Дослідження конкурентоспроможності продукції молокоперероних підприємств та розробка шляхів її підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження конкурентоспроможності продукції молокоперероних підприємств та розробка шляхів її підвищення

Вступ

конкурентоспроможність молокопереробний стратегія

Важливість обраної теми дослідження обумовлюється необхідністю розгляду можливих змін щодо підходів ведення конкурентної боротьби за умови відкриття ринку молока та молокопродуктів України.

Сьогодні у світі відбувається перехід від індустріальної до інформаційної економіки. Прийняття обґрунтованих управлінських рішень неможливе без збирання та аналізу інформації про ринок та його суб'єктів з урахуванням специфіки різних груп товарів. Саме така інформація дозволить визначити маркетингові можливості та загрози підприємства. Дефіцит продуктів харчування на світовому та національних ринках, зміни у структурі попиту на продукти харчування та вступ України до СОТ збільшують увагу до проблем дослідження ринків продуктів харчування, до яких належать і молочні продукти. Частина з них є життєво необхідними для людини, оскільки є дієтичними та лікувально-профілактичними засобами. Це свідчить про актуальність теми статті.

Харчова промисловість є основною переробною ланкою агропромислового комплексу України. До її складу належать такі галузі, як: м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна, цукрова, і крохмале-патокова галузі. Розглянемо детальніше молокопереробну галузь.

Молочна галузь належить до провідних у харчовій та переробній промисловості та формує привабливий за обсягами виробництва ринок. Це безпосередньо пов'язано з тим, що продукція цієї галузі займає важливе місце у споживанні населення. Частка витрат на молочні продукти становить 15 % від загальних витрат на харчування. Молокопромисловий комплекс - це один із найважливіших агропромислових комплексів України. З одного боку, важелів цієї галузі є трудомісткість молочного скотарства, з іншої - необхідність забезпечення населення молочною продукцією, а молокопереробні підприємства - сировиною.

Великого значення набуває здатність утримувати та розвивати рівень конкурентоспроможності власної продукції для забезпечення можливості перспективного зростання ринкових часток в певних сегментах. Враховуючи посилення конкурентної боротьби між підприємствами галузі за обмежені сировинні ресурси, за ринки збуту, за споживачів, актуальним є вибір привабливих для розвитку видів продукції, ринкових сегментів та формування набору маркетингових конкурентних стратегій.

Теоретико-методологічні та прикладні питання розвитку конкуренції та забезпечення конкурентоспроможності на різних рівнях функціонування економічної системи розглянуті в наукових працях зарубіжних вчених:А. Сміта, Д. Рікардо, Ф. Еджуорта, Дж. Робінсона, С. Брю, Дж. Кейнса, К. Макконнелла, Дж. Мілля, Ф. Найта, М. Портера, П. Хайне, К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, Г. Азоєва, А. Юданова. Даний напрямок досліджень широко висвітлюється у працях вітчизняних науковців: Я.Б. Базилюк, Л.В. Балабанової, В.О. Василенко, І.З. Должанського, Л.Є. Довгань, О.І. Драган, Т.О. Загорної, М.П. Коржинського, М.Й. Маліка, О.А. Нужної, В.Д. Нємцова, Л.І. Піддубної, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, Г.М. Скудара, Т.І. Ткаченко, В.М. Трегобчука, В.В. Холод, Л.С. Шевченко та ін. Конкурентні відносини молокопереробних підприємств розглядаються в роботах В.І. Бойка, М.М. Ільчука, С.Р. Камілової, О.А. Козак, Т.Л. Мостенської, В.О. Пабата, М.К. Пархомця, В.П. Чагаровського та ін.

Працями цих вчених охоплено більшість проблемних завдань молочної галузі, але разом з тим, зміни середовища господарювання вимагають подальших відповідних наукових розробок. Особливої актуальності набуває необхідність розроблення підходів до забезпечення високого рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, дослідження факторів, що його формують, визначення стратегій подальшого розвитку. Викладені вище положення обумовили вибір теми роботи, мету, структуру та напрями дослідження.

Постановка проблеми:

Метою даної роботи є дослідження значення конкурентоспроможності продукції підприємства в сучасних умовах ринку. Визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції.

Для дослідження конкурентоспроможності продукції молокопереробного підприємства необхідно вирішити основні завдання:

- узагальнити теоретичні підходи до визначення конкуренції, конкурентоспроможності підприємства, організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств;

- визначити політику держави в області конкурентоспроможності молокопереробних підприємств;

- запропонувати заходи для підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.

