Ентропійний аналіз гармонійності складових бюджету (на прикладі бюджету Донецької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ентропійний аналіз гармонійності складових бюджету (на прикладі бюджету Донецької області)

І.С. Ткаченко

Анотація

В статті висвітлено результати ентропійного аналізу на гармонійність складових доходної та видаткової частин бюджету на прикладі Донецької області. гармонійність державний бюджет дохід

Ключеві слова: бюджет, гармонійність, ентропія, структура, аналіз.

In the article provided the entropic analysis of harmony of budget's revenue and expenditure sides on the example of Donetsk region.

Keywords: budget, harmony, entropy, structure, analysis.

Вступ. При формуванні державної програми економічного і соціального розвитку на кожний наступний рік значна увага приділяється узгодженню макроекономічних показників і функцій відповідних підрозділів Мінекономіки та з питань Європейської інтеграції, а також з регіональними одиницями країни. При цьому особливо доречним є аналіз переліку показників, якими характеризуються бази оподаткування, що складають доходну частину проекту державного бюджету, та визначення переліку та функції тих структурних підрозділів Мінекономіки, що безпосередньо будуть виконувати необхідні розрахунки. Для покращення організації отримання та передачі вхідних даних щодо макропоказників Мінекономіки необхідно розробити механізм процесу руху документів з макропоказниками, кінцевою метою якого стала б розробка всіх показників обґрунтувань, які необхідні Мінфіну для складання проекту бюджету на наступний період. Цей механізм повинен включати як схему процесу руху документів щодо формування макропоказників -- обґрунтувань за змістом і строками їх надання, так і форми запитів до відповідних міністерств, відомств та підрозділів Мінекономіки, які передають вхідну інформацію до департаменту економічної стратегії.

В системі заходів бюджетної політики важливу роль відіграють функції і методи, які забезпечують її реалізацію. Основними функціями бюджетної політики є: розподільча, контролююча та стимулююча. Призначення розподільчої функції бюджетної політики -- здійснення розподілу та перерозподілу вартості ВВП при формуванні та використанні державних фінансових ресурсів, а контролюючої -- організація системи обліку та складання звітності про виконання бюджетів, а також здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства з боку Верховної Ради, Рахункової палати, Міністерства фінансів, Державного казначейства, Державної контрольно-ревізійної служби, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад народних депутатів. Стимулююча ж функція реалізується через систему податкових ставок і стимулів, проте ця функція на відміну від попередніх найменш розвинена, оскільки чинна податкова система, що формує левову частку доходів зведеного бюджету, виявилась нейтральною відносно і структурної перебудови економіки, і всіх ринкових перетворень щодо економічного зростання та соціального розвитку [1].

У зв'язку з цим для формування дієвих засад бюджетної політики необхідно вирішити проблему трансформації податкової політики та податкової системи в напрямку легалізації тіньових капіталів на основі оптимізації податкового навантаження, необхідним є забезпечення інвестиційних процесів та інноваційного розвитку з метою налагодження ефективної інтеграції в Європейське співтовариство. На основі відновленої податкової системи мають забезпечуватись сприятливі умови для розвитку ринкового середовища через усунення структурних диспропорцій, стимулювання підприємницької діяльності, особливо малого бізнесу, оптимізацію відтворювальних процесів. Все це, в свою чергу, активізувало б стимули щодо нарощування капіталів, а за цих умов бюджет не мав би ні нестачі фінансових ресурсів, ні несвоєчасності виконання зобов'язань та потреби в секвеструванні витрат.

Функції бюджетної політики пов'язані з такими основними функціями зведеного державного бюджету як економічна, управлінська, оборонна, забезпечення виконання боргових зобов'язань, дотримання необхідних вимог щодо екології навколишнього середовища тощо.

Таким чином, ми бачимо, що функції бюджетної політики є важливою ланкою державного управління і лежать в основі бюджетного регулювання. Через систему принципів і функцій бюджетної політики держава не тільки декларує поліпшення соціальних гарантій, а й завдяки бюджету вона забезпечує добробут людей. Тому серед загальновизнаних ознак бюджету як економічної категорії щодо розподілу і перерозподілу ВВП, як фінансового плану держави та як правової категорії, слід надати пріоритет матеріально-речовому втіленню даної категорії з огляду на те, що завдяки бюджету досягається підвищення ефективності в усіх сферах економічного і соціального розвитку суспільства.

Постановка задачі. Для забезпечення дієвості бюджетної політики використовується ряд методів і моделей, які дозволяють визначати її ефективність. Переважно це методи кількісного аналізу з урахуванням факторів інфляції, індексів зростання ВВП та заробітної плати.

