Особливості експорту продукції вітчизняної харчової промисловості до ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості експорту продукції вітчизняної харчової промисловості до ЄС

Туніцька Ю.М.

кандидат економічних наук

старший викладач

Київського національного

торговельно-економічного університету

Постановка проблеми у загальному вигляді. Ратифікація у 2014 р., а згодом і набуття чинності Угоди про асоціацію України з ЄС та створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) сприяли поглибленню торговельних відносин, наближенню вітчизняної харчової промисловості до європейських стандартів та розширенню її присутності на продовольчому ринку країн - членів ЄС. Харчова промисловість України отримала відповідний вектор розвитку, додаткові переваги та певні виклики, подолання яких може стати для неї не тільки кроком до підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності, а й інструментом зміцнення економіки країни у цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості розвитку підгалузей вітчизняної харчової промисловості на різних етапах досліджували такі вчені, як: П. Борщевський, Л. Дейнеко, А. Заїнчковський, П. Купчак, Д. Крисанов, П. Осіпов, В. Прядко, М. Сичевський, Н. Скопенко, Л. Чернюк та ін. Визначенню напрямів інтеграції продовольчого сектора економіки в умовах євроінтеграційного розвитку присвячено праці В. Геєця, Т. Осташко, Л. Шинкарук, Т. Зінчук, О. Школьного та ін. Проте поглиблення процесів євроінтеграції в Україні вимагає подальшого дослідження проблем, з якими стикаються вітчизняні виробники харчової продукції під час експорту на ринки країн - членів ЄС.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є аналіз товарної структури та динаміки експорту вітчизняної продукції харчової промисловості до ЄС за 2007-2016 рр., виявлення причин гальмування процесів завоювання європейського ринку та обґрунтування шляхів їх подолання за умов функціонування ЗВТ. Виклад основного матеріалу дослідження. Впродовж останніх років Україна опинилася під впливом потужних факторів, пов'язаних із внутрішніми політичними та економічними подіями та несприятливою кон'юнктурою на основних світових ринках збуту. У результаті радикальних змін у географічній та товарній структурі зовнішньоторговельних відносин харчова промисловість стала драйвером економічного розвитку країни.

Нині товарна структура експорту харчової промисловості України диверсифікується до ЄС завдяки новій для нього продукції та поступовій переорієнтації з ринку РФ.

Однак попри свою привабливість ринок ЄС нині перебуває не в найкращій ситуації через санкції Росії проти продукції харчової промисловості ЄС, які будуть діяти до 31 грудня 2018 р. [1] і, відповідно, цей ринок є дуже чутливим і наповненим своїми внутрішніми товарами.

Частка продукції харчової промисловості в загальному експорті товарів до ЄС за досліджуваний період зросла майже в два рази і в 2016 р. становила 14,5%, а позитивне сальдо зовнішньоторговельних операцій збільшилося у сім разів і становило 871 млн. дол. США (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка та товарна структура українського експорту продукції харчової промисловості до ЄС у 2007-2016 рр.

Джерело: складено автором на основі [2]

Основними групами товарів харчової промисловості, що експортувалися до ЄС протягом 2007-2016 рр., є молоко та молочні продукти, жири та олії тваринного або рослинного походження, цукор і кондитерські вироби із цукру, продукти переробки овочів, залишки та відходи харчової промисловості. Сальдо зовнішньої торгівлі цими продуктами є позитивним.

Стрімкій динаміці експорту харчової продукції до країн ЄС сприяло введення торгових преференцій для українських підприємств із кінця квітня 2014 р., які передбачали механізм одностороннього застосування з боку ЄС положень угоди про поглиблену та всеосяжну ЗВТ, включаючи скасування або зниження ввізних мит і надання тарифних квот. Ці преференції мали на меті надання додаткової підтримки українським експортерам за умов утрати значної частини зовнішніх ринків через економічну та політичну кризу в країні.

Так, мито на 83,4% вітчизняних сільгосптоварів та товарів харчопрому було знижено до нуля, при цьому середня ставка мита для українських харчової продукції впала з 22% до 0,5%. Щодо 15,9% (33 тарифні квоти) зазначених вище товарів, зокрема до низки продуктів тваринного та рослинного походження, кількох позицій готових харчових та інших продуктів, наприклад цукор, сік, оброблені томати, етанол та цигарки, почали діяти так звані тарифні квоти, у разі перевищення яких застосовуються ставки мита, які діяли до УА.