Методологія: Теоретичною та методологічною основою наукового дослідження стали праці зарубіжних та вітчизняних науковців з економічної теорії, маркетингу, стратегічного управління, теорії конкуренції.

Результати досліджень

Виробництво сирого молока в Україні у 2007 р. дорівнювало 12262 тис. т. Зазначений показник є на 10 % менший, ніж показник 2006 р. У 2007-2009 рр. частка витрат на молочну продукцію становила 15 % від загальних витрат на харчування (четверте місце після витрат на хлібобулочні товари, м'ясні, борошняні та макаронні вироби). Кінець 2009 р. - початок 2010 р. характеризується виробництвом вузького асортименту молочної продукції багатьма заводами-перевиробниками. Особливого загострення молочний ринок зазнав у осінньо-зимовий період. Це стало результатом дефіциту кількості молочної сировини. Саме це було основним критерієм, який спричинив значний "стрибок" цін на молочні товари.

З початку березня 2010 р. сировина почала повільними темпами вивільнятись, що стало основою до розширення асортименту молочних товарів на полицях супермаркетів та магазинів України. З кінця березня 2010 р. вагому конкуренцію для підприємств молокопереробної галузі створили малі приватні підприємства, які розпочали свою діяльність шляхом безпосереднього продажу свіжовидоєного фермерського молока. Відповідно попит споживачів на цей вид молока почав зростати через те, що ціна на цей товар нижча, ніж на упаковане молоко. Саме відсутність упаковки і дозволила виробникам скоротити витрати, тому економія для кінцевого споживача в разі купування свіжовидоєного фермерського молока була істотною.

Створення таких приватних підприємств було зумовлене відсутністю будь-яких економічних зв'язків між виробником і перевиробником молока. Адже підприємства-перевиробники диктували свої умови на ринку молока. Наприкінці 2009 р. - на початку 2010 р. фірма-перевиробник закуповувала у виробника молоко вартістю 1 грн 20 коп. за літр, а відпускна ціна пастеризованого молока упакованого в поліетиленовий пакет становила мінімум 5-6 грн за літр. Отже, кінцевий споживач отримував літр молока за ціною 7 грн.

Надзвичайно важливим стримуючим аспектом розвитку ринку молочних товарів є зменшення поголів'я корів, їхня низька продуктивність та порівняно високий рівень захворюваності.

Проблема конкурентоспроможності тісно пов'язана з проблемою продуктивності, ефективності господарської діяльності. Це обумовлено тим, що зростання продуктивності праці, впровадження інновацій, управління якістю ефективна оцінка конкурентної ситуації на ринку є запорукою конкурентоспроможності продукції підприємств.

Конкурентоспроможність підприємства можна охарактеризувати [2]:

- як можливість тривалий час відстоювати власні домінуючи конкурентні позиції в галузі завдяки наявності ефективної стратегії або здатність діяти в довгостроковому періоді на ринку та одержувати при цьому прибуток, достатній для подальшого вдосконалення виробництва продукції, підтримки якості продукції на високому рівні та стимулювання працівників;

- як властивість виробничо-економічних систем (підприємств) змінювати режим функціонування конкурентних переваг в процесі збереження і розвитку або створення нових.

Молочно-сировинна база в Україні за якісними показниками далеко відстає від європейських країн. Тому наше молоко і молочна продукція не будуть мати попиту, тим більше, що оцінюється наша продукція за вмістом жиру, а не білка, як на Заході. Низька якість молока з'являється при незадовільних біологічно-санітарних умовах в первинній ланці виробництва. Наявність жиру і білку залежить від якості кормів: соковитих, грубих та концентрованих, а також біодобавок. Оптимальне їх співвідношення в раціоні - запорука одержання молока високого ґатунку[1].

Економічна конкуренція існує тільки в нерозривній єдності і взаємодії з товарним виробництвом і ринком. Як форма співіснування суперників, конкуренція об'єктивно, природно виникає на ринку й одночасно є невід'ємною умовою його функціонування та розвитку.

Конкурентоспроможність товару визначається тільки тією сукупністю властивостей, що становлять інтерес для визначеної групи покупців і забезпечує задоволення потреб. Інші характеристики і властивості продукції в увагу не приймаються. Товар з більш високого рівня може бути менш конкурентоспроможним, якщо його вартість значно підвищилася за рахунок надання товару нових властивостей, не викликаних групою споживачів, для яких він призначений. Крім того, той самий товар може бути конкурентоспроможний на внутрішньому ринку і неконкурентоспроможний на зовнішньому [3, с. 257].

