Сучасний стан та розвиток інноваційної діяльності в Запорізькому регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНИЙ СТАН ТА РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАПОРІЗЬКОМУ РЕГІОНІ

Анотація

У статті проаналізовано інноваційний клімат, що склався нині в Запорізькому регіоні. Наведено пропозиції та рекомендації щодо покращення інноваційної ситуації в регіоні.

Ключові слова: інновація підприємства, інноваційна діяльність, конкурентоспроможність, кредит, аналіз.

Summary

Innovative climate folded presently in Zaporizka region has been analyzed in the article. There have been represented suggestions and recommendations on the improvement of innovative situation in the region.

Key words: innovation, enterprises, innovative activity, competitiveness, credit, analysis.

Постановка проблеми

Інноваційна діяльність є складним процесом трансформації новоотриманих ідей та знань в об'єкт економічних відносин. Зрозуміло, що такий процес становить складну багаторівневу систему економічних відносин щодо «уречевлення» знань, якій властиві специфічні взаємозв'язки та закономірності. З огляду на значну, часом визначальну роль, яку інноваційні процеси відіграють в сучасній економіці, визначення та врахування цих особливостей є неодмінною умовою забезпечення ефективності економічної стратегії.

Інноваційний процес у сучасному розумінні не обмежується першою появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектної потужності нової технології. У міру розповсюдження інновація вдосконалюється, стає більш ефективною, набуває раніше не відомих споживчих властивостей. Це відкриває для неї нові сфери застосування, ринки, нових споживачів. Сукупний суспільний результат інновації є позитивним саме завдяки механізму дифузії інновацій.

Аналіз останніх досліджень

У сучасній науковій та економічній літературі проблемі активізації інноваційного процесу надається значна увага, оскільки дослідження в цій галузі є теоретичними основами для практичного застосування в реальних інноваційних програмах. Цією проблемою займалися І. Бланк, Р. Нурксе, А. Пересада, П. Рогожин, І. Міхасюк, В. Шевчук, Ю. В. Макогон, А. І. Амоша, А. Р. Вовченко.

Мета статті -- проаналізувати інноваційну діяльність в Запорізькому регіоні.

Виклад основного матеріалу

Світова практика розвитку економіки держави визначила інноваційний шлях як один із найбільш ефективних механізмів її сталого зростання та швидкого підвищення потенціалу країни. Тому обраний Україною курс постійного інноваційного розвитку економіки в подальшому має забезпечити нашій державі гідне місце на конкурентному світовому ринку товарів та послуг, призвести до зростання добробуту населення. Розвиток науки, техніки, інноваційних процесів в економіці є визначальним фактором прогресу держави.

Головною умовою втілення в життя інновації є її значення для задоволення потреб людини. Тобто кінцевий результат проекту робить його інноваційним, якщо він може задовольнити суспільно-економічні потреби людей. Слід також зазначити, що інноваційний проект буде мати успіх тільки на визначеному етапі розвитку суспільства. Таким чином, інноваційний розвиток економіки буде сприяти більш швидкому та ефективному економічному і соціальному розвитку суспільства й держави.

Одним із найважливіших чинників успішної реалізації програми інноваційного розвитку є належне фінансування інноваційних проектів та інноваційної діяльності. На сучасному етапі розвитку економіки України провідну роль в процесі забезпечення ресурсами інноваційних проектів відіграє держава. Але процес отримання коштів з бюджету для фінансування інноваційних проектів, особливо для середнього та малого бізнесу, дуже складний. Він включає в себе декілька етапів. Специфіка проведення інноваційної політики в Україні полягає у централізованій фінансовій підтримці інноваційної діяльності через систему державних бюджетних і позабюджетних установ та організацій. В умовах перехідної економіки України існує загальний дефіцит бюджетних і власних коштів підприємств на інноваційні проекти, інноваційна інфраструктура країни нерозвинена.

