Кластерний аналіз підприємств сфери сільського аграрного туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 631.145:339.137

Національного університету біоресурсів і природокористування України

КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ СІЛЬСЬКОГО АГРАРНОГО ТУРИЗМУ

Л.В. Забуранна

Постановка проблеми та її зв'язок із найважливішими науковими та практичними завданнями. Для формування найбільш ефективної стратегії управління підприємствами сфери сільського аграрного туризму необхідно провести їх типологічний аналіз - один з розповсюджених методів рішення завдань, що виникають при аналізі соціально-економічної інформації. Характерною особливістю оцінювання господарського стану підприємства сільського аграрного туризму є досить велика кількість показників, які утворюють багатовимірні вектори. Часто дані виміряні у різних шкалах і це є проблемою при виборі алгоритму класифікації. У такому випадку доцільно використовувати методи багатовимірного, зокрема кластерного, аналізу. Слід зазначити, що для розв'язання економічних задач кластерізація досить тривалий час не використовувалась через специфіку економічних даних і явищ. У науковій літературі відсутня класифікація малих і середніх підприємств сільського аграрного туризму відповідно до джерел надходження доходів (відношення доходів від сільського господарства і туристичної діяльності), що значно ускладнює процес формування їх ефективної стратегії діяльності та визначає актуальність досліджуваного питання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням розвитку та функціонування регіональних кластерів присвячені роботи зарубіжних вчених, таких як: Е. Лимер [8], М. Портер [4], Д. Солье [9], І. Толенадо [10], В. Фельдман [11]; роботи вітчизняних вчених: М.Ф. Кропивка, Д.І. Мазоренка, І.О. Белебеха, В.В. Бакума [2], О.М. Ціхановської [7], а також праці вчених країн СНД: Л.Г. Полбіциної [3], Є. Д. Рижакова [5] і багатьох інших. Незважаючи на це, ряд аспектів цієї актуальної проблеми у сучасних економічних умовах залишаються недостатньо вивченими і потребують більш глибоких досліджень, особливо у частині кластерного аналізу підприємств сфери сільського аграрного туризму.

Метою даної статті є проведення кластерного аналізу підприємств сфери сільського аграрного туризму та їх ідентифікація у відповідності із структурою отримуваних доходів, а також дослідження найважливіших чинників ефективності використання обмежених ресурсів та важелів підвищення ділової активності підприємств сфери сільського аграрного туризму в сучасних ринкових умовах.

Виклад основного матеріалу. Наукове обґрунтування стратегій покращення управління агротуристичними підприємствами передбачає застосування низки досліджень, спрямованих на виявлення явних та прихованих розбіжностей між типовими суб'єктами підгалузі. Вважаємо за доцільне використати такі прийоми опрацювання емпіричних даних, як алгоритм нечітких К-середніх, кореляційно-регресійний аналіз та побудова фаззі-алгоритмів. При цьому слід вивчити не лише абсолютні величини економічних параметрів роботи підприємств сфери сільського агротуризму, але й відносні величини -- насамперед коефіцієнти економічної ефективності використання складових ресурсного потенціалу досліджуваного бізнес-напрямку. Поєднання обраних методичних прийомів дозволяє, по-перше, визначити основні розбіжності між способами досягнення економічного ефекту агротуристичних підприємств, по-друге, спрямоване на якнайповніше врахування чинника невизначеності щодо майбутніх умов діяльності підприємств і, як наслідок, повної впевненості щодо точності ідентифікації реальних економічних процесів за допомогою економетричних моделей.

З цією метою ми визначили істотний перелік показників, які були зафіксовані станом на 01.01.2012 для 87 агротуристичних підприємств Карпатського економічного району, рівень диверсифікованості джерел отримання доходів яких має істотні розбіжності (таблиця 1).

Результати кластерного аналізу подана у графічній формі (рис. 1), яка відображає середні значення отриманих кластерних груп. Іншими словами, діаграма (рис. 1) ілюструє типові профілі підприємств сфери сільського аграрного туризму, а отже дозволяє виявити найважливіші розбіжності сформованих на них механізмів отримання економічного ефекту від наявних ресурсів.

Одним з критеріїв якості розбиття на групи є значна розбіжність середніх кластерних груп. У випадку незначних відмінностей між середніми значеннями кластерів результати кластеризації виявляються незадовільними, і для їх покращення необхідно або зменшити кількість ознак класифікації, або, у разі значної подібності кластерних груп, скоротити кількість кластерів.

