Активізація інноваційного розвитку підприємств як передумова виходу ринку праці зі структурної кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективна економіка № 12, 2011

УДК 331.5

АКТИВІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ПЕРЕДУМОВА ВИХОДУ РИНКУ ПРАЦІ ЗІ СТРУКТУРНОЇ КРИЗИ

О.В. Рева,

викладач кафедри менеджменту ЗЕД

Донецького державного університету управління

Т. Г. Потоцька,

асистент кафедри біржевої та банківської справи

Донецького державного університету управління

Стаття присвячена питанням визначення особливостей функціонування вітчизняного ринку праці. При цьому акцентується увага на необхідності активізації інноваційного розвитку підприємств як передумова виходу ринку праці зі структурної кризи.

Ключові слова: державне регулювання, методичні підходи, ринкова економіка, структурный кризис, рынок труда.

ACTIVATION OF INNOVATION DEVELOPMENT AS THE BASIS OF THE LABOUR MARKET OUT OF STRUCTURAL CRISIS

The article is dedicated to the questions of determination of the peculiarities of the domestic labour market. In this case, the focus is on the need to intensify the development of innovative enterprises as the basis of the labor market out of the structural crisis.

Key word: government control, methodical approaches, market economy, structural crisis, labor market.

Ефективність функціонування ринку праці визначається його кон`юнктурою, що представляє собою співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу. Попит на робочу силу розглядається як кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, а пропозиція - як потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць. Активізація інноваційної діяльності є однією із найважливіших передумов виходу ринку праці зі структурної кризи, бо це може створити забезпечити зміну структури попиту на робочу силу в результаті зміни технологій виробництва. Інноваційна діяльність може розглядатися як основа виходу ринку праці зі структурної кризи, що проявляється у дисбалансі попиту та пропозиції праці. Для цього необхідно створити відповідні умови, що вимагає дослідження особливостей функціонування вітчизняного ринку праці. ринок праця інноваційний криза

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Постановка задачі. На актуальність вирішення проблеми ринку праці на сучасному етапі вказують численні теоретичні дослідження та узагальнення як українських, так і зарубіжних учених, зокрема праці: Я. Белінська О. Грішнова, П. Дерінгер, М. Долішній, Л.Ємельяненко, Р. Еренберг, Я. Жаліло, А. Калина, Е.Лібанова, Н.Лукъянченко, С.Мельник, В. Онікієнко, М.Піоре, Д. Покришка, А.Рофе, Л. Ткаченко, О.В.Фінагіна та інших вчених. При цьому недостатньо уваги приділяється визначенню інноваційної складової у процесах вирішення проблем ринку праці. Однак аналіз державного регулювання ринку вказує на необхідність врахування інноваційної складової як основи виходу ринку праці зі структурної кризи. Саме це передбачає необхідність дослідження особливостей функціонування вітчизняного ринку праці з метою подальшої розробки системи його моніторингу, направленого на своєчасне виявлення та усунення проблем ринку праці.

Викладення основного матеріалу.

Дослідження кон`юнктури вітчизняного ринку праці дозволяє виділити наявність дисбалансу попиту та пропозиції на робочу силу, що є однією із основних причин високого рівня безробіття та нерівномірності структури зайнятості на ринку праці. Про це свідчать дослідження вітчизняного ринку праці, що проводяться групою компаній HeadHunter, що представляють собою об`єднання онлайн-рекрутменту проектів восьми країн Північної і Східної Європи. З 2000 р. HeadHunter є однією із складових інфраструктури ринку праці України, Росії, Казахстану і Білорусії. Для довідки варто навести, що портал hh.ua за добу відвідує 42 тис користувачів, а щомісячна аудиторія сайту становить понад 600 тис відвідувачів [91]. Так, у 2012 р. на міжнародному кадровому порталі hh.ua було відкрито більше 75 тис вакансій, що майже на 20% більше, ніж у 2011 р. Роботу в 2012 р. шукали майже 166 тис кандидатів. Не заважаючи на це на ринку праці відзначаються такі негативні тенденції: наявність ознак економічної нестабільності; зменшення кількості вакансій для високооплачуваних топ-менеджерів і збільшення попиту на недосвідчених співробітників; нерівномірність пропозицій про роботу у регіональному вимірі. Дисбаланс ринку праці також посилюється тим, що більше половини вакансій (54%) роботодавці розмістили в 5 топових галузях ринку праці: продажі, IT-фахівці, маркетинг/реклама/PR, бухгалтерія/фінанси, банки/інвестиції/лізинг. Таким чином, структура вакансій вітчизняного ринку праці демонструє загальносвітову тенденцію в економіці: підвищений попит на персонал у сфері продажів з метою забезпечення зростання оборотів компаній, а для України первинна мета продажів - суто виживання бізнесу [1].

