Аналіз і прогнозування структурних трансформацій господарського комплексу регіону

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Територіальний поділ відіграє важливу і неоднозначну роль в розвитку суспільства та економічних відносин у ньому. Наявність і поєднання певних політико-адміністративних, природно-географічних, історико-демографічних та інших факторів створюють суттєвий вплив на утворення та розвиток економічної та соціальної систем територій, формуючи певний комплекс галузей виробництва, ринкової і соціальної інфраструктури. Одним з джерел суспільних трансформацій є процес структурно-інноваційних перетворень в економіці та господарстві держави і регіонів. Цілеспрямованість як основоположний принцип функціонування регіональної економічної системи у руслі саморозвитку для здійснення розширеного економічного відтворення у першу чергу має передбачати гарантування високоякісного рівня життя кожного з нинішнього та майбутнього з поколінь жителів регіону і держави. Вирішення такого завдання у якості одного зі стратегічних напрямків передбачає підтримання високого і стійкого рівня економічного зростання і зайнятості. Декомпозиція стратегічних цілей соціально-економічного розвитку області та деталізація цих цілей при створенні конкретних програм соціально-економічного розвитку потребує виявлення і визначення сили і характеру залежностей між характеристиками кількісних і якісних трансформацій регіонального господарського комплексу і мобільності працівників, гнучкості пропозиції робочих місць, розвитку ринку праці в цілому. Диференціація чинників зростання якості життя населення за результатами дослідження їх причинно-наслідкових зв'язків із закономірностями змін у господарському комплексі регіону дозволить поліпшити якість прогнозування економічного і соціального розвитку території, окремих галузей економіки на мезорівні, визначення цільових орієнтирів трансформування господарського механізму регіону, виходячи з генеральної мети забезпечення підвищення рівня і якості життя населення.

Ціллю статті є аналіз кількісних змін в господарському комплексі Донецької області і їх впливу на формування особливостей регіонального ринку праці з метою визначення напрямів корегування структурної перебудови економіки регіону.

Структурні зрушення в економіці Донецького регіону супроводжуються зростанням кількості підприємств і організацій, які діють на його території. Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами - надає можливість оцінити динаміку змін в кількості та структурі суб'єктів ЄДРПОУ за регіонами, видами економічної діяльності та організаційно-правовими формами господарювання. Суб'єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території регіону та провадять свою діяльність на підставі чинного законодавства. Динаміка їх кількості досліджувалася у співставленні з динамікою кількісних характеристик регіонального ринку праці: кількістю найманих працівників, кількістю працевлаштованих осіб, які раніше не були зайняті, а також з показниками зайнятості на малих підприємствах Донецької області. Інформаційною основою дослідження виступали статистичні дані по Україні і по Донецькій області за період з 1997 р. по І квартал 2010 р. включно [1]. Вихідні дані на початок року представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка кількості суб'єктів ЄДРПОУ та окремих показників зайнятості населення Донецької області у 1997-2010 роках

територіальний економічний інноваційний

Дослідження, проведене з метою встановлення ключових залежностей і закономірностей розвитку структурних змін в економіці регіону, дозволило виявити досить стійку тенденцію до зростання кількості суб'єктів ЄДРПОУ протягом тривалого періоду (з 1997 р. по 2009 р.). При цьому темпи такого зростання спочатку були відчутними (27,7%), потім суттєво знизилися (8,6%), з 2003 року зростання стало незначним (від 2,8% до 4,3%), а в 2008 і 2009 роках зменшилося до 3% і 2,5% відповідно, хоча тенденція до зростання збереглася.

Разом з тим, була виявлена така ж стійка тенденція до зменшення кількості найманих працівників підприємств, установ, організацій, до яких були віднесені усі зайняті, які за місцем роботи уклали трудовий договір (контракт, договір цивільно-правового характеру) на постійній або тимчасовій основі. До цієї ж категорії були віднесені працівники суб'єктів підприємницької діяльності, бюджетних і фінансових установ та громадських організацій, а також кадрові військовослужбовці (крім строкової служби), особи рядового та начальницького складу правоохоронних органів (рис. 1). Темпи зменшення були незначними до 2008 року, коли вони стрімко зросли у результаті наростання кризових явищ у світовій і національній економіках.

Рис. 1. Динаміка кількості суб'єктів ЄДРПОУ і найманих працівників у Донецькій області за період 1997-2010 рр.

Для більш детального аналізу тіснота і характер зв'язків між досліджуваними показниками виявлялася на основі кореляційного аналізу, виконаного за допомогою ППП «Аналіз даних» в MS Excel, результати якого представлені в табл. 2, де Х1 - кількість суб'єктів ЄДРПОУ, одиниць, Х2 - кількість найманих працівників, тис. осіб, Х3 - працевлаштування, тис. осіб, Х4 - кількість зайнятих на малих підприємствах, тис. осіб, Х5 - частка найманих працівників малих підприємств у загальній їх кількості, %.

