічний витрати

This article is devoted to theoretical, methodological and practical aspects of the analysis of the financial performance of the bank. The proposed approach of using methods of research benefits and costs will allow the management of credit institutions to make effective strategic decisions for management of revenues and expenditures.

Keywords: bank, income, benefits, costs, analysis, management, efficiency.

Постановка проблеми. Фінансово-кредитна система виступає одним із ключових інститутів впливу на розвиток економіки країни. Очевидно, що повноцінно виконувати свої фундаментальні функції банки спроможні за умови забезпечення власної ефективності та прибутковості. Підвищення ефективності діяльності окремої кредитної установи можна розглядати як дієвий інструмент комплексного розвитку та реформування всієї банківської системи.

Аналіз останніх досліджень. Питанню становлення й розвитку обліку, аналізу та аудиту діяльності банків присвячена значна кількість праць. Вагомий внесок у розвиток теорії, методології й організації аналізу, управління в банківській діяльності зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: А.М. Герасимович, Л.М. Кіндрацька, І.М. Парасій-Вергуненко, Л.О. Примостка, В.Є. Черкасов, М.Г. Чумаченко та інші. Водночас, вивчення наукових праць з проблеми аналізу прибутку банку показав, що низка методологічних і теоретичних питань потребують подальшого розвитку та удосконалення у зв'язку із динамічними змінами ринку,і, як наслідок, потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів аналітичної інформації.

Постановка завдання. Фінансові результати діяльності банку виступають основним індикатором оцінки роботи його топ-менеджменту. У монографії О.А. Криклій та Н.Г. Маслак “Управління прибутком банку” наведені визначення прибутку з точки зору економічної теорії та банківської діяльності. На підставі опрацювання теоретичного матеріалу автори долучилися до думки О.М. Попович щодо розгляду прибутку в трьох аспектах. Дані аспекти доцільно застосувати у відношенні банків, а саме:

- прибуток виступає вираженням результату фінансово-господарської діяльності банку та винагороди за ризик;

- прибуток як оцінка ефективності управління діяльності банку;

- прибуток як джерело фінансування. Чистий прибуток розглядається як відносно дешеве джерело збільшення капіталу і посідає провідне місце у так званій ієрархії фінансування [4, с. 9].

Варто відзначити, що власників банку цікавить як поточний фінансовий результат діяльності банку, так і перспективи його зростання. Тому саме цей напрямок діяльності вимагає від аналітиків банку та внутрішніх аудиторів володіння методикою економічного аналізу. Окрім цього, вони мають постійно розширювати й удосконалювати свої знання та доречно їх застосовувати.

Виклад основного матеріалу. Особливістю аналізу прибутку банку є те, що він акумулює в собі результати дослідження практично усіх видів операцій та послуг банку. Слушною, на наш погляд, є думка російського вченого В.Є. Черкасова, що ефективність управління банківськими операціями залежить від ефективності фінансового аналізу, на яку впливають наступні чинники:

- вибір фінансових показників, на базі яких можливо приймати обґрунтовані рішення на всіх рівнях управління;

- можливість достовірного та оперативного визначення необхідних показників;

- визначення факторів, що впливають на фінансові показники;

- можливість оперативного вирішення необхідних розрахункових завдань під час планування послуг та операцій банку [8, с. 12].

Втім, для ефективного управління банківськими операціями і послугами необхідним є детальний аналіз даних бухгалтерського обліку й фінансової звітності, аналітичного обліку, а також додаткової інформації про окремі операції та угоди, що виконувалися банком, тобто даних управлінського обліку. Вважаємо, що найбільш ґрунтовне визначення та роз'яснення інформативної сутності управлінського обліку наведено у підручнику Л.М. Кіндрацької “Фінансовий та управлінський облік у банках”. Воно полягає у наступному: “Управлінський облік - це впорядкована підсистема інформації, необхідна для прийняття управлінських рішень. Вона ґрунтується на інформації бухгалтерського обліку, тобто даних балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів. Управлінський облік включає процеси виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки інформації та її передання управлінському апарату для виконання його функцій… Основна мета управління банком - максимізувати прибуток, що зумовлює зростання загальної вартості банку і, зокрема, зростання вартості його акцій. З урахуванням цього процедури управлінського обліку найбільшою мірою стосуються тих складових прибутку, котрі впливають на його обсяг - доходів і витрат.” [3, с. 340].

