Модель інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття інвестиційних рішень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття інвестиційних рішень

О.С. Балан

Анотації

Розроблено модель інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття інвестиційних рішень, описано алгоритм роботи моделі і послідовність дій в процесі фінансування інвестиційного проекту с залученням цієї моделі. Запропоновано склад інформаційно-аналітичного забезпечення. Розраховано економічний ефект. Показані шляхи подальшого розвитку дослідження.

Разработана модель информационно-аналитического обеспечения принятия инвестиционных решений, описан алгоритм работы модели и последовательность действий в процессе финансирования инвестиционного проекта. Предложен состав информационно-аналитического обеспечения Рассчитан экономический эффект. Показаны пути дальнейшего развития исследования. інвестиційний економічний аналітичний

Developed model information-analytical support investment decisions described algorithm model and the steps in the process of financing the project. The proposed composition of the information-analytical support calculated economic benefit. Shown how to further develop the research.

Ключові слова. Ухвалення інвестиційних рішень, інвестиційні процеси, промислові підприємства, модель, інформаційно-аналітичне забезпечення.

Ключевые слова. Принятие инвестиционных решений, инвестиционные процессы, промышленные предприятия, модель, информационно-аналитическое обеспечение.

Keywords. Acceptance of investment decisions, investment processes, industrial enterprises, model, research and information providing.

Сучасний стан розвитку економіки та динаміка інвестиційних процесів в країні вимагає від промислових підприємств прийняття ефективних інвестиційних рішень (ІР), адже саме від доцільності та якості прийнятих рішень залежить результативність та ефективність процесу супроводу інвестиційного проекту (ІП). Суб'єктом механізму прийняття рішень є промислове підприємство, що впроваджує ІП в рамках своєї господарської діяльності [1]. Об'єктом, в свою чергу, являється процес впровадження (або супроводу) ІП.

Даний розподіл по стадіях впровадження та супроводу пов'язаний, насамперед, із можливостями, які відкриваються внаслідок залучення зовнішнього ресурсного та інвестиційного потенціалу [2], шляхом вкладення іноземного та вітчизняного капіталу в ІП промислових підприємств.

Постановка проблеми. На етапі впровадження ІП підприємство потребує аналітичного забезпечення щодо планування ІП, а на етапі супроводу - щодо аналізу ефективності ІП. Використання множини методик та підходів для обох стадій не надає можливість прийняття ефективних ІР та сприяє збільшенню часу виконання робіт, навантаженню та підвищення вимог щодо кваліфікації персоналу. Джерела залучених інвестицій також впливають на зміст та накладають суттєві обмеження як на аналітичне забезпечення процесу прийняття ІР в цілому, так і на сам суб'єкт цього процесу - промислове підприємство.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичному обґрунтуванню інвестиційних процесів на підприємствах приділяли увагу такі вчені як В.М. Аньшин, І.О. Бланк, А.А. Пересада, Л.І. Шваб, С.Ф. Покропивний, В.І. Осипов та інші. До проблематиці прийняття інвестиційних рішень долучились фахівці з прийняття управлінських рішень. Зокрема, Д.Норкотт, Дж. Тобін, Е.Хелферт, Г.Бірман, С.Шмідт, А.А. Пересада, М.О. Павловська, С.В. Філиппова. Нові результати досліджень опублікували дослідники Т.П. Куриленко, В.В. Хрустальова, Н.В. Гаврилова. Однак й досі немає єдиної думки серед них а ні щодо структури інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття ІР, а ні щодо практичної доцільності та можливості впровадження на підприємствах розроблених методик прийняття ІР.

На підставі вищесказаного, а також аналізу процесу прийняття ІР промисловими підприємствами, отримання фінансування ІП можливе лише за умови відповідності інформаційно-аналітичного забезпечення ІП нормам і стандартам фінансових установ - джерел інвестицій. Тому розробка моделі інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття інвестиційних рішень (далі Модель) як фундаментальної основи майбутнього інструменту прийняття ІР є актуальною.

