Вдосконалення економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПВНЗ «Європейський університет»

Кафедра економіки, обліку та аудиту

Вдосконалення економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК

аспірантка Н.В. Білошкурська

Анотація

У статті досліджено шляхи вдосконалення економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК шляхом його тактичного та стратегічного забезпечення. Тактичне забезпечення полягає у моніторингу об'єктних складових з використанням комплексного інтегрального показника оцінювання рівня економічної безпеки. Стратегічне забезпечення визначається як розробка стратегій розвитку підприємств на основі зайнятих позицій згідно тривимірної моделі, що включає в себе індекс економічної безпеки, показник внутрішнього середовища - коефіцієнт маневреності власного капіталу, та зовнішнього - ринкова вартість підприємства.

Ключові слова: індекс, економіко-організаційний механізм, економічна безпека, підприємство, АПК, тактичне забезпечення, стратегічне забезпечення.

Annotation

Ways of the economic-organized mechanism of economic security of agro-industrial complex enterprises improving are investigated in the article. It is arrived its tactical and strategic providing. The tactical providing is monitoring of objective constituents with the use of complex integrated index of economic security level. The strategic providing is development of strategies of enterprises development on the basis of the concerned positions in obedience to a three-dimensional model. This model includes the index of economic security, ratio of maneuverability of property asset (coefficient of internal environment), market value of enterprise (external environment).

Для ефективного господарювання головним є визначення цілей створення та функціонування підприємства. Тому виникає необхідність постійного дотримання економічної безпеки підприємства, як гаранта його стабільного та максимально ефективного функціонування, починаючи з моменту створення до розвитку високого потенціалу у майбутньому. Становлення економічної безпеки підприємства, як правило, відбувається шляхом формування та функціонування її механізму.

Наукові праці дослідників економічної безпеки, зокрема таких як Грунін О.А., Міщенко С.П., Зацеркляний М.М., Мельников О.Ф., Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М., Соколенко Т.М., Чорнодід І.С. здебільшого присвячені теоретичним і прикладним аспектам механізму забезпечення економічної безпеки підприємств. Теоретичні основи та потреба у функціонуванні економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств залишаються малодослідженими проблемами і потребують ґрунтовного аналізу.

Постановка задачі. Основна мета дослідження полягає у розробці дієвих шляхів удосконалення економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК Черкаської області в сучасних умовах господарювання

Результати. Удосконалення методичного забезпечення функціонування економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств полягає в розробці авторського методичного підходу щодо комплексного інтегрального показника його оцінки. На нашу думку, до такого показника доцільно поставити ряд вимог, основними з яких є:

по-перше, в основі тактичного забезпечення об'єктних складових економіко-організаційного механізму економічної безпеки досліджуваних підприємств лежить формування та впровадження оціночного інтегрального показника;

по-друге, розробка методичного підходу комплексної оцінки економічної безпеки здійснюється з урахуванням результатів по-елементного аналізу;

по-третє, побудова моделі має базуватися на реальних статистичних даних; організаційний економічний стратегічний зайнятий

по-четверте, важливою є простота методики при використанні в аналітичній роботі підприємств;

по-п'яте, пропонується універсальність у застосуванні методичного підходу для підприємств інших галузей народного господарства;

по-шосте, доцільно використати мінімальну кількість складових;

по-сьоме, оціночна методика має включати в себе показники, що відображають якомога більше аспектів виробничо-господарської діяльності підприємства;

по-восьме, результати використання методики повинні бути максимально наближеними до реального стану економічної безпеки підприємства;

по-дев'яте, така методика має бути діагностичною, тобто визначати поточний стан безпеки, на основі якого розробляються сценарії тактичного і стратегічного розвитку об'єкта діагностики тощо.

Тактичне забезпечення об'єктних складових економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств полягає у дослідженні ефективності використання ресурсного потенціалу, оцінці рівня забезпечення стійкості фінансового стану та аналізі ступеня адаптації техніко-технологічної бази підприємства до інновацій.