Організація бухгалтерського обліку тісно переплітається із функціями внутрішнього контролю. Прийняття рішень щодо підвищення ефективності здійснюваних операцій потребує їх всебічного аналізу, який враховує, переважно, точку зору власників капіталу чи інвесторів [7, с. 18]. Тому важливою функцією управлінського обліку визнається економічний аналіз. Сутність аналізу як методу дослідження полягає у розгляді окремих явищ, складових частин об'єкта дослідження, а також взаємозв'язків між ними з метою виявлення певних ознак, властивостей та співвідношень.

Дослідження українських та зарубіжних вчених, а також банківська практика узагальнюють такі основні аналітичні завдання управлінського обліку:

1. Оцінка ефективності управління власними коштами банку (доцільність розширення спектру операцій щодо розміщення ресурсів та капіталізації банку та її вплив на вартість кредитів для позичальників).

2. Аналіз впливу чинників на фінансові результати та фінансовий стан банку (визначення оптимальної процентної ставки за залученими ресурсами та оптимальної процентної ставки за кредитними вкладеннями; оцінка дохідності за інвестиціями; паралельний аналіз динаміки доходів і витрат).

3. Оцінка ефективності управління активами та зобов'язаннями банку (визначення обсягу проблемних кредитів та їх питомої ваги в кредитному портфелі банку; обсягу дорогих і дешевих ресурсів та їх питомої ваги в складі ресурсів банку).

4. Аналіз чинників, що впливають на значення економічних нормативів, встановлених Національним банком України (контроль за обсягом регулятивного капіталу банку; за ступенем ризику активів).

І.М. Парасій-Вергуненко у монографії “Стратегічний аналіз у банках: теорія, методологія, практика” також доводить, що оцінка ефективності результатів діяльності банку займає одне з ключових місць у процесі стратегічного аналізу і може здійснюватися на різних рівнях: на рівні окремих операцій і напрямів діяльності (для оцінки ефективності бізнес-стратегій), структурних підрозділів банку (для оцінки ефективності тактичних дій), а також для банку в цілому (для оцінки ефективності корпоративної стратегії) [6, с. 73].

Наведені концепції щодо аналізу прибутку банку та його впливу на ефективність управління характеризуються різноманітністю цілей та суб'єктів аналізу. Тому слід зазначити, що показники ефективності, головним із яких виступає прибуток, необхідно розглядати в комплексі. Як комплексний підхід до аналізу прибутку банку може застосовуватися методика аналізу вигід і витрат, що розглядається у Науковій доповіді А.Ф. Павленка та М.Г. Чумаченка “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”. Методика аналізу вигід і витрат охоплює різноманітні методи:

- виявлення альтернатив;

- визначення альтернатив таким способом, який надає можливість для коректного порівняння;

- коригування в ситуації, коли витрати й вигоди припадають на різні проміжки часу;

- підрахунок в грошовій одиниці тих предметів дослідження, які зазвичай її не мають;

- визначення неозначеності в даних;

- подання витрат і вигід у підсумковому комплексному форматі, яким можна керуватися при прийнятті рішень [5, с. 62-63].

У Науковій доповіді цитується витяг із Методичного посібника Секретаріату Ради Казначейства Канади, опрацьований у навчальному посібнику А.Д. Бутка “Економіко-математичні методи і моделі в бухгалтерському обліку і аналізі”. Послідовність стандартних етапів аналізу вигід і витрат Методичного посібника Секретаріату Ради Казначейства Канади, на наш погляд, є застосовною до аналізу фінансових результатів діяльності банку. Окреслимо основні підходи щодо використання зазначеної методики:

1. Оскільки банк - це установа, що працює із значною часткою суспільного капіталу, то головною метою його діяльності має бути стійка та стабільна робота на ринку, а прибутковість - це шлях, що забезпечить цю стабільність.

