Аналіз фіскальної практики оподаткування власності, ресурсів й капіталу у контексті економічної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз фіскальної практики оподаткування власності, ресурсів й капіталу у контексті економічної безпеки України

Ефективна економіка

Ю. М. Кушнірчук

Проаналізовано механізм оподаткування власності, ресурсів й капіталу в Україні. Досліджено вплив податків на власність, ресурси й капітал на різні сфери економічної безпеки держави. Висвітлено проблемні питання оподаткування власності, ресурсів й капіталу.

Ключові слова: оподаткування власності, податки на приріст капіталу, податок на нерухомість громадян, ресурсне оподаткування, фіскальна ефективність, інструменти економічного убезпечення.

The mechanism of property, resources and capital taxation in Ukraine is analyzed. The influence of taxes on own, resources and capital on different spheres of the state economic safety is explored. The problematic aspects of property, resources and capital taxation are observed.

Keywords: property taxation, taxes on capital, tax on the real estate, resources taxation, fiscal efficiency, instruments of economic safety.

Вступ. В Україні відбувається процес становлення ринкових умов господарювання. Саме тому вітчизняна економіка є вразливою до дії внутрішніх і зовнішніх загроз. Забезпечення економічної безпеки України передбачає розбудову ринкових регуляторів, підвищення ефективності системи управління економікою, вдосконалення регіональної економічної політики, підвищення якості робочої сили та забезпеченості трудовими ресурсами, зростання ефективності структури виробництва та встановлення суверенності над об'єктами власності. Основною сферою, що дає змогу забезпечувати економічну безпеку є фінансова. Фінансова безпека передбачає здійснення такої фінансової політики, що дає змогу економіці країни розвиватися, залишаючись на високому рівні убезпеченості та здійснювати забезпечення безпеки інших сфер. Можливість виконання державних функцій залежить від обсягів фінансових ресурсів, що знаходяться у її розпорядженні. Вагоме місце у доходах бюджетів різних рівнів посідають податкові платежі. Для підвищення рівня бюджетної, а відтак і економічної безпеки держави необхідною умовою є створення зрозумілої та раціональної податкової системи, зокрема ефективної системи оподаткування власності ресурсів й капіталу.

Серед дослідників оподаткування власності, ресурсів й капіталу можна виокремити таких сучасних вчених фінансистів як О. Барановський, Д. Баюра, С. Білобловський, А. Бодюк, Н. Вороная, В. Голубенко, О. Даниленко, О. Дроздовська, І. Д'яконова, В. Заяць, Н. Кучерявенко, Л. Чубук, Н. Калінюк, Я. Коваль, В. Мельник, М. Мельник, В. Міщенко, Я. Петраков, Л. Райнова, О. Сліпачук, Т. Тучак, М. Хвесик, Н. Хабло, М. Щурик. Переважна більшість вітчизняних вчених досліджує фінансові аспекти цих податкових платежів, проте, ґрунтовного комплексного дослідження впливу податків на власність, ресурси й капітал на економічну безпеку держави нині не має.

Постановка задачі. Податкова реформа є одним із вагомих аспектів фінансової безпеки держави, регіону та приватного сектора. Сьогодні в Україні здійснюється реформування економічних процесів, проте деякі питання оподаткування, зокрема оподаткування власності, ресурсів і капіталу, залишаються неврегульованими.

З цією метою доцільно здійснити аналіз вітчизняної практики нарахування та сплати податків на власність, ресурси й капітал та їх впливу на сфери економічно безпеки держави.

Результати дослідження. Дослідження чинної системи ресурсно-майнового оподаткування в Україні дає можливість згрупувати ці обов'язкові платежі у кілька груп (рис. 1).

Рис. 1. Податки на власність, ресурси й капітал, що діють в Україні

Низький рівень соціальної безпеки, що проявляється у значній диференціації доходів населення, депопуляції, соціальній поляризації тощо, підриває основи державності та негативно впливає економічну безпеку. Суттєвим регулятором у забезпеченні соціальної безпеки виступає оподаткування власності та приросту капіталу.