Ціллю роботи є доповнення існуючих елементів інформаційно-аналітичного забезпечення за для суттєвого спрощення, уніфікація та прискорення процесу планування і процесу аналізу результатів провадження ІП. Розроблена автором модель забезпечує досягнення поставленої цілі а також дозволяє моделювати можливі сценарії розвитку ІП в залежності від змін зовнішніх та внутрішніх факторів.

Виклад основного матеріалу дослідження. На сучасному етапі розробка ІП не передбачає отримання фінансування за рахунок заздалегідь визначеного джерела (кредитна спілка, банк, іноземний інвестор тощо). Кожен з наведених суб'єктів можливого фінансування ІП має свої визначені вимоги щодо його розробки. Тому кожен раз виникає потреба в дотриманні нових вимог, характерних лише визначеному джерелу фінансування проекту. При цьому даний інвестиційний процес буде мати вигляд послідовних, часто циклічних кроків (рис. 1).

У випадку відмови у фінансуванні та подальшої що-разової розробки (або переробки) ІП згідно вимог кожної фінансової організації, куди він подається на подальший розгляд вимагає значних часових та грошових затрат для підприємства, що його розробляє.

Модель базується на класичних методиках бюджетування та аналізу, що розробляються для підрозділів промислового підприємства в розрізі провадження ІП. Модель являє собою математичний апарат, реалізація якого виконано на базі функцій, логічних та математичних умов, перехресних посилань. На вході моделі вводяться початкові дані у вигляді функції багатьох змінних , характерні для ІП. При бажанні, дана функція може бути розширена до завдяки зв'язку деяких змінних від побажань інвесторів або додаткових умов власників підприємства (), тобто залучається додатковий модуль до загального алгоритму розрахунку (рис. 2).

Рисунок 1. Послідовність дій щодо отримання інвестицій промисловими підприємствами на стадіях розробки та впровадження ІП

Рисунок 2. Алгоритм роботи моделі інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття інвестиційних рішень

На виході моделі, отримуємо вихідну інформацію у вигляді , яку можна інтерпретувати під різні вимоги суб'єктів інвестування (фінансово-кредитних установ та організацій, іноземних інвесторів). Тобто, використання даної моделі дозволяє отримати матрицю вихідних даних щодо заповнення бюджету, фінансового плану, тощо, які можна застосовувати для стандартних шаблонів розробки бюджетів проектів різних організацій з метою уникнення потреби в їх що разовому перерахунку. Функція вхідних параметрів формується з урахуванням: норми споживання сировини; рецептури або технологічних карт; штатної чисельності працівників, тощо. Значення цих показників вносяться в модель, яку лише один раз адаптовано у відповідності до існуючої на даному підприємстві системи бюджетування та математичного апарату.

Отримана функція вихідних параметрів є надлишковою та реалізує вимогу відповідності форматам різних джерел отримання інвестицій існуючого ІП. Це дає змогу підприємству подавати необхідну фінансову документацію в дані організації для отримання коштів на фінансування проекту та збільшує шанси отримання цих коштів (у разі отримання згоди на співпрацю).

Таким чином модель значно змінює процес отримання фінансування (рис. 3), логічно перетворює послідовний інвестиційний процес на послідовно-паралельний.

Рисунок 3. Послідовність дій щодо отримання інвестицій виробничими підприємствами зі застосуванням моделі

Тобто, після підстановки в модель вхідних параметрів в результаті його успішної роботи на виході формується певна кількість фінансових показників бізнес-планів (техніко-економічних обґрунтувань) проектів, що відповідають вимогам різних фінансових організацій (потенційних джерел фінансування проекту).

