Основні принципи формування функціональної моделі бюджету підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ БЮДЖЕТУ ПІДПРИЄМСТВА

Є. Б. Гєллєр,

здобувач, Донецький національний університет

Анотація

В статті проводиться функціональний аналіз бюджетування провідних європейських країн та України. На основі проведеного аналізу визначаються основні принципи формування бюджетної політики, та на їх основі - принципи формування бюджету підприємства. Дані принципи обґрунтовуються як системотворчі елементи функціональної моделі.

Ключові слова: бюджетна політика, бюджет, бюджетне управління,повноваження, кошти.

Abstract

The functional analysis of budgeting of the leading European countries and Ukraine is conducted in the article. On the basis of the conducted analysis basic principles of forming of fiscal policy are determined, and on their basis are principles of forming of budget of enterprise. These principles are grounded as systems elements of functional model.

Keywords: fiscal policy, budget, budgetary management, plenary powers, money.

Аннотация

В статье проводится функциональный анализ бюджетирования ведущих европейских стран и Украины. На основе проведенного анализа определяются основные принципы формирования бюджетной политики, и на их основе - принципы формирования бюджета предприятия. Данные принципы обосновываются как системные элементы функциональной модели.

Ключевые слова: бюджетная политика, бюджет, бюджетное управление, полномочия, средства.

Постановка проблеми. Аналіз зарубіжного досвід розробки бюджетної політики, досліджено бюджетну систему і бюджетний процес в показав: що в більшості розвинутих країн формування та здійснення бюджетної політики відбувається на основі таких законодавчих документів як: 1) Конституція; 2) закон про бюджетне управління; 3) закон про щорічний бюджет; 4) закони про спеціальні асигнування; 5) постанови та інструкції щодо бюджету. європейський бюджетування конституція україна

Конституцією закладається фундамент всім іншим нормативним актам, тому в ній висвітлюються лише загальні принципові питання, а саме:

а) розмежування повноважень між законодавчою і виконавчою владами щодо державних фінансів;

б) визначення фінансових взаємовідносин між центральними і місцевими органами влади;

а) вимога щодо витрачання бюджетних коштів тільки у відповідності із законодавством.

Закон про бюджетне управління включає загальні принципи складання, виконання, звітування та контролю бюджету, чіткі повноваження та відповідальність всіх учасників бюджетного процесу, певні умови дотримання збалансованості бюджетних показників, єдині стандарти та норми щодо бюджетних процедур на центральному та місцевих рівнях управління.

Закон про річний бюджет обов'язково базується на конституції та органічному законі про бюджетне управління, встановлює дозволи витрачати бюджетні кошти на визначені заходи у відповідному році та специфічні норми, не врегульовані базовим законодавством і характерні тільки для відповідного року.

Для багатьох країн поряд з законом про щорічний бюджет характерною є наявність інших законів про спеціальні ("постійні") асигнування, якими встановлюються щорічні видатки (зокрема, виплати по соціальному забезпеченню, обслуговування державних запозичень тощо). Крім того, існують більш детальні нормативи та правила, які затверджуються урядом чи міністерством фінансів і визначають поточну практику і процедури щодо формування основних напрямків бюджетної політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Прагнення до побудови в Україні ефективної системи взаємовідносин між органами різних рівнів у бюджетній сфері і бажання уникнути економічно необґрунтованих рішень спонукає до вивчення як позитивного, так і негативного світового досвіду в організації міжбюджетних відносин. Будь-яка бюджетна система повинна бути зорієнтована на розв'язання завдань будівництва системи, яка відповідала б таким основним вимогам, як соціальна справедливість, економічна ефективність, політична стабільність. У різних країнах існують різноманітні умови (адміністративні, соціальні, національні, культурні, історичні тощо), які впливають на побудову взаємовідносин різних рівнів влади у бюджетній сфері. Залежно від цих умов кожна країна по-своєму вирішує питання побудови міжбюджетних відносин.

Формулювання цілей статті. Визначити основні принципи формування функціональної моделі бюджету підприємства.