Такий підхід не направлений на розвиток промисловості, бо не створює умови для формування системи робочих місць у промисловому секторі економіки. Окреслені тенденції на ринку праці не можуть бути характерними для вітчизняної економіки в умовах антикризового розвитку, бо не направлені на ефективне використання трудового потенціалу країни та не забезпечують зниження рівня безробіття на ринку праці.

Статистика 2012 р. демонструє підвищення потреби на програмістів. Також новим і перспективним трендом ринку праці України у 2012 р. стала висока затребуваність фахівців в агросекторі (агроменеджерів), що зумовлено активним розвитком агробізнесу. Майбутніми тенденціями вважається суттєве зростання кількості пропозицій для висококваліфікованих фахівців у аграрній та виробничій сферах. Також відзначається зниження вимог до досвіду фахівців. Якщо раніше основна група вакансій була з приміткою «3-6 років», то у 2012 р. значно зросла кількість пропозицій для тих, хто працював всього 1-3 роки [1].

Пошук соціально-економічних засад формування вітчизняного ринку праці в умовах антикризового розвитку вимагає проведення моніторингу вітчизняного ринку праці з метою отримання обґрунтованої та деталізованої інформації про стан та особливості функціонування ринку праці. Як свідчить статистика, в Україні відсутня практика проведення комплексних моніторингів вітчизняного ринку праці. Переважно розглядаються окремі складові ринку праці чи його інфраструктури. Не вся статистична інформація відображується у динаміці, а тому і висновки дуже часто робляться не досить обґрунтовано. Це є певним обмеженням у формування соціально орієнтованого ринку праці в умовах антикризового розвитку, коли на державному рівні важливим є володіння повною та структурованою інформацією про стан та розвиток ринку праці.

Проведення моніторингу ринку праці України потребує вибору такого періоду, який би містив у собі якісь переломні чи кризові періоди розвитку економіки. Так, у роботі було обрано інтервал з 2006 по 2011 рр., що досить повно демонструє різні вектори розвитку вітчизняного ринку праці. Важливою складовою ринку праці є попит, бо саме він впливає на рівень працевлаштування персоналу.

Дослідження динаміки попиту на робочу силу вказує на те, що на ринку праці за період з 2006 по 2011 рр. спостерігається тенденція до зниження загального рівня пропозиції робочих місць. При цьому темпи зниження пропозиції досить відрізняються в залежності від періоду. Так, у 2006-2007 рр. темпи зниження пропозиції робочих місць складали 0,5%, а у кризовий період 2008-2009 р. значно знизилися: у 2007-2008 рр.: темпи зниження пропозиції складали 46,3%, а у 2008-2009 рр. - 27,8%. У 2009-2010рр. - темпи зниження попиту склали вже лише 2,9%, а у 2010-2011 рр. - 7,2%. Така динаміка зумовлена нерівномірною пропозицією робочих місць за видами економічної діяльності на ринку праці [2].

Аналіз динаміки кількості працівників за видами економічної діяльності на ринку праці України за період з 2006 по 2011 рр. вказує на те, що зростання кількості зайнятих працівників на ринку праці відбулося у 2007р. (на 0,6%) та у 2010р. (на 2,1%). У 2008 р., 2009 р. та у 2011 р. відбувалося зниження загальної кількості працівників на ринку праці.

У кризовий період 2008-2009 рр. відбувалася тенденція до перевищення темпів зміни кількості чисельності персоналу за видами економічної діяльності над темпами зміни пропозиції робочих місць. Саме із цим пов`язані масові звільнення персоналу та переведення на скорочений режим роботи. У період кризи ця проблема також вирішувалася зниженням заробітної плати персоналу. Така ситуація у кризовий період була пов`язана із неефективною структурою зайнятості за видами економічної діяльності [2].

Аналіз ефективності використання трудового потенціалу за видами економічної діяльності на ринку праці України за період 2009-2011 рр. дозволяє виділити такі тенденції: найбільш висока доля у середньообліковій чисельності персоналу, що знаходився у відпустках без збереження заробітної плати, характерна для таких сфер економічної діяльності, як: промисловість, будівництво, торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів, діяльність готелів та ресторанів. Також за вказаними видами економічної діяльності відзначено найбільш високі значення невідпрацьованого часу штатного працівника за період перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Якщо при цьому проаналізувати динаміку заробітної плати, то для економіки України у 2010 та 2011 рр. характерним є її зростання за всіма видами економічної діяльності.

