Організаційно-економічна основа визначення моменту утворення незавершеного виробництва на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТУ УТВОРЕННЯ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC BASIS OF DETERMINATION OF THE MOMENT OF FORMATION OF A WORK IN PROGRESS AT THE ENTERPRISE

В. П. Кукоба,

д.е.н., професор кафедри економіки підприємств,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

В статті обґрунтовано необхідність врахування при визначенні обсягу незавершеного виробництва всіх заготівельних витрат підприємства. Сформульоване нове тлумачення терміну «незавершене виробництво». Надані рекомендації щодо встановлення моментів початку і закінчення виробничого циклу на підприємстві.

Ключові слова: незавершене виробництво, затрати, виробничий цикл, заготівельна стадія.

виробництво незавершений підприємство

In that article need of the account is proved when scoping a work in progress of all procuring expenses of the enterprise. New interpretation of the term "work in progress" is formulated. Recommendations about definition of the moments of the beginning and the termination of a production cycle at the enterprise are made.

Key words: work in progress, expenses, production cycle, procuring stage.

ВСТУП

Поступове повернення підприємств України до масштабного промислового виробництва в умовах жорстокої конкуренції , а також за наявності ще значної частки ручної праці й довготривалих виробничих циклів, вимагає підвищення точності та обґрунтованості визначення витрат на виготовлення продукції. Це вимагає якнайшвидшого запровадження дієвих систем планування, обліку і контролю процесів формування витрат незавершеного виробництва, технологічної собівартості продукції, розроблення нових методів і прийомів оперативного впливу на параметри функціонування виробництва для вчасного та повного виконання виробничих завдань.

Проблемами всебічного обґрунтування процесів виконання виробничих завдань підприємства і визначення затрат на виробництво займалося значне число вітчизняних та зарубіжних науковців й практиків. Методи визначення витрат на виробництво останнім часом доповнені розробками А. Ільченко[8], Л. Назюти [5], В.Панасюка [16], Н. Рассулової [11], І. Романенкова [15] тощо. Особливості оцінювання рівня витрат незавершеного виробництва розглядались у роботах Т.Войтенко [2], С. Покропивного [4], В. Золотогорова [17], Н. Моісеєвої [9], П.Костюка [6].

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Поряд з цим вітчизняні машинобудівні підприємства потребують сьогодні новітнього науково обґрунтованого інструментарію щодо організації виробничих процесів на основі забезпечення оптимальності виробничих витрат у контексті визначення витрат незавершеного виробництва. Для цього доцільно уточнити моменти часу у виробничому циклі, коли починають з'являтися виробничі витрати і коли вони закінчуються. Це потребує трансформування виробничих структур; аналітичного дослідження сучасних методів оперативного управління виробництвом, розроблення комплексних підходів до заощадження витрат на незавершене виробництво за можливості маневрування черговістю запуску партій деталей у виробництво, коригування тривалості виробничого циклу, нормативного заділу деталей, постійного оновлення організаційних та технологічних умов виробництва; розробки системи показників комплексного оцінювання ефективності здійснення оперативного управління в умовах часткової або повної автоматизації виробництва.

Метою дослідження є наукове обґрунтування встановлення початкових і кінцевих виробничих дій для визначення тривалості і рівня витрат незавершеного виробництва. Об'єкт дослідження- процеси виробництва промислової продукції. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні аспекти ефективного управління виробництвом на основі оптимізації операційної діяльності підприємницьких структур.

