Роль державного регулювання у забезпеченні соціально-економічного розвитку сільських територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Інститут післядипломної освіти та дорадництва

Роль державного регулювання у забезпеченні соціально-економічного розвитку сільських територій

кандидат економічних наук, доцент

Приліпко С.М.

Анотація

У публікації розглядаються окремі нормативно-правові акти, спрямовані на комплексний розвиток сільських територій. Здійснено аналіз динаміки кількості сільських населених пунктів та чисельності сільського населення України за останні 15 років. Визначені основні проблеми села та напрями реалізації державної політики для їх вирішення.

Аннотация

В публикации рассматриваются отдельные нормативно-правовые акты, направленные на комплексное развитие сельских территорий. Осуществлен анализ динамики количества сельских населенных пунктов и численности сельского населения Украины за последние 15 лет. Определены основные проблемы села и направления реализации государственной политики для их решения.

Annotation

This publication discusses some regulations aimed at integrated development of rural areas. The dynamics of number of rural settlements and number of rural population in Ukraine over the last 15 years are analyzed. The basic problems of rural areas and directions of implementing public policy to address them are determined.

Комплексний розвиток сільських територій є першочерговим завданням державної аграрної політики. Саме від стану соціально-економічного розвитку сільських територіальних громад залежить загальний рівень формування добробуту сільського населення. У розвинених країнах світу якість життя визначається належними умовами проживання жителів у сільській місцевості, відповідним рівнем доходів та забезпеченням освітніми і медичними послугами, безперешкодним доступом до об'єктів соціальної інфраструктури. правовий сільський населення державний

В Україні прийнято ряд важливих нормативно-правових актів, які регулюють забезпечення сталого розвитку сільських територій та підвищення якості життя. Наведемо основний зміст і положення окремих документів.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» [1] державна аграрна політика включає в себе комплекс правових, організаційних і економічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування аграрного сектору економіки, розв'язання соціальних проблем сільського населення та забезпечення комплексного і сталого розвитку сільських територій. З метою сталого соціально-економічного розвитку села аграрна політика держави повинна спрямовуватись на забезпечення конкурентоспроможності аграрного виробництва та розбудову соціальної інфраструктури. Для виконання поставленої цілі на центральні і місцеві органи виконавчої влади покладається завдання у здійсненні заходів з активізації інвестиційної діяльності, пошуку різноманітних джерел фінансування, ефективних методів і форм залучення інвестицій на соціально-економічний розвиток села.

У Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року [2], яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. №806-р, зазначено, що аграрний сектор формує соціально-економічні основи розвитку сільських територій. Стратегія має соціальну цілеспрямованість, оскільки її реалізація відбуватиметься за рахунок поєднання власних економічних інтересів товаровиробників із соціальною відповідальністю бізнесу перед територіальною громадою села. У прийнятому на довгострокову перспективу нормативному акті Урядом закладені положення сталого розвитку. Це підтверджується тим, що відповідно до мети ефективний розвиток аграрного сектору економіки забезпечуватиметься за рахунок поєднання економічних, соціальних і екологічних інтересів суспільства.

Внаслідок успішної реалізації Стратегії спостерігається функціональна прямопропорційна залежність розрахованих економічних і соціальних показників. Збільшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства у 1,6 раза, обсягів експорту у 2,7 раза, обсягів сплачених до бюджету податків від підприємств АПК у 2,4 раза призведе до збільшення валових витрат на оплату праці у 2,6-2,8 разів, зростання рівня середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства до рівня середнього показника за іншими галузями економіки, скорочення чисельності безробітних тощо [3]. Як бачимо, основні напрями державної аграрної політики, визначені у Стратегії, спрямовані як на підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва, так і на комплексне розв'язання соціальних проблем на селі.

Державні соціальні стандарти і нормативи регулюються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» [4]. Держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених Законом державних соціальних стандартів і нормативів у сферах доходів населення, освіти, культури, охорони здоров'я, зв'язку, громадського харчування, соціального, житлово-комунального, транспортного та побутового обслуговування. До основних державних соціальних гарантій, які забезпечують конституційне право громадян на достатній життєвий рівень, відноситься встановлення законами України показників мінімального розміру заробітної плати, мінімального розміру пенсії за віком, неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, розмірів державної соціальної допомоги та інших виплат.

Станом на 1 січня 2014 р. сільські території України представляють 28,4 тис. сільських населених пунктів, в яких проживає 14,1 млн осіб сільського населення. З 1990 р. з адміністративної карти України зникло 407 сіл, а кількість сільського населення скоротилася на 2,9 млн осіб. Крім того, щороку продовжує скорочуватися частка населення, що проживає у сільській місцевості (таблиця).

Динаміка кількості сільських населених пунктів та чисельності наявного сільського населення в Україні (станом на 1 січня)*

* Джерело: за даними Державної служби статистики України

Для подолання негативних тенденцій у сільській місцевості необхідно чітко усвідомити проблему та за допомогою реалізації нормативно-правових актів почати здійснювати конкретні заходи на державному рівні щодо розроблення та виконання цільових програм розвитку сільських територій. Місцеві бюджети у сільських населених пунктах не є самодостатніми через неврегулювання питань формування надходжень і розподілу видатків на законодавчому рівні. Централізований розподіл ресурсів унеможливлює дати можливість сільським територіальним громадам розпоряджатися заробленими коштами, що ставить під сумнів виконання програм соціально-економічного розвитку сільських територій. На неналежному рівні знаходиться утримання соціальної сфери села та її штату працівників через відсутність необхідних коштів. Згодом це може призвести до поступового закриття об'єктів соціальної інфраструктури на селі та скорочення кількості надання соціальних послуг. Урегулювання на законодавчому рівні питань приватно-державного партнерства через укладання соціальних угод є одним із напрямів наповненню місцевих бюджетів та покращення рівня життя сільського населення. Першочергове завдання державної політики має полягати у створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток сільських територій.

Отже, позитивних результатів можна досягнути за рахунок державного регулювання, спрямованого на:

- проведення адміністративно-територіальної реформи, яка передбачає децентралізацію влади, розширення управлінських і розпорядчих функцій органів місцевого самоврядування, удосконалення на законодавчому рівні системи формування і розподілу місцевих бюджетів;

- урегулювання на державному рівні укладання соціально-партнерських угод та стимулювання різних форм приватно-державного партнерства у сільській місцевості, що дозволить значно наповнити дохідну частину сільських бюджетів.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” від 18 жовтня 2005 р. № 2982-ІV // Голос України. - 2005. - 16 листопада.

2. Розпорядження КМУ від 11.09.2013 р. №697-р. «Про схвалення Стратегії залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013-2016 роки» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/697-2013-р.

3. Присяжнюк М.В. Виступ на Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні орієнтири розвитку аграрного сектору економіки України до 2020 року» / М.В. Присяжнюк // Економіка АПК. - 2012. - № 10. - С. 3-7.

4. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000. - № 48. - ст. 409.

Размещено на Allbest.ru