Ресурсну об'єктну складову економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК Черкаської області рекомендуємо формалізувати наступним чином:

(1)

де І_РСЕБ - індекс ресурсної складової економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК;

k_ФвОЗ - коефіцієнт фондовіддачі основних засобів;

k_ПрП - коефіцієнт продуктивності праці, млн. грн. / особа;

k_ФоП - коефіцієнт фондоозброєності праці, млн. грн. / особа;

k_Мв - коефіцієнт матеріаловіддачі;

k_ООбЗ - коефіцієнт оборотності оборотних засобів;

k_ЗОЗ - коефіцієнт зносу основних засобів [1, с.155-156].

Формалізація фінансової складової економічної безпеки була проведена з використанням рейтингування та кореляційно-регресійного аналізу, результатом чого стало введення у рівняння регресії 6 незалежних фінансових коефіцієнтів з 32 аналізованих наступним чином:

І_ФСЕБ = 0,037 k_ПЛ + 0,033 k_ЧОКА + 0,255 k_МВК - 0,082 k_СПВК - 0,0006 k_ЧОКР + 0,348 k_Б (2)

де І_ФСЕБ - індекс фінансової складової економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК;

k_ПЛ - коефіцієнт поточної ліквідності;

k_ЧОКА - частка оборотних коштів в активах (ставиться умова, щоб у розрахунках проводилося перетворення 1% = 1);

k_МВК - коефіцієнт маневреності власного капіталу;

k_СПВК - коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів;

k_ЧОКР - час обороту коштів у розрахунках, днів;

k_Б - коефіцієнт Бівера.

Рівень інноваційної складової економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств, на нашу думку, доцільно визначати за допомогою наступної моделі:

(3)

де І_ІСЕБ - індекс інноваційної складової економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК;

е - основа натурального логарифму;

г_L - коефіцієнт еластичності доходу за технологічним прогресом виробничої функції Тінберґена у моделі з трудовим фактором «середньорічна чисельність працівників»;

г_ФОП - коефіцієнт еластичності доходу за технологічним прогресом виробничої функції Тінберґена у моделі з трудовим фактором «річний фонд оплати праці».

Нами було також отримане критичне оціночне значення для кожного індексу об'єктних складових І_РСЕБ = І_ФСЕБ = І_ІСЕБ = 2. Тобто, якщо фактичне значення індексу менше 2, то рівень відповідної складової економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємства незадовільний, у протилежному випадку, якщо фактичне значення індексу перевищує 2, безпека підприємства перебуває на достатньому рівні.

Таким чином, комплексний інтегральний показник оцінки економіко-організаційного механізму економічної безпеки включатиме в себе індекси об'єктних складових. Нехай він носитиме назву «індекс економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств» (надалі - індекс економічної безпеки підприємств) і позначатиметься І_МЕБ. Щодо критичного (нормативного)оціночного значення запропонованого індексу, на нашу думку, найбільш прийнятним є 1. Тобто, якщо фактичне значення індексу економічної безпеки менше 1, то підприємству діагностується незадовільний рівень (стан) економічної безпеки, неефективне функціонування економіко-організаційного механізму тощо. У разі, якщо індекс перевищує 1, діагностується задовільний стан безпеки і функціонування механізму.

Для остаточного представлення кінцевої версії моделі індексу економічної безпеки підприємств необхідно здійснити його нормування шляхом ділення суми індексів об'єктних складових на 6, оскільки сума їх критичних значень складає 2 + 2 + 2 = 6.

Отже, індекс економічної безпеки підприємств (І_МЕБ) розраховується як середньозважене нормоване трьох індексів: ресурсної об'єктної складової економіко-організаційного механізму економічної безпеки (І_РСЕБ), фінансової складової (І_ФСЕБ) та інноваційної складової (І_ІСЕБ) наступним чином:

(4)

Ми вважаємо, що розроблений комплексний інтегральний індекс економічної безпеки підприємств АПК відповідає всім вимогами, які були поставлені до розробки авторського методичного підходу. Використаємо його в діагностиці стану економічної безпеки досліджуваних підприємств АПК Черкаської області з метою тактичного забезпечення об'єктних складових економіко-організаційного механізму економічної безпеки. Для цього розраховані усереднені значення за 2002-2010 рр. індексів об'єктних складових та індексу економічної безпеки за формулами 1-4 зведемо у табл. 1.