2. Кожен банк є складовою фінансово-кредитної системи країни - тому його фінансовий результат необхідно розглядати в контексті загальних тенденцій її розвитку. Для з'ясування позицій окремого банку й обґрунтування цільових рівнів прибутковості застосовують порівняльний аналіз. Зазначимо, що вибір бази порівняння певною мірою залежить від стратегічних цілей банку. Зокрема, якщо стратегічна мета полягає у завоюванні лідерства в групі, до якої належить банк, то порівнювати слід з банками, котрі мають найвищі показники прибутковості в тій самій групі. Якщо стратегічною метою є розширення банківської діяльності та ресурсної бази і перехід до вищої (за обсягом активів) групи банків, то слід порівнювати власні позиції банку із середніми значеннями показників тієї групи, до якої банк має намір увійти. Базова ситуація має бути оптимізована. Важливим елементом об'єктивної оцінки ефективності діяльності банку виступає порівняння його показників прибутковості з відповідними показниками банків-конкурентів. Це дає можливість порівняти показники із середніми показниками у фінансово-кредитній системі та показниками банків-конкурентів, оцінити й спрогнозувати власну позицію на ринку та питому вагу в банківській системі країни.

3. Використання методики аналізу фінансових результатів діяльності банку з використанням взаємозв'язку часткових показників ефективності з відповідними мультиплікаторами.

4. Складність управління фінансовою діяльності банку пов'язана з тим, що він є системою, в якій водночас проходять і детерміновані, й випадкові процеси, тісно пов'язані між собою [1,c.11].Досвід успішних банків свідчить, що зрілі організації визначають для себе стратегію у вигляді чітко сформульованих завдань і основних шляхів їх досягнення, які потім трансформуються у комплекс вимірюваних показників та їх цільових значень, що відповідають поставленим завданням.

Прикладами широко використовуваних показників ефективності можуть бути наведені нижче :

- співвідношення доходів і витрат;

- прибуток у розрізі продуктів/каналів доставки, сегментів клієнтів;

- кількість клієнтів, кількість залучених/втрачених клієнтів за період;

- рівень сервісу в розрізі каналів - середній час очікування, середня кількість необслужених клієнтів за період тощо [2, c.5].

5. Загальна схема комплексного аналізу показників прибутковості банку, повинна включати такі показники та визначати наступні напрямки виконання дослідження:

- загальні показники прибутковості: за даними банку, аналіз конкурентної позиції;

- показники прибутковості напрямків бізнесу: фінансово-інституційний, корпоративний, індивідуальний;

- аналіз фінансових результатів центрів прибутку;

- аналіз прибутковості окремих банківських продуктів та операцій: банківські й небанківські продукти, операції та послуги;

- аналіз прибутковості обслуговування клієнтів: юридичних, фізичних осіб;

- аналіз роботи співробітників: співробітників бізнес-одиниць(front-office, back-office), співробітників сервіс-центрів (back-office);

- аналіз прибутковості проектів: банківських бізнес-проектів, банківських сервіс-проектів, небанківських (клієнтських) проектів

6. Комплексний аналіз прибутковості діяльності банку - це методика визначення загальних показників прибутковості, які найбільш ґрунтовно та об'єктивно дозволяють оцінити фінансовий стан банку. При їх розрахунку спираються на чинні методики бухгалтерського обліку та процедури формування звітних показників за доходами й витратами, які загалом відповідають міжнародним принципам і стандартам обліку та звітності.

Очевидно, що як зовнішні умови, що супроводжують діяльність банку, так і процеси, що відбуваються всередині, є результатом складних і неоднозначних взаємозв'язків великої кількості факторів, причин, залежностей та закономірностей, більшість з яких мають випадкову (імовірнісну) природу. Наслідком цього є те, що робота в банку значною мірою пов'язана із ризиком та невизначеністю. У зв'язку з цим достатньо конструктивними є ідеї, пов'язані з використанням в економіко-математичних моделях банківських структур інструментального апарату теорії ймовірностей, математичної статистики.

