Врахування часового ефекту від відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності в ході реалізації інвестиційного проекту на ГЗК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВРАХУВАННЯ ЧАСОВОГО ЕФЕКТУ ВІД ВІДСТРОЧКИ НАСТАННЯ МОМЕНТУ ТЕХНІЧНОЇ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ В ХОДІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ НА ГЗК

В.Я. Нусінов

доктор економічних наук, професор,

А.Б. Ярова

кандидат економічних наук

Під час антикризового управління доцільно в якості антикризових заходів впроваджувати інвестиційні проекти, особливо на ГЗК. Це дає змогу враховувати часовий ефект від відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності при розрахунку чистого приведеного доходу, що сприяє не тільки підвищенню ефективності діяльності підприємства, але й поліпшенню його економічного стану та відстрочці можливих втрат підприємства та його власників.

Ключові слова: вплив фактора часу, метод дисконтування, інвестиційний проект, чистий приведений дохід, дефіцит фінансових ресурсів, антикризове управління, відтермінування настання моменту технічної неплатоспроможності, втрати підприємства та його власників, економічний ефект від відстрочки втрат власників.

CONSIDERING THE TIME EFFECT FROM STRICT DEFERRAL MOMENT DESIGN INSOLVENCY DURING THE IMPLEMENTATION OF INVESTMENT PROJECTS ONMOUNTAIN-CONCENTRATING ENTERPRISES

During the crisis management should be as anti-crisis measures to implement investment projects, especially in the mountain-concentrating enterprises. This allows time to consider the effect of postponing the onset time of technical insolvency in the calculation of net income reduced, which contributes not only toincrease enterprise efficiency, but also improve its economic situation and the possible deferral of losses the company and its owners.

Вступ

Врахування впливу фактора часу традиційно проводиться за допомогою методу дисконтування. В той же час здійснення інвестиційних проектів дозволяє в рамках антикризового управління дозволяє не лише отримати прибуток, а також покращити економічний стан підприємства. При цьому загальноприйняті показники ефективності інвестицій враховують лише один період часу (період здійснення інвестиційного проекту) та не враховують можливість відтермінування настання моменту технічної неплатоспроможності.

Постановка завдання

Впровадження інвестиційного проекту в рамках антикризового управління дозволяє додатковий грошовий потік, отриманий за рахунок проведення інвестиційних проектів, спрямувати на повне чи часткове погашення зобов'язань підприємства. За рахунок цього відповідно покращується фінансовий стан підприємства, а власники можуть уникнути чи відстрочити майбутні втрати. З цією метою пропонуємо показник чистого приведеного доходу відповідно скоригувати. Для цього потрібно спрогнозувати зменшення дефіциту фінансових ресурсів і визначити величину відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності за рахунок інвестиційного проекту. На заключному етапі потрібно визначити величину економічного ефекту від відстрочки втрат власників та скоригувати чистий приведений дохід на цю величину.

Результати

Одним з найпоширеніших антикризових заходів є здійснення інвестиційного проекту. В процесі оцінки ефективності інвестиційних проектів використовується показник чистого приведеного доходу (NPV). Даний показник являє собою дисконтований чистий грошовий потік, що генерується проектом, за вирахуванням суми інвестицій за проектом.

При оцінці ефективності інвестиційних проектів в умовах наближення до моменту технічної неплатоспроможності потрібно, окрім чистого приведеного доходу, враховувати величину економічного ефекту від відстрочки втрат власників. Додатковий грошовий потік, отриманий за рахунок проведення інвестиційних проектів, може бути спрямований на повне чи часткове погашення зобов'язань підприємства. За рахунок цього відповідно покращується фінансовий стан підприємства, а власники можуть уникнути чи відстрочити майбутні втрати. [1, 2, 4]. З цією метою пропонуємо показник чистого приведеного доходу відповідно скоригувати. Для цього потрібно спрогнозувати зменшення дефіциту фінансових ресурсів на величину NPV і визначити величину відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності за рахунок інвестиційного проекту (?Т). Потім пропонуємо визначити відповідну величину ефекту (Евідст) [1, 3, 4, 5]. Отриманий показник Евідст є не лише показником ефекту антикризового управління, але й у сумі з NPV може бути використаний для оцінки ефективності проекту не тільки з позицій підвищення ефективності діяльності підприємства, але й з позицій поліпшення його фінансового стану і відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності:

часовий неплатоспроможність інвестиційний

NPVповн = NPV + Евідст, (1)

де NPVповн - повний чистий приведений дохід інвестиційного проекту, грн.

Таким чином, розглянемо варіант здійснення інвестиційного проекту. Для цього використовуємо дані по проекту переозброєння і модернізації на період 15 років (2008-2022 рр.). Даний проект реально прийнятий до експлуатації на ВАТ «Центральний ГЗК». Вся інформація про зазначений інвестиційний проект отримана на офіційному сайті ВАТ «ЦГЗК» - cgzk.com.ua. Загальна сума інвестицій по проекту дорівнює 2731 млн. грн. Інвестиції планується направити на розвиток транспортної схеми кар'єрів, а також на будівництво комплексу циклічно-поточної технології. Пріоритетним напрямком є розвиток Артемівського кар'єру.