За шість місяців 2015 р. відбулося суттєве скорочення обсягів експорту продуктів харчування до ЄС відносно першого півріччя 2014 р. - на 27,9% [3]. На це вплинуло знецінення гривні, що спричинило обмеження можливостей виробників у закупівлі імпортної сировини, обладнання та матеріалів, а також уведення в дію додаткового імпортного збору, збільшення вартості продукції і, відповідно, зниження її конкурентоспроможності на європейському ринку.

З початку 2016 р. замість режиму автономних преференцій застосовується зона вільної торгівлі (ЗВТ), яка передбачає протягом наступних десяти років поступове зниження ставок мита до нуля та лінійне розширення обсягів тарифних квот для кількох товарів із 2017 р., що дасть можливість експортувати в ЄС на 18-20% більше харчової продукції, ніж за відсутності лібералізації. У перший рік дії ЗВТ застосовуються ті самі мита, що й у рамках АТП, тому додаткових стимулів для експорту товарів харчової промисловості не було. Натомість зниження мит в Україні відбуватиметься повільніше. У 2016 р. середнє ввізне мито на європейську продукцію харчової промисловості зменшилося з з 8,6% до 5,6% [4].

Однак українські експортери харчової продукції змогли скористатися не всіма тарифними квотами в повному обсязі (табл. 2). Протягом 2015-2017 рр. Україною повною мірою використовувалися тарифні квоти переважно на сільгосппродукцію, а також на таку продукцію харчової промисловості, як цукор, м'ясо птиці, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, що давно користуються підвищеним попитом на європейському ринку та відповідають його вимогам до якості.

Таблиця 2. використання Україною тарифних квот на експорт харчової продукції в ЄС у 2016-2017 рр.

Джерело: складено на основі [5-7]

Серед основних передумов недовикористання квот виробниками харчової продукції - низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних товарів на ринках ЄС через неспроможність забезпечити вимоги європейського ринку щодо безпеки харчових продуктів, недотримання стандартів санітарних і фітосанітарних заходів, орієнтація на інші ринки, недостатній рівень внутрішнього виробництва.

Тільки у січні 2016 р. отримано дозвіл на експорт до ЄС молочної продукції й у вересні 2016 р. тарифну квоту на: вершкове масло та молочні пасти використано на 46%, сухе молоко - на 30%, оброблену продукцію з молочних вершків - на 6,49% [5]. Цього ж року розпочалося використання тарифних квот на цукрові продукти, крохмаль, оброблені продукти із цукру, оброблену продукцію із зернових тощо. Крім того, триває робота щодо отримання дозволів на експорт іншої продукції тваринного походження з України (яловичину, свинину, баранину), для якої Україна ще повинна отримати підтвердження безпечності. Через відсутність дозволів Україна не може використати відповідні квоти.

Застосування мит поза обсягами тарифних квот не стало обмежувальним фактором для експорту продукції харчової промисловості до ЄС. Тарифну квоту на харчову продукцію, щоекспортувалася до ЄС, використано в обсягах, які в 2-20 разів перевищують її обсяг, зокрема це стосується борошна.

Для частини товарів скасування мит не означає автоматичного спрощення доступу. Для ефективного експорту Україною харчової продукції на європейський ринок слід провести гармонізацію відповідних регламентів, стандартів та вимог щодо безпечності та якості продукції відповідно до вимог ЄС [8]. Найсуворішими є вимоги до продукції тваринництва. Дозвіл на експорт на європейський ринок надається після тривалої перевірки кожному підприємству індивідуально.

Нині в Україні проводиться наполеглива робота з гармонізації системи технічного регулювання якості та безпечності продукції харчової промисловості відповідно до базової моделі ЄС. На завершальному етапі реформування перебуває Національна система акредитації, що сприятиме усуненню технічних бар'єрів та спрощенню процедур перетину кордонів країн - членів ЄС та СОТ. Вимоги гармонізованих національних стандартів упроваджено у сферу діяльності підприємств продовольчого комплексу [9].

Для реалізації ключового європейського принципу контроль «від лану до столу» з вересня 2017 р. на всіх великих вітчизняних підприємствах, які виробляють харчові продукти із вмістом необроблених інгредієнтів тваринного походження, передбачено запровадження системи НАССР. Через рік вона стане обов'язковою для інших великих підприємств харчової промисловості, які спеціалізуються на виробництві продуктів без умісту необроблених інгредієнтів тваринного походження (крім малих потужностей), а з 2019 р. це стосуватиметься і дрібних підприємств [10].