Висновки. Можливості методичного апарату економічного аналізу щодо оцінки фінансових результатів діяльності банку використовуються недостатньо. Це обумовлюється такими чинниками:

а) керівники різних рівнів не завжди адекватно сприймають результати аналітичних досліджень щодо оцінки прибутку банку: недооцінюють їх важливість, чи навпаки, повністю покладаються на висновки аналітиків;

б) керівництво використовує лише опрацьовані способи вирішення проблем та досягнення бажаного результату;

в) методи, що використовуються під час аналізу прибутку не завжди задовольняють потреби практики на сучасному етапі розвитку банківської діяльності.

Для встановлення ефективності аналітичної роботи підрозділів банку щодо оцінки фінансових результатів його діяльності на всіх рівнях управління, слід об'єктивно оцінити її відповідність таким принципам:

- науковий підхід та інформаційні технології;

- стратегія і розвиток;

- системність;

- розумна регламентація повноважень;

- перманентність;

- організація рівнів інформаційно-аналітичного забезпечення розподілу аналітичних функцій відповідно до центрів відповідальності;

- раціональність;

- інформаційна достатність;

- компетентність.

З метою забезпечення менеджменту банку інформацією щодо впливу зовнішніх та внутрішніх факторів та контролю за ними, аналітикам необхідно застосовувати такі методи та виконувати процедури:

а) систематичний моніторинг та оперативне інформування керівництва банку про зміни ринків;

б) визначення співвідношень активів і пасивів залежно від ринкових коливань;

в) періодичний контроль планів і прогнозів, розробка аналітичних висновків та рекомендацій із доведенням їх до керівництва банку;

г) оцінка конкурентної позиції та іміджу банку серед банків своєї групи чи регіону;

д) бюджетне планування та відповідність фактичних результатів плановим, виявлення причин відхилення від кошторису;

е) систематичний моніторинг структури балансу банку;

є) аналіз результатів фінансово-господарської діяльності та їх відповідності даним прогнозів і планів;

ж) аналіз результатів фінансово-господарської діяльності в динаміці;

і) контроль обґрунтованості тарифної політики банку;

к) оцінка удосконалення та розвитку фінансової політики банку.

Таким чином, використання українськими банками для аналізу прибутку адаптованого комбінованого підходу, що об'єднує елементи сучасних, традиційних, вітчизняних та зарубіжних методів відповідає тенденціям розвитку методів аналізу ефективності діяльності банку та відповідних їм показників.

Література

1. Васюренко О., Азаренкова Г. Математичні методи та моделі у сфері аналізу та управління банківською діяльністю /О. Васюренко, Г. Азаренкова // Вісник НБУ. - 2003. - №8. - С. 11-13.

2. Длигач А. Выработка базовой стратегии банка/ А.Длигач // Банковский аудитор. - 2005.- № 11.- С.5-6.

3. Кіндрацька Л.М. Фінансовий та управлінський облік у банках: Підручник / Л.М. Кіндрацька. - К.: КНЕУ, 2008. - 816 с.

4. Криклій О.А. Маслак Н.Г. Управління прибутком банку: монографія / О.А. Криклій, Н.Г. Маслак. - Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”. 2008. - 136 с.

5. Павленко А.Ф., Чумаченко Н.Г. Трансформация курса “Экономический анализ деятельности предприятий”: Науч. Доклад / А.Ф. Павленко, Н.Г. Чумаченко. - К.: КНЭУ, 2001. - 88 с.

6. Парасій-Вергуненко І.М. Стратегічний аналіз у банках: теорія, методологія, практика: Монографія. - К.: КНЕУ, 2007. - 360 с.

7. Ришар Ж. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия / Пер. с франц. под ред. Л.П. Белых. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. - 375 с.

8. Черкасов В.Е. Эффективность финансового анализа в банке - миф или реальность? / В.Е. черкасов // Бухгалтерия и банки. - 2002. - № 1. - С. 12-15.

Размещено на Allbest.ru