Таблиця 1. Розрахунок індексу економічної безпеки підприємств АПК Черкаської області*

Джерело: Сформовано та проведено розрахунки на основі даних річних фінансових звітів підприємств за 2002-2010 рр.

* у середньому за 2002-2010 рр.

З даних табл. 1 видно, що функціонування економіко-організаційного механізму економічної безпеки протягом 2002-2010 рр. тільки шести підприємств досліджуваної групи можна вважати ефективним, оскільки значення індексу економічної безпеки перевищило 1. Це такі підприємства як ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» (1,83), ПАТ «ПЗ ДГ «Золотоніське» (1,19), ПрАТ «Золотоношам'ясо» (1,53), ПАТ «Жашківський елеватор» (1,02), ВАТ «ТД «Драбівагропостач» (1,86), ВАТ «Корсунь-Шевченківський райагрохім» (1,41). При чому тільки у ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» всі значення індексів об'єктних складових перевищують норматив, решта підприємств відстають щонайменше за одним індексом, а ПАТ «Жашківський елеватор» - за двома.

Впритул до лідерів групи наблизилося ПрАТ УРП «Сільгосптехніка» зі значенням індексу економічної безпеки 0,93 та перевищенням нормативу за двома складовими. Щодо аутсайдерів групи, то найменше значення індексу економічної безпеки отримали ПрАТ «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» (0,58), ПАТ «Ватутінехліб» (0,57) і ПАТ «Жашківський маслозавод» (0,45).

Отже, тактичне забезпечення об'єктних складових економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств є постійним процесом моніторингу та оцінювання фактичного стану функціонування ресурсної, фінансової та інноваційної складових з використанням індексу економічної безпеки як важливого діагностичного методичного підходу. На основі результатів оцінювання приймаються тактичні рішення та розробляються сценарії (програми) їх реалізації на рівні управлінського персоналу підприємства.

Метою стратегічного забезпечення економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств є забезпечення адаптації підприємства до кон'юнктури ресурсних ринків, підвищення рівня прибутковості підприємства, відповідності техніко-технологічної бази технологічному прогресу тощо.

На нашу думку, для реалізації стратегічного забезпечення економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК Черкаської області потрібно розробити дієвий методичний підхід з використанням інструментарію стратегічного аналізу. Головним результатом стратегічного забезпечення є позиціонування досліджуваних підприємств за визначеними критеріями та формування для них стратегії розвитку економіко-організаційного механізму економічної безпеки на основі зайнятої стратегічної позиції.

Переважна більшість методик стратегічного аналізу зводиться до матричних методів (наприклад матриці І. Ансофа, М. Портера, Бостонської консалтингової групи, McKincey, Arthur D. Littleтощо). В основі стратегічних матриць лежить комбінація двох критеріїв, наприклад темп росту галузевого ринку та відносна частка ринку, як у випадку матраці Бостонської консалтингової групи. Більшість критиків матричних методів економічного аналізу наголошують на їх необ'єктивності у зв'язку з двовимірністю, оскільки позиціонування підприємств здійснюється тільки за двома показниками, а решта показників до уваги не береться. Виходом з цієї ситуації може стати розроблення тривимірної моделі з включенням третього критерію оцінки і позиціонування підприємств не за квадрантами матриці, а за об'ємами тривимірного простору.

На нашу думку, на осях тривимірної моделі стратегічного забезпечення економіко-організаційного механізму економічної безпеки доцільно відкласти показники, які б відображали внутрішній стан підприємств АПК Черкаської області, їх зв'язок із зовнішнім середовищем, а також рівень економічної безпеки. Перейдемо до відбору показників тривимірної моделі стратегічного забезпечення економічної безпеки підприємств АПК Черкаської області.

Зв'язок підприємства із зовнішнім середовищем у першу чергу формується внаслідок виходу на ринки факторів виробництва, виробленої продукції тощо. З позиції стратегічного забезпечення економічної безпеки, на нашу думку, доцільно розглядати підприємство як об'єкт ринкових відносин, тобто його вихід на фондові ринки. У зв'язку з цим в теорії та практиці фінансового менеджменту сформувався принцип ефективності функціонування бізнесу для власника - максимізація ринкової вартості підприємства [2; 3; 4; 5]. Тобто забезпечення зростання ринкової вартості підприємства є головною ціллю власника і важливим аспектом економічної безпеки - чим вищий рівень економічної безпеки, тим більша ринкова вартість підприємства і навпаки.

