Значимість фондового ринку для сучасної економіки України

фондовий підприємництво фінансування інвестиційний

Постановка проблеми. На даний час, Україна переживає новітній етап розбудови соціально-політичного та економічного устрою. Вітчизняна економіка перебуває у кризовому стані, який виявляється у дисбалансі фінансового ринку, різкому зростанні курсу валют, скороченні ВВП. У першому кварталі 2014р. світові рейтингові агента понизили суверенний рейтинг України, Так, рейтингове агентство S&P знизило рейтинг за міжнародною шкалою в національній та іноземній валюті з «В+» до «В» з прогнозом «негативний», Moody's - з «В2» до «В3» з прогнозом «негативний», називаючи причинами слабку інституційну стійкість, брак зовнішньої ліквідності та негативні прогнози щодо розвитку економіки [7]. Зниження суверенного рейтингу Україні прямопропорційно впливає на можливість вітчизняних підприємств залучати кошти на міжнародних фінансових ринках. Однак українським суб'єктам господарювання необхідно обслуговувати поточні кредити й при цьому фінансувати нормальне та розширене відтворення капіталу. За таких умов, актуалізується значення механізмів залучення коштів на внутрішніх ринках. Традиційний інструмент залучення коштів у вигляді банківських кредитів наразі є практично недоступним у зв'язку з високими відсотками та значними вимогами до кредитоспроможності позичальників. Фондовий ринок, в даному випадку, стає альтернативним майданчиком для вирішення проблем залучення коштів українськими підприємствами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми формування та розвитку фондового ринку досліджували таки українські та західні економісти як В. Базилевич, М. Бурмака, О. Василик, В. Корнєєв, О. Мозговий, В. Савченко, М. Самбірський, Дж. Долан, К. Форбс та ін.

Невирішені складові загальної проблеми. Водночас в умовах глобалізації фінансових систем та відкритості вітчизняного ринку цінних паперів виникають нові можливості та загрози для розвитку фондового ринку як сектору ринку капіталу, що потребує проведення нових досліджень факторів впливу на зазначені сегменти економіки.

Формулювання цілей статі. Проаналізувати стан та тенденції розвитку фондового ринку, визначити нагальні проблеми, їх вплив на розвиток ринку капіталу та запропонувати напрямки активізації розвитку фондового ринку України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасний фондовий ринок це не просто сукупність операцій з цінними паперами, а чітко організована, багатокомпонентна, високотехнологічна система, що забезпечує оптимальні умови для реалізації інвестиційних планів суб'єктів заснованих на цінних паперах. Сьогодні в Україні організований фондовий ринок представлено 10-ма біржами, серед яких «Фондова біржа ПФТС» займає перше місце за обсягами торгів, на цей торговельний майданчик припадає 37,74% обсягів торгів, з незначним відставанням йде біржа «Перспектива» - 33,58% організованих торгів цінними паперами, третє місце займає «Українська біржа» - 26,96%. [4, c.154 ]. Останні 2,72 % обсягів торгів обслуговують ЗАТ «Українська фондова біржа», ЗАТ «Фондова біржа «Іннекс» ЗАТ «Українська Міжнародна фондова біржа», ЗАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», ЗАТ «Придніпровська фондова біржа», АТ «Київська міжнародна фондова біржа».

За останні чотирнадцять років вітчизняний фондовий ринок характеризується постійно зростаючою динамікою, так за 1997 - 2011 роки він зріс в 25 разів. До того ж, з 2009 року обсяг торгів на ринку цінних паперів став перевищувати ВВП України [10].

Активізація розвитку фондового ринку сприяла низка інституціональних та інформаційно-технічних змін. По-перше, росту торгів на фондовому ринку сприяло введення нової біржової технології - інтернет-трейдинг. Це дозволило значно збільшити участь фізичних осіб в торгах на ринку цінних паперів.

По-друге, у 2010р. Національна комісія по цінним паперам та фондовому ринку започаткувала строковий ринок деривативів, дозволивши торгівлю ф'ючерсними контрактами на індекс Української біржі. Це дозволило запровадити технології хеджування ризиків та укладання арбітражних контрактів.

Крім того, на початку 2011 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку запровадила додаткові можливості подачі адміністративних даних та інформації професійними учасниками фондового ринку - у вигляді електронних документів з накладанням електронного цифрового підпису [1]. У 2012р. відбулись структурні зміні в інституціональному устрої фондового ринку. Так у липні 2012 року парламентарії прийняли закон «Про депозитарну систему», в результаті щодо було створено Центральний депозитарій. Крім Центрального депозитарію законом передбачено поява ще одного інституту - Центрального розрахункового центру. На останній покладено функції клірингу та розрахунків на фондовому ринку, в ньому ж передбачається зберігати гроші учасників торгів. Ці зміни впливають на формування прозорої системи розрахунків на ринку цінних паперів. Однак поряд із позитивними змінами у діяльності фондового ринку залишається ще низка суттєвих проблем, які загальмовують його росту. Перша проблема полягаю у досить вузькому наборі фінансових інструментів, якими оперує фондовий ринок. Основними цінними паперами, що торгуються біржових ринках є акції та облігації (Табл.). На нашу думку, такий стан торгів говорить про страх гравців фондового ринку втратити власні заощадження внаслідок нестабільності та нерозвинутості ринку капіталів в Україні, а також це свідчить про недовіру учасників ринку до емітентів цінних паперів. Протягом досліджуваного періоду найбільша питома вага приходилася на облігації державних позик - в 2002, 2010-2012 роках, на облігації підприємств - в 20032008 роках та на акції - в 2009 році. Найменшим попитом в різні роки користувалися - деривативи (2006-2008 роках), інвестиційні сертифікати (2003-2005, 2012 роках), облігації місцевих позик (2009-2011 роках) та інші види цінних паперів (2002 рік), не враховуючи ті цінні папери, які взагалі перестали випускатися.

Таблиця 1 Структура обсягу торгівлі цінними паперами в Україні протягом 2002-2012 рр. [8]

Така ситуація є критичною з точки зору диверсифікації фінансових ризиків при інвестуванні у фінансові активи, що зменшує попит залучення та генерування додаткового капіталу суб'єктами господарювання за допомогою інструментів фондового ринку. Існуючий спектр фінансових інструментів ринку цінних паперів є надто вузьким: в обігу на організаторах торгівлі перебувають переважно акції, облігації підприємств і державні облігації, майже відсутні похідні фінансові інструменти, іпотечні цінні папери [3]. Інвестиційна якість більшості цінних паперів, що перебувають в обігу, залишається низькою через відсутність ефективного захисту прав інвесторів у цінні папери, незацікавленість потенційних інвесторів придбати цінні папери через низький рівень корпоративного управління. Проте нагальною потребою є створення нових фінансових інструментів, які вже успішно функціонують на розвинених ринках. Насамперед слід впровадити похідні інструменти на іноземні валюти, за допомогою яких інвестори зможуть страхувати валютні ризики, адже, беручи до уваги динаміку коливань валютних курсів на світових валютних ринках, виникає необхідність убезпечити себе від потенційної небезпеки, пов'язаної зі змінами курсів валют, що може призвести до збитків, які перевищать отриманий інвестиційний прибуток.

Упровадження таких нових інвестиційних продуктів, як похідні на товари, створить умови для виходу на ринок нових учасників та додаткові можливості для існуючих. Виробники зможуть страхувати очікувані зміни цін на товари і планувати майбутні витрати. Інвестори матимуть можливість здійснювати спекулятивні операції, будувати арбітражні та хеджеві моделі, інвестувати в товарні активи, що покращить диверсифікацію портфеля.

Ще однією проблемою на фондовому ринку є пріоритетність первинного ринку корпоративних цінних паперів (перевищення первинного ринку цінних паперів майже в четверо над вторинним) [9, с. 44]. Фактично це ринок емітованих цінних паперів, а не тих, що перебувають в обігу. Така тенденція підтримується за рахунок небажання інвесторів продавати цінні папери, придбані на первинному ринку цінних паперів. Цей ринок характеризується низьким рівнем обертання цінних паперів і здебільшого обслуговує процеси перерозподілу власності, на відміну від ринків розвинених країн, які забезпечують залучення інвестицій для розвитку реальної економіки [5].

Перевищення первинного ринку цінних паперів є також наслідком зміцнення взаємодії підприємств-емітентів з підприємствами-суміжниками, що набуває все більшого значення. Використання цінних паперів як інструмента установлення й закріплення господарських зв'язків майже відсутнє. Інтереси керівників підприємств зосереджені не на стимулюванні розвитку підприємства, а на розподілі прав власності на нього [2]. Ці чинники призводять до зниження рухливості акцій, оскільки їхня кількість, що вільно переходить від одного власника до іншого за допомогою фондової біржі, відносно зменшується.

Підвищенню ролі вторинного біржового ринку може сприяти організація подвійного листингу акцій тих українських підприємств, які здійснили вихід на міжнародні фондові майданчики через механізм IPO. Станом на початок 2014р. акції майже 30 провідних вітчизняних компаній, таких як харчовий гігант «Міро- новський хлібопродукт» , агрокомпанія «Кернел», промисловий концерн «Ferrexpo», девелопер «KDD Group» тощо, обертаються на міжнародних торгівельних майданчиках [6]. Найпопулярнішими біржами на яких розміщуються українські ІРО є Варшавська фондова біржа та Лондонські біржовий та позабіржовий ринки. Процедура подвійного лістингу допоможе вирішити дві проблеми відразу - виведе на біржу якісних емітентів, а відтак і західну культуру публічних компаній, що, відповідно, підвищить ліквідність українського фондового ринку в цілому. Ще одним позитивним моментом для українських інвесторів є те, що торгівля цінними паперами закордонних емітентів дозволить їм знизити свої валютні ризики. Інвестори отримають інструмент з елементом валютного хеджування. Оскільки ці акції матимуть свою ціну на закордонних майданчиках, виражену в євро або доларах, то ця ціна буде закладена в їхню вартість на українському ринку з урахуванням курсу гривня/долар або гривня/євро. Якщо ціна акцій на зарубіжному торговельному майданчику залишиться незмінною, але зміниться курсова різниця, то ціна акцій на українському ринку змінюватиметься через зміни курсу валют. Це відбуватиметься завдяки арбітражу, який проводитимуть компанії, що мають доступ як на вітчизняні, так і на іноземні торговельні майданчики.

На нашу думку, підвищенню ролі вітчизняного фондового ринку для внутрішнього залучення коштів українськими підприємствами сприяла би організація проведення внутрішніх ІРО. До переваг проведення первинного публічного розміщення акцій на українському фондовому ринку як засобу залучення капіталу слід віднести:

1) залучення довгострокових інвестицій українськими підприємствами у гривні;

2) відсутність відтоку капіталу на виплату відсотків (на відміну від залучення коштів шляхом розміщення облігацій). Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається загальними зборами акціонерів. Націленість акціонерів на подальший розвиток бізнесу може зумовити прийняття рішення про капіталізацію отриманого прибутку і відсутність дивідендних виплат;

3) обіг акцій на вторинному ринку стимулює попит на них і, відповідно, зростання вартості цінних паперів та капіталізації компанії, а також їх популярність серед вітчизняних споживачів;

4) вдале первинне розміщення сприяє розширенню можливостей залучення фінансових ресурсів та зменшенню фінансових витрат при здійсненні наступних випусків акцій.

Висновки

Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що вітчизняний фондовий ринок безперервно змінюється і розвивається. Попри невеликий рівень капіталізації порівняно із фондовими біржами розвинутих країн вітчизняний ринок представлений практично всіма секторами економіки; активи українських емітентів користуються попитом у нерезидентів і є повноцінними представниками ринку акцій країн, що розвиваються.

Сьогодні крупні вітчизняні підприємства для залучення фінансових коштів обирають торговельні майданчики інших країн. Динамічних розвиток фондового ринку України допоможе українським підприємствам більш ефективно залучати капітал на первинному ринку. Збільшення оборотів вторинного обігу українських паперів сприятиме суттєвому збільшенню обсягу торгів, розширенню кола інвесторів у вітчизняний бізнес.

Перелік посилань

1. Вівчар О.Й. Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні / О.Й. Вівчар // Науковий вісник НЛТУ України - 2011. - №219. - с. 178-182.

2. Горбата Ю.В. Проведення IPO українськими компаніями: сучасна проблематика / Ю.В. Горбата .- Електронний ресурс. - Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=1953

3. Корнійчук О.П. Фондовий ринок: теорія і практика / О.П. Корнійчук; ред. Б.М. Данилишин ; НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. - К. : [б. в.], 2009. - 224 с

4. Котова М.В. Трансформація фондового ринку України в умовах світової глобалізації / М.В. Котова, В.С. Задорожнюк // Економіка: реалії часу. - № 1(6), 2013р. - С. 153-157, С.154

5. Нескородєва 1.1. Особливості функціонування фондового ринку України /І.І. Нескородєва. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://sciencepractice.com.ua/article/53-2013-08-19.html

6. Остання надія: що принесе подвійний лістинг на український фондовий ринок - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://ua.prostobank.ua/

7. Офіційний сайт Національного банку України. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

8. Офіційний сайт Національного комітету з цінних паперів та фондового ринку. - [Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua.

9. Ткаченко С. Оцінка стану і перспективи розвитку фондового ринку України / С. Ткаченко// Вісник НБУ. - 2010. - №8. - С. 44-50.

10. Чайковська В.П. Інфраструктура фондового ринку України: сучасний стан та тенденції розвитку / В.П. Чайковська. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.economv.navka.com.ua/?op=1&z=2692

Размещено на Allbest.ru