Серед основних недоліків державного регулювання фінансування інновацій можна виокремити такі:

1. організація фінансування органами, які підпорядковані різним державним структурам;

2. необхідність складання великого обсягу документів, що потребує використання великого штату кваліфікованих спеціалістів;

3. фінансова підтримка впровадження інновацій здійснюється тільки відповідно до загальнодержавних інноваційних пріоритетів, певного сектору підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

4. обмежений розмір фінансування (в рамках, передбачених бюджетом на відповідний рік).

Так, наприклад, фактичні витрати з державного бюджету на наукові дослідження і розробки зменшилися з 2,3 відсотка ВВП в 1990 році до 0,22 відсотка у 1999 році і підвищилися лише до 0,39 відсотка ВВП у 2003 році. Загальні витрати на наукові дослідження знизилися за цей період з 3,11 відсотка до 1,13 відсотка ВВП. Між тим Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності (крім видатків на оборону) у розмірі не менше 1,7 відсотка ВВП України [1, c. 87].

Як результат недостатнього фінансування фундаментальних та прикладних досліджень з боку держави, менше 1 % від загальної кількості створених в Україні нових зразків за своїми техніко-економічними характеристиками перевищують або на рівні кращих світових аналогів.

Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її економічного й інтелектуального потенціалу. В області зосереджені практично всі основні галузі промисловості, серед яких провідне місце посідають електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімічна промисловість. Основу промисловості регіону складають металургійний комплекс, де виробляється 17,7 % загального державного обсягу сталі, 17,5 % готового прокату, енергетичний комплекс (26,7 % електроенергії країни) та машинобудівний (51,9 % випуску легкових автомобілів) [2, c. 526].

За оцінкою всесвітньо відомої консалтингової фірми «Coopers and Lybrandt», регіон є одним із найбільш привабливих в Україні для іноземних інвесторів. У рейтингу інвестиційної привабливості країни Запорізька область посідає 4 місце. Відтак на неї припадає 6 % від загального обсягу вкладених в економіку країни інвестицій.

Найвагоміші зовнішньо-інвестиційні проекти регіону -- це пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», що належить шведській компанії «Baltic

Bevereages Holding», ЗАТ «СП «Запорізький автомобільний завод» (ЗАЗ), 50 % акцій якого володіє швейцарська компанія «Hirch and Cie», електрометалургійний комбінат «Дніпроспецсталь» -- 58 % акцій його викупила інвестиційна компанія «ING Barrings-Схід» (Європейський Союз), Запорізький алюмінієвий завод, 68,01 % акцій якого належить російському «АвтоВАЗ-інвест». Найбільші внутрішні інвестиції надійшли до Запорізького заводу феросплавів, контрольний пакет акцій якого належить компаніям, афілійованим із «Приватбанком» (Дніпропетровськ), підприємства «Запоріжкокс», контрольним пакетом акцій якого володіє «Донгорбанк» (Донецьк), Запорізького абразивного комбінату, контрольний пакет акцій якого купила компанія «Бринкфорд» (Київ).

Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення в Запорізькій області перевищує середньо-український рівень на $36,9 і дорівнює $121,9. Іноземні інвестиції вкладені в 145 підприємств краю. Великий інтерес інвесторів викликають такі галузі економіки області, як машинобудування (75,6 %), харчова промисловість (9,7 %), чорна металургія (8,5 %).

У 2011 р. інноваційною діяльністю у промисловості, спрямованою на розробку та впровадження як технологічно нових, так і значно технологічно вдосконалених продуктів і процесів, займалося 32 підприємства області, або 8,6 % загальної їх кількості, проти 37 підприємств (9,8 %) у 2010 р., 34 підприємств (9,2 %) у 2009 р.

Середньооблікова чисельність працівників науково-дослідних, проектно-конструкторських підрозділів у 2011 р. становила 3,7 тис. осіб, або 1,9 % середньооблікової чисельності штатних працівників основної діяльності. Із загальної кількості інноваційно активних підприємств 15 мали працівників понад 1 тис. осіб, 9 -- від 100 до 499 осіб, 4 -- від 500 до 999 та 3 підприємства -- від 50 до 99 осіб.