Порівняння темпів зростання середньомісячної заробітної плати у 2010 та 2011 рр. вказує на такі особливості: у 2011 р. темпи зростання заробітної плати збільшилися порівняно з темпами зростання заробітної плати у 2010 р. за такими видами економічної діяльності, як: сільське господарство, будівництво, торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів, діяльність готелів та ресторанів, фінансова діяльність, операції з нерухомим майном, державне управління. При цьому у 2011р. зафіксовано зниження темпів зростання заробітної плати порівняно з 2010 р. за такими видами економічної діяльності: лісове господарство, рибальство, промисловість, освіта, діяльність у сфері культури і спорту. Все це значно вплинуло на динаміку зайнятості населення. Про ефективність структури зайнятості населення свідчить динаміка рівня зайнятості та безробіття на ринку праці України за період з 2000 по 2011 рр. Аналіз динаміки рівня зайнятості та безробіття на ринку праці України за період з 2000 по 2011 рр. вказує на те, що з 2000 по 2008 р. відбувалося поступове збільшення рівня зайнятості населення у віці 15-70 років у % до всього населення відповідної вікової групи (рис.1).

Рис. 1. Динаміка рівня зайнятості та безробіття на ринку праці України за період з 2000 по 2011 рр.

Джерело: Складено автором самостійно за даними [3,4,5]

У кризовий період 2008-2009 рр. цей показник значно знизився, а з 2010 р. відзначається деяке його збільшення [5]. За оцінками державної служби зайнятості України норма природного безробіття для нашої країни, з її відносно низьким рівнем мобільності робочої сили, ймовірно, може бути прийнятою на рівні 3,5-4% [6]. Таким чином, рівень безробіття на вітчизняному ринку значно перевищує норму природного безробіття для нашої країни, а це вже може призвести до втратам чи недоотриманням країною валового національного продукту. Згідно із законом Оукена: збільшення фактичного рівня безробіття на 1% у порівнянні з її природним рівнем призводить до втрат 2,5% валового національного продукту [7]. Однією із причин перевищення фактичного рівня безробіття над природним є низький рівень мобільності персоналу та наявність тенденцій до перевищення вибуття над прийняттям персоналу на ринку праці [2,8].

Аналіз вказує на перевищення вибуття персоналу над його прийняттям майже за всіма видами економічної діяльності за період з 2006 по 2011 рр. При цьому найбільш високі розміри такого перевищення є характерними для промисловості у кризовий період 2008-2009 рр. [2,8,9,10].

Дослідження попиту та пропозиції робочої сили за професійними групами на ринку праці України за період з 2008 по 2011 рр. свідчить про перевищення пропозиції над попитом персоналу за всіма професійними групами. При цьому найбільш високий рівень невідповідності був характерний для 2008 р. Оцінка динаміки навчання персоналу новим професіям на ринку праці України за видами економічної діяльності за період з 2006 по 2011 рр. вказує на те, що найбільш низькими темпами навчання персоналу новим професіям на ринку праці України характеризується промисловість, сільське господарство та рибальство, діяльність готелів та ресторанів. У кризовий період 2008-2009 рр. відбулося зниження темпів навчання персоналу майже за всіма сферами економічної діяльності. Також у 2011 р. відзначено зниження рівня навчання новим професіям у галузі освіти. Такі тенденції можуть пояснюватися зниженням попиту на персонал вказаних сфер, однак за результатами попереднього аналізу встановлено, що на ринку праці існує потреба у висококваліфікованому персоналу сфери промисловості та сільського господарства [2,8,9,10].