Такий підхід до організації інвестиційного процесу потребує значно менших затрат часу та коштів, адже при послідовному процесі розробка ІП відбувається до тих пір, поки фінансова організація не дасть згоду на його фінансування. Запропонований алгоритм дає змогу розробити ефективну документацію проекту та при цьому раціонально використовувати матеріальні, фінансові та трудові ресурси, що збільшує шанси отримати кошти на реалізацію проекту в найближчому майбутньому.

Теоретичне обґрунтування використання моделі на стадії супроводу ІП. Оскільки за умовами розробленої моделі інформаційно-аналітичне забезпечення ІП та підприємства мають бути структурно інтегровані, пропонуємо використати модель для прийняття ІР на етапах супроводу та аналізу ефективності ІП (рис. 4).

Рисунок 4. Схема послідовності процесу аналізу ефективності ІП зі застосуванням моделі

Шляхом підстановки фактичних даних по проекту у вигляді вхідних параметрів модель на виході сформує фактичні показники провадження ІП та дозволить розрахувати їх відхилення від планових значень (рис. 5).

За рахунок використання моделі на етапах супроводу та аналізу ефективності ІП підприємство отримує можливість моделювання сценаріїв розвитку ІП в залежності від зміни фактичних показників діяльності підприємства, зовнішніх та внутрішніх факторів впливу.

Рисунок 5. Схема роботи моделі на стадії супроводу проекту

Апробація моделі в механізмі прийняття ІР на стадіях впровадження та супроводу ІП. Економічними передумовами практичного впровадження розробленої моделі є існуюча на підприємстві недосконала система бюджетування. Вона створює перешкоди на шляху до ефективного прогнозування та аналізу показників собівартості продукції, виручки від її реалізації, отримання прибутку тощо. Організаційні передумови практичного впровадження розробок полягають у виявленні потреби в проведенні аналізу ефективності супроводу ІП з позиції організаційного підрозділу підприємства.

У якості апробації результатів розробки побудовано основні елементи моделі для ЧП "BIOFUELENERGY". Найважливішими елементами моделі є такі розрахункові блоки: "штатний розклад", "затрати на виробництво", "калькуляція собівартості". Дані блоки зображено у вигляді таблиць, які містять математичний апарат та логічні зв'язки з відповідними елементами розрахункових блоків.

Вхідна інформація (табл. 1), яка необхідна для ефективної роботи моделі містить базові фінансові, виробничі, сировинні та економічні параметри роботи підприємства. Вони являють собою "життєво необхідну" інформацію для подальших розрахунків в процесі роботи моделі та отримання коректної вихідної інформації.

Таблиця 1. Матриця вхідних параметрів роботи моделі (фрагмент)

В залежності від того, хто являється суб'єктом фінансування ІП значення вхідних параметрів для роботи моделі будуть різними, що зумовлюється неоднаковістю вимог та обмежень до вхідної інформації з боку кредиторів, інвесторів або інших суб'єктів фінансування проекту.

В результаті роботи моделі на виході формується калькуляція складових собівартості продукції шляхом ділення вартості їх споживання на загальний обсяг виробництва продукції. Сума отриманих показників по кількості змінних та постійних витрат формує показник повної собівартості. Оскільки ЧП "BIOFUELENERGY" реалізовує вироблену продукцію в межах України та експортує її за кордон, то рівень цін на реалізацію продукції залежно від території збуту буде різним. Розрахунковий блок імпортує дані про ціну реалізації продукції з матриці вхідних даних.

Для розрахунку терміну окупності ІП керівництву підприємства необхідно чітко спрогнозувати рівень прибутку від реалізації продукції на наступні декілька років. Для цього потрібно закласти необхідний рівень рентабельності продукції при існуючому рівні витрат, що дасть змогу адекватно оцінити темп окупності ІП.

"Відправною точкою" для розрахунку рівня рентабельності одиниці продукції в межах розрахункового блоку "Калькуляція виробництва" служить показник повної собівартості продукції. В результаті роботи моделі формується прогнозний звіт про прибуток по ІП підприємства, який розраховує окупність проекту та інші параметри його ефективності, що дозволяє прийняти відповідні ІР (табл. 2).