Найбільше забруднюється молоко при застарілих технологіях: доїння в ручну, переливання його в брудний посуд, довгострокове зберігання його не охолодженим, тощо. Набагато чистіше воно при доїнні апаратами в закриті молокопроводи, які подають молоко в цистерни, або охолоджувачі. Саме тому якість молока і молоко продукції є критерієм їх конкурентоспроможності.

Підтримка високої конкурентоспроможності підприємства означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно становиться більш прибутковим в порівнянні з його головними конкурентами. Це пов'язано з тим, що підприємство займає міцне положення на ринку товарів і послуг і його продукція користується постійним попитом. Однак у житті він знаходиться в постійному русі та розвитку залежно від змін в умовах виробництва товарів і їхньої реалізації, що виявляється у виникненні нових, більш прогресивних технологій виробництва товарів і надання послуг, появі нових конкурентів, змінні смаків і бажань споживачів, росту чи паданні попиту на товари, що випускаються підприємством, зміні економічних умов розвитку виробництва і реалізації товарів, тощо [2, с. 328].

Конкурентоспроможність продукції залежить від ряду факторів, що визначають обсяг її реалізації на ринку. Ці фактори наведені на рис. 1.

Рис. 1.

Політика держави в області конкуренції має бути спрямована на те, щоб конкуренція могла виконувати свої функції. Принципи, які мають передбачатися :

- технічний прогрес та інновації швидко поширюються;

- підприємства мають гнучко та швидко адаптуватися до зміни умов зовнішнього середовища та до потреб споживачів.

На наш погляд, найбільш обґрунтованим є використання методу інтегральної оцінки конкурентоспроможності продукції на основі розрахунку таких груп показників:

1. Ефективності виробничої діяльності підприємства (витрати на виробництво одиниці продукції, фондовіддача, рентабельність товару, продуктивність праці);

2. Фінансового стану підприємства (коефіцієнт автономії, коефіцієнт платоспроможності);

3. Ефективності організації збуту та просування товарів (рентабельність продаж, коефіцієнт затовареності готовою продукцією, коефіцієнт ефективності реклами, коефіцієнт завантаження виробничих потужностей).

Конкурентоспроможність продукції характеризує ступінь відповідності функціональних, економічних, комерційних та інших властивостей вимогам споживачів та визначає частку ринку, яка притаманна даній продукції і перешкоджає перерозподілу ринку на користь конкурентів.

Для підвищення конкурентоспроможності продукції молокопереробного підприємства можна запропонувати такі заходи загального та спеціального характеру:

- ефективний контроль і постійне відновлення виробничої складової, застосування сучасних техніки й технологій на виробництві, використання енерго- та ресурсозберігаючих технологій;

- управління вхідними та вихідними інформаційними потоками (про стан ринку, діяльність конкурентів, потреби і бажання споживачів) для більш ефективного прийняття рішень;

- впровадження ефективної політики ресурсозабезпечення;

- контроль фінансового стану підприємства, управління інвестиціями;

- ефективне управління трудовим потенціалом підприємства, вивчення психологічних факторів і їхнього впливу на діяльність співробітників;

- розробка довгострокових і короткострокових стратегій, планування й прогнозування діяльності, поліпшення системи управління підприємством;

- вдосконалення організації виробництва і праці, методів технічного контролю, підвищення кваліфікації кадрів, дотримання технологічної і виробничої дисципліни, забезпечення загальної культури виробництва.

Висновки

В нинішніх умовах господарювання особливої актуальності набувають питання щодо підвищення конкурентоспроможності продукції молокопереробних підприємств. Основними резервами підвищення конкурентоспроможності молочного сектору України та молокопереробних підприємств є посилення концентрації виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, методів технологічного контролю, впровадження ефективної політики ресурсозабезпечення .

Література

1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика: Монографія. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996.-208 с.

2. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. - К.: Таксон, 2004. - 704 с.

3. Тошина Н. Механізми стабілізації ринку молока і молоко продукції України в умовах обмеженості ресурсів / Н.Тошин// Наука молода. - 2008. - №9. - С.48-51.

5. Електронний ресурс: http://www.ukrstat.gov.ua.

6. Електронний ресурс: http://www.apk-inform.com/oilseeds/pricedata.php.

Размещено на Allbest.ru