Таблиця 2. Результати кореляційного аналізу даних таблиці 1

Як видно з таблиці, між кількістю суб'єктів ЄДРПОУ та кількістю найманих працівників підприємств не виявлено дуже тісної залежності (R= - 0,690747052). Встановлена закономірність описується поліноміальною функцією з досить високим коефіцієнтом апроксимації R2=0,9728, і особливістю її є зворотний характер залежності (рис. 2), коли зі зростанням кількості підприємств, організацій і установ зменшується середня кількість найманих працівників на них.

Частка найманих працівників малих підприємств у загальній кількості працюючих має найтісніший зв'язок з кількістю суб'єктів ЄДРПОУ (R=0,934727089). Ця залежність описується поліноміальною функцією, яка демонструє стійку тенденцію до зростання долі зайнятих на малих підприємствах серед усіх працюючих у Донецькій області за останні роки (рис. 3). Крім того, дуже тісний зв'язок спостерігається між кількістю працевлаштованих осіб і часткою найманих працівників малих підприємств у загальній їх кількості (R=0,877235348). Лише два останні кризові роки порушують досить стійку тенденцію до зростання (рис. 4).

Кількість найманих працівників малих підприємств не демонструє тісного зв'язку з загальною кількістю підприємств, установ і організацій, але все ж таки має тенденцію до зростання (рис. 5).

Рис. 2. Залежність середньорічної кількості найманих працівників від кількості суб'єктів ЄДРПОУ у Донецькій області за період 1997-2009 рр.

Рис. 3. Частка найманих працівників малих підприємств у загальній їх кількості залежно від кількості суб'єктів ЄДРПОУ

Рис. 4. Взаємозв'язок між кількістю працевлаштованих і часткою найманих працівників малих підприємств у загальній їх кількості у Донецькій області за період 1997-2010 рр.

Крім того, встановлено, що кількість працевлаштованих має зворотний зв'язок з кількістю суб'єктів ЄДРПОУ (R= - 0,912356223). Відповідна поліноміальна залежність з досить високим коефіцієнтом апроксимації (R2 = 0,7789) показана на рис. 5.

Дуже показова тенденція спостерігається у динаміці кількості працевлаштованих залежно від кількості найманих працівників у Донецькій області. Зв'язок між цими показниками характеризується від'ємним коефіцієнтом кореляції (R= - 0,774171353). Отримана лінійна залежність з високим коефіцієнтом апроксимації (рис. 6).

Таким чином, можна стверджувати, що зростання кількості діючих в Донецькій області підприємств, організацій і установ, яке відбувалося останніми роками, супроводжувалося виникненням тенденцій і закономірностей, які зумовили виникнення певних особливостей розвитку ринку праці регіону.

Рис. 5. Залежність кількості працевлаштованих і кількості найманих працівників малих підприємств у Донецькій області від кількості суб'єктів ЄДРПОУ за період 1997-2010 рр.

Рис. 6. Залежність кількості працевлаштованих від кількості найманих працівників у Донецькій області за період 1997-2010 рр.

Проведений аналіз показав, що кількість суб'єктів ЄДРПОУ в Донецькій області зростає в основному за рахунок збільшення числа малих підприємств. Показники працевлаштування населення зростають, головним чином, саме через утворення нових робочих місць на нових малих підприємствах області.

При цьому зайнятими (за матеріалами вибіркових обстежень) вважалися особи у віці 15-70 років, які працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), в окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності, а також такі, що були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин. В цілому ж чисельність найманих працівників на діючих підприємствах регіону має тенденцію до зменшення, підприємства «мільчішають».

У цьому зв'язку звертає на себе увагу і той факт, що рівень прийому найманих працівників на діючих, не новоутворених підприємствах області, відстає від рівня їх звільнення не тільки в останні два кризові роки, але й протягом усього останнього десятиріччя. При цьому кількість вакансій не зростає, що свідчить про тенденцію до скорочення штатів на діючих підприємствах.

Оскільки взаємозв'язок між кількістю працевлаштованих і часткою найманих працівників малих підприємств у загальній їх кількості у Донецькій області описується поліномом другого ступеня навіть без урахування кризового періоду, очевидно, що існує точка максимуму функції, з переходом через яку її значення почнуть зменшуватися. Наявні тенденції фіксують це значення на рівні 15,3%. Це означає, що у подальшому при утворенні нових малих підприємств їх кадрове забезпечення буде відбуватися за рахунок «перетоку» працівників з одного підприємства на інше, притоку трудових мігрантів з інших регіонів, а обсяги працевлаштування на малих підприємствах жителів регіону, не зайнятих трудовою діяльністю, поступово скорочуватимуться.

Такого роду структурні зміни в економіці регіону не можуть не викликати занепокоєння з приводу зайнятості населення, потенційного зростання рівня безробіття, а відтак - падіння рівня і якості життя населення. Виходячи з цього, державне регулювання процесів структурної перебудови господарського комплексу регіону має враховувати виявлені закономірності з метою корегування і зменшення негативного впливу на показники соціально-економічного розвитку територіального утворення.

Література

1. Статистичний щорічник Донецької області за 2010 рік [Текст] - Електронний ресурс. Режим доступу: www.donetskstat.gov.ua

Размещено на Allbest.ru