Разом з цим пропонуємо на прикладі Державного бюджету Донецької області здійснити якісний аналіз його виконання на протязі трьох років (2007-2009 рр.) Для цього використаємо якісні показники гармонійності, дисгармонійності та прийнятності.

Метод дослідження. Сутність методики цього аналізу полягає в наступному. Враховуючи, що обидві складові бюджету -- доходна та видаткові частини, складаються з певних груп, тобто кожна з них має свою структуру, а тому оцінка їх гармонійності і буде свідчити про рівень розподілу за кожною складовою.

Разом з цим, формуючи значення складових обох частин бюджету, присутня певна доля багатозначності, або ентропія (невизначеність) , так і надлишковості, тобто впевненої гарантованості , які разом утворюють повну групу подій, тобто

.(1)

Враховуючи, що з часом в цілому відбуваються певні перетворення, то і відносні величини та також змінюються певним чином:

,(2)

де -- зміна показника ентропії, тобто невизначеності ,

-- зміна показника впевненості ,

-- коефіцієнт пропорційності.

Інтегруючи диференційне рівняння динамічної узгодженості (2), отримаємо:

,(3)

де -- стала інтегрування, яку можна прийняти за одиницю цілісності , тоді , а враховуючи рівність (1), отримаємо рівняння

,(4)

яке, не порушуючи загальності, можемо записати у вигляді

,(5)

де ,

Розв'язання рівнянь (5) при відповідних значеннях , породжують структурні інваріанти узгодженості компонентів цілісних частин бюджету, яка (узгодженість) досягає своїх якщо не найвищих, то, принаймні, гармонійних станів [2].

Якщо , рівняння (5) перетворюється у

,(6)

додатнім розв'язком якого є , тоді , що відповідає значенню Золотого перетину, а при маємо:

,(7)

що відповідає наступному інваріанту Золотого перетину: і , подальші значення наведено у таблиці 1.

Не вдаючись в подальші математичні подробиці цієї методики, відзначимо, що, якщо -- значення структурної неузгодженості, яка обчислюється за формулою К. Шеннона для оцінки ентропії системи, що складається з ієрархічних рівнів, для кожного з яких визначено певну долю , :

,(8)

то для структурноствореної системи з числом -структурних рівнів, вона відповідає значенням координат точок гармонійності вузлової лінії динамічного розвитку

.(9)

Тут -- нормальна функція (функція Гауса) з математичним сподіванням та дисперсією ,

-- доля -ї складової цілісної структури .

Таблиця 1. Значення показників гармонійності структури систем з ієрархічними рівнями.

При цьому зауважимо, що обмежує послідовність зверху при наближенні до одиниці, що зрозуміло з таблиці 1.

Враховуючи те, що гармонійність структури бюджетних складових досягається тільки для цілочислових значень , а вони визначаються за логарифмічною віссю, то проміжки значень відносної неузгодженості звужуються, що видно з таблиці 1. Дійсно, починаючи з номеру різниця зменшується, що свідчить про те, що чим більша кількість ієрархічних рівнів структури, тим більшим стає рівень само організованості.

Таким чином, можна зауважити, що вузлові точки на логарифмічній вісі відтворюють реальні якісні переходи, розташовані достатньо наближеними до нормальної функції розподілу та відповідній гегелівській «вузловій лінії відношень виміру» [3]. Враховуючи, що «у вимірі якість і кількість знаходяться в безпосередній єдності» та «їх відмінності проявляються в них таким же безпосереднім чином» [3], можемо співвідношення (9) покласти в основу критерію оцінки гармонійності (узгодженості) структур систем (структури доходної та структури видаткової складової бюджету), їх якісного складу при заданих кількісних показниках. Показники дисгармонії (неузгодженості), прийнятності (байдужості) визначаються разом з гармонійністю за таким алгоритмом:

1. Визначаємо кількість структурних одиниць ;

2. Задаємо чи обчислюємо значення

3. За формулою К. Шеннона (8) обчислюємо фактичне значення

4. Знаходимо показник відповідності фактичного значення кількості структурних одиниць з рівняння (5), тобто

(10)

5. Знаходимо цілочислове значення , тобто

,(11)

5.1. Якщо значення є достатньо наближеним до цілого значення, то оцінювана структура відповідає показнику гармонійності, тобто -- ціле число;

5.2. Якщо значення є наближеним до значення , то оцінювана структура відповідає дисгармонійності;

5.3. Якщо ж значення є наближеним до значень ; або , то оцінювана структура може оцінюватись або як гармонійна, або яка дисгармонійна, або може бути просто прийнятною, тобто може існувати як реальність що не впливає ні на гармонійність, ні на дисгармонійність.

Основна частина. Здійснимо практичне застосування методики оцінки гармонійності структурних складових на прикладі даних доходної та видаткової частин бюджету Донецької області за 2007-2009 роки. Проаналізуємо розподіл доходів за групами надходжень кожного з трьох років.

