Сучасний стан та оцінка кредитування сільського господарства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан та оцінка кредитування сільського господарства України



В статті автором проаналізовано сучасний стан кредитування сільського господарства України та здійснено оцінку кредитування сільського господарства Київської області зокрема. Також автором розглянуто державну підтримку сільськогосподарських підприємств через механізм здешевлення кредитів та визначено шляхи удосконалення кредитування сільського господарства.

У розвитку сільського господарства вирішальну роль відіграють кредитні ресурси. Це зумовлено сезонним розривом між вкладенням і надходженням коштів та безперервністю процесів відтворення. Значна потреба в оборотному капіталі за недостатності власних коштів перетворює кредит у вагоме джерело формування фінансових ресурсів і зумовлює необхідність пошуку шляхів кредитного забезпечення. Разом з тим отримання кредитів для підприємств аграрної сфери залишається проблемним. В значній мірі проблеми кредитування зумовлені:

1) зменшенням обсягів державної підтримки сільського господарства;

2) недоступністю кредитних ресурсів для сільськогосподарських підприємств через високі відсоткові ставки;

3) ігноруванням при кредитуванні сезонності робіт[5].

З подальшим розвитком ринкових відносин зросла залежність функціонування сільського господарства від фінансово-кредитної системи і продовжує ще більше зростати. При цьому сезонність виробництва у сільському господарстві за нормального відтворювального процесу вимагає забезпечення раціонального співвідношення між власними і залученими коштами[2,с.5]. Це в свою чергу зумовлює необхідність оцінити тенденції кредитування сільського господарства як в цілому так і за видами економічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині найбільші дискусії відбуваються в наукових аграрних колах під час оцінки процесу кредитування сільськогосподарських підприємств та його впливу на прибутковість, потенціал, перспективи подальшого розвитку. Вагомим надбанням в осмисленні сучасного кредитування аграріїв є дослідження таких відомих вчених: Дослідженням О.Є. Гудзь, М.Я. Дем'яненко, В.І. Міщенко, О.О. Непочатенко, А.В. Сомик, М.Г. Чумаченко та інших науковців.

За їх значного вкладу в дослідження проблем кредитування сільськогосподарських підприємств водночас виклики сьогодення вимагають формування нових індикаторів і підходів щодо пошуку та вибору розмаїття варіантів кредитування діяльності аграрних підприємств та окреслення горизонтів якісної розбудови механізму кредитування. Вказане зумовлює значимість, актуальність та важливість обраної теми дослідження.

Для досягнення мети дослідження необхідно розв'язати такі завдання:

проаналізувати сучасний стан кредитування сільськогосподарських підприємств;

здійснити оцінку кредитування сільського господарства Київської області;

розкрити державну підтримку сільськогосподарських підприємств через механізм здешевлення кредитів;

визначити шляхи удосконалення кредитування сільського господарства.

Дослідження процесу кредитування за останні роки свідчить про нестабільну ситуацію в кредитуванні сільського господарства. Так, суттєво скоротилось кредитування сільськогосподарських підприємств в кризовому 2009 році. Наступний же 2010 рік характеризувався зростанням загального обсягу кредитів, наданих сільському господарству. Їх сума становила 26 900 млн грн, або біля 6% від загального обсягу наданих кредитів в економіку країни. Зріс загальний обсяг кредитування на 1,4 млрд. грн. в 2011 році порівнюючи з 2010 роком і на 5,7 млрд. грн у порівнянні з 2009 роком. Однак щодо 2008 року відзначається все ще значний спад у кредитуванні. На початок 2012 року, за даними Національного банку України, загальний обсяг наданих кредитів в сільське господарство становив 34 953,99млн.грн.

Слід підкреслити, що незалежно від обсягу кредитів, наданих сільському господарству, лише тут досягнуто найбільше зростання обсягів виробництва валової продукції в порівнянні з іншими галузями економіки, що в значній мірі свідчить про ефективне використання фінансових ресурсів.

В розрізі видів економічної діяльності обсяг отриманих кредитів представлено на рис.1, який віддзеркалює в цілому незначну частку кредитування сільського господарства.

Рис. 1. Кредити, наданні комерційними банками України, за видами економічної діяльності станом 29.02.2012 р[19]

Тенденція щодо кредитування, як з'ясовано при дослідженні, зумовлена як суб'єктивними, так і об'єктивними чинниками. Відомо, що однією з умов отримання кредиту є кредитоспроможність позичальника, тобто гарантія повернення кредиту. В умовах невисокого рівня прибутковості, а часто і збитковості, низької ліквідності активів, сільськогосподарські підприємства часто є некредитоспроможними. У результаті маємо замкнуте коло: відсутність фінансових ресурсів - це причина низької ефективності сільськогосподарського виробництва, що у свою чергу, унеможливлює отримання кредитних ресурсів. У цих умовах необхідна розробка та реалізація нових, адекватних сучасним умовам методичних підходів до фінансово-кредитного забезпечення галузі[1,с.33-37].

Незначні темпи кредитування аграрних підприємств нерозривно пов'язані зі строками, на які надаються кредити, так як тільки довгострокові кредити дозволяють суб'єкту господарювання розпоряджатися ними як власними коштами. Проведені нами дослідження свідчать, що переважна кількість кредитів - це короткострокові та середньострокові кредити. Частка кредитів від одного до п'яти років складала 52,67%. Кредити, надані на строк більше 5 років становили лише 9,35% від загального їх обсягу[11], що явно недостатньо для оновлення основних засобів і забезпечення фінансової стійкості підприємств.