Питання оподаткування майна набули актуальності із набуттям незалежності України та появою приватної власності. В системі оподаткування власності вагоме місце відведене оподаткуванню такого виду рухомої власності як транспортні засоби. Об'єктами оподаткування цим податком виступають деякі з наземних і водних транспортних засобів, самохідні машини і механізмів.

Метою оподаткування наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів є акумуляція коштів для фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування, а водних - проведення природоохоронних заходів на водоймах. оподаткування власність капітал

Проте сьогодні вітчизняна економіка зіткнулась із проблемою недостатності фінансування шляхоремонтних робіт. Порівняльна динаміка темпів надходжень транспортного податку і видатків зведеного бюджету на транспорт і дорожнє господарство відображена у табл. 1.

Таблиця 1.

Динаміка надходжень податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та видатків на транспорті і дорожнє господарство в Україні у 2000-2009рр.^*

(млн.грн.) (станом на 01.01)

^*Джерело: Розраховано автором на основі даних Статистичного щорічника України за 2008 рік [5] та Статистичного щорічника України за 2000 рік [4]

З табл. 1 видно, що у 2000-2009 роках склалась позитивна динамка надходжень податку з власників транспортних засобів, проте за рахунок цих коштів фінансується лише незначна частина видатків на транспорт і дорожнє господарство. Починаючи з 2003 року спостерігається негативна тенденція до зменшення ролі транспортного податку у фінансуванні цих видатків.

Порівняльна динаміка темпів росту транспортного податку і видатків на фінансування дорожнього господарства свідчать про втрату цим податком свого основного призначення - фінансування дорожнього господарства (рис. 2.).

З рис. 2. видно, що темпи росту транспортного податку є більш стабільними, аніж темпи росту видатків на транспорт і дорожнє господарство, у яких спостерігаються різкі коливання.

Очевидною є неув'язка видатків на транспорт і дорожнє господарство із надходженнями транспортного податку, тобто із основним джерелом фінансування цих видатків.

^*Джерело: Розраховано автором на основі даних Статистичного щорічника України за 2008 рік [5] та Статистичного щорічника України за 2000 рік [4]

Рис. 2. Темпи росту транспортного податку та видатків на транспорт і дорожнє господарство в Україні у 2001-2009рр.^*

Операції з приросту капіталу фізичних та юридичних осіб оподатковуються в межах загальної системи оподаткування доходів фізичних осіб та прибутку підприємств. Особливістю оподаткування приросту капіталу фізичних осіб є те, що воно реалізується через податкових агентів, які обчислюють податкові зобов'язання та здійснюють їх перерахування до бюджету у визначені строки.

Структура доходів фізичних осіб відображена на рис. 3.

^*Джерело: Статистичний щорічник України за 2008 рік [5]

Рис. 3. Структура доходів громадян України станом на 01.01.2009р., %^*

З рис. 3 видно, що на початок 2009 року приріст капіталу фізичних осіб (доходи від власності) складає в середньому 3,6% від сукупних доходів населення України, а податок на приріст капіталу за цей період склав 2,34% у структурі податку з доходів фізичних осіб (рис. 4).

^*Джерело: Розраховано автором на основі даних Міністерства фінансів України [6]

Рис. 4. Структура податку з доходів фізичних осіб в Україні станом на 01.01.2009р., %^*

Податки на приріст капіталу у вигляді дивідендів, роялті виграшів та призів нараховуються з 2005 року, а від продажу та надання в оренду майна і прийняття майна у спадщину з 2008 року.

З рис. 4. видно, що у структурі податку на приріст капіталу фізичних осіб найбільшу частку займає податок від продажу та надання в оренду нерухомого майна, його питома вага у сукупному податку з доходів фізичних осіб займає 1,41%. Наступною за значенням складовою податку на приріст капіталу фізичних осіб є оподаткування дивідендів та роялті - 0,72% у структурі сукупного податку з доходів фізичних осіб.

Податок на нерухомість, який передбачений чинним податковим законодавством, досі не запроваджений в Україні. Такий податок може стати дієвим інструментом убезпечення соціальної сфери. Сьогодні в Україні склались незадовільні соціальні умови життя, адже громадяни як первинна ланка економічної безпеки залишаються незахищеними щодо основним потреб, серед яких вагоме місце посідає потреба у житлі (рис. 5).

^*Джерело: Статистичний щорічник України за 2008 рік [5].

Рис. 5. Динаміка введення в експлуатацію житла та забезпеченості житловою площею населення України у 2001-2009рр.^*

За період з 2001 по 2009 рік в Україні було майже подвоєно введення житлової площі за рік, проте, забезпеченість житлом зросла лише на 2,1м² на особу з 20,7 м², що припадало на одну особу на початок 2001 року до 22,8 м² на початок 2009 року. Таке незначне зростання не підвищило рівня життя, адже основною тенденцією останніх років є те, що нерухомість концентрується у руках заможних власників, тоді як забезпеченість житловою площею інших громадян є нижчою за санітарні норми, а отже вкрай нерівномірною.

Впровадження податку на нерухомість громадян дало б можливість зменшити концентрацію житла у руках великих власників та підвищити середній рівень життя населення.

Впровадження податку на нерухомість юридичних осіб не може бути ефективним в нинішніх економічних умовах, адже динаміка ступеня зносу основних фондів є вкрай негативною (рис. 6).

^*Джерело: Статистичний щорічник України за 2008 рік [5].

Рис. 6. Динаміка ступеня зносу основних фондів в Україні у 2001-2009рр. ^*

З рис. 6 видно, що матеріально-технічна база вітчизняних підприємств є застарілою. З кожним роком зростає коефіцієнт зносу, так за досліджуваний період він зріс на 9,5% та склав на початок 2009 року 53,2%. В Україні оновлення та модернізація основних фондів є незначною, відповідно, зменшується частка придатних основних фондів, яка на початок 2009 року склала менше половини діючих засобів - 46,8%.

В таких умовах введення податку на нерухомість підприємств, може посилити і без того негативне становище вітчизняних підприємств та зруйнувати підприємницьку ініціативу.

Сьогодні, за умов зруйнованого агропромислового комплексу, знижується рівень продовольчої безпеки. Зниження виробництва сільськогосподарської продукції власного виробництва призвело до зростання частки імпортних товарів. Одними із найбільш дієвих інструментів продовольчого убезпечення держави є земельна реформа та ефективний механізм оподаткування землі.

Питання оподаткування землі в Україні є полемічним. У низці розвинутих країн цей податок відноситься до системи оподаткування власності, на відміну від України, де він належить до ресурсних платежів. Це пов'язане із тим, що земля не виступає об'єктом купівлі-продажу, а, отже, не відноситься до об'єктів власності як товар, тому плата за землю відноситься до ресурсних платежів.

Таким чином, оподаткування землі виступає інструментом ресурсно-сировинної безпеки, яка характеризується спроможністю держави забезпечити економічний розвиток за рахунок власних ресурсів.

Структура земельного ресурсу України відображена на рис. 7.

^*Джерело: Статистичний щорічник України за 2008 рік [5].

Рис. 7. Структура земель України станом на 01.01.2009р., %^*

З рис. 7 очевидним є те, що переважну частину території України займають сільськогосподарські землі - 71%, а також ліси та лісовик риті площ 17,5%. Отже, у нашої держави є суттєвий земельно-ресурсний потенціал.

Вітчизняний механізм оподаткування землі має свої особливості.

По-перше цей вид оподаткування проявляється у двох формах - як земельний податок та як орендна плата.

Другою особливістю є те, що податок може визначатися залежно від грошової оцінки земель або ж розраховуватися за ставками в твердих сумах з одиниці земельної ділянки, за землі, грошову оцінку яких не встановлено.

Основною метою запровадження плати за землю є акумуляція коштів, що спрямовуються на ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів, фінансування заходів з охорони земель, їх раціонального використання, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, проте, і тут спостерігається невідповідність задекларованих цілей та реалій вітчизняної економіки (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка темпів надходжень плати за землю та здійснення заходів з охорони земель в Україні у 2001-2009рр. ^*

^*Джерело: Розраховано автором на основі даних Статистичного щорічника України за 2008 рік [5] та Статистичного щорічника України за 2000 рік [4]

З табл. 2. видно, що здійснення заходів з охорони земель зростає нерівномірними темпами. Так залуження забрудненої ріллі зросло за досліджуваний період на 28,3%, тоді як інші заходи охорони земель такі як будівництво валів, каналів, терас та протиерозійних ставків зменшилось за досліджуваний період на 57,3% та 80% відповідно.