Ринкова вартість підприємства реагує на будь-які зміни у господарській діяльності та створює комплексне уявлення про ефективність його управління і розвиток. Розвиток, орієнтований на збільшення ринкової вартості, дає можливість підприємству посилювати конкурентні позиції, бути більш життєздатним, стійким як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Крім того, ринкова вартість підприємства виступає головним критерієм при прийнятті інвестиційних рішень як з боку власника, так і з боку зовнішнього інвестора.

Головна мета будь-якої підприємницької діяльності полягає в отриманні прибутку. Ціллю і основним показником ефективності економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств є прибуток. Якщо підприємство за підсумком звітного періоду отримало збитки, не має прибутку чи його розмір не відповідає обсягу інвестованих коштів, можна стверджувати про низьку ефективність (або неефективність) механізму економічної безпеки.

Між ринковою вартістю підприємства та його прибутком існує прямий зв'язок, тобто із зростанням обсягу прибутку, за інших рівних умов, відбувається збільшення ринкової вартості підприємства. Проте, в умовах кон'юнктурних коливань національної економіки велика кількість підприємств стає збитковою.

У зарубіжній практиці ринкова вартість підприємства розраховується як відношення прибутку до сплати процентів і податків до середньозваженої вартості капіталу, згідно моделі Модільяні-Міллера [5]. Щодо показника «середньозважена вартість капіталу», методика його обчислення потребує значного обсягу інформації, яка складає комерційну таємницю підприємства. Для спрощення можна взяти середню процентну ставку за депозитами, яка показує, скільки відсотків від вартості капіталу складе його приріст, якщо в грошових коштах розмістити на депозитному рахунку в банку суму, еквівалентну обсягу активів підприємства. Вважаємо, що в умовах вітчизняної економіки ринкову вартість підприємства доцільно обчислювати як відношення прибутку до сплати процентів і податків за рік до середньорічної процентної ставки за депозитами.

Іншою важливою умовою, що ставиться до тривимірної стратегічної моделі, є відбір показника внутрішнього середовища підприємств АПК Черкаської області. На нашу думку, даний показник повинен мати найбільший вплив на індекс економіко-організаційного механізму економічної безпеки. Для визначення впливу коефіцієнтів моделі індексу на його рівень побудуємо кореляційну матрицю (табл. 2).

Таблиця 2. Кореляційна матриця впливу показників індексу економічної безпеки підприємств АПК Черкаської області

З даних табл. 2 видно, що найбільше значення коефіцієнта парної кореляції 0,69 наявне між коефіцієнтом маневреності власного капіталу (k_МВК) та індексом економіко-організаційного механізму економічної безпеки (І_МЕБ). Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує пропорційність розміщення власних фінансових ресурсів в структурі активів підприємства і обчислюється як відношення власних оборотних засобів до власного капіталу.

Отже, для формування тривимірної моделі стратегічного забезпечення візьмемо наступні показники: ринкова вартість підприємства; коефіцієнт маневреності власного капіталу; індекс економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств.

На осі х відкладемо значення коефіцієнта маневреності власного капіталу, на осі z - ринкової вартості підприємства, на осі у - індекс економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств. Для остаточного формування стратегій розвитку економіко-організаційного механізму економічної безпеки кожного підприємства проводиться поділ простору стратегічного забезпечення на вісім сегментів (Seg) за комбінаціями відповідності критичним значенням критеріїв x_к, y_к, z_к (рис. 1).

Рис. 1. Простір стратегічного забезпечення економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств

Проведемо економічну інтерпретацію рис. 1. Наприклад, точки простору, що утворюють перший сегмент (Seg₁), знаходяться вище значення x_к осі х, значення y_к осі у та z_к осі z. Таким чином, критичні значення показників утворюють наступні обмеження для 8 сегментів:

;

;

;

;

;

;

;

(5)

Критичні значення показників визначаються наступним чином:

- для індексу економічної безпеки - 1 (див. табл. 1);

- для коефіцієнта маневреності власного капіталу - 0,1 згідно [6];

- для ринкової вартості або середнє у досліджуваній групі, або індивідуально для кожного підприємства шляхом порівняння ринкової вартості з обсягом сукупних активів (у нашому випадку це зробити неможливо).