Останнє зумовлює необхідність прослідкувати динаміку пільгових кредитів для аграрних підприємств на загальному фоні наданих кредитів (рис. 2)

Рис. 2. Кредитування підприємств АПК Україні у 2000-2011 роках, млрд. грн[18]

Наведена динаміка кредитування свідчить про його хвилеподібний стан. Більш ніж у 2 рази зріс обсяг кредитів в 2001 році, і майже на стільки ж знизився у 2002 році, з 2003 року по 2008 рік зростає обсяг залучених кредитів і знову прослідковується різкий спад у 2009 році. Все це віддзеркалює ті складові кризової ситуації, які переживала Україна. Така динаміка характерна і для пільгових кредитів. Обсяг наданих аграрним підприємствам пільгових кредитів неупинно зростав з 2000р до 2008р (з 0,8 млрд.грн. до 15,1 млрд.грн, але різке зниження до 2,6 млрд. грн., або майже в 7 разів мало місце у кризовому 2009 році. За даними Мінагрополітики лише станом на 5 серпня 2011 року 222 підприємства залучили пільгові кредити. Загальний обсяг пільгових кредитів у 2011 році становив майже 1,5 млрд грн (з них 1,1 млрд - короткострокові). Обсяг пільгових кредитів, залучених у 2007-2010 роках, за якими надано компенсацію в 2011 році, становив понад 3,4 млрд гривень[25]. Скороченнянаданих кредитів частково можна пояснити зменшенням попиту у депресивній економіці за значних проблем щодо погашення боргів підприємств і домогосподарств. Крім того, негативним було і те, що достандартів кредитування банки включили більш жорсткі умови, що в значній мірі ускладнило отримання позик підприємствами України за повномасштабної кредитної кризи[3]. Останній рік характеризується уже зростанням пільгових кредитів до 6,2 млрд.грн. і за прогнозними даними залишається стабільним.

На стан кредитування аграрного сектору негативно вплинув фінансовий стан банків.

В умовах кризи в банках відбулось скорочення обсягу капіталу в результаті зростання кількості проблемних позик, брак рефінансування у формі депозитів та іноземних позик, а також ефект витіснення приватних кредиторів державними запозиченнями для ліквідації зростаючого розриву між доходами і видатками держави. Значним був негативний вплив обмеженого доступу суб'єктів господарювання до фінансування, особливо в умовах поточної депресивної ситуації. Разом з тим, потреба підприємств у коштах для фінансування оборотного капіталу та здійснення інвестицій сталиважливою передумовою для подальшого відновлення кредитування економіки. Разом з тим, дослідження передкризового і кризового періоду функціонування аграрних підприємств дозволяє нам розкрити ті негативні аспекти, що проявились при кредитуванні.

Перш за все ситуація передкризового періоду вплинула на величину ставок кредитування. Так, починаючи з другої половини 2008 року ставки по залучених аграрними підприємствами кредитах стали коливатися від 18% до 35%, що підкреслює тенденцію зростання вартості кредитів. У цей час із загальних підходів до кредитування з-поміж інших секторів економіки не виокремлювався аграрний сектор, тому негативний вплив посилювався до кінця 2008 року. Так, в четвертому кварталі 2008 року як наслідок недостатньої ліквідності та проблем виконання зобов'язань українськими банками перед іноземними кредиторами розпочалося значне підвищення відсоткових ставок, що негативно вплинули на умови зовнішнього фінансування в аграрному секторі. За даними НБУ, ставки кредитів, залучених комерційними організаціями (без врахування овердрафту) зросли майже вдвічі в період з січня 2008 по січень 2009 року. Ще більш відчутним було підвищення відсоткових ставок у першому кварталі 2009 року (зростання процентних ставок у січні-лютому припадало на період фінансування підготовки до весняно-польових робіт).

Таке зростання відсоткових ставок в той час супроводжувалося нездатністю банків надавати нові кредити. В результаті, за даними Міністерства аграрної політики, обсяг кредитів, залучених сільськогосподарськими підприємствами у першому кварталі 2009 року скоротився на 35,3%.

В значній мірі потреба в кредитуванні залежить від тривалості виробничого циклу в сільському господарстві. Тривалий виробничий цикл цієї галузі відзеркалює значні розриви між закупівлею виробничих ресурсів та реалізацією готової продукції.

Крім значного виробничого циклу на потребу в ресурсах сільського господарства впливають зовнішні ризики. Однією з їх причин є погодні умови. Це зумовлює зростання потреби в кредитах та обмеження можливостей їх залучення за значних відсоткових ставок.

Обмеженість доступу до кредитних ресурсів підтвердили також більшість компаній, визнаючи різкий рівень погіршення умов кредитування на внутрішньому та зовнішньому ринках. Слід підкреслити, що від підвищення відсоткових ставок менше постраждали ті компанії, що заключили довгострокові кредитні угоди, оскільки кредитори не могли змінити умови фінансування, що були закладені ще до початку фінансової кризи. Великі компанії зі значними зусиллями прагнули реструктуризувати свої зобов'язання з короткострокових у середньо- чи довгострокові, звертаючись з апеляцією до міжнародних організацій. Втім, реструктуризувати борги, в умовах визначених пропозицій від кредиторів, вдалося лише декільком фірмам. Слід підкреслити, що з найбільш жорсткими умовами при залученні кредитних ресурсів зіткнулися малі підприємства.