Що стосується плати за землю то її надходження щороку зростає (рис. 8).

Рис. 8. Темпи здійснення заходів з охорони земель та надходжень плати за землю в Україні у 2001-2009рр.

З рис. 10 видно, що надходження від плати за змелю в Україні на початок 2009 р. зросли у порівнянні з 2001р. у 6,1 разів, тоді як знизились темпи здійснення усіх заходів з охорони земель. Така ситуація свідчить про відсутність ув'язки заходів з охорони земель із платою за землю, що мала б стати основним джерелом їх фінансування. Тобто суттєве зростання надходжень від плати за змелю на початок 2009 року із одночасним скороченням видатків на охоронні заходи свідчить про високу ймовірність нецільового використання даного обов'язкового платежу. Отже, плата за землю не виконує покладених на неї функцій фінансування заходів з охорони земель, їх раціонального використання, підвищення родючості ґрунтів тощо.

На думку О.І. Барановського, В.С. Міщенко, Я.В. Петракова „рента вартість землі формується за рахунок трьох джерел: перше - природна продуктивність землі у поєднанням з фактором її обмеженої кількості; друге - ступінь розвитку суспільства; третє - створення соціальної інфраструктури” [3, С.10]. Тобто фактично ці вчені виокремлюють абсолютну і диференціальні складові земельної ренти.

Нині плата за землю в Україні вилучає лише частину абсолютної ренти, оскільки відсутня диференціація платежів за землю на основі ринкової вартості, що позбавляє цей платіж регулюючих властивостей, які полягають у врівноваженні умов господарювання для власників землі і землекористувачів на землях різної якості.

Висновки

Проведене дослідження фіскальної практики оподаткування власності ресурсів й капіталу показало, що ці обов'язкові платежі можуть стати дієвими інструментами економічного убезпечення держави:

1. Убезпечення фінансової сфери реалізується через фіскальну та розподіляло-регулюючу функції податків на власність, ресурси й капітал шляхом:

- забезпечення формування доходів бюджетів різних рівнів;

- перетворення нагромаджених ресурсів у інвестиційні;

- вирівнювання умов економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності.

2. Ефективним інструментом соціальної безпеки є податки на приріст капіталу та податок на нерухомість, оскільки вони сприяють:

- зменшенню диференціації у доходах населення;

- збільшенню забезпеченості житлом шляхом надходження на ринок нерухомості, що скуповувалось із спекулятивною метою.

3. Ресурсно-сировинну безпеку забезпечують платежі за використання ресурсів, що дають можливість:

- акумулювати кошти на фінансування заходів спрямованих на відновлення природно-ресурного потенціалу країни;

- стимулюють раціональне використання природних ресурсів;

- сприяють збереженню природно-ресурсного потенціалу країни.

4. Дієвим інструментом продовольчої безпеки є плата за землю, що сприяє:

- раціоналізації користування землею;

- зменшенню концентрації землі у руках великих власників.

Подальші дослідження слід зосередити на дослідженні впливу податків на власність, ресурси й капітал на бюджетну безпеку та шляхів їх реформування.

Список використаних джерел

1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 ІV 254/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30.

2. Україна. Закон. Про систему оподаткування : за станом на 16.02.2010 / Верховна Рада України. - Офіційний сайт Верховної Ради України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступуhttp://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 1251-12. - (Законодавча база).

3. Міщенко В.С. [та ін.] Щодо формування ефективної рентної політики в Україні / В.С. Міщенко, О.І. Барановський, Я.В. Петраков // Фінанси України. - 2008. - №2. - С. 3-14.

4. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Держкомстат України / За ред. О.Г. Осауленко. - К.: Консультант, 2009 - 570 с.

5. Статистичний щорічник України за 2000 рік [Текст] / Держкомстат України / За ред. О.Г. Осауленко. - К. : Техніка, 2001. - 598 с.

6. Офіційний сайт міністерства фінансів України. Усе про бюджет. Моніторинг виконання. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=51703

7. Офіційніий веб-сайт Верховної ради України. Законодавство України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

Размещено на Allbest.ru