РЕЗУЛЬТАТИ

Із значного числа проблем планування і обліку витрат підприємства найбільш невизначеною на поточний момент є проблема визначення витрат незавершеного виробництва продукції. У даний час в понятійному апараті з даного напряму існує багато точок зору щодо тлумачення поняття «незавершене виробництво». Так, фахівці з планування виробництва вважають, що «це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством і вони ще перебувають на робочих місцях або в процесі транспортування» [4]. Також вважається, що «незавершене виробництво - продукція, виготовлення якої не закінчено на даному підприємстві та, що перебуває на різних стадіях виробництва від запуску сировини й матеріалів на першу операцію до прийняття її технічним контролем або здачі замовникові; елемент оборотних коштів» [17, с. 127]. Фахівці з матеріально-технічного забезпечення виробництва і конкретно Н.К.Моісеєва розуміє незавершене виробництво, як «будь-які предмети, які ще перебувають у процесі перетворення в кінцеву продукцію» [9], а В.М.Прохоров, як «продукцію, виготовлення якої не закінчено у межах даного підприємства.» [12]. Бухгалтерське розуміння поняття «незавершене виробництво», у першу чергу, віддзеркалилося у точці зору П.А.Костюк, згідно якої «незавершене виробництво - це залишок предметів праці, оброблення яких не завершене у процесі виробництва» [6], подальше її підтвердження відбулося у національних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, згідно якого незавершеним виробництвом може бути «у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу» [13]. Нагальність вирішення проблеми визначення витрат незавершеного виробництва настільки актуальна, що здобувачка ступеня кандидата економічних наук І.В.Смірнова здійснила систематизацію тлумачень поняття «незавершене виробництво» (табл. 1).

Таблиця 1. Підходи до визначення поняття «незавершене виробництво»

Джерело: [10, с.6]

Така увага до проблеми незавершеного виробництва і така гама точок зору фахівців, щодо розуміння даного явища, викликана неузгодженістю саме у моменті виникнення такого явища як незавершене виробництво. У цьому окрім суто економічної проблеми постає саме організаційна проблема. Це не тому, що буває складно встановити суму витрат на окремий виріб, а і тому, що інколи важко встановити момент початку та закінчення шляху від необробленої сировини й первинних матеріалів до готової продукції на складі. І якщо з останнім моментом більш менш ясно - товар прийняли на складі готової продукції і він перестав бути незавершеним у виробництві, то щодо моменту початку виникнення незавершеності виготовлення товару виникає дуже багато непорозумінь. Для цього доцільно прослідкувати ланцюжок руху ресурсів підприємства при виготовленні продукції.

Згідно змін матеріальних ресурсів, що використовуються при виготовленні продукції, виробничий процес найчастіше поділяють на 3 стадії (заготівельну, обробну, складальну) [1, 7, 14]. На заготівельній стадії здійснюється виготовлення різних заготовок: виливків, штампувань, кувань тощо. Обробна стадія передбачає механічну, термічну, хімічну й інші види оброблення деталей. На стадії збирання з деталей і вузлів формуються складальні одиниці і готові вироби, їх регулюють, випробовують і пакують.

Кожна із узагальнених стадій виробництва складається із часткових процесів, що об'єднуються у закінчені етапи. Часткові процеси формуються з окремих виробничих і технологічних операцій. Серед часткових процесів у машинобудівному виробництві найчастіше виокремлюють: отримання і складування сировини, матеріалів і комплектуючих, палива й мастила; виготовлення заготовок і їхнє транспортування до робочих місць (позицій), проведення різних видів обробки, переміщення напівфабрикатів між робочими місцями (позиціями), контроль якості, зберігання на складах, збирання виробів, випробування, регулювання, фарбування, оздоблення, упакування і відправлення на склад готової продукції (рис. 1).