У 2016 р. згідно з Угодою про Асоціацію (УА) Україна - ЄС запроваджено Сертифікат з перевезення товару EUR.1, який підтверджує преференційний характер походження товару та дає змогу застосувати до нього пільговий режим, передбачений відповідним положенням УА. Протягом 2016 р. в національним законодавством імплементовано низку законодавчих актів ЄС: вимоги до продуктів із какао та шоколаду, детальні правила до виробництва органічної продукції тваринного та рослинного походження, вимоги до організації торгівлі продуктами, отриманими з рослин.

Наступним кроком має стати імплементація нормативних актів ЄС щодо вимог до виробництва та ринку традиційних харчових продуктів, відстеження та маркування продукції з ГМО, захисту географічних зазначень і позначень походження продуктів харчування та вина [11].

Проте нестача власних коштів, обмеженість заходів державного інвестування у прискорення процесів виробництва харчових продуктів зумовлюють потребу у значних фінансових вкладеннях. Зокрема, для підготовки харчової індустрії відповідно до вимог ЄС необхідно понад 10 млрд. дол. США інвестицій для модернізації підприємств та запровадження системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР.

імплементація Угоди про асоціацію та впровадження українськими товаровиробниками вимог і стандартів ЄС щодо безпечності та якості дає не лише змогу розширити доступ до європейських ринків, а й знайти альтернативні йому ринки збуту. Найбільш перспективними на цьому етапі є ринки Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Африки. Наприклад, деякі вітчизняні виробники молочної продукції, пройшовши сертифікацію Єврокомісієї на поставки молочної продукції в ЄС, почали постачати свою продукцію до Китаю, ОАЕ, інших країн (ПАТ «Яготинський маслозавод», ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат»). Нині 85% вітчизняного борошна, що йде на екопорт, купують країни Азії [12]. Отже, сертифікат ЄС є знаком якості для виходу на ринки третіх країн.

Водночас варто враховувати більш високі ризики для ведення бізнесу у цих країнах, нижчу очікувану ціну, а також необхідність забезпечення відповідності місцевим вимогам. Так, харчові продукти, що постачаються до низки мусульманських країн, мають відповідати принципам «халяль» та мати відповідні сертифікати підтвердження.

В Україні практично відсутній вітчизняний ринок новітніх харчових технологій і відповідного устаткування, впровадження яких забезпечить вихід підприємств на європейський інноваційно-технологічний рівень. У загальному обсязі інноваційної продукції впродовж останніх років частка напоїв становила 50-70%, тоді як більш важлива для споживача продукція (м'ясна, рибна) залишилась поза інноваційним процесом [13]. Заходи державної підтримки інноваційно-технологічної модернізації виробництва та збільшення випуску інноваційної продукції є неефективними [14]. Серед перешкод на шляху забезпечення інноваційних конкурентних переваг вітчизняних виробників на ринку ЄС - зростання зношеності основних засобів за умов низького рівня капітальних вкладень у їх відтворення [15].

Проведено дієві заходи для ліквідації проблеми недостатньої інформованості підприємств харчової промисловості, у тому числі малого та середнього бізнесу, щодо умов виходу на ринки ЄС, пошуку партнерів, процедури сертифікації тощо. Для отримання цієї інформації можна звертатися до Центрів підтримки експорту при регіональних відділеннях Торгово-промислових палат (ТПП). інформаційні та консалтингові послуги будуть надавати регіональні Центри підтримки бізнесу, які створюються за підтримки програми ЄС EU4Business (усього плануються 15, уже працюють у Києві та Львові), Центр підтримки експортерів, створений за підтримки Представництва України при Європейському

Союзі. Розпочинає роботу Офіс із просування експорту, створений восени 2016 р. при МЕРТ за підтримки Western NIS EnterpriseFund (WNISEF) та громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні». При Мінагрополі- тики працює центр підтримки аграрного експорту до країн ЄС.

інформацію щодо можливостей експорту в ЄС надають: офіційний інтернет-ресурс Європейської комісії для підтримки бізнесу; спеціальний розділ на сайті Єврокомісії - про актуальний залишок квот; Enterprise Europe Network - інформаційна мережа в рамках Програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)» [16].

У результаті дії режиму вільної торгівлі з ЄС вітчизняні підприємства - експортери харчової продукції отримали дієві переваги: значне зниження або поступове скасування ставок імпортного мита на продукцію, яка не обмежена тарифними квотами; безмитний доступ у рамках установлених тарифних квот на європейські ринки деяких видів продукції.