Кредити сільськогосподарським підприємствам на кінець жовтня 2012 року становили 37,8 млрд. грн., що на 0,8% (або на 0,3 млрд. грн.) менше, ніж у попередньому місяці. Скорочення кредитів відбулося переважно за рахунок зменшення їх частини в національній валюті на 0,7% - до 26,8 млрд. грн.(Рис.3).

Рис. 3. Кредити сільськогосподарським підприємствам України за 2009-2012рр.(за строками та видами валют)[6]

Кредити сільськогосподарським підприємствам у річному обчисленні зростали швидкими темпами. У жовтні темп їх приросту становив 11,0%.

У розрізі строків погашення в річному обчисленні найвищий темп приросту (30,2%) залишався за кредитами зі строком погашення до 1 року (зростання темпу приросту порівняно з попереднім місяцем становило 8,2%). Водночас темп приросту кредитування на строк від 1 до 5 років уповільнився до 1,0% у жовтні порівняно з 6,6% у вересні.(Рис.4)

У розрізі валют у річному обчисленні темп приросту кредитів у національній валюті становив 4,8%, в іноземній валюті - 29,3%.

Рис. 4. Кредити сільськогосподарським підприємствам України за 2009-2012рр.(у розрізі строків погашення) [6]

Процентна ставка за кредитами сільськогосподарським підприємствам (без урахування овердрафту) зросла на 2,1% - до 16,1% річних. Зростання вартості кредитів у національній валюті становило 5,9 % (до 23,1% річних), в іноземній валюті -0,3 % - до 7,7% річних (Рис.5).

Порівняно з жовтнем 2011 року інтегрована середньозважена процентна ставка за кредитами сільськогосподарським підприємствам зросла на 3,3 %, у тому числі за кредитами в національній валюті на 5,9 %.



Рис. 5. Процентні ставки за кредитами сільськогосподарським підприємствам України за 2009-2012рр[6]

У регіональному розрізі частка нових кредитних угод, укладених банками Київської області та м. Києва, зросла до 66,5% за рахунок нарощення обсягів кредитування в іноземній валюті (приріст 35,6% - до 1,5 млрд. грн.). Обсяг нових кредитних угод у національній валюті зменшився на 14,1% і становив 1,6 млрд. грн (Рис.6).

Рис.6. Процентні ставки за новими кредитами сільськогосподарським корпораціям у національній валюті за областями в в 2012 році[6]

Як видно з рис.2.21 серед кредитів, наданих у національній валюті, найнижча середньозважена процентна ставка спостерігалася за кредитами, наданими банками Тернопільської області. Найвищою була вартість кредитів, наданих банками Рівненської області (24,4% річних).

Більшість кредитів в іноземній валюті, як і раніше, було надано банками Київської області та м. Києва (74,9% від загального обсягу кредитів в іноземній валюті) та банками Миколаївської області (20,1%). Середньозважена процентна ставка за кредитами в іноземній валюті, наданими банками Київської області та м. Києва, знизилася становила 6,7% річних. Середня вартість кредитів, наданих банками Миколаївської області, зросла на 1,3 % - до 10,3% річних.

Динаміка нових кредитів у національній валюті у 2012 році характеризувалася висхідним трендом, який був зумовлений як низькою базою попереднього року. Обсяг нових кредитів сільськогосподарським підприємствам становив 4,7 млрд. грн. Нових кредитних угод у національній валюті було укладено на загальну суму 2,7 млрд. грн. Обсяг кредитів, наданих в іноземній валюті становив 2,0 млрд. грн. Показник середнього значення нових кредитів за останні 12 місяців зріс у жовтні до 4 170 млн. грн.(рис.7).

Рис. 7. Нові кредити, надані сільському господарству України 2009-2012рр[6]

Спостерігалося суттєве зростання в річному обчисленні обсягу нових кредитів, наданих сільськогосподарським підприємствам. Порівняно з відповідним періодом 2011 року обсяг нових кредитних договорів збільшився на 24,2%, у тому числі в іноземній валюті - на 37,7%, у національній валюті - на 15,5%.

Пожвавленню роботи з проблемною заборгованістю сприяла Постанова Національного банку України № 424 від 13.09.2010 р. «Про затвердження Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості» [13], яка конкретизувала критерії можливості списання банками безнадійної заборгованості за кредитами. Крім того, банкам був направлений лист Національного банку України №40-511/5841 від 08.12.2010 р. з рекомендацією завершення списання безнадійної заборгованості в строк до 30.12.2010 р.

Прострочена заборгованість за кредитами сільськогосподарським підприємствам у 2012 році становила 3,1 млрд. грн., з яких 2,0 млрд. грн. - за кредитами в національній валюті. Незначний приріст простроченої заборгованості в річному обчисленні був сформований винятково за рахунок кредитів в іноземній валюті (зростання на 14,1%). Прострочена заборгованість за кредитами в національній валюті продовжувала скорочуватися - у жовтні - на 2,5% (Рис.8).

Рис. 8. Прострочена заборгованість за кредитами сільськогосподарським підприємствам України за 2009-2012рр. (за видами валют та за строками)

Частка кредитів сільськогосподарським підприємствам у загальному обсязі простроченої заборгованості за кредитами залишилася на рівні 5,5%.