Рис. 1. Основні стадії і процеси виробничого циклу машинобудівного підприємства (авторська розробка)

На початку виробництва продукції (заготівельній стадії) сировина, матеріали і комплектуючі потрапляють на відповідні склади матеріально-технічного забезпечення виробництва у якості виробничих запасів, де над ними виконуються підготовчі операції - складування і зберігання, розпакування і сортування, проведення вхідного контролю якості і виготовлення заготовок тощо. Таким чином відбуваються початкові виробничі операції допоміжного характеру. Нажаль дуже багато фахівців не вважають даний етап у виробничому процесі таким, що відноситься до виробництва і не вважають моментом у часі, коли починається утворення незавершеного виробництва. А якраз саме з моменту завершення формування виробничих запасів і з початку підготовлення виробничих заділів розпочинається, на нашу думку, виробничий цикл на машинобудівному підприємстві. З цього моменту у часі слід визначати рівень витрат незавершеного виробництва оскільки, у першу чергу, вона формується з прямих матеріальних витрат - вартості запасів (сировини, матеріалів, комплектуючих і купівельних напівфабрикатів) і заробітної плати працівників заготівельного виробництва, вартості, в нашому випадку амортизації, основних засобів, за допомогою яких відбувається підготовка та формування заготовок, а також інших витрат, пов'язаних з початком виробництва продукції на підприємстві.

На обробній стадії за допомогою різних технологічних процесів отримані із заготівельних дільниць заготовки або напівфабрикати трансформуються у деталі та вузли майбутньої продукції машинобудівного підприємства. На цій же стадії деталі та комплектуючі проходять внутрішній контроль якості і складуються у черги (партії) на проміжних складах у очікуванні операцій складання виробу. Найчастіше саме обробну стадію вважають такою, що відноситься до виробничого циклу і саме початок цієї стадії вважають початком для визначення витрат незавершеного виробництва. Це тому, що саме з операцій обробної стадії найчастіше розпочинаються основні технологічні процеси виготовлення продукції на машинобудівних підприємствах, згідно діючої системи технологічного підготовлення виробництва [3]. При цьому, всі забувають, що крім основних є і допоміжні та обслуговуючі технологічні процеси виробництва продукції, які розпочинаються раніше основних і закінчуються пізніше їх. Наявні стандарти, що регламентують технологічне підготовлення виробництва, не вимагають обов'язкового розроблення документації для допоміжних і обслуговуючих технологічних процесів, тому документально підтвердити і пронормувати витрати з початкових операцій виготовлення продукції достатньо важко. Однак, у даний час вирішити цю проблему вже можливо з використанням сучасним програмних засобів, оскільки системи проектування бізнес-процесів, а також обліку діяльності підприємства дозволяють без розробки технологічних процесів забезпечення виробництва встановлювати час початку здійснення витрат на виробництво продукції, в нашому випадку, незавершеного виробництва. Тому, доцільно витрати, що здійснюються на обробній стадії виготовлення продукції поєднувати з витратами заготівельної стадії і включати у початкові витрати незавершеного виробництва.

На завершальних операціях складальної стадії відбувається збирання готового виробу, його випробування, регулювання, оздоблення і остаточна перевірка якості виготовлення. Після цього готовий продукт упаковується і переміщується на склад готової продукції, з якого може бути проданий покупцеві. Саме на операції пакування готового виробу і завершується процес його виготовлення. Нажаль ще багато практиків включає витрати на транспортування готової продукції на склад, її складування і зберігання до витрат незавершеного виробництва у якості опосередкованих витрат виробничої діяльності. Це не можна вважати вірним, оскільки процес виготовлення продукції завершився саме на операції пакування, про що вже наголошувалось.

Виходячи з вищенаведеного під незавершеним виробництвом слід розуміти, сукупність ресурсів підприємства (матеріальних, нематеріальних, трудових і фінансових), що використані або використовуються при виконанні операцій з виготовлення продукту виробництва, а також операцій з обслуговування й управління його виробництва з моменту виконання заготівельних операцій до оформлення на цій виріб документів, як на готовий продукт - товар. При цьому, витратами незавершеного виробництва є, як правило, кошти на оплату ресурсів, використаних при виготовленні продукту до моменту визнання його як товару (оформлення документів прийому на склад готової продукції або прийомо-здаточний акт виконаних робіт чи послуг). Часовим моментом для визначення початку процесу формування витрат незавершеного виробництва слід вважати найперші заготівельні операції, а завершальними - операції з передавання виробів на склад готової продукції.