Таблиця 1. Опис змінних, що використовуються для типологізації підприємств сільського аграраного туризму

* Сніданок та вечеря найчастіше складали основу запропонованого харчування в обстежених підприємств

Як свідчить діаграма, (рис. 1), результати кластеризації можна визнати задовільними із деякою мірою впевненості. Так за 5-ма критеріями розбіжності середніх кластерних груп вкрай незначні -- через масштаб графіку відповідні точки майже збігаються.

Рис. 1. Діаграма середніх значень кластерів, сформованих для вибірки агротуристичних підприємств*

Це стосується таких показників, як середній вік власників підприємства, чисельність осіб, які працюють в сфері туристичної діяльності, кількість джерела надходження коштів, кількість ліжко-місць, досвід роботи у сфері сільського аграрного туризму. Решта 12 показників, або 70,6% параметрів кластеризації, мають істотні розбіжності в розрізі трьох кластерних груп. Таким чином, кількість кластерів не варто зменшувати до 2, натомість кількість економічних параметрів слід додатково переглянути. Проте, скорочення кількості показників, на нашу думку, слід виконувати не лише на підставі статистичної значимості внеску в розподільну здатність, але й з урахуванням їх економічного змісту.

Для визначення внеску певної класифікаційної ознаки у розподіл спостережень розглянемо результати дисперсійного аналізу, згенеровані у середовищі Statistica 8.0 (табл. 2). Чим менше значення внутрішньогрупової дисперсії та вище значення міжгрупової, тим краще параметр характеризує належність спостереження до кластеру та якісніше кластеризація. Для всіх запропонованих нами 17 показників встановлено, що внутрішньогрупова дисперсія є нижчою за міжгрупову, оскільки значення останньої колонки табл. 2 додатні.

Таблиця 2. Дисперсійний аналіз кластерного розподілу агротуристичних підприємств

Однак для встановлених вище 5-ти несуттєвих для кластеризації ознак різниця між показниками міжгрупової та внутрішньо-групової дисперсій виявляється порівняно незначним, що підтверджує справедливість висновку про другорядне значення цих характеристик під час ідентифікації механізмів створення цінності агротуристичними підприємствами.

Також внесок ознак у розподіл об'єктів на групи характеризується значеннями критерію Фішера (F-критерію) та його рівнем значимості (р): чим вищі значення першого та менші значення другого, тим краще виконано кластеризацію. Для всіх без винятку параметрів рівень значимості р дорівнює нулю, що свідчить про високу статистичну значимість F-критерію.

Проте F-критерій має широкий розмах варіації -- від 58,31 для кількості осіб, які працюють в сфері туристичної діяльності (ТП) до 351,02 для сукупних річних витрат праці на підприємстві (ТВП). Тому для упорядкування класифікаційних показників за рівнем суттєвості вважаємо за доцільне встановити верхній та нижній 25%-ві квантилі. До верхнього квантилю увійде четверта частина показників що насамперед визначають розбіжності економічних стратегій досліджуваної вибірки, натомість нижній квантиль охоплюватиме ті економічні параметри, що несуть другорядну інформацію. Таким чином, найважливішими для типологізації підприємств сільського аграрного туризму виявляються ті показники, значення F-критерію яких перевищують 172,44, а саме: частка сільськогосподарських угідь в загальній площі (ЧСУ), кількість осіб, які працюють в сфері сільськогосподарського виробництва (СГП), всього витрат праці на підприємстві (ТВП), кількість туристів за рік (КТ), частка доходів від туристичної діяльності в сумарному обсязі доходів (ЧДТ).

Натомість другорядна для типологізації підприємств сільського аграрного туризму інформація наявна у таких показниках, значення F-критерію яких є меншими за 82,6, а саме: загальна площа (ЗП), середній вік власників підприємства (СВВ), чисельність осіб, які працюють в сфері туристичної діяльності (ТП), кількість джерела надходження коштів (ДК), досвід роботи у сфері сільського аграрного туризму (ДРТ), дохід від виробництва продукції тваринництва (ДВТ).

Як бачимо, наведені 5 критеріїв не повністю збігаються із набором, встановленим на підставі аналізу середніх кластерних значень за рис. 1. Так, кількість ліжко-місць, F-критерій якого складає 125 і перевищує медіанне значення на рівні 120,3, не може бути визнаний як несуттєвий для задач кластеризації. Натомість досвід роботи у сфері сільського аграрного туризму неістотно перевищує порогове для нижнього квантилю значення F-критерію (86,2>82,6), а тому не може інтерпретуватись як суттєво важливий для кластерного аналізу -- це додатково підтверджується його середніми кластерними значеннями (рис. 1.). Стосовно загальної площі варто відзначити, що значні розбіжності середніх значень по кластерних групах не викликають значних ускладнень під час ідентифікації певного спостереження із типовою моделлю, проте остаточний висновок щодо його кластерної належності все ж слід здійснювати на підставі аналізу цілої сукупності показників.