Приблизно така ж ситуація є характерною і для процесів підвищення кваліфікації персоналу на ринку праці [2,8,9,10]. При цьому підвищення кваліфікації здійснюється більш високими темпами ніж освоєння нових професій, але при цьому найбільш високі темпи підвищення кваліфікації персоналу є характерними для сфери торгівлі, діяльності готелів та ресторанів, фінансової, діяльності, операцій з нерухомим майном та державного управління. Це не вирішує проблему зростання попиту у висококваліфікованому персоналу галузей промисловості та сільського господарства. Саме тому на етапі проведення моніторингу таким важливим завданням є виявлення тих сфер економічної діяльності, що потребують приділення особливої уваги з боку держави з метою покращення структури зайнятості у економіці. За результатами проведеного аналізу встановлено, що однією із таких сфер є промисловість, що також підтверджується динамікою руху та чисельності персоналу у промисловості України за період з 2006 по 2011 рр. [2,8]. Оцінка ефективності використання трудового потенціалу у промисловості України за період з 2006 по 2011 рр. свідчить про поширення практики переведення з економічних причин на неповний робочий день та надання відпусток без збереження заробітної плати у промисловості [2,8]. Кризовий період 2008-2009 рр. характеризується неефективним використанням трудового потенціалу на ринку праці, бо для цього періоду характерні найбільш високі показники неповної вимушеної зайнятості. При цьому найпоширенішою була практика переведення персоналу з економічних причин на неповний робочий день. Навіть в умовах антикризового розвитку, що є характерними для періоду 2010-2011 р. показники неповної вимушеної зайнятості залишаються досить високими у промисловості. Приблизно такі ж тенденції можна відзначати і у сільському господарстві. Неефективне використання трудового потенціалу на ринку праці є однією із причин перевищення фактичного рівня безробіття над природним, що призводить до недоотримання вітчизняною економікою валового національного продукту.

Висновки

Таким чином, за результатами проведеного моніторингу ринку праці виділено такі особливості його функціонування на сучасному етапі: наявність дисбалансу попиту та пропозиції за видами економічної діяльності та професійними групами; неефективне використання трудового потенціалу на ринку праці, перевищення вибуття над прийняттям персоналу, що найбільш виявляється для виробничих сфер: промисловості, сільського господарства. При цьому для виробничої сфери є характерними більш низькі темпи навчання та підвищення кваліфікації персоналу, ніж за іншими видами економічної діяльності, хоча встановлено наявність підвищеного попиту на висококваліфікований персонал у промисловості та сільському господарстві. Все це пояснює існування структурної кризи на ринку праці, що проявляється у невідповідності попиту та пропозиції за видами економічної діяльності та професійними групами. Це свідчить про наявність ознак структурної кризи на ринку праці, що є однією із основних причин перевищення фактичного рівня безробіття над природнім. Вирішення окреслених проблем є неможливим без державного регулювання, що має бути направлено на обгрунтування та реалізацію соціально-економічних засад формування ринку праці в умовах антикризового розвитку. Існуючі механізми державного регулювання ринку праці не надають змоги комплексно вирішувати проблеми ринку праці, бо не завжди повно враховують соціальні складові. Все це свідчить про необхідність та актуальність розробки нових науково-методичних підходів до державного регулювання ринку праці в умовах антикризового розвитку. Важливе значення при цьому має активізація інноваційної діяльності промислових підприємств для забезпечення виходу ринку праці зі структурної кризи.

Список використаних джерел

1. Зростання ринку праці в Україні в 2012 році склало 18-20% - дослідження [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kadrovik.ua/content/zrostannya-rinku-prats-v-ukra-n-v-2012-rots-sklalo-18-20-dosl-dzhennya.

2. Праця України у 2011 році: статистичний збірник. - Київ: Державний комітет статистики України, 2012. - 323 с.

3. Статистичний щорічник України за 2007 рік / за заг.ред. О.Г.Осауленка. - К: ТОВ «Август Трейд», 2007. - 572 с.

4. Статистичний щорічник України за 2010 рік / за заг.ред. О.Г.Осауленка. - К: ТОВ «Август Трейд», 2010. - 560 с.

5. Статистичний щорічник України за 2011 рік / за заг.ред. О.Г.Осауленка. - К: ТОВ «Август Трейд», 2012. - 559 с.

6. Поняття порогового та критичного рівня безробіття [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=299643F09454BA811060FFD70CAC7EB9?art_id=223138&cat_id=3722603.

7. Основи економічної науки: курс лекцій/ В.С.Савчук, О.О.Бєляєв, К.Т.Кривенко та ін..; За ред.. В.С.Савчука, О.О.Бєляєва, К.Т.Кривенка - К.: КНЕУ, 2010 - 372 с.

8. Праця України 2008: статистичний збірник. - Київ: Державний комітет статистики України, 2009. - 306 с.

9. Праця України у 2009 році: статистичний збірник. - Київ: Державний комітет статистики України, 2010. - 341 с.

10. Праця України у 2010 році: статистичний збірник. - Київ: Державний комітет статистики України, 2011. - 325 с.

Стаття надійшла до редакції 11.12.2011 р.

Размещено на Allbest.ru