ВИСНОВКИ

Точне і об'єктивне визначення моментів появи витрат на виробництво дозволяє підвищити якість розрахунків поточних виробничих витрат і обсягів незавершеного виробництва яку натуральному та і грошовому вимірниках на національних промислових підприємствах. Подальше поглиблення досліджень щодо організації виробництва у часовому аспекті дозволить сформувати необхідну і новітню методичну основу для планування і обліку витрат виробничих підприємств.

ЛІТЕРАТУРА

1. Богданов В. В. Экономика машиностроительного производства. задачи и ситуации [Текст]. Учебное пособие. / Л. И. Трусова, В. В. Богданов, В. А. Щепочкин / Ульяновск: УлГТУ, 2010. - 78 с.

2. Все об учете затрат на производственном предприятии [Текст] / Т. Войтенко, Н. Вороная. - 2-е изд., перераб. и доп. - Х. : Фактор, 2012. - 304 с.

3. ГОСТ 3.1001-2011. Межгосударственный стандарт. Единая система технологической документации. Общие положения" (введен в действие Приказом Росстандарта от 03.08.2011 N 212-ст) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.consultant.bryansk.ru/news/?act=show_news&id=364

4. Економіка підприємства [Текст] : підручник / М. Г. Грещак [та ін.] ; ред. С. Ф. Покропивний; Київський національний економічний ун-т. - 2.вид., перероб. та доп. - К. : КНЕУ, 2000. - 526 с.

5. Затраты в производственно-сбытовых логистических системах: механизм управления [Текст] / Л. Ю. Назюта [и др.] ; НАН Украины, Институт экономики промышленности. - Донецк : [б.и.], 2004. - 298 с.

6. Костюк П.А. Бухгалтерський словарь [Текст] . Мн.: Вышейшая школа, 1971. - 160 с.

7. Курочкин А. С. Организация производства: Учеб. пособие. -- К.: МАУП, 2001. -- 216 с. -

8. Методы управления затратами производства металлопродукции [Текст] / А. В. Ильченко ; НАН Украины, Институт экономики промышленности. - Донецк : [б.и.], 2006. - 72 с.

9. Моисеева Н.К. Экономические основы логистики: Учебник [Текст]. -- М.: ИНФРА-М, 2008. - 528 с.

10. Облік та розподіл витрат незавершеного виробництва: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 [Текст] / І.В. Смірнова; Кіровоград. держ. техн. ун-т. -- Кіровоград, 2001. -- 19 c.

11. Організація та методика обліку витрат на виробництво будівельної продукції [Текст] : монографія / Н. В. Рассулова, К. А. Ягмур ; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2011. - 242 с.

12. Основы логистики: учебно-методический комплекс [Текст] / сост. В.М. Прохоров. - СПб.: Изд-во СЗТУ, 2008. - 155 с.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затв. Наказом Міністерства фінансів України № 248 від 20.10.99р. // Спеціальний додаток до тижневика “Дебет-Кредит”. - 2004. - С.67.

14. Производственный процесс и основные принципы его организации / Туровец О.Г., Родионов В.Б., Бухалков М.И./ Глава из книги «Организация производства и управление предприятием», ИД «ИНФРА-М», 2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cfin.ru/management/manufact/product_process.shtml 

15. Теоретичні аспекти витрат виробництва [Текст] / І. Д. Романенков. - О. : АстроПринт, 1999. - 99 с.

16. Управління витратами виробництва [Текст] / В. М. Панасюк. - Т. : Економічна думка, 1999. - 118 с.

17. Экономический словарь [Текст] / В.Г. Золотогоров, Г.Ф. Кузнецова, М.Ю. Пасюк; Науч. ред. А.И.Горанин. - Мн.: Наука и техника, 1983. - 316 с.

Размещено на Allbest.ru