В першу колонку даного фрагменту розрахунковий блок імпортує відповідні дані з таблиці-матриці вхідних даних (% експорту), блоку "Затрати на виробництво" ? показники постійних та змінних витрат та "Калькуляція виробництва" ? проценти по кредиту, комісійні витрати, амортизація. Шляхом додавання величин постійних та змінних витрат блок розраховує величину "Операційні витрати" по ІП. "Сума ПДВ" розраховується шляхом розрахунку валової виручки від реалізації продукції за мінусом обсягів експортованої продукції, яка не оподатковується даним видом податку та поділом отриманої величини на шість. "Чистий дохід" розраховується блоком шляхом віднімання суми ПДВ від обсягів валової виручки. Чистий прибуток від реалізації ІП формується шляхом віднімання від отриманої величини "Прибутку до оподаткування" величини самого податку на прибуток. Величина чистого прибутку, що отримується на виході роботи "розрахункового ядра" відображає ефективність втілення даного ІП.

Таблиця 2. Результат роботи моделі щодо ІП ЧП "BIOFUELENERGY" (фрагмент)

З огляду на нові можливості, отримані в результаті практичного застосування моделі, пропонуємо розширити склад інформаційно-аналітичного забезпечення (рис. 6) за рахунок інструментальних елементів та позначити тісний взаємозв'язок елементів та інформаційного забезпечення прийняття інвестиційних рішень.

Рисунок 6. Оновлений склад інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття інвестиційних рішень

Вважаємо, що запропонований склад обліково-аналітичного забезпечення з практичної точки зору більш відповідає вимогам щодо прийняття інвестиційних рішень.

Таким чином, у відповідності до сучасних вимог практики розробки інвестиційного проекту розроблено фундаментальну основу інструменту прийняття ІР у вигляді моделі багатофункціонального інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття інвестиційних рішень, яка, водночас, являється інструментом бюджетування, аналізу, та ситуаційного моделювання реакції інвестиційного проекту на фактори впливу. Аналітичні процедури при цьому запропоновано проводити як для організаційного підрозділу базового підприємства, а організаційно - інтегрувати інвестиційний проект в організаційну схему підприємства. Це дозволить з одного боку - проводити аналіз ефективності провадження інвестиційного проекту, а з другого - застосовувати вже існуючі методики аналізу діяльності підприємства з урахуванням розширення за рахунок інвестиційного проекту, тобто дозволяє керівництву уніфікувати методики аналізу діяльності підприємства.

В якості апробації результатів розробки побудовано три найважливіших елементи моделі ? розрахункові блоки "штатний розклад", "затрати на виробництво", "калькуляція собівартості". Показано тісну взаємодію між даними блоками моделі шляхом імпортування даних з одного блоку в інший за допомогою логічних зв'язків та математичного апарату.

Економічна ефективність запропонованих розробок полягає у перетворенні послідовного у часі інвестиційного процесу у послідовно-паралельний, це скорочує передінвестиційну фазу ІП на 30% ? 50%, що у грошових одиницях складає від 2000 євро. В деяких випадках так званих "сезонних" проектів це покращення може зекономити до одного року передінвестиційної фази.

Література

1. О.С. Балан. Щодо подальшого розвитку досліджень молодими вченими інвестиційних процесів на промислових підприємствах України // С.В. Філиппова, О.С. Балан // Вісник економічної науки України. - 2012. - №1(21) - С. 196-198 (В)

2. С.В. Філиппова, О.С. Балан. Розділ 8. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття інвестиційних рішень в системі конкурентоспроможності регіону (стр. 199-233) в монографії: Формування конкурентоспроможності економіки регіону Українського Причорномор'я: Монографія / За редакцією академіка НАН України Б.В. Буркинського. - Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2012. - 492 с.

Размещено на Allbest.ru