Результати розрахунку показників ефективності проекту наведені в табл.1. Розрахунок грошових потоків (кеш-фло) по інвестиційному проекту представлений у табл.2. З метою усунення впливу інфляції, розрахунок проведений у відносно стабільній валюті (доларах США). Чистий приведений дохід проекту становить 871,8 млн. грн., при досить високій ставці коефіцієнта дисконтування - 15%. Індекс прибутковості становить 1,5. Дисконтований період окупності проекту дорівнює 7 років. Внутрішня норма рентабельності становить 40%. Зазначені показники свідчать про досить високу ефективність даного інвестиційного проекту. Як зазначалося раніше, при оцінці ефективності проекту в показнику NPV необхідно додатково враховувати величину економічного ефекту від відстрочки втрат власників при настанні моменту технічної неплатоспроможності.

Таблиця 1. Показники ефективності інвестиційного проекту по ВАТ “Центральний ГЗК”

В результаті здійснення інвестиційного проекту підприємство одержить 871,8 млн. грн. або 58,1 млн. грн. у середньому за рік. Отримані кошти підприємство може направляти на погашення простроченої кредиторської заборгованості. Таким чином, величина дефіциту фінансових ресурсів може бути щорічно зменшена на 58,1 млн. грн.

На рис.1 графічно представлено відхилення лінії тренду, що характеризує дефіцит фінансових ресурсів, у бік зменшення за рахунок спрямування величини NPV, отриманої по проекту, на погашення понаднормативної кредиторської заборгованості.

Рис1. Зменшення дефіциту фінансових ресурсів при впровадженні інвестиційного проекту на ВАТ «Центральний ГЗК»

З урахуванням зазначеного скорочення дефіциту фінансових ресурсів на підставі кореляційно-регресійного аналізу визначена форма залежності дефіциту фінансових ресурсів від часу, що має високий коефіцієнт детермінації (R²=89%). Запас міцності економічного стану підприємства в одиницях часу з урахуванням інвестиційного проекту визначається з рівняння:

499,45x² + 11386x - 68458 = 645 292 (2)

Найближчий позитивний корінь даного рівняння дорівнює 28,09, тобто запас міцності економічного стану підприємства в одиницях часу становить 4,02 років (або 1468 днів). Тобто, до початку ліквідаційної процедури пройде 1683 днів, а відстрочка моменту настання технічної неплатоспроможності за рахунок інвестиційного проекту дорівнює 271 день (1683-1412) або 0,8 року.

Отже, якщо підприємство спрямує додаткові фінансові ресурси, одержані від впровадження інвестиційного проекту, на зменшення дефіциту фінансових ресурсів, відтермінування моменту настання технічної неплатоспроможності буде дорівнювати більше 0,8 року.

Таблиця 2.

Розрахунок грошового потоку інвестиційного проекту по ВАТ «Центральний ГЗК» за 2008-2022рр.

Показники економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників по інвестиційному проекту наведені в табл.3.

Як бачимо з табл.3, у першому варіанті за рахунок зміщення моменту настання технічної неплатоспроможності втрати підприємства та його власників будуть зменшені з 147 млн. грн. до 122 млн. грн., тобто на 25 млн. грн. У другому варіанті зазначений економічний ефект дорівнює 166 млн.грн. Це і є економічний ефект від відстрочки втрат власників по даному інвестиційному проекту. Це значна величина, що складає 10% дисконтованої суми інвестицій по даному проекту. Якщо зазначений ефект врахувати в NPV по інвестиційному проекту, то у другому варіанті повний NPV з урахуванням економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників у збільшиться на 19% і досягне 1038 млн.грн.

Таблиця 3.

Результати розрахунку ефекту по інвестиційному проекту по ВАТ «Центральний ГЗК»

Отже, здійснення інвестиційного проекту доцільно не лише з позицій підвищення ефективності діяльності підприємства, але й із точки зору поліпшення його економічного стану та відстрочки можливих втрат підприємства та його власників.

Висновки

Таким чином, під час оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах наближення до моменту технічної неплатоспроможності потрібно, окрім чистого приведеного доходу, враховувати величину економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників.

Література

1. Ярова А. Б. Визначення ступеня кризи в діяльності гірничо-збагачувальних підприємств з використанням графічного методу / А. Б. Ярова // Становление современной науки: матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції, Прага, 27 вересня - 5 жовтня 2008 р. - Прага: Publishing house «Education and Science» s. r. o., 2008. - Т. 3. - С. 37-40.

2. Ярова А. Б. Визначення точки фінансової катастрофи в процесі антикризового управління підприємством / А. Б. Ярова // Наука и образование без граница - 2007: матеріали ІII міжнародна науково-практичної конференції, Софія, 16-27 грудня 2007 р. - Софія: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2007. - Т. 5. - С. 42-46.

3. Ярова А. Б. Методи визначення часового ефекту антикризових заходів / А. Б. Ярова, В. Я. Нусінов // Вісник Криворізького технічного університету: збірник наукових праць. - Вип. 19.- Кривий Ріг: КТУ, 2007. - С. 257-260.

4. Ярова А. Б. Оцінка економічного ефекту в процесі антикризового управління / А. Б. Ярова // Майбутнє - аудит: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, Кривий Ріг, 7 грудня 2007 р. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. - С. 108-109.

5. Ярова А. Б. Сучасні стратегії антикризового управління на гірничорудних підприємствах / А. Б. Ярова // Економіка: проблеми теорії і практики: збірник наукових праць. - Вип. 234. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 101-110.

Размещено на Allbest.ru