Заробітна плата на інноваційно активних підприємствах за 2011 р. спостерігалась на 1,3 % вище, ніж у промисловості та становила 1402,95 грн. Порівняно з 2010 р. заробітна плата на інноваційно активних підприємствах стрімкіше зростала (на %), ніж у промисловості (на 27,1 %).

Загалом на інноваційні роботи у 2011 р. підприємства витратили 91536,9 тис. грн., що на % менше, ніж у 2010 р. З цього обсягу витрат % було витрачено на продуктові інновації та % -- на процесові.

Більша частина інноваційних витрат припадала на придбання машин, обладнання, установок, інших основних засобів (34,9 %), на дослідження і розробки (30,6 %) та на виробниче проектування, інші види підготовки виробництва для випуску нових продуктів, упровадження нових методів їх виробництва (13,5 %).

Вагома частка, а саме 50,7 % загального обсягу витрат на створення і впровадження нововведень, припадала на підприємства машинобудування, % -- виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерного палива, 8,7 % -- металургії та оброблення металу. Найменше коштів на інноваційні роботи витратили підприємства харчової промисловості і хімічної та нафтохімічної (відповідно 1,1 % та 0,9 % загального обсягу інноваційних витрат).

В обсязі витрат на технологічні інновації витрати на придбання машин, обладнання, установок, інших основних засобів становили 34,9 % (31977,1 тис. грн.). Проте на підприємствах з виробництва інших неметалевих мінеральних виробів питома вага цих витрат становила 93,8 %, металургії та оброблення металу -- 70,9 %, хімічної та нафтохімічної промисловості -- 54,8 %.

На дослідження і розробки, які є головним фактором технологічного розвитку, підприємства витратили 27947,8 тис. грн., або 30,6 % обсягу інноваційних витрат.

Однією з ефективних форм інноваційної діяльності є використання нових технологій шляхом придбання їх в Україні та за її межами. Так, у 2011 р. придбано 11 нових технологій. З них підприємства м. Запоріжжя придбали 10 технологій, м. Бердянська -- 1. Найбільше нових технологій було придбано підприємствами машинобудування -- 72,7 % загальної кількості.

Зменшились витрати на виробниче проектування, інші види підготовки виробництва для випуску нових продуктів, упровадження нових методів їх виробництва. Якщо у 2010 р. обсяг цих витрат становив 40313,8 тис. грн., або 25,5 %, то у 2011 р. -- лише 12353,9 тис. грн. (13,5 %). Із загального обсягу витрат на виробниче проектування підприємствами легкої промисловості було витрачено 47,4 %, підприємствами машинобудування -- 44,5 %.

Питома вага витрат на маркетингові дослідження та рекламу нової продукції у загальному обсязі становила 9,0 % (8249,6 тис. грн.). Більша частина цих витрат припадає на підприємства машинобудування, які витратили 5669,2 тис. грн. (68,7 %).

Обсяг фінансування інноваційних робіт у 2011 р. становив 91536,9 тис. грн. проти 158383,2 тис. грн. у 2010 р. Витрати на нововведення за рахунок власних коштів становили 90360,5 тис. грн., або 98,7 % загального обсягу фінансування. З держбюджету кошти не виділялися.

Обсяг кредитів на розвиток інноваційної діяльності становив 1176,4 тис. грн., або 1,3 % загального обсягу реалізованої промислової продукції (у 2010 р. -- 9,5 %).

У звітному році промисловими підприємствами області було впроваджено 252 нових технологічних процеси, з них маловідхідних, процесів ресурсозбереження -- 24 (у 2010 р. -- 351 та 93 відповідно).

Протягом 2011 р. освоєно 108 найменувань нових видів продукції, з них 66 -- машин, устаткування, приладів, апаратів. Найбільше нових технологічних процесів та видів продукції впроваджено підприємствами машинобудування.

