Методологічні основи стратегічного управління енергозбереженням в регіональних промислових комплексах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні основи стратегічного управління енергозбереженням в регіональних промислових комплексах

У статті досліджена регіональна система стратегічного управління енергоефективністю. Розроблена блок-схема ієрархічного методу стратегічного управління енергозбереженням в регіонах. Визначені основні цілі та завдання генеруючих, передавальних і користувальницьких стратегій як складових енергетичної стратегії регіону. Запропоновані види промислово-енергетичних кластерів. Наведені цільові показники регіональної стратегії енергозбереження та характеристика системи стимулюючих заходів в галузі енергозбереження і підвищення енергетичної ефективності як інструменту реалізації стратегії енергозбереження в РПК.

Підвищення енергоефективності української економіки є найважливішим макроекономічним завданням, вирішення якого вимагає застосування системного підходу до стратегічного управління процесами забезпечення енергозбереження і не може обмежуватися лише окремими заходами щодо скорочення енергоспоживання в усіх сферах економіки. Енергозбереження доцільно розглядати як один з системоутворюючих чинників переходу до сталого розвитку країни, з яким повинні координуватися всі інші види діяльності і заявлені пріоритети розвитку України. У зв'язку з цим, пропонується концепція і основні принципи загального управління енергозбереженням (Total energy-saving management TESM).

Метою дослідження є розробка та дослідження концептуальних підходів, методологічних основ і організаційно-економічних методів формування регіональної системи стратегічного управління енергоефективністю. Аналіз останніх публікацій. Комплексність проблеми підвищення енергоефективності визначає широке коло досліджень у цьому напрямі. Різні аспекти підвищення енергоефективності досліджували такі вчені, як Башмаков І. О., Безруких П. П., Гнідий М. В., Кулик М. М., Лапко О. О., Лір В. Е., Маляренко В. А., Микитенко В. В., Огурцов А. П., Суходоля О. М., Черепанова В. О., Шидловський А. К. та ін. Питаннями формування стратегії сталого розвитку окремих регіонів та національної економіки в цілому займалися Александров І. О., Буркинський Б. В., Геєць В. М., Заблодська І. В., Кизим М. О., Коваленко М. А., Масловська Л. Ц., Сенчагов В. К., Пила В. І., Тищенко О. М., Топіха В.І., Шаститко А. Є. та ін.

Виклад основного матеріалу. Концепція TESM передбачає реалізацію системного підходу до організації та управління всіма процесами енергозбереження в усіх сферах соціально-економічної діяльності сучасного суспільства на основі всеосяжного обліку стратегічних інтересів всіх споживачів, транспортувальників і виробників паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), а також відображає необхідність зниження негативного впливу всіх підприємств учасників ланцюга поставок ПЕР на навколишнє природне середовище (НПС).

Концепція TESM реалізується на основі використання наступних принципів: співпричетність; безпека; взаємозамінність ресурсів; ефективність; екологічність;. баланс інтересів; інноваційність; стійкість; комплексність; відповідальність; інтернаціональність; конкретність і результативність. На рис. 1 показано взаємозв'язок основних напрямів і методів реалізації процесів енергозбереження з міжнародними документами у сфері підвищення енергоефективності та охорони НПС.

Рис. 1. Взаємозв'язок напрямків і методів енергозбереження з міжнародними документами у сфері підвищення енергоефективності та охорони НПС

Необхідний ієрархічний метод стратегічного управління енергозбереженням у регіоні на основі формування промислово-енергетичних кластерів (ПЕК) і використання трирівневої системи стратегій соціально-економічного розвитку регіону, що включає територіальні, функціональні та оперативні стратегії. Функціональні стратегії визначають розвиток окремих сфер економіки і галузей промисловості (рис. 2). Оперативні стратегії розвитку регіону являють собою детально розробляєми на рік плани заходів поетапної реалізації основних напрямів діяльності з територіальними і функціональними стратегіями.

Рис. 2. Блок-схема ієрархічного методу стратегічного управління енергозбереженням в регіонах

На основі функціональної стратегії розвитку регіону в галузі енергетики з набору стратегій вибирається регіональна енергетична стратегія, яка включає генеруючу, розподільну (передавальну) і призначену для користувача складові. Генеруючі стратегії - це стратегії регіону в галузі виробництва різних видів ПЕР, розподільні (передавальні) - стратегії в області передачі і розподілу. Користувальницькі стратегії визначають обсяги та структуру споживання різних видів ПЕР в регіоні. У таблиці 1 представлені генеруючі, передавальні і користувальницькі регіональні складові енергетичних стратегій.

Після розробки енергетичної стратегії регіону та її складових формуються регіональні стратегії забезпечення енергозбереження: кластерні (для регіональних ПЕК); виробничі (для окремих галузей промисловості та промислових кластерів); споживчі та природоохоронні (для окремих промислових підприємств).

стратегічний енергозбереження управління

Таблиця 1. Основні цілі та завдання генеруючих, передавальних і користувальницьких стратегій як складових енергетичної стратегії регіону

Під регіональним ПЕК розуміється різновид латерального територіального промислового кластеру, що включає взаємопов'язану сукупність підприємств виробників і споживачів ПЕР, а також підприємств, що реалізують передачу і розподіл енергії, пов'язаних спільними потоками ПЕР, що дозволяє забезпечити підвищення економічної ефективності використання ПЕР за рахунок ефекту масштабу і зниження логістичних витрат; виробничої кооперації, а також виконання спільних проектів та організації інноваційної інфраструктури в галузі енергозбереження. [2]

Можна запропонувати наступні види кластерів ПЕК.