В цих умовах виходом із ситуації було б підвищення рівня компенсації відсоткових ставок та здійснення пролонгації кредитів.

Перші спроби підвищити рівень компенсації відсоткових ставок та запустити ефективний механізм пролонгації існуючих кредитних зобов'язань були здійснені ще у 2008 році[10]. В результаті рівень компенсації зріс з 6% до 8,5% для кредитів в іноземній валюті з одночасним продовженням терміну дії кредитних угод, на які поширювалася компенсація, до червня 2009 року. Слід підкреслити, що компенсація за кредитами, залученими в 2009-2011 роках в іноземній валюті для закупівлі племінної худоби і птиці, а також нової сільгосптехніки та обладнання, аналоги яких не виробляються в Україні, надається лише в разі укладення зовнішньоекономічного договору [23].

Пролонгація кредитів щодо його механізму здійснення була дискусійною. Врешті-решт для аграріїв цей механізм був узгоджений у такій формі: пролонгація кредитів комерційними банками була поставлена як обов'язкова умова для надання рефінансування Національним банком. В цьому зв'язку ряд агрокомпаній були змушені здійснити пролонгацію кредитів за допомогою уряду. За даними Міністерства аграрної політики у першому кварталі 2009 року банки пролонгували 2,6 млрд. грн. або 63% до потреби, а за підсумками першого півріччя близько 3 млрд. грн. або 76% , що потребували пролонгації до 1 січня 2010 року[4].

Дієвим способом надходження кредитних ресурсів в аграрний сектор є здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації процентних ставок за рахунок бюджетних коштів. Правовою основою здешевлення кредитів для аграрних підприємств є порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2012 року № 104 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі» [9], яким передбачено спрямування бюджетних коштів, для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів.

Проте, аграрії не завжди можуть скористатися існуючим механізмом кредитної підтримки шляхом часткової компенсації ставки за кредитами. Така відмова передбачена для збиткових підприємствпри відсутності кредитної історії в позичальників навіть за наявності застави, новостворених підприємств та за високих заставних вимог для забезпечення кредитів.

Використання коштів, передбачених у Державному бюджеті за зазначеним напрямом, має здійснюватись відповідно до порядку використання коштів Стабілізаційного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 794 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів» [8].

Відповідно вказаному порядку, державою виділялись кошти на здешевлення кредитів. Так, у 2010 році на ці цілі було заплановано 621 млн. гривень, а джерелом фінансування виступав Стабілізаційний фонд[22]. Однак, більша частина цих коштів не зіграла помітну роль у фінансовій підтримці аграріїв, оскільки були направлені на оплату простроченої заборгованості перед підприємствами АПК з компенсації кредитних ставок за 2006-2009 роки.

Відсутність компенсації кредитних ставок негативно вплинуло і на процеси кредитування в 2010 році. На 2011 рік у Державному бюджеті статтю витрат по здешевлення кредитів було зменшено до 531 млн. гривень. У 2012 році на компенсацію відсотків по кредитах аграріям урядом передбачено спрямувати аграріям лише 500 млн гривень[24], тобто прослідковується зменшення виділених коштів.

Крім того різним був розмір компенсації позичальникам у національній та іноземній валюті. Так, при наданні компенсації позичальникам за кредитами, залученими у національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла на дату нарахування відсотків за користування кредитами, то в іноземній валюті у розмірі 10 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених договорами.

Для окремих позичальників передбачалося пільгове здешевлення кредитів. Зокрема, «Порядом використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів» [14], визначено здешевлення кредитів позичальникам за залученими у 2009 та у 2010 роках довгостроковими кредитами в розмірі 90 відсотків кредитної ставки, які спрямовані на будівництво виробничих приміщень, необхідних для виробництва продукції тваринництва і птахівництва, сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів, а також на будівництво оптових ринків сільськогосподарської продукції.

30 листопада 2012 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» [12], згідно з яким кредитування підприємств вітчизняного машинобудування для АПК здійснюється у порядку надання кредитів на загальних підставах та за спеціальним режимом кредитування, який передбачає компенсацію ставки за кредитами в розмірі до 70% облікової ставки, встановленої Національним банком України. Раніше ця норма діяла лише з 2003 по 2010 рік.

При дослідженні кредитування, нами приділялась увага з'ясуванню причин кредитної кризи. Серед слушних думок різних дослідників ми погоджуємося із думкою С. Кандула[3, с.9], який визначає чотири головні причини кредитної кризи в Україні. Ці причини заключалися в обмеженнях банківської пропозиції, що проявлялося через:

1. Скорочення власного капіталу із-за зростання проблемних кредитів;

2. Брак зовнішнього рефінансування;

3. Брак рефінансування у вигляді депозитів;

4. «Вимивання» фінансування через випуск державних облігацій.

1) Скорочення власного капіталу через зростання обсягу проблемних (прострочених) кредитів.Стрімке зниження економічної активності в Україні різко погіршило якість банківських активів, тоді як відсоток проблемних (прострочених) позик (або NPL-частка[1]), що офіційно публікується, значно зріс. Уже на початку кризи він складав 10,7%. Слід підкреслити, що оцінки на основі міжнародних стандартів обліку є набагато вищими. Так згідно оцінок МВФ, ряд рейтингових агенцій та інвестиційних банків за міжнародними стандартами, NPL-частка знаходиться в межах 25-35%[3, с.12]

2) Брак зовнішнього рефінансування. До кризи банківський сектор все більше спирався на зовнішнє фінансування у вигляді іноземного кредитування (і меншою мірою єврооблігацій), яке було дешевим та легкодоступним. З початком кризи картина радикально змінилась. Іноземні кредити, що були отримані в минулому, мали бути погашені, реструктуризовані чи подовженні за терміном сплати. Отримати ж нові зовнішні кредити чи розмістити єврооблігації було складно, так як все ще залишавсяся закритим доступ до міжнародних ринків капіталу.

Після досягнення рекордної позначки зовнішнього боргу в 42,1 млрд. дол. США в 2008 році, його обсяг зменшувався і в квітні 2010 року становив 29,4 млрд. дол. США. Протягом того самого періоду, швидкість зменшення короткострокового боргу була значно вищою (-63%) за швидкість скорочення довгострокового боргу (-16%).

3) Брак рефінансування у вигляді депозитів.Криза в Україні призвела до масового зниження довіри до банківського сектору зі сторони населення. Це проявилось перш за все у розриві депозитних договорів (знятті депозитів). В результаті чого, загальний обсяг депозитів в іноземній та національній валютах різко скоротився (рис. 9).



Рис. 9. Зміна в загальному обсязі депозитів (в номінальному обчисленні)

Як видно з рис. 9 починаючи з березня 2009 року та закінчуючи лютим 2010 року спостерігається зменшення обсягів депозитних вкладень. Проте, деяка стабілізація була досягнута вже в березні 2010 року, що свідчить про покращення фінансової ситуації банків.

4) «Вимивання» фінансування через випуск державних облігацій. 2009 та 2010 роки характеризувалися надзвичайно високим фіскальним тиском поряд з браком доступу до зовнішніх ринків, які призвели до випуску державних запозичень з рекордно високим рівнем доходності на національному ринку державних облігацій. Лише в кінці 2010 року спостерігалось зниження доходності випуску з 20-25% до поточного рівня в 13-14% для державних облігацій[3,с.12].

Проведені дослідження дозволяють заключити, що в цілому кредитна підтримка банками суб'єктів господарювання сільського господарства України залишалася недостатньою[15].

Досліджуючи стан кредитування сільського господарства України в цілому, оцінимо кредитне забезпечення підприємств Київської області в розрізі окремих районів, що виступають вибірковою сукупністю для дослідження (табл..1).



Таблиця 1. Стан залучення кредитів підприємствами агропромислового комплексу Київської області у 2009-2011 роках (тис.грн.)

Як видно з наведених даних табл..2.5 у 2011 році підприємствами агропромислового комплексу Київської області залучено 1300,0 млн. грн. кредитів, що майже на 30 відсотків перевищує кредити, отримані у 2010 році та у 5 разів більше ніж у 2009 році.

Обсяги залучення кредитів по Київській області різко зростали у 2010 році з 239501,8 тис.грн. до 1015428,9 тис.грн, або більше ніж в 4 рази. Найсуттєвішим у 2011році було зростання кредитів у18 районах області, зокрема у Баришівському (на 87,9 млн. грн., або у 11 разів), у Білоцерківському (на 23,2 млн. грн., у 18 разів), Васильківському (на 376,5 млн. грн., або у 8 разів), Вишгородському (на 216,9 млн. грн., або у 6 разів), Києво-Святошинському (на 30,5 млн. грн.), Переяслав-Хмельницькому (на 47,7 млн. грн, або у 2 рази), Рокитнянському (на 96,1 млн грн., або у 12 разів), Сквирському (на 84,2 млн грн.) та Тетіївському (на 20,8 млн грн., або у 17 разів) районах.

Зменшення обсягів отриманих кредитів прослідковується лише у трьох районах: Броварському (на 32,9 млн. грн., або на 92%), Згурівському (на 40,6 млн. грн., або на 87%), Іванківському (на 0,3 млн. грн.).

Одним із чинників скорочення короткострокового кредитування, і, насамперед, кредитування в іноземній валюті, стало запровадження Національним банком України обмеження на кредитування в іноземній валюті. У цілому за 2010 рік заборгованість за кредитами в іноземній валюті знизилася на 24,3%, в той час як за кредитами у національній валюті - зросла на 14,0%.

Найдешевші та найбільші за обсягом кредити надавалися банками у регіонах з достатніми ресурсами та великими кредитоспроможними клієнтами (агрохолдингами), таких як Миколаївська та Дніпропетровська області, м.Київ та Київська область. У грудні 2010 року середня вартість кредиту у національній валюті у банках цих регіонів становила відповідно 13,5, 13,7 та 14,6% річних. Саме процентна політика цих банків визначала середню вартість кредитів для аграрних підприємств у цілому по Україні. Найвищою середньозважена процентна ставка за кредитами у національній валюті була в Житомирській області - 26,2% річних, але обсяг коштів, наданих під таку ставку, становив лише 0,03% (1,0 млн.грн.) від загального обсягу кредитів, наданих в Україні.

Важливим аспектом оцінки кредитування підприємств агропромислового комплексу районів Київської області є обсяг державної фінансової підтримки на 1 гектар сільгоспугідь (табл.. 2).



Таблиця 2. Обсяги залучення кредитів підприємствами агропромислового комплексу Київської області у розрахунку на 1 га сільгоспугідь у 2009-2011 роках

Як видно з даних, наведених в табл..2.6, у розрахунку на 1 гектар сільгоспугідь середній показник залучення кредитів по Київської області зріс протягом досліджуваного періоду 2009-2011 рр. на 675 грн., або у 5,7 разів і у 2011 році залучені кредити на 1 гектар сільгоспугідь склали 820 гривень, або більше на 220 гривень.

Найбільший обсяг кредитів на 1 гектар сільгоспугідь у 2011 році отримали такі райони як Переяслав-Хмельницький (8573 грн.) та Вишгородський (5603 грн).

Разом з тим, менше 100 гривень кредитів на 1 га сільгоспугідь одержали у 2011 році підприємства АПК шести районів (Богуславського, Броварського, Згурівського, Кагарлицького, Обухівського, Ставищенського).

Ряд господарств Бородянського, Іванківського, Макарівського, Поліського, Таращанського, Фастівського районів у 2011 році взагалі не залучали кредитів.

В останні роки має місце позитивна тенденція зростання обсягів кредитування аграрного сектору районів Київської області. Лише за 2011 рік сума залучених кредитів порівняно з 2009 рокомзросла більш ніж у 5 разів і майже 50% становили короткострокові кредити (Рис.10).

Рис.10. Динаміка обсягів банківського кредитування Київської області, млн. грн[20]

Це свідчить про підвищення кредитоспроможності агропромислових підприємств.

Програмою Президента України економічних та соціальних реформ України, проголошених на 2010-2014 роки, передбачено удосконалення механізмів державної підтримки агропромислового виробництва, зокрема шляхом розвитку кредитно-фінансових механізмів підтримки сільгосптоваровиробників. Нині, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 794[8],компенсація надається позичальникам за кредитами, залученими у національній валюті у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, та в іноземній валюті у розмірі 10 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами сільськогосподарським підприємствам - для покриття виробничих витрат, пов'язаних із закупівлею пально-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив вітчизняного виробництва, засобів захисту рослин, кормів, сировини для виробництва комбікормів, ветеринарних препаратів, молодняку сільськогосподарських тварин та птиці, яєць для інкубації, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошувальної техніки та обладнання, оплати послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносії.

Відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 794[8], механізм використання коштів, передбачених у Державному бюджеті Мінагрополітики для часткової компенсації відсоткової ставки за залученими суб'єктами господарювання агропромислового комплексу у банках коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками в іноземній валюті, залученими від Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, залученими в іноземній валюті від нерезидентів, що отримуються позичальниками внаслідок випуску нерезидентами середньо- та довгострокових облігацій на міжнародних фінансових ринках, за умови участі активів позичальників у випуску з нерезидентом - емітентом облігацій, використаними на пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу, та наданими кредитами з реалізації проектів енергозбереження відповідно до Закону України "Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української ЕСКО (друга фаза) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку". Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства" та лізингових платежів, У 2011 році на зазначені цілі передбачалося до 100 млн. гривень.

На 2012 рік постановою Кабінету Міністрів України № 104 від 13 лютого 2012 року затверджений Порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі[9]. Передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються, у тому числі для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів.

Аграріям Київської області щороку надається часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами банків (Рис.11).

Рис. 11. Обсяги часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами в Київській області , млн. грн[20]

Сума компенсації складає за рік від 30 до 50 відсотків від нарахованих підприємствам відсотків за користування кредитами.

При цьому, слід зазначити, що загальний обсяг пільгових кредитів, за якими надається компенсація (з урахуванням перехідних кредитів минулих років), щороку збільшувався. Якщо сума пільгових кредитів у 2009 році складала 1566,1 млрд.грн, то в 2010р. - 1618,1 тис.грн і у 2011 році ця сума склала 2,057 мільярди гривень, тобто найбільше зростання пільгових кредитів відбулося у 2011 році.

Разом з тим, не всі позичальники використовують можливість одержати державну підтримку. Із 82 суб'єктів господарювання в 2011 році правом на їх компенсацію скористались лише 43 підприємства. Це свідчить про недостатню інформованість позичальників щодо існування механізму державної підтримки.

Динаміку обсягів кредитування агропромислового комплексу Київської області у розрізі районів представлено на рис. 12.

Рис. 12. Обсяги кредитування підприємств АПК Київської області у 2011 р., млн. грн[20]

Аналізуючи рівень кредитного забезпечення аграріїв серед районів, слід підкреслити, що підприємства 6 районів взагалі не залучали кредитів у 2011 році. Це Фастівський, Таращанський, Поліський, Макарівський, Бородянський та Іванківський райони.

У 14 районах області мали місце підприємства, які не подали заявки до обласної комісії для здешевлення кредитів. Загальна сума отриманих кредитів, які могли б стати пільговими, перевищила 147 млн грн. - це 11 відсотків до загального обсягу позик 2011 року. Найбільші суми таких «незаявлених» до здешевлення кредитів у Сквирському районі (47 млн. грн.), Рокитнянському (35 млн. грн.), Баришівському (21 млн. грн.) та Бориспільському районах (19 млн грн.).

І лише господарства 5 районів Київської області скористалися такою можливістю максимально. Це Вишгородський, Згурівський, Києво-Святошинський, Кагарлицький, Яготинський райони.

У 2011 році аграрії області користувалися кредитами, залученими у 23 банках. Найбільші обсяги кредитів надані ПАТ “Райффайзен Банк “Аваль”, ПАТ “Креді Агріколь Банк”, ПАТ “Укрексімбанк”, ПАТ “Ощадбанк”, ПАТ КБ „Хрещатик”, АТ „Банк Київська Русь”, ПАТ “Перший Український Міжнародний Банк”, АТ „Банк «Фінанси та кредит”, АКБ “Форум”, АБ “Укргазбанк”, ПАТ „Юнекс Банк”, АБ “Південний”, ПАТ „Універсал Банк”, ПАТ „Прокредит Банк”.

Разом з тим, початок 2012 року характеризувався зменшенням обсягів кредитування аграрного сектору. Станом на березень 2012 року кредити отримано лише у 3 банках. Для порівняння, за 2 місяці 2011 року аграріїв області прокредитували вже 5 банків. При цьому три з них в 2012 році кредитів ще на надавали - це ПАТ "Креді Агріколь банк", Укрексімбанк та ПАТ "Кредит Європа Банк". Крім того, по 2 банках обсяги позик проти 2011 року скоротилися - у Банку Аваль на третину і Прокредитбанку у 9 разів (Рис.13)

Рис. 13. Динаміка обсягів кредитування Київської області у розрізі банків[20]

За оперативними даними управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій станом на 02.03.2012 підприємствами агропромислового комплексу області залучено 10,4 млн. грн. кредитів. У тому числі короткострокових позик отримано 1,8 млн. грн., що складає лише 1,2% від потреби для проведення весняно-польових робіт та 5,7% до аналогічного періоду минулого року.

Підприємства області отримали кредити у 3 банках: ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк”, ПАТ “Райффайзен Банк “Аваль”, ПАТ „Прокредит Банк” (Рис.14).

Рис. 14. Структура залучених кредитів по Київської області у 2012 році[20]

кредитування сільськогосподарський банк

При цьому позики на весняно-польові роботи одержали 4 господарства 3 районів (Васильківського, Сквирського, Тетіївського районів) із 18 районів, які мають таку потребу.

Перше місце за обсягами кредитування в цьому році займає Перший Український Міжнародний банк, який надав більше 8 млн грн. (83% до загальної суми, 1 кредит). На другому місці - ВАТ «Райффайзен «Банк «Аваль», близько 2 млн. гривень (17% у структурі, 2 кредити). І менше одного відсотка позик надано Прокредитбанком (1 кредит).

Крім того, 18 підприємствами подані документи для отримання кредитів на суму понад 180 млн грн. до 10 банків: 1) Укрексімбанк - 80 млн. грн., 1 підприємство; 2) АБ „Київська Русь” - 78 млн.грн., 1 підприємство; 3) АБ «Південний» - 10 млн. грн., 2 підприємства; 4) Державний ощадний банк - 4,5 млн.грн., 4 підприємства; 5) ВАТ „Райффайзен банк Аваль” - 3,4 млн. грн.,4 підприємства; 6) ПАТ "ОТП Банк" - 2,5 млн грн., 1 підприємство; 7) Приватбанк - 1,5 млн грн., 2 підприємства; 8) Укргазпромбанк - 1 млн.грн., 1 підприємство; 9) АБ „Промінвестбанк” - 0,5 млн.грн., 1 підприємство; 10) Укргазбанк - 0,3 млн. грн., 1 підприємство.

За строками користування переважають середньострокові позики, які становлять 83%, або 8,6 млн.грн. На короткострокові кредити припадає 17,3%, або 1,8 млрд. грн.

Слід також підкреслити, що для аграріїв додатковим навантаженням стало підвищення відсоткових ставок у 2012 році порівняно з 2011 роком. Розмір плати за короткостроковими кредитами зріс з 17% до 24%. Так, наприклад, у Банку Аваль - процентна ставка за короткостроковими кредитами зросла від 18,5 до 22 відсотків, а у Прокредитбанку процентна ставка зросла з 19% до 24%.

Аналізуючи стан кредитування сільського господарства, слід зазначити, що 87 підприємств 18 районів області визначилися з потребою в кредитних ресурсах на 2012 рік в обсязі 409 млн. гривень. Станом на березень 2012 року лише 4 підприємства 4 районів залучили 10,5 мільйонів гривень кредитів (2,5% до потреби), з них 1,8 млн грн - короткострокових на весняно-польові роботи - тільки 1,2 % до потреби (Рис.15).

Рис. 15. Рівень забезпечення сільськогосподарських підприємств Київської області кредитами у 2012 році, млн. грн[20]



Зокрема потреба в кредитах на весняно-польові роботи 2012 року складає 156,2 млн.грн., що становить 10% у структурі витрат (табл. 3).

Таблиця 3. Прогноз потреби в коштах сільськогосподарських підприємств для проведення комплексу весняно-польових робіт у 2012 р. по Київській області

кредитування сільськогосподарський банк

Прогноз потреби в коштах сільськогосподарських підприємств для проведення комплексу весняно-польових робіт у 2012 р. по Київській області здійснювався за таким сценарієм: визначалась загальна потреба в коштах, джерела фінансування за їх видами, дефіцит коштів, джерела покриття дефіциту та витрати на один га ріллі. Слід підкреслити, що питома вага кожного виду витрат у їх загальній сумі була різною. Загальна потреба в коштах була спрогнозована в розрізі витрат за елементами по 1273 підприємствам, де найбільшу питому вагу складали матеріальні потреби (76%), які можуть зрости у 2012 році на 14,8%.

Серед джерел фінансування більше 84% складають власні кошти, решту 14% - запозичені ( комерційні, банківські, пільгові кредити) і 2% складав дефіцит коштів, який буде покритий за рахунок коштів Державного бюджету. (Дефіцит коштів 15 підприємств.)

У розрахунку на 1 гектар ріллі в 2012 році потрібно здійснити витрати 1899 гривень. Тоді як за 2011 рік ця сума становила 1610 гривень, тобто зростання витрат становить 18%, що в основному відбулося за рахунок зростання витрат по насінню та посадковому матеріалу (30,2%).

Підсумовуючи вищевикладене, слід підкреслити основні проблеми у кредитуванні:

- підвищення відсоткових ставок за кредитами;

- скорочення обсягів кредитування;

- обмеженість доступу малих і середніх підприємств агропромислового комплексу до кредитних ресурсів.

Крім того існує низка проблем в порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 794[8]. Зокрема цим порядком передбачено, що надання часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами, залученими підприємствами агропромислового комплексу для придбання сільськогосподарськими підприємствами іноземного виробництва, здійснюється в разі наявності такої техніки у переліку нової сільськогосподарської техніки та обладнання іноземного виробництва, аналоги якої не виробляються в Україні, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

З метою удосконалення механізму надання часткової компенсації з Державного бюджету відсоткової ставки за кредитами, залученими підприємствами агропромислового комплексу доцільно внести такі зміни щодо використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 794:

1. Надати право на компенсацію відсоткової ставки за залученими суб`єктами господарювання агропромислового комплексу кредитами, заборгованість за якими у 2011 році становила 57 052,3 тис. грн. та надати право на отримання часткової компенсації відсоткової ставки за довгостроковими кредитами, використаними для закупівлі систем і обладнання для сховищ по зберіганню зерна, овочів та фруктів.

2. Аналогічно сільськогосподарським підприємствам надати право на отримання часткової компенсації відсоткової ставки за короткостроковими кредитами цукровим заводам для покриття технологічних витрат під час підготовки їх до сезону; виробництва цукру не тільки в поточному році.

3. Підприємствам , що отримували часткову компенсацію відсоткової ставки за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами, пролонгованими або рефінансованими у 2010 та 2011 роках надати право отримання такої компенсації на постійній основі.

4. Надати компенсацію по цільовому використанню короткострокових кредитів на: покриття виробничих витрат, пов'язаних з оплатою послуг за виконані роботи з підготовки та обробітку грунту, захисту рослин від хвороб та шкідників, збиранню врожаю.

5. Надати право на отримання часткової компенсації відсоткової ставки за короткостроковими кредитами, використаними для придбання запасних частин для ремонту не тільки сільськогосподарської техніки та обладнання, а й для вантажних автомобілів, які здійснюють перевезення сільськогосподарської продукції.

Крім того, для того щоб сільськогосподарські підприємства мали змогу здійснювали виробничі операції в оптимальні технологічні строки необхідно:

1. По можливості прискорити розгляд документів сільгосппідприємств щодо отримання кредитних ресурсів, особливо в період підготовки до весняно-польових робіт.

2. Утриматися від необґрунтованого підвищення відсоткових ставок за кредитами.

3. Надати рівні умови кредитування великим, середнім та малим підприємствам.

кредитування сільськогосподарський банк



Висновки

Досліджуючи питання кредитування сільськогосподарських підприємств, слід підкреслити, що кредитне забезпечення сільського господарства - це цілісна система взаємопов'язаних елементів, яка передбачає надходження кредитних ресурсів суб'єктам господарювання на ринкових умовах з урахуванням об'єктивних особливостей галузі.

Крім того, до основних напрямів формування повноцінної системи кредитування сільськогосподарських товаровиробників належать: зміна нормативно-правової бази у сфері кредитування АПК, зокрема удосконалення механізму надання часткової компенсації; законодавче врегулювання прав і обов'язків учасників кредитного процесу, забезпечення належної державної підтримки у сфері пільгового кредитування.

кредитування сільськогосподарський банк



Список літератури

1. Воронкова А.А. Проблеми банківського кредитування сільськогосподарських товаровиробників в Україні / А.А. Воронкова, Л.В. Куцина // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики.-2008.-№2(5).-С.33-37

2. Дем'яненко М.Я. Фінансові проблеми формування і розвитку аграрного ринку // Економіка АПК. - 2007. -№ 5. - с. 5

3. Джучі Р.Криза кредитування в Україні: факти, причини і шляхи відновлення / Р.Джучі, Р.Кірхнер, В.Кравчук //[Електронний ресурс] Консультативна робота Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. - 2010. - с. 3-15. - Режим доступу: http://www.ier.com.ua/ua/publications/consultancy_work

4. Короткий огляд ситуації в агропромисловому комплексі у першому півріччі 2009, МінАП, http://www.minagro.gov.ua/page/?8666.

5. Крамаренко І.С. Кредитне забезпечення аграрних підприємств: стан, проблеми, перспективи / І.С. Крамаренко // Бізнес-навігатор. - 2010. - № 3 (20). Електронні наукові фахові видання / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Biznes/2010_3/2010/03/100321.pdf

Размещено на Allbest.ru