Оскільки набори другорядних параметрів, встановлені за двома способами статистичного аналізу (вивчення середніх кластерних значень та аналіз F-критеріїв) не дозволили зробити остаточний висновок стосовно значимості економічних показників для типологізації агротуристичних підприємств, пропонуємо власний критерій відбору класифікаційних ознак. В його основу покладено не абсолютні, а відносні показники міри розбіжності між середніми кластерними значеннями. На нашу думку, співвідношення максимальних і мінімальних середніх кластерних значень несе більший інформативний зміст, порівняно із візуальним аналізом їх графічного представлення, подібно до рис. 1. Особливо важливим є порівняння співвідношення між максимумом та мінімумом для тих показників, середні яких майже не відрізняються для всіх кластерів, або у випадку такого "збігу" для 3-х і більше кластерних груп. Розрахунки співвідношень між максимальним та мінімальними середньокластерними значеннями для всіх 17 досліджуваних ознак подано у вигляді діаграми (рис. 2).

Рис. 2. Співвідношення між максимальними та мінімальними середньокластерними показниками вибірки агротуристичних підприємств

Згідно розрахованих значень співвідношень кластерних середніх можна зробити висновок щодо другорядної ролі показників, для яких не перевищено 1,5-разову межу. Зокрема для даного дослідження не є принциповими для типологізації підприємств сільського аграрного туризму середній вік власників, кількість джерел надходження коштів, досвід роботи у сфері сільського аграрного туризму. Це означає, що існує резерв розвитку досліджуваної підгалузі аграрного сектору економіки, тобто вхід нових підприємств до неї поки що лишається вільним. Наведемо результати ідентифікації агротуристичних підприємств вибірки у відповідності із структурою їх доходів (табл. 3). Як свідчать наведені дані, майже половина досліджених підприємств обрала стратегію надання виключно туристичних послуг, проте значна частина підприємств вибірки -- 36,8% має диверсифіковані джерела доходів, поєднуючи аграрне виробництво з наданням туристичних послуг. Незначна кількість обстежених підприємств продовжує спеціалізацію на аграрному виробництві, лишаючи туристичну діяльність другорядним джерелом доходу.

Наступним кроком дослідження, в основу якого покладено результати типологізації функціонуючих підприємств сільського аграрного туризму, є вивчення найважливіших чинників ефективності використання обмежених ресурсів та важелів підвищення ділової активності підприємств сфери сільського аграрного туризму. ресурс діловий аграрний кластерний

В основу досліджень ефективності агротуристичних підприємств потрібно покласти зіставні показники, що без жодних ускладнень і умовностей можуть порівнюватись для різних за розміром, структурою, просторовим розташуванням суб'єктів.

Таблиця 3. Результати типологізації досліджуваних підприємств сільського аграрного туризму в Західному економічному районі

Такими показниками, крім вже проаналізованої частки сільськогосподарських угідь у загальній площі (ЧСУ) та частки доходів від туристичної діяльності в загальному обсязі доходів (ЧДТ), можуть бути:

- Питома вага (частка) персоналу, задіяного в сфері сільськогосподарського виробництва у загальній чисельності працюючих (ЧСП);

- Продуктивність праці в цілому по підприємству сільського аграрного туризму, що може бути визначеною як сумарний дохід підприємства у розрахунку на одного працюючого (ПП);

- Продуктивність праці в сільськогосподарському виробництві, що може бути визначеною як величина доходів від виробництва продукції рослинництва і тваринництва у розрахунку на одного працюючого в сфері сільськогосподарського виробництва (ППСГ);

- Віддача земельних ресурсів, яку пропонується визначати, подібно до показника продуктивності праці, діленням сумарного доходу на загальну площу агропідприємства (ВЗР);

- Оборотність ліжко-місця, визначену як співвідношення кількості туристів, що відвідали протягом року аналізоване підприємство, до кількості створених ліжко-місць (ОЛМ);

- Середня доходність ліжко-дня -- показник, що, на нашу думку, якнайповніше відображає рівень реалізації туристичного потенціалу певного агропідприємства. потрібний рівень реалізації туристичного потенціалу, тобто показник ДЛД

Запропоновані 6 показників визначаються на основі абсолютних значень економічних параметрів, включених до 17 класифікаційних ознак. Вважаємо за доцільне встановити значення запропонованих показників ефективності в розрізі 3-х типів підприємств агротуристичної сфери, а також зіставити вже отримані результати кластеризації досліджуваної вибірки із кластерним аналізом, виконаним виключно на підставі якісних критеріїв.