Понад 90,0 % підприємств, що займались інноваційною діяльністю, реалізовували інноваційну продукцію. Її обсяг склав 3545379,5 тис. грн., або 9,2 % загального обсягу реалізованої промислової продукції (у 2010 р. -- 9,5 %).

Більше половини загального обсягу реалізованої інноваційної продукції припадало на підприємства машинобудування (2017031,1 тис. грн., або 56,9 %).

Слід відмітити, що майже 99,0 % інноваційної продукції реалізовано підприємствами м. Запоріжжя.

Обсяг інноваційної продукції, поставленої на експорт, становив 1277381,2 тис. грн., а його частка в загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції -- 36,0 % (у 2010 р. -- 2723168,1 та 85,1 відповідно). Найбільше за межі України інноваційної продукції було реалізовано підприємствами металургії та оброблення металу (66,4 % загального обсягу) і машинобудування (32,0 %).

Обсяг реалізованої у звітному році продукції в країни СНД склав 445929,9 тис. грн. Найбільші обсяги нової продукції реалізовано за межі України підприємствами машинобудування (74,7 %).

Слід зазначити, що інноваційні процеси досить суттєво вплинули на результати діяльності промислових підприємств.

Здійснення інновацій, які виступають умовою підвищення конкурентоспроможності продукції, збереження традиційних та завоювання нових ринків збуту, підвищення ефективності виробництва, є складовою частиною промислової діяльності. У той же час інноваційна активність підприємств стримується об'єктивними та суб'єктивними труднощами. Перш за все, негативно впливали на здійснення інновацій економічні фактори: нестача власних коштів -- вказали 70,0 % промислових підприємств, великі витрати на нововведення -- 53,2 %, недостатня підтримка держави -- 38,4 %, тривалий термін окупності нововведень -- 36,5 %, високий економічний ризик -- 33,0 %. Крім того, 28,6 % підприємств зазначили, що здійсненню нововведень перешкоджали недосконалість законодавчої бази, 18,9 % -- низький платоспроможний попит на нову продукцію, 18,1 % -- несприятливість підприємств до нововведень, 11,9 % -- нестача інформації про нові технології, 9,2 % -- нестача інформації про ринки збуту, 8,1 % -- відсутність попиту на продукцію [3, с. 19].

На цей час облдержадміністрація вивчає можливості сприяння ефективному функціонуванню Запорізького інноваційного бізнес-інкубатора. Ведеться плідна співпраця з цього питання з керівництвом ДП «Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації», на базі якого створено інноваційний бізнес-інкубатор. Проводиться вивчення можливостей бізнес-інкубатора та умов надання послуг суб'єктам, які потребують повного матеріального забезпечення. Також облдержадміністрація доручила Президії Запорізької обласної Ради товариства винахідників і раціоналізаторів України розробити «Типовий стандарт підприємства», який регламентує порядок подання, розгляду та впровадження у виробництво винаходів і раціоналізаторських пропозицій, що допомагатиме приватним інноваційним підприємцям реалізовувати власні розробки.

Паралельно облдержадміністрація проводить вивчення досвіду у сфері державного управління та розвитку інноваційної інфраструктури, зокрема роботи технологічних парків, що успішно ведуть свою діяльність в інших регіонах України, та іноземних технопарків, які наведені в електронній мережі Інтернет через аналітичні матеріали та під час семінарів за участю іноземних представників урядових установ і ділових кіл. Зокрема, фахівці облдержадміністрації брали участь в обговоренні вирішення проблем інвестиційно-інноваційної діяльності та отримали аналітичні матеріали під час семінару-тренінгу з канадським експертом, спеціалістом управління агропромислового розвитку. Заплановане засідання Координаційної ради з розробки проекту регіональної інноваційної програми, на яке планується винести на затвердження положення про Координаційну раду, уточнити затверджені раніше середньострокові пріоритетні напрями інноваційного розвитку та представити на розгляд усім членам Координаційної ради проект Регіональної інноваційної програми.

Необхідно відзначити також заходи, які приймаються центральними органами влади на загальнодержавному рівні для розвитку інноваційної інфраструктури. Підготовлено та надано пропозиції щодо:

— розробки концепції створення індустріальних (промислових) парків та започаткування кількох пілотних проектів;

— визначення шляхів підтримки, у тому числі фінансової, розвитку малих та середніх інноваційних структур;

— здійснення конкретних заходів з побудови інноваційної інфраструктури в кожному з регіонів та поєднання інтелектуального потенціалу наукових установ, економічних можливостей підприємств і адміністративних можливостей місцевих органів влади, зацікавлених у розвитку інноваційного бізнесу;

— здійснення моніторингу реалізації центральними органами виконавчої влади середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня;

-- проведення моніторингу виконання інноваційних та інвестиційних проектів діючих технологічних парків, за результатами якого підготовлено пропозиції стосовно умов продовження виконання проектів та скасування тих, що виконувалися з порушенням.

Висновки

інновація запорізький регіон фінансування

Таким чином, з проведеного аналізу можна зробити такі висновки: більш активно впровадженням нововведень у виробництво займалися підприємства машинобудування (53,1 % загальної кількості інноваційно активних); у загальному обсязі витрат на технологічні інновації переважали витрати на придбання машин, обладнання, установок, інших основних фондів (34,9 %); основним джерелом фінансування технологічних інновацій, як і в попередні роки, залишаються власні кошти підприємств (98,7 %); останніми роками поступово збільшується обсяг реалізованої інноваційної продукції, більша частка якої припадала на підприємства машинобудування (56,9 %); найбільш позитивно нововведення вплинули на забезпечення відповідності сучасним правилам і стандартам (позначили 84,4 % кількості інноваційно активних підприємств) та розширення асортименту продукції (81,3 %).

Але слід зазначити, що більшість промислово потужних підприємств, які є основними споживачами інноваційної продукції, мають власні науково-дослідні установи, котрі складають суттєву конкуренцію для приватних інноваційних фірм. У той же час у зв'язку з великою вартістю НДДКР окремі підприємства відмовляються від розробок та впровадження інноваційної продукції власного виробництва, пояснюючи це зниженням їх конкурентоспроможності та недостатньою фінансовою підтримкою з боку держави. Ми враховуємо те, що існує активний ринок інновацій та інтелектуального продукту і всередині країни, і за її межами, але розробники інтелектуального продукту у своїй більшості є фахівцями в науково-технологічній сфері і не ведуть активної маркетингової політики. У більшості випадків відсутній механізм взаємодії між споживачем та виробником інноваційного продукту, і це трапляється в той час, коли менеджерська та маркетингова складові життєво важливі в розвитку не тільки окремої фірми чи компанії, але й кожної високорозвинутої країни. Тому відсутність кваліфікованого менеджменту з пошуку ринків збуту інноваційної продукції як за межами Запорізького регіону, так і за межами країни і неузгодженість у діях між усіма суб'єктами інноваційної діяльності призводить до ускладнення умов виникнення та діяльності нових інноваційних підприємств і розриву ланки ВУЗ -- НДІ -- Підприємство-виробник інноваційної продукції -- Споживач інноваційної продукції (Ідея -- НДДКР -- Виробництво інноваційної продукції), що у свою чергу призводить до зниження обсягів реалізованої інноваційної продукції.

Література

1. Україна у цифрах у 2003 році: короткий статистичний довідник / [під ред. О. Г. Осауленка]. К.: Консультант, 2004. 270 с.

2. Іванов С. М. Сучасний стан, проблеми та нові механізми фінансування інноваційних проектів: сб. науч. трудов / С. М. Іванов, В. В. Чемарєв // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Донецк: ДонНУ, 2006. С. 526-532.

3. Дослідження інвестиційно-інноваційного пріоритету розвитку Запорізької області: (проект з регіонального врядування та розвитку України № Z020640) [Електронний ресурс] / В. Назаренко. Режим доступу: http://www.rgd.org.ua.

Размещено на Allbest.ru