1. Генеруючі кластери - різновид територіальних промислових технологічних кластерів, що об'єднують виробників різних видів ПЕР, що забезпечують ефект на основі координації функціонування об'єктів видобутку і генерації ПЕР.

2. Виробничо-енергетичні кластери - кластери, що включають промислові підприємства різних видів, розташовані на території регіону і вхідні до логістичного ланцюга поставок ПЕР.

3. Вертикально-інтегровані енергетичні кластери об'єднують промислові та енергетичні підприємства, розташовані на території регіону і формуючі ланцюг створення цінності кінцевої промислової продукції.

4. Горизонтальні енергетичні кластери формуються в регіонах, для яких характерна наявність регіональних промислових кластерів функціонально-галузевого типу, що використовують ПЕР з різних джерел, включаючи ВДЕ.

5. Комбіновані енергетичні кластери - це різновид генеруючих кластерів, які забезпечують виробництво ПЕР одного типу, а також мають багатоканальну інфраструктуру передачі та транспортування ПЕР. Зазвичай формуються за участю АЕС, ГЕС та інших великих підприємств енергетики.

6. Зекупераційні енергетичні кластери - це різновид виробничо-енергетичних кластерів, що забезпечують використання вторинних ПЕР і відходів у промисловості та енергетиці регіону.

7. Інноваційні енергетичні кластери включають інноваційну інфраструктуру, яка забезпечує розробку, впровадження та поширення інновацій, в т.ч. розширюють можливості використання ВДЕ.

8. Інфраструктурно-транспортні енергетичні кластери об'єднують підприємства, що забезпечують передачу ПЕР через територію регіону.

Організаційно-функціональний метод реалізації стратегії енергозбереження в промисловості характеризується наявністю державного та регіонального взаємопов'язаних рівнів управління енергозбереженням в РПК, а також науково-обгрунтованої структури регіональної стратегії енергозбереження з урахуванням необхідності її інтеграції в комплексні стратегії соціально-економічного розвитку регіону, орієнтовані на досягнення цільових показників ефективності та результативності, наведених у таблиці 2.

Таблиця 2. Цільові показники регіональної стратегії енергозбереження

Необхідна раціональна система розподілу повноважень, предметів відання та відповідальності державних, регіональних органів влади при розробці та реалізації стратегій енергозбереження на всіх етапах стратегічного управління енергозбереженням: формування та проведення державної політики в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності; її інформаційне забезпечення; затвердження стратегічних та оперативних цілей енергозбереження, в т.ч. нормативів енергоефективності; розробка системи стимулювання, в т.ч. визначення розмірів бюджетних асигнувань за економію ПЕР бюджетними установами; розробка заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності; моніторинг; контролінг та енергоаудит; оцінка ефективності заходів з енергозбереження та їх коригування. [3] У таблиці 3 наведена характеристика системи стимулюючих заходів в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності як інструменту реалізації стратегії енергозбереження в РПК.

стратегічний енергозбереження управління

Таблиця 3. Характеристика системи стимулюючих заходів в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності

На рис. 3 показано місце прогнозного регіонального паливно-енергетичного балансу (РПЕБ) в стратегії соціально-економічного розвитку регіону, а також регіональної енергетичної стратегії та стратегії енергозбереження регіону.

Рис. 3. Прогнозний РПЕБ як компонент стратегії розвитку регіону, регіональної енергетичної стратегії та стратегії енергозбереження

стратегічний енергозбереження управління

Структура РПЕБ враховує ступінь доступності ПЕР для промисловості регіонів, а також вплив їх виробництва та використання на НПС. Відзначимо, що при складанні РПЕБ для визначення ціни придбання ПЕР в інших регіонах необхідно враховувати додаткові витрати на можливу заміну в ланцюзі постачань ПЕР.

Блок-схема запропонованої методики складання РПЕБ за принципом «знизу-вгору» наведена на рис. 4. Перевагою запропонованої методики є наявність чіткого взаємозв'язку і звітних, і прогнозних ПЕБ регіонів зі стратегіями їх соціально-економічного розвитку, яка досягається за рахунок того, що початкові варіанти прогнозних РПЕБ формуються не на державному, а на регіональному рівнях.

Висновок. Слід зазначити, що завдання раціоналізації використання ПЕР в регіонах на основі запропонованої методики може бути вирішене шляхом перегляду і оптимізації напрямів та обсягів міжрегіональних потоків ПЕР. Даний підхід передбачає аналіз при складанні прогнозних ПЕБ динаміки зміни цін на ПЕР, вироблених (видобуваємих) в регіоні і поза його з урахуванням логістичних витрат. Для того, щоб на практиці врахувати ціновий фактор, регіони повинні представляти в своїх орієнтовних прогнозних РПЕБ (як однопродуктові, так і зведені) дані по собівартість внутрішнього виробництва (видобутку) кожного виду ПЕР, а також відомості за кінцевими відпускними цінами з різних видів ПЕР.

Рис. 4. Блок схема пропонованої процедури складання РПЕБ країни та регіонів «знизу-вгору»

Список використаних джерел

стратегічний енергозбереження управління

1. Фрай К. Экология или энергетическая безопасность - что важнее? (если бы Маслоу занимался проблемами энергетики) / К. Фрай // Вопросы экономики. - 2006. - № 4. - С. 104-113.

2. Храмов Р. А. Стратегические нефтяные запасы / Р. А. Храмов, Э. М. Халимов // Геология нефти и газа. - 2005. - № 5. - С. 49-54.

3. Яковенко Л. І. Світовий досвід розробки програм енергозбереження / Л. І. Яковенко, О. С. Максименко // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 255: В 9 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009р. - С. 388-398.

Размещено на Allbest.ru