Проте з відкриттям європейського ринку українські експортери харчової продукції не компенсували втрат від закриття російського ринку. Попри те, що ринок ЄС має високу місткість, низький ступінь ризиків та корумпованості при веденні бізнесу й високу надійність укладених угод, для нього характерна й висока насиченість та нетарифні бар'єри, які вимагають від вітчизняних підприємств значних інвестицій у модернізацію виробництва, впровадження систем контролю якості та безпечності продукції, активізації інноваційної діяльності за обмеженості внутрішніх ресурсів та іноземних інвестицій, пов'язаних здебільшого з ризиками через події на сході України.

За таких умов альтернативою для освоєння європейського ринку вітчизняними підприємствами харчової присловості є географічна диверсифікація експорту продукції за рахунок швидкозростаючих ринків Азії та Африки або орієнтація на внутрішній ринок, що має доповнюватися відповідними державними заходами щодо його зміцнення та розвитку завдяки збільшенню реальних доходів громадян, застосуванню ефективної системи продовольчого субсидування на основі найкращого світового досвіду, захисту вітчизняного виробника та відстоювання національних інтересів на подальших етапах євроінтеграції.

Література

експорт харчовий промисловість ринок

1. Російська влада продовжила дію санкцій проти України, країн Євросоюзу та США до 31 грудня 2018 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://espreso.tv/news/2017/07/05/rosiya_prodovzhyla_sankciyi_proty_yes_ssha_ta_ukrayiny.

2. Зовнішня торгівля України товарами з країнами ЄС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

3. Дейнеко Л. Можливі сценарії розвитку харчової промисловості в умовах дії режиму вільної торгівлі з ЄС / Л. Дейнеко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.voxukraine.org/2015/10/30/mozhlyvi-scenarii-rozvytky-harchovoi-promtslovosti-ua.

4. Губарь О.В. Конкурентоспроможність харчової промисловості України в умовах євроінтеграційних процесів / О.В. Губарь // Економічний вісник. - 2015. - № 4. - С. 25.

5. Стан використання тарифних квот для імпорту країнам ЄС української агропродукції на 2016-2017 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.molsouz.org.ua/novyny/588-stan-vikoristannya-tarifnikh-kvot- dlya-importu-krajinam-es-ukrajinskoji-agroproduktsiji-na-2016-2017-roki.html.

6. Практичний довідник аграрного експортера до ЄС. - Київ, Берлін, 2016. - Вип. 1. - С. 1.

7. Доповнення до Додатку 1-А Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/docs/ EA/00_Ukraine-EU_Assodation_Agreement_%28body%29.pdf.

8. Хейлієр М. Торгівля з ЄС у рамках поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю / М. Хейлієр, В. Пятницький [Електронний ресурс]. - Режим доступу: DCFTAEU_ иА%20 W.pdf.

9. Крисанов Д. На шляху до європейської моделі безпечності харчових продуктів / Д. Крисанов // Економіст. - 2016. - 15.02. - С. 21. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/11757-dmitro- krisanov-na-shlyahu-do-yevropeyskoyi-model-bezpechnost-harchovih-produktv.html.

10. У Києві відбувся VI Міжнародний форум із харчової безпеки «Управління ризиками в умовах невизначеності» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ucab.ua/ua/pres_sluzhba/novosti/u_kievi_vidbuvsya_vi_ mizhnarodniy_forum_z_kharchovoi_bezpeki_upravlinnya_rizikami_v_umovakh_neviznachenosti.

11. Трофімцева О. Безпечність та якість продуктів харчування - це спільна робота держави і бізнесу / О. Трофімцева [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minagro.gov.ua/node/23466.

12. Український харчопром диверсифікує ринки збуту // Вісник. Право знати все про податки і збори. - 2016. - № 1(1) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/uk/info/22-ukrayinskiy-kharchoprom- й^ег5гїікиуе-гіпкі^ЬиШ?І55ие=5551.

13. Крисанов Д.Ф. інноваційно-інвестиційне забезпечення та конкурентоспроможність переробно-харчового виробництва / Д.Ф. Крисанов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///C:/Users/1/Downloads/ precon_2015_4_8%20.

14. Каламан О.Б. інноваційний розвиток підприємств харчової промисловості / О.Б. Каламан // Економіка харчової промисловості. - 2014. - № 1 (21). - С. 25.

15. Маказан Є.В. інвестиційно-інноваційна діяльність підприємств харчової промисловості / Є.В. Маказан [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://revolution.allbest.ru/economy/00292316_0.html.

16. Германова О. Угода про асоціацію з ЄС - інструмент проведення життєво необхідних реформ / О. Германова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vobu.ua/ukr/analytics/interviews/item/uhoda-pro-asotsiatsiiu- z-ies-instrument-provedennia-zhyttievo-neobkhidnykh-reform.

Размещено на Allbest.ru