На графіку (рис. 3) представлено середні значення показників ефективності агротуристичних підприємств, визначених на підставі типологізованих кластерних груп.

Рис. 3. Профілі ефективності, сформовані у відповідності до типових диверсифікаційних стратегій підприємств сільського аграрного туризму

Як видно з рис. 3, підприємства, в структурі доходів яких домінують доходи від сільськогосподарського виробництва виявляють найнижчу ефективність як щодо продуктивності земельних ресурсів -- лише 630 грн. у розрахунку на 1 гектар загальної площі, так і в аспекті реалізації туристичного потенціалу -- кожен потенційний ліжко-день у кінцевому підсумку приносить 33,22 грн. виручки. Також вони значно, понад 2 рази, поступаються лідерством за критерієм продуктивності праці всього персоналу підприємствам, що віддають пріоритет заробітку доходів від реалізації туристичного продукту: 8,04 грн./особу за рік проти 16,84 тис.грн./особу за рік. Останні займають лідируючі позиції як по продуктивності трудових ресурсів , так і за віддачею земельних ресурсів -- майже 126 тис.грн. з кожного гектару загальної займаної площі, однак виявляють найнижчу віддачу працівників, задіяних в сфері сільськогосподарського виробництва: тільки 5,77 тис.грн./особу на рік. Крім того, підприємства, що спеціалізуються виключно на виробленні туристичного продукту не досягають максимальних показників реалізації свого туристичного потенціалу, адже кожен потенційний ліжко-день дозволяє заробити в середньому 46,22 грн. доходу. Проте оборот ліжко-місць у підприємств ІІІ типу є найвищим, оскільки на кожне ліжко-місце за рік припадає майже 26 гостей. Підприємства ІІ типу займають поміжне положення за всіма показниками ефективності, крім двох: демонструючи найнижчу продуктивність праці всього персоналу, лише 6,34 тис.грн./особу на рік, цей кластер виявив найвищий рівень реалізації туристичного потенціалу -- кожен потенційний ліжко-день у 2011 році приносив їм середньому 47,77 грн. доходу. Значення показників ефективності, усереднені в рамках кожного з типів диверсифікаційних агропідприємств (рис. 3), вважаємо за доцільне рекомендувати в якості "контрольних" цифр. Це означає, що управління підприємствами досліджуваної підгалузі має забезпечувати перевищення, принаймні, середньокластерних значень -- у такому випадку його варто визнавати як задовільне. Якщо ж певне агропідприємство перевищить максимальний із усереднених показників (рис. 3) сформовану організаційно-економічну модель управління ним варто визнати як ефективну. Однак, в цьому зв'язку варто наголосити на необхідності щорічного корегування показників рівня 2011 року на щорічні індекси споживчих цін у відповідності із оновленням даних Державної служби статистики. Ретельний аналіз діаграми (рис. 3) свідчить про порівняно невисоку класифікуючу здатність запропонованих показників ефективності: зокрема доході від потенційного ліжко-дня для ІІ та ІІ типів, а також продуктивність праці всього персоналу для І та ІІ типів майже збігаються. Крім того, показник туристичного потенціалу (ДВД) за критерієм пропонованого нами співвідношення максимального та мінімального середніх кластерних значень виявляється несуттєвим (47,77/33,22<1,5). У той же час скорочення кількості кластерних груп чи класифікаційних ознак не вважається доцільним через наявний у них економічний зміст та наукову спрямованість дослідження.

Таблиця 4. Дисперсійний аналіз кластерного розподілу агротуристичних підприємств

Здійснення кластерного аналізу виключно в розрізі 6 відносних показників ефективності призводить до іншого розподілу спостережень за класифікаційними групами, однак ми не вважаємо за доцільне корегувати попередні результати типологізації. Нехтування розбіжностями між різними варіантами розподілу стратегій диверсифікації діяльності підприємств сільського аграрного туризму пояснюється низькою якістю кластерного аналізу виключно на підставі відносних показників економічної ефективності. На підтвердження низької якості класифікації свідчать результати дисперсійного аналізу (табл. 4), згенеровані у середовищі Statistica 8.0 внаслідок повторної кластеризації спостережень.

Оскільки міжгурпова дисперсія виявилась меншою для середньої дохідності ліжко-дня та продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві, ці важливі показники ефективності агротуристичних підприємств зовсім незначимі для класифікації механізмів їх економічної ефективності. Крім того, середня доходність ліжко-дня має бути вилучена з набору класифікаційних ознак внаслідок зависокого (0,41>0,05) р-рівня значимості F-критерію який виявився мінімальним серед всіх досліджених класифікаційних ознак (0,91). Згідно табл. 4, структура персоналу агропідприємств також не має значного вирішального значення, у той час як її показники істотно відрізняються в розрізі сформульованих нами 3-х кластерів.

Висновок. Отже, проведений кластерний аналіз підприємств сфери сільського аграрного туризму засвідчила, що половина досліджених підприємств обрала стратегію надання виключно туристичних послуг, проте значна частина підприємств вибірки -- 36,8% має диверсифіковані джерела доходів, поєднуючи аграрне виробництво з наданням туристичних послуг. Також, в результаті дослідження нами виявлено, що підприємства, в структурі доходів яких домінують доходи від сільськогосподарського виробництва виявляють найнижчу ефективність як щодо продуктивності земельних ресурсів, так і в аспекті реалізації туристичного потенціалу. Підприємства, що спеціалізуються виключно на виробленні туристичного продукту не досягають максимальних показників реалізації свого туристичного потенціалу. А підприємства, які поєднують майже рівних долях сільськогосподарську та туристичну діяльність, займають проміжне положення за всіма показниками ефективності, також цей кластер виявив найвищий рівень реалізації туристичного потенціалу, що свідчить на користь диверсифікації сільської економіки та розвиток позааграрної підприємницької діяльності.

Література

1. Гладилин А. В. Практикум по эконометрике / А. В. Гладилин, А. Н. Герасимов, Е. И. Громов. -- Ростов н/Д : Феникс, 2011. -- 326 с.

2. Кропивко, М.Ф. Особливості формування регіональних агропромислових кластерів [Текст] / М. Ф. Кропивко, Д. І. Мазоренко, І. О. Белебеха , В. В. Бакум // Економіка АПК. - 2008. - № 10. - С. 7 - 15.

3. Полбицына, Л.Г. Формирование кластеров в АПК как эффективный инструмент регионального развития [Текст] / Л.Г. Полбицына // Научный вестник Уральской академии государственной службы.-2008.- № 2(3). - С. 72-74.

4. Портер, М. Конкурентная стратегия. Методика анализа отраслей и конкурентов [Текст] : пер. с англ. / М. Е. Портер. - 2-е изд. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. - 453 с.

5. Рыжаков, Е.Д. Кластерное развитие агропромышленного комплекса [Текст]/ Е.Д. Рыжаков //Региональная экономика. - 2007. - № 14 - 53.-с.34-40.

6. Халафян А.А. Stаtіstіса 6. Статистический анализ данных / А.А.Халафян. - М. : ООО «Бином-пресс», 2008. - 512 с.

7. Ціхановська, О.М. Кластеризація як новий методичний механізм розвитку сільських територій [Текст]/ О.М. Ціхановська // Економіка АПК. - 2007. - № 5. - С. 153-155.

8. Leamer Е.Е. Souses of International Comparative Advantage: Theory and Evidence // Cambridge, MIT Press, 1984.

9. Soulie D. Filieres de Production et Integration Vertical // Annales des Mines. - Janvier 1989. - P. 21-28.

10. Tolenado J. A Propos des Filieres Industrielles // Revue d'Economie Industrielle. - 1978. - Vol.6, №4. - P. 149-158.

Анотація

В статті представлено кластерний аналіз підприємств сфери сільського аграрного туризму, а також досліджено найважливіші чинники ефективності використання обмежених ресурсів та важелів підвищення ділової активності підприємств сфери сільського аграрного туризму в сучасних ринкових умовах.

Ключові слова: сільський аграрний туризм, кластерний аналіз, типологізація підприємств сільського аграрного туризму, важелі підвищення ділової активності підприємств сфери сільського аграрного туризму .

The article deals with the cluster analysis of agricultural enterprises in the rural tourism and explore important factors effective use of limited resources and the levers of business enterprises in the rural tourism in the current market conditions.

Keywords: rural agrarian tourism, cluster analysis, a typology of rural agrarian tourism businesses, leverage increasing business enterprises in the rural agricultural tourism.

Размещено на Allbest.ru