Оцінка сучасного рівня ефективності виробництва насіння ріпаку в сільськогосподарських підприємствах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка сучасного рівня ефективності виробництва насіння ріпаку в сільськогосподарських підприємствах України

Ріпак - важлива культура сільського господарства, цінність якої визначається великою різноманітністю її корисних властивостей та широким спектром застосування у багатьох галузях АПК. При переробці насіння цієї культури одержується олія, яка може використовуватись для споживання у натуральному вигляді або як сировина для переробної промисловості. Технічну ріпакову олію використовують у виробництві біодизелю. Побічний продукт переробки - ріпаковий шрот (макуха) - володіє дуже цінними кормовими якостями. Враховуючи сказане, розвиток ріпаківництва є стратегічно важливим напрямом національної економіки як з точки зору продовольчої безпеки, так і в частині вирішення окремих енергетичних та екологічних питань. Тому проблема ефективності виробництва досліджуваної олійної культури набуває посиленої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що питанням ефективного виробництва насіння ріпаку, приділяється належна увага з боку вітчизняних науковців. Так, вагомі напрацювання в цьому напрямі здійснили С.М. Дишлюк, А.В. Дубель, Н.М. Міщенко, Б.П. Оверченко, В.М. Олійник, В.С. Уланчук, А.В. Фаїзов, Г.В. Яворова та інші [1-7]. Однак, незважаючи на численні дослідження, окреслена проблематика не втрачає своєї значимості та потребує подальшого вивчення.

Мета статті - здійснити оцінку рівня ефективності виробництва насіння ріпаку в сільськогосподарських підприємствах України.

Ефективність розвитку будь-якої галузі, в тому числі і ріпаківництва, значною мірою визначається масштабами виробництва (рис. 1). Згідно офіційних даних державної статистики основні виробничі показники досліджуваної олійної культури були найвищими у 2008 році - 2872,8 тис. тонн, що забезпечувалося за рахунок рекордного розміру зібраної площі (1379,6 тис. га). В цілому макроекономічний аналіз обсягів виробництва насіння ріпаку у сільськогосподарських підприємствах України протягом 2004-2011 рр. дозволив виділити два періоди: перший (2004-2008 рр.) характеризувався перманентним зростання як посівних площ, так і валових зборів досліджуваної культури, для другого періоду (2009-2011 рр.) була властива зворотна тенденція, яку можна пояснити загальною кризовою ситуацією як в економіці нашої держави, так і нестабільною ситуацією у світі.

ріпак собівартість рентабельність сільськогосподарський

Динаміка основних виробничих показників ріпаку в Україні

За результатами вирівнювання динамічного ряду посівних площ ріпаку (2004-2011 рр.) можна говорити про їх щорічне зростання в середньому на 130 тис. га. В свою чергу, річний темп зростання валового збору склав близько 245 тис. тонн. Таким чином, з проведеного аналізу випливає, що виробництво насіння ріпаку в нашій державі відбувається переважно за допомогою екстенсивного методу господарювання. З метою подальшого аналізу звернемося до даних табл. 1.

ріпак собівартість рентабельність сільськогосподарський

Таблиця 1. Тенденції зміни ефективності виробництва насіння ріпаку в Україні

Як бачимо, протягом останніх років рівень урожайності ріпаку мав тенденцію до поступового зниження. Так, його середнє значення по Україні скоротилося з 20,8 ц/га в 2008 році до 17,0-17,3 ц/га в останніх роках дослідження. Така ситуація з рівнем технологічної ефективності в поєднанні з традиційним щорічним подорожчанням виробничих факторів очікувано призвела до стрибкоподібного зростання як виробничої, так і повної собівартості (в 2011 році їх значення зросли порівняно з 2008 роком відповідно в 2,3 та 2,2 рази). Переходячи безпосередньо до аналізу економічної ефективності варто відмітити, що загалом негативний стан справ, що склався довкола вирощування ріпаку в 2011 році рятує різке підвищення реалізаційних цін на 42,0% порівняно з 2010 роком, в той час як виробнича та повна собівартість зросли на 30,4 та 36,1%. Все це дозволило в 2011 році отримати найвищий прибуток з розрахунку на 1 ц насіння (101,14 грн), проте рівень рентабельності, хоч і перевершив результати 2009 і 2010 років, все ж таки значно відставав від досягнутого в 2008 значення та становив 32,1%. На нашу думку, існуюча ситуація ще раз доводить вірність твердження, що основу економічної ефективності необхідно закладати всередині підприємства за рахунок важелів на які воно має прямий вплив (витрати, собівартість), а не покладатись лише на ринок та сприятливу цінову ситуацію. В процесі аналізу необхідно також вказати на ще одну цікаву закономірність: в 2011 році відбулось досить помітне зниження рівня товарності до 82,3%. Вважаємо, що цей факт прямо пов'язаний зі зростанням цін. Адже за їх відчутним підвищенням криється посилення вимог до якості та походження вирощеного насіння цієї олійної культури, пов'язане з коригуванням політики Євросоюзу в частині виробництва біопалива.