Податкові надходження у 2007 році відповідають такому стану, який може бути й прийнятним, і дисгармонійним, у 2008 році -- прийнятним, а у 2009 році -- практично гармонійним.

Що стосується неподаткових надходжень, то вони можуть бути визначені у 2007 р. більше як дисгармонійні, ніж прийнятні; у 2008 році -- ближче гармонійні, ніж прийнятні, а у 2009 році -- практично гармонійні.

Відносно доходів від операцій з капіталом, то тут обставини такі: 2007 рік -- дисгармонійний, 2008 рік -- ближче до прийнятного, як і у 2009 році.

Таблиця. Дослідження гармонійності складу видатків Державного бюджету України у Донецькій області.

Об'єднавши всі види доходів у один перелік, маємо, що у 2007 році склад доходів своїми значеннями був дисгармонійним, у 2008 році -- прийнятним, а у 2009 році -- гармонійним.

Аналізуючи склад видатків на товари та послуги за показником бачимо, що у 2007 році цей склад наближається до прийнятного, у 2008 році -- дисгармонійний, а у 2009 році -- гармонійний. Аналогічно аналізуємо субсидії та трансферти, і бачимо, що у 2007 році розподіл гармонійний, у 2008 році -- майже гармонійний, а у 2009 році -- може бути прийнятним, а якщо порівняти розподіл поточних витрат разом, тобто не поділяючи їх на дві групи, то в такому разі розподіл був би кожного року практично гармонійним.

Тепер розглянемо стан розподілу капітальних видатків. Розподіл видатків на придбання основного капіталу у 2007 році є дисгармонійним та ще й достатньо нестійким, тому що тут ціла частина у показника є число 105. У 2008 році цей розподіл наближається до прийнятного, але ціла частина показника складає число 15. Це значно менше, ніж у попередньому році, але це також свідчить про те, що цей показник відповідає нестійкому стану. У 2009 році -- ближче до дисгармонійного, аніж до прийнятного. До того ж ціла частина показника є нуль, а це говорить про те, що розподіл як такий відсутній. Що ж стосується капітальних трансфертів, то тут у 2007 році розподіл є гармонійним, у 2008 році -- ближче до дисгармонійного, а вже в 2009 році -- прийнятний.

Об'єднавши разом всі складові капітальних видатків бачимо, що у 2007 році маємо практично гармонійний розподіл, у 2008 році можна вважати і як дисгармонійний, так і прийнятний, а от у 2009 році -- прийнятний.

Проаналізуємо всі видатки без розподілу на групи. Тут ми бачимо, що у 2007 році розподіл був практично прийнятним, у 2008 році -- дисгармонійним, а у 2009 році -- гармонійним.

Нарешті, яким чином були розподілені видатки на поточні і капітальні між собою, то тут видно, що у 2007 і 2008 роках цей розподіл був дисгармонійним, а от у 2009 році показник свідчить про те, що його практично не було.

Висновки

Здійснений аналіз ентропійної оцінки складових бюджету Донецької області за 2007-2009 роки з використанням табличного процесора MS Excel 2010 дає підстави стверджувати, що впровадження запропонованої методики оцінки гармонійності цих складових відкриває можливості для більш ефективного управління фінансовими ресурсами на регіональному рівні.

Саме від того куди і на що спрямовуються кошти залежать економічні результати, так як: обсяг ВВП, рівень доходів населення, темп інфляції, рівень безробіття тощо. Частка коштів, яка за посередництвом Державного Казначейства формує державний сектор фінансів країни, є досить значною, і при цьому особливо важливо не тільки те, яким є обсяг цих коштів, але й те, як вони використовуються, тобто на що використовуються бюджетні асигнування.

Забезпеченню якісного управління виділених бюджетних асигнувань на основі фактичних та очікуваних результатів з використанням даної методики сприяє підвищенню ефективного виконання бюджетної програми як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях.

Література

1. Дишкант О. Фінансові ресурси: регулювання їх формування і використання (державний і регіональний аспект) // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізм: Зб. наукових праць за матеріалами доповідей Міжнародної наук.-практ. конф. м. Львів, 21-23 травня 1998 року: в 3-х ч. / Інститут регіональних досліджень НАН України. Відп. ред. М. Долішній. -- Львів, 1998. -- С. 43-51.

2. Сороко Э.М. Золотые сечения, процессы самоорганизации и эволюции систем: Введение в общую теорию гармонии систем. Изд. 2-е. -- М.: Ком. Книга, 2006. -- 264 с.

3. Гегель Г.В. Наука логики. В 3-х томах. М., 1972.

Размещено на Allbest.ru