Основна частина. Особливостями бюджетного законодавства розвинутих країн та окремих країн з перехідною економікою в сучасних умовах, які набули значної ваги в процесі реформування управління державними видатками і формування бюджетної політики, є наступні:

- значні фінансові повноваження виконавчої влади і обмеження повноважень законодавчої влади щодо формування проекту бюджету з одночасним збереженням дієвого законодавчого нагляду за бюджетним процесом в цілому. Насамперед мається на увазі, що тільки виконавча влада може пропонувати проект бюджету. Парламент може знижувати видатки, але не збільшувати їх;

- розширення зобов'язань і повноважень міністерства фінансів в управлінні економікою, зокрема, основними його функціями є: бюджетна політика, податкова політика, макроекономічна політика, складання, аналіз та контроль за виконанням бюджету, управління державними фінансами, аудиторські перевірки тощо;

- зменшення детального контролю за виконанням окремих статей видатків з боку центральних органів влади і стосовно надання більшої свободи розпорядникам бюджетних коштів і підвищення їх відповідальності за використання коштів. Тому сучасний фінансовий аудит надає більшого значення перевірці отриманих результатів, а не обмежується лише контролем за дотриманням всіх належних вимог.

Отже, як показує досвід зарубіжних країн, така система бюджетного законодавства забезпечує стабільність та ефективність функціонування бюджетної системи цих країн і, насамперед, належне формування і реалізацію бюджетної політики через функціонально-системні елементи - підприємства.

Виходячи з світового досвіду в бюджетній політиці відпрацьовані різні підходи в частині формування бюджету, які можна умовно розділити на чотири напрямки: "традиційне" або "постатейне" складання бюджету; досягнення визначених бюджетною політикою основних бюджетних показників та пріоритетів; програмне складання бюджету; формування бюджету з нуля.

В Україні даний процес такі стадії: складання проектів бюджетів; розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети; виконання бюджету, в тому числі в разі необхідності - внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети; підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Таким чином, до основних засад визначення пріоритетів бюджетної політики доцільно віднести наступні:

- інформаційно-аналітичне забезпечення аналізу шляхом запровадження системи моніторингу стану соціально-економічного розвитку країни і реалізації бюджетної політики,

- визначення сукупності показників (індикаторів) стану бюджетної сфери, по яких здійснюватиметься аналіз стану бюджетної сфери і рівень реалізації наміченої бюджетної політики,

- аналіз соціально-економічного розвитку країни і стану бюджетної сфери, включаючи реалізацію бюджетної політики, за попередній період (з використанням системного і ситуаційного аналізу, SWOT-аналізу),

- по результатах аналізу - виявлення загроз стану бюджетної сфери і здійсненню бюджетної політики,

- стратегічне планування бюджетної політики з врахуванням результатів аналізу соціально-економічного розвитку країни, стану бюджетної сфери, переліку загроз. В процесі стратегічного планування визначаються пріоритети бюджетної політики, прогнозуються дії чинників і заходів, які забезпечуватимуть реалізацію бюджетної політики і перспектив здійснення самої бюджетної політики через розробку і реалізацію бюджетних цільових програм по кожному пріоритету.

Вимог щодо формування пріоритетів бюджету підприємства наступні:

- пріоритети бюджетної політики повинні мати за мету вирішення найскладніших і найгостріших проблем економічного і соціального розвитку за рахунок власних коштів;

- пріоритети бюджетної політики повинні носити довгостроковий характер і щорічно уточнюватися в період розробки бюджету на наступний період;

- у процесі реалізації пріоритетів слід забезпечувати наступність і послідовність. В разі недосягнення пріоритету у поточному бюджетному році він має бути продовженим з врахуванням нових економічних і соціальних умов на наступний рік;

- пріоритети бюджетної політики мають бути обрахованими у вигляді кошторису по кожній бюджетній програмі реалізації того чи іншого пріоритету,

- пріоритети бюджетної політики повинні визначатися серед основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і відповідати засадам Програми соціально-економічного розвитку України .

Висновки з даного дослідження і перспективи

Таким чином, основними принципами розробки функціональної моделі бюджету підприємства є:

- принцип бюджетної політики, як елемент, що визначає структуру, можливості та функціональність бюджету;

- особливості господарської діяльності підприємства (галузева приналежність);

- форма власності підприємства;

- економічна структура функціонування підприємства.

Під економічною структурою будемо розуміти структуру матеріально-грошових ресурсів підприємства.

Список використаних джерел

1. Величко О.В. Бюджетна політика та особливості її формування в умовах нестабільності соціально-економічного розвитку. // Економічний вісник Донбасу. - 2010 - №1 (19) с.83-87.

2. Державний бюджет і ефективність економіки / А.А. Чухно - К.: НДФІ, 2006, випуск 2 (35). - С.26-32.

3. Павлюк К.В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України: Монографія. - К.: НДФІ, 2006.

4. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: Знання-Прес, 2002. - 495 с

5. Юрій С.І., Федоров В.М. Фінанси. Підручник за ред. Юрія С.І., Федорова В.М. - К.: "Знання", 2008. - 611 с.

Размещено на Allbest.ru