Вважаємо, що при дослідженні аспектів ефективного виробництва насіння ріпаку підвищеної уваги заслуговують питання складу та структури його собівартості (табл. 2). Як вже раніше відмічалося, розмір виробничої собівартості 1 ц ріпаку протягом аналізованого періоду постійно зростав. При цьому в 2011 році його значення порівняно з 2008 роком зросло більш ніж в два рази та становило 252,56 грн. Зазначимо, що поглиблений аналіз структури витрат дав змогу констатувати наступне: близько 70% припадає на матеріальні витрати, до 7% належить витратам на оплату праці, трохи менше (майже 6%) - складає частка амортизації, решта - за іншими прямими та загальновиробничими витратами. Таким чином, лідируючі позиції належать безпосередньо матеріальним витратам, серед яких домінують витрати на мінеральні добрива (до 30%), нафтопродукти (в межах 10-15%) та насіння (близько 10%).

Таблиця 2. Динаміка виробничої собівартості 1 ц ріпаку в розрізі статей витрат у сільськогосподарських підприємствах України

Для більш повної оцінки рівня економічної ефективності виробництва досліджуваної культури здійснимо поглиблене дослідження її рентабельності (збитковості). Результати аналізу засвідчили існування певних відмінностей (табл. 3). Так, за наслідками господарювання 2011 року 20,8% або 475 ріпакосіючих агроформувань при вирощуванні досліджуваної культури не отримали прибутку. Відмітимо, що у 55 господарств рівень збитковості був дуже високим та становив в середньому близько - 60,6%. В свою чергу, переважна більшість досліджуваних підприємств - 1808 одиниць (близько 80%) - за результатами вирощування ріпаку отримали прибуток. При цьому 52,4% прибуткових господарств мали рентабельність в межах 0-50%, у ще майже 26% господарств величина досліджуваного показника коливалася від 50,1 до 100,0%. Заслуговує на увагу і те, що близько 11,4% прибуткових підприємств продемонстрували катастрофічно високий рівень рентабельності, розмір якого перевищував відмітку в 150% що істотно переважало значення відповідного показника для прибуткових підприємств.

Таблиця 3. Диференціація сільськогосподарських підприємств України за рівнем рентабельності (збитковості) виробництва насіння ріпаку (2011 р.)

Результати проведеного групування сільськогосподарських підприємств України за рівнем рентабельності ріпаку показали, що високий його розмір був нерозривно пов'язаний з найбільшими величинами урожайності досліджуваної культури. При цьому рівень урожайності у найзбитковіших господарств становив 9,4 ц/га, в той час як у найбільш прибуткових підприємств її середній розмір перевищував 20 ц/га. Слід також зауважити, що високий рівень рентабельності був характерний для підприємств з найменшими виробничими витратами. При цьому, якщо для збиткових підприємств їх рівень в середньому становив близько 4527 грн/га, то для агроформувань останніх груп його значення не перевищувало і 3000 грн/га. Зазначене в цілому призвело до того, що господарства з максимальною рентабельністю мали найменшу величину повної собівартості 1 ц озимого ріпаку (134,92 грн/ц), яка дозволила отримати рекордні значення прибутку в розрахунку на гектар (знаходились в межах 4545 - 5597 грн/га).

За результатами проведеного дослідження встановлено, що при виробництві насіння ріпаку в переважній більшості домінує екстенсивний тип господарювання. При цьому загальний рівень ефективності в цілому по галузі є досить високим. Поряд з цим існує чимало підприємств, які потребують покращення економічного стану у справі вирощування насіння досліджуваної культури. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаємо в розробці заходів, спрямованих на зниження собівартості при одночасному підвищенні рівня технологічної ефективності ріпаку.

Список використаних джерел

1. Дишлюк С.М. Економічні аспекти виробництва ріпаку як стратегічної культури енергетичного сектору Росії та України / С.М Дишлюк // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №9. - С. 49-58.

2. Дубель А.В. Особливості та економічна ефективність вирощування ріпаку / А.В. Дубель // Інноваційна економіка. - 2009. - №4. - С. 88 - 91.

3. Оверченко Б.П. Перспективи розвитку ріпаківництва та проблеми виробництва біодизелю в Україні / Б.П. Оверченко, Н.М. Міщенко // Економіка і прогнозування. - 2007. - №3. - С. 75-98.

4. Олійник В.М. Ефективність вирощування ріпаку в регіоні / В.М. Олійник // Інноваційна економіка: всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2009. - №3. - С. 3-11.

5. Уланчук В.С Проблеми ефективного виробництва насіння ріпаку та продукції його переробки / В.С. Уланчук, С.М. Дишлюк // Економічний вісник Донбасу. - 2008. - №1. - С. 91 - 97.

6. Фаїзов А.В. Вдосконалення організаційно-економічного механізму виробництва, заготівлі, переробки та реалізації ріпаку та продуктів його переробки / А.В Фаїзов // Вісник Чернівецького торг.-екон. ін-ту КНТЕУ: Вип. ІІІ. - Чернівці: Ант Лтд, 2004. - С. 307-317.

7. Яворова Г.В. Виробництво насіння ріпаку і продуктів його переробки / Г.В. Яворова // Економіка АПК. - 2009. - №12. - С. 53 - 57.

Размещено на Allbest.ru