За кожним сегментом проводиться позиціонування підприємств. На основі визначеної стратегічної позиції для кожного підприємства розробляється відповідна стратегія розвитку.

У табл. 3 зведемо значення показників тривимірної моделі стратегічного забезпечення механізму економічної безпеки.

Таблиця 3. Показники тривимірної моделі стратегічного забезпечення економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК Черкаської області*

Джерело: Сформовано та проведено розрахунки на основі даних річних фінансових звітів підприємств за 2002-2010 рр.

* у середньому за 2002-2010 рр.

Зобразимо графічно дані табл. 3. На осі х відкладемо значення коефіцієнта маневреності власного капіталу, на осі z - ринкової вартості підприємства, на осі у - індекс економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств (рис. 2).

Рис. 2. Позиціонування підприємств АПК Черкаської області за індексом економіко-організаційного механізму економічної безпеки

На основі результатів моделювання стратегічного забезпечення економіко-організаційного механізму економічної безпеки досліджуваних підприємств АПК Черкаської області, наведених на рис. 2, проводиться їх позиціонування за трьома критеріями - індексом економічної безпеки, ринковою вартістю та коефіцієнтом маневреності власного капіталу.

Остаточні результати позиціонування досліджуваних підприємств за об'ємами простору стратегічного забезпечення економіко-організаційного механізму економічної безпеки наступні:

- за відповідністю критичних значень критеріям тривимірної моделі в сегмент потрапила точка з координатами (9181,80, 0,31, 1,19), що відповідає позиції ПАТ «ПЗ ДГ «Золотоніське»;

- сегмент містить стратегічні позиції 6 підприємств: ТДВ «Пальмірацукор», ПАТ «Ватутінехліб», ВАТ «Чорнобаївський завод продтоварів», ТДВ «Уманьпиво», ВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», ПрАТ «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів»;

- сегмент включає позиції 4 підприємств: ВАТ «Лебединський насіннєвий завод», ПАТ «Жашківський елеватор», ВАТ «ТД «Драбівагропостач», ВАТ «Корсунь-Шевченківський райагрохім»;

- до сегменту потрапили позиції двох підприємств: ТДВ «Русь» і ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня»;

- до сегменту ввійшла позиція ПАТ «Жашківський маслозавод»;

- до сегменту - ПрАТ «Золотоношам'ясо»;

- до сегменту - ПрАТ УРП «Сільгосптехніка»;

- до сегменту не потрапило жодне підприємство.

Висновки

Отже, використання тривимірної моделі стратегічного забезпечення економіко-організаційного механізму економічної безпеки дозволило провести позиціонування досліджуваних підприємств АПК. На основі зайнятих позицій, шляхом потрапляння до одного з 8 сегментів, для кожного підприємства розробляється відповідна стратегія розвитку, що є основою подальших досліджень з даної теми.

Список використаних джерел

1. Білошкурська Н.В. Формування індексу ресурсної складової економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств АПК Черкаської області / Н.В. Білошкурська // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. - Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2011. - Вип. IV(44). - Економічні науки. - С. 154-158.

2. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент. Полный курс : в 2-х т. / Ю. Бригхем, Л. Гапенски ; пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева. - СПб. : Экономическая школа, 1997. - Т. 1. - 1997. - ХХХ+497 с.

3. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент. Полный курс : в 2-х т. / Ю. Бригхем, Л. Гапенски ; Пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева. - СПб. : Экономическая школа, 1997. - Т. 2. - 1997. - 669 с.

4. Ченг Ф. Ли. Финансы корпораций: теория, методы и практика / Ченг Ф. Ли, Джозеф И. Финнерти. ; пер. с англ. - М. : ИНФРА-М, 2000. - ХVІІІ, 686 с.

5. Modigliani F. Taxes and the Cost of Capital: A Correction / Modigliani F., Miller M. H. // American Economic Review. - 1963. - June. - P. 433-443.

6. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства / Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1361 від 26 жовтня 2010 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.me.gov.ua. - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru