Системні загрози як чинник погіршення економічної безпеки вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Системні загрози як чинник погіршення економічної безпеки вищих навчальних закладів

Денисенко М.П.

Бреус С.В.

У статті здійснено дослідження сутності і змісту категорії "загроза". Здійснено групування теоретичних підходів до її визначення. Окреслено вплив загроз на економічну безпеку вищих навчальних закладів. При цьому враховано основні тенденції на ринку праці з метою забезпечення його потреб, вимог економіки та роботодавців у висококваліфікованих фахівцях. Визначено системні форми загроз економічній безпеці вищих навчальних закладів, зокрема, з урахуванням доцільності її забезпечення.

Ключові слова: загроза, ризик, економічна безпека вищих навчальних закладів, економічна безпека держави, національна безпека.

Аннотация. В статье проведен анализ процессов обслуживания транспортных средств на КПП порта с точки зрения моделирования системы массового обслуживания. Исследованы основные показатели СМО с учетом планов дальнейшего роста грузопотоков порта. Определены ключевые требования к ПО, которое необходимо разработать, чтобы развить инфраструктуру порта до достойного уровня. Описан процесс интеграции ПО для КПП с ПО других структурных подразделений.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні аспекти забезпечення економічної безпеки ВНЗ, зокрема, з урахуванням основних тенденцій на ринку праці з метою забезпечення потреб ринку праці, вимог економіки та роботодавців у висококваліфікованих фахівцях розглядаються в наукових працях багатьох авторів [1-7]. Сутність та характеристика категорії "загроза" знайшли відображення у значній кількості наукових праць авторів [10-26].

Віддаючи належне напрацюванням науковців з проблематики дослідження, слід зазначити, що детальнішого розгляду потребують певні аспекти, пов'язані з дослідженням характеристики такої категорії, як "загроза", в контексті економічної безпеки ВНЗ, зокрема переміщених з тимчасово окупованих територій, з подальшим виокремленням системних загроз їх економічній безпеці. економічний безпека навчальний

Метою роботи є уточнення сутності і змісту категорії "загроза" та виділення системних загроз функціонуванню вищих навчальних закладів, серед яких є переміщені з тимчасово окупованих територій, з перспективою забезпечення їх економічної безпеки.

Результати дослідження. Згідно з даними Всесвітнього економічного форуму за глобальним індексом конкурентоспроможності Україна посіла у 2017-2018 роках 81 місце серед 137 країн світу (до десятки країн, як і в попередньому дослідженні, увійшли США, Сінгапур, Нідерланди, Німеччина, Гонконг, Швеція, Великобританія, Японія та Фінляндія [8]). Україна знаходиться на рівні Шрі-Ланки (85 місце), Молдови (89), Камбоджі (94), Єгипту (100). Серед п'яти країн-найближчих сусідів по рейтингу вищі місця посідають Чорногорія (77), Грузія (67), Казахстан (57), Туреччина (53) та Бахрейн (44). Проте за критерієм "вища освіта і професійна підготовка" Україна посідала у 2015-2016 роках серед 140 країн 34 місце, у 2016-2017 роках серед 138 країн - 33 місце, у 2017-2018 роках серед 137 країн - 35 місце відповідно, а за критерієм "відповідність бізнесу сучасним вимогам" протягом зазначеного періоду посідала такі місця: 91 у 2015-2016 роках, 98 у 2016-2017 роках, 90 - у 2017-2018роках. З огляду на ці дані держава ще може скласти конкуренцію провідним країнам світу, проте нарощування загроз економічній безпеці ВНЗ перешкоджає їх ефективному функціонуванню. При цьому доцільними вбачаються виділення системних форм загроз на основі дослідження їх сутності та характеристики в контексті забезпечення економічної безпеки вищих навчальних закладів й розробка адекватних сучасним умовах заходів щодо їх подолання. Об'єктивною підставою для цього можна вважати значення вищої освіти для економічного зростання України та ролі вищих навчальних закладів як провідників інновацій та центрів знань.

Незважаючи на поширене використання в науковій літературі поняття "загроза", сутність та характеристика її як категорії трактується авторами по-різному, її визначення інколи є протилежними за значенням. Зокрема, в Сучасному тлумачному словнику [9, с. 307] загроза практично ототожнюється з небезпекою і є її ймовірністю, можливістю, при цьому близькими є визначення, які наводять Д. Варнес [10], В.І. Мунтіян [11], Т.Б. Кузенко [12, с. 18], О.М. Бандурка, В.Є. Духова, К.Я. Петрова, І.М. Черв'яков [13], але без урахування ймовірнісного аспекту. З точки зору забезпечення економічної безпеки ВНЗ, оцінка якої передбачає використання економіко-статистичних методів, заслуговують на увагу трактування загрози С.П. Дубецькою [14] (згідно з ним характеристика загрози є наближеною до попередніх, але з важливою відмінністю, що загроза є потенційною реальною подією), В.М. Ячменьової [15, с. 313] (яка розглядає загрозу як наслідок збігу обставин, що не піддаються контролю), М.М. Єрмошенка [16] та А. Пекіна [17] (вони визначають загрозу як конкретну форму небезпеки). Також науковці розглядають загрозу загалом як сукупність умов і чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, що створюють небезпеку, яка може створювати ризики (З.С. Варналій [18, с. 109], Т.Г. Васильців [19, с. 26], І.І. Дідович [2о]), схожою є характеристика ризику такими авторами, як П.В. Круш, В.І. Подвігіна, Б.М. Сердюк [21, с. 609], з відмінністю, що умови і чинники, які в сукупності становлять загрозу, породжують економічну небезпеку. Деталізацію чинників, що впливають на економічну безпеку підприємства, під час трактування загрози економічній безпеці підприємства здійснює Д.В. Зеркалов [22, с. 272]. Як ознаку небезпеки розглядає Н.П. Карачина [23, с. 31], а як наслідок дії - Є.М. Рудніченко [24; 25, с. 192]. Дещо відмінною, але загальною є характеристика загрози Л. Коженьовскі [26] як потенційної причини небажаного стану.

На основі наведених визначень категорії "загроза" та її характеристик у працях різних авторів здійснено групування теоретичних підходів до її визначення (рис. 1).

На основі узагальнення наявних підходів до визначення загроз найбільш прийнятним з позиції забезпечення економічної безпеки ВНЗ є підхід, що передбачає розгляд загрози як форми небезпеки. Такі визначення наводять такі автори, як М.М. Єрмошенко [16] ("загроза - це конкретна і безпосередня форма небезпеки або сукупність негативних чинників та умов") та А. Пекін [17] ("загроза - це найбільш конкретна та безпосередня форма небезпеки або сукупність умов і факторів, які створюють небезпеку різним суб'єктам").

Враховуючи значення вищої освіти та роль вищих навчальних закладів в забезпеченні економічного зростання України, доцільно зважати на те, що ВНЗ можна розглядати як в ролі елементів соціально-економічної системи, так і в ролі суб'єктів господарювання. Заслуговують на увагу з проблематики дослідження наукові здобутки таких авторів [1-4], як Г.В. Козаченко, Г.Д. Тюлєнєв [1, с. 108], які пропонують виділяти за рівнями вертикалі національну економічну безпеку, економічну безпеку

Теоретичні підходи до визначення категорії "загроза" регіону та економічну безпеку соціально-економічних систем. Останню вони пропонують називати "екосесед" (economic security of education), відрізняючи від економічної безпеки підприємства (economic security of enterprise) [1, с. 108]). При цьому автори зазначають, що "зі змішаної позиції формування експлейнарного базису екосеседа має базуватися на такому його тлумаченні: екосесед забезпечується за рахунок створення такої структури ВНЗ, за якої створюються економічні умови, за яких виникає можливість найповнішого використання його властивостей, а ознаки і характерні риси ВНЗ, що представлені низкою параметрів, свідчать про його роль у суспільстві".

Зокрема, як зазначає В.П. Мартинюк [2], найчастіше економічну безпеку ВНЗ "розглядають з позицій ресурсного та захисного підходів - як стан вишу, в якому наявних ресурсів достатньо для запобігання, послаблення або захисту від загроз діяльності ВНЗ". Під загрозою (яка в кінцевому підсумку може бути виражена у вигляді шкоди, що характеризує зниження економічного потенціалу вишу) розуміється сукупність умов, процесів, чинників, що перешкоджають реалізації економічних інтересів ВНЗ. При цьому під час здійснення оцінки економічної безпеки ВНЗ (як і економічної безпеки держави) великого значення набувають виявлення загроз та розробка заходів щодо їх подолання. Він зазначає, що "наслідки реалізації загроз діяльності ВНЗ обов'язково відіб'ються на показниках його діяльності".

В праці [3] І.С. Стеців характеризує економічну безпеку ВНЗ як "такий стан його економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і гарантує стабільне функціонування та динамічний розвиток". При цьому вона відзначає, що "економічна безпека ВНЗ залежить від спроможності керівництва попередити та уникати можливі загрози і ліквідовувати шкідливі наслідки негативних явищ, що впливають на їхню діяльність, як суб'єкта економіки".

Такі позиції є актуальними та містять можливості для подальшого поглибленого дослідження економічної безпеки держави та економічної безпеки ВНЗ. Проте більшою мірою вони стосуються ВНЗ з позиції підвищення ефективності їх функціонування як суб'єктів економіки (господарюючих суб'єктів), проте ВНЗ також забезпечують підготовку фахівців для потреб економіки, вимог ринку праці та роботодавців, отже, вони виконують і важливу соціальну функцію, що виявляється, зокрема, в навчанні (підготовка фахівців для ринку праці), вихованні студентів як важливих членів суспільства та науковій діяльності (їх можливості адаптації під впливом науково-технічного та соціального прогресу), тобто вони виступають в сучасних умовах як провідники інновацій і центри знань. У зв'язку з цим доцільним вбачається визначення загроз їх економічній безпеці з урахуванням впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища та розробка комплексних заходів їх подолання або принаймні мінімізації негативних наслідків у результаті їх нарощування.

З точки зору дослідження уваги заслуговує визначення В.В. Коврегіна [4], який зазначає, що "під економічною безпекою ВНЗ розуміється економічна захищеність закладу освіти та інтересів його учасників від зовнішніх і внутрішніх загроз, що дає змогу надійно зберегти й ефективно використовувати для виконання своєї місії свій економічний потенціал". Таке визначення характерне для вишів, що функціонують в умовах ринкових відносин та тих ВНЗ, що зазнали певних втрат під час окупації Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей і здійснюють свою діяльність на підконтрольній території України. У цьому контексті визначення В.В. Коврегіним місії ВНЗ є актуальним (адже вищі навчальні заклади в умовах ринкових відносин виконують функції як суб'єкта економіки, так і елемента системи). Так, він пропонує розуміти "під місією ВНЗ можливість задоволення потреб населення (фізичних осіб), а також підприємств і організацій (юридичних осіб) в освітніх послугах і дослідженнях за допомогою створення й реалізації інтелектуальної продукції" [4]. В результаті належний рівень економічної безпеки ВНЗ буде досягнутий, коли будуть забезпечені потреби економіки, вимоги ринку праці та роботодавців.

При цьому важливим вбачається дослідження загроз національній безпеці та загроз системі вищої освіти, зокрема вищим начальним закладам. Так, у ст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України" [27] виділена низка загроз національним інтересам і національній безпеці України в економічній сфері. Визначені загрози [27] певною мірою характерні для ВНЗ, серед них дотичними